Справа № 2-а-8859/08/1570
13 липня 2009 року м. Одеса
Одеський окружний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Хлюстіна Ю.М.
при секретарі судового засідання - Кривоносовій І.Є.
за участю сторін:
від позивача представник - Чорноморченко А.Б. (по довіреності)
від відповідача представник - Хома А.В. ( по довіреності)
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Одеського окружного адміністративного суду справу за адміністративним позовом «Виробничо-комерційної фірми «Хвиля» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 16.05.2008 року за № 0001362301/0,-
До суду з адміністративним позовом звернулася «Виробничо-комерційна фірма «Хвиля» у вигляді товариства з обмеженою відповідальністю до державної податкової інспекції в Київському районі м. Одеси про визнання недійсним та скасування податкового повідомлення-рішення ДПІ у Київському районі м. Одеси від 16.05.2008 року за № 0001362301/0, мотивуючи це тим, що …………………………………………………………….
Представник відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнав та просив в задоволенні позову відмовити у повному обсязі мотивуючи це тим, що ………………………………………..
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача та представника відповідача, а також дослідивши обставини, якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, перевіривши їх доказами, суд вважає, що в задоволенні адміністративного позову потрібно відмовити у повному обсязі з наступних підстав.
Судом по справі встановлені наступні факти та обставини.
Судом встановлено, що на підставі направлення № 227/104 від 17 квітня 2008 року (аркуш справи 21), виданого ДПІ у Київському районі м Одеси, працівниками ДПІ у Київському районі м. Одеси була проведена документальна виїзна позапланова перевірка ВКФ «Хвиля» у вигляді TOB з питань взаєморозрахунків з TOB «Лекссан СЛВ» жовтні 2006 року, за результатами якої складено акт № 949-23-02-13878224/84 від 05.05.2008 року (аркуші справи 15-20).
Також судом встановлено, що на підставі акту перевірки № 949-23-02-13878224/84 від 05.05.2008 року, ДПІ у Київському районі м. Одеси прийнято оскаржуване податкове повідомлення - рішення за № 0001362301/0 від 16.05.2008 року (аркуш справи 11), яким позивачу за порушення п.п. 1.3, 1.8, ст. 1, п.п. 7.2.3. п. 7 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість», визначено суму податкового зобов'язання у розмірі 72519, 60 грн., у тому числі за основним платежем - 48346,40 грн. та за штрафними (фінансовими) санкціями у розмірі 24173,20 грн.
Як вбачається з копії акту перевірки № 949-23-02-13878224/84 від 05.05.2008 року, перевіркою встановлено, що в порушення п.1.3, п.1.8, ст.1, п.п. 7.2.3 п.п.7.2. ст.7 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.1997 року №168/97-ВР, позивачем до складу податкового кредиту неправомірно було віднесено суму податку на додану вартість у розмірі 48346,40 грн.
Судом встановлено, що TOB«Лекссан СЛВ» у жовтні 2006 року відвантажило для ВКФ «Хвиля» у вигляді ТОВпрофіль дверний та віконний та виписало податкову накладну №131 від 31.10.2006 року на суму 241738 грн., та ПДВ - 48346,40 грн. (аркуш справи 10).
Також судом встановлено, що вищезазначена сума податку на додану вартість включена ВКФ «Хвиля» у вигляді TOB до складу податкового кредиту, відображена у книзі придбання за жовтень 2006 року та у податковій декларації з податку на додану вартість за жовтень 2006 року (аркуші справи 26-29), яку було надано до ДПІ у Київському районі м. Одеси 17.11.2006 року.
Судом встановлено, що для підтвердження правомірності віднесення до складу податкового кредиту ВКФ «Хвиля» у вигляді TOB зазначеної суми податку на додану вартість, ДПІ у Київському районі м. Одеси було надіслано запит до ДПІ у Приморському районі м. Одеси на проведення зустрічної перевірки TOB «Лекссан СЛВ».
2 липня 2007 року до ДПІ у Київському районі м. Одеси надійшла відповідь від ДПІ у Приморському районі м. Одеси, вих. 29400/7/23-5013/27 від 02.07.2007 року (аркуш справи 25) на запит від 06.06.2007 року №11927-23-02/09/328, в якому зазначено, що неможливо провести зустрічну перевірку TOB «Лекссан СЛВ», так як згідно бази даних АІС-РПП - підприємство припинено (ліквідовано, закрито), дата закриття в ДПІ - 06.06.2007 року, дата скасування реєстрації в РВК - 08.12.2006 року. Згідно даним АРМ «Бест звіт» підприємство звітувало до податкового органу з наступними показниками декларації по ПДВ: податковий період - жовтень 2006 року: податкові зобов'язання «-», податковий кредит «-».
За отримані матеріали (профіт) ВКФ "Хвиля" TOB передала простий вексель серія АА №0600190 TOB „Лекссан СЛВ" складений 14 жовтня 2006р. на суму 290078,40грн, Термін погашення векселя 13 жовтня 2015р.
Згідно п.1.3, ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР із змінами і доповненнями, "платник податку - особа, яка згідно з цим Законом зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем, або особа, яка імпортує товари на митну територію України".
Відповідно до п.п. 7.2.3 п.п.7.2. ст.7 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. №168/97-ВР (із змінами та доповненнями), визначено, що "податкова накладна складається в момент виникнення податкових зобов'язань продавця у двох примірниках. Оригінал податкової накладної передається покупцю, а копія залишається у продавця товарів (робіт, послуг). Податкова накладна є звітним податковим документом і одночасно розрахунковим документом)".
Згідно отриманої відповіді, TOB "Лекссан СЛВ" не включило у декларації по податку на додану вартість до складу податкових зобов'язання - суму податку на додану вартість, за
шача та Р°Дании товар для ВКФ "Хвиля" (по вищевказаній виписаній податковій накладній за
іовтень 2006 р.), всього у сумі - 48346,40 грн. гнтальна Згідно п.1.8, ст.1 Закону України "Про податок на додану вартість" від 03.04.1997р. 'Лекссан '168/97-ВР із змінами та доповненнями, "Бюджетне відшкодування - сума, що підлягає 19-23-02-рерненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках,
одаткове|вначених цим Законом".
Згідно пп.7.7.1 п.7.7. ст.7 вищевказаного Закону сума податку, що підлягає сплаті .7.2. ст.7ІеРеРахУванню) до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між мінами і|мою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового єно cvMwe^HTy такоро звітного податкового періоду.
Відповідно до підпункту 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону України "Про податок на профіль ІоданУ вартість" податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, суму - Сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням вартіс/ЇЇл!І,іаР'в (Р°біт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Тобто Вказана норма передбачає крім обов'язкових підстав виникнення у платника рава на податковий кредит з податку на додану вартість обов'язкову наявність ще такої Істави, як сплата платником податків у звітному періоді відповідних сум податку.
Однак при цьому позивачем не враховано положення абз.З п.4.8 ст.4 вищевказаного Закону, який передбачає, що для цілей оподаткування згідно з цим Законом векселі (крім даткових векселів), видані або отримані, не вважаються засобом платежу та не імініоють суму податкового кредиту або податкового зобов'язання з цього податку, [крім податкових векселів.Як вбачається з матеріалів справи, позивачем не надано жодного доказу на Ствердження тієї обставини, що ВКФ "Хвиля" TOB погасила вексель наданий своєму контрагенту.
Вищевказане свідчить про те, що фактично оплата за отриманий товар позивачем здійснена не була, відповідно і TOB "Лекссан СЛВ" не було сплачено ПДВ до бюджету, що свідчить про те, що сума по податковій накладній №131 від 31.10.2006 р. була включена ВКФ "Хвиля" TOB до складу податкового кредиту безпідставно.
Законом встановлений прямий взаємозв'язок між сплатою, надходженням до бюджету податку на додану вартість та відшкодуванням такого податку. При цьому зазначені етапи нерозривно пов'язані між собою: сплата податку, а потім включення відповідних сум до податкового кредиту з податку на додану вартість та його відшкодування за рахунок коштів, Ішо були сплачені у вигляді цього податку.
В зв'язку з тим, що TOB "Лекссан СЛВ" не сплатило до бюджету податок на додану вартість, за продані товари (надані послуги) для ВКФ "Хвиля" TOB - відсутня надмірна сплата податку на додану вартість, та податковий кредит ВКФ "Хвиля" TOB не підтверджено податковими зобов'язаннями TOB "Лекссан СЛВ".
Факт надмірної фактичної сплати податку підлягає встановленню в судовому процесі як юридичний факт, з яким Закон пов'язує виникнення права платника податку на отримання бюджети о г о в і д ш коду вання.
Висновок, що відшкодуванню та віднесенню до складу податкового кредиту підлягають лише суми, які були сплачені до бюджету, випливає із самої суті поняття податку, його основної функції - формування доходів Державного бюджету України (пункт 19 статті 2, статгя 9 Бюджетного кодексу України), а також з визначення платника податку як особи, котра згідно з пунктом 1.3 статті 3 Закону зобов'язана здійснювати утримання та внесення до бюджету податку, що сплачується покупцем.
Відповідно до підпункту 17.1.3 пункту 17.1 статті 17 Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими
фондами" від 21.12.2000 р. № 2181-III (із змінами та доповненнями), у разі, контролюючий орган самостійно донараховує суму податкового зобов'язання платника податків за підставами, викладеними у абзаці "б" підпункту 4.2.2 пункту 4.2 статті 4 цього Закону, такий платник податків зобов'язаний сплатити штраф у розмірі десяти відсотків недоплати (зниження податкового зобов'язання) за кожний з податкових періодів, установлених для такого податку, збору (обов'язкового платежу), починаючи з податкового періоду, на який припадає така недоплата, та закінчуючи податковим періодом, на який; припадає отримання таким органом податків податкового повідомлення від контролюючого органу, але не більше п'ятдесяти відсотків такої суми та не менше десяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян сукупно за весь строк недоплати, незалежно від кількості податкових періодів, що минули.
Позиція ДШ відносно того, що право платника податку на відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету України виникає лише при фактичному надходженні цього податку до бюджету від платника податку - продавця, а не з самого факту здійсненії відповідної операції та сплати покупцем податку в ціні товару підтверджується також практикою Верховного Суду України та Вищого адміністративного суду України.
Все вищезазначене свідчить про безпідставність позовних вимог ВКФ «Хвиля»
ТОВ.
19.09.2008 року головним державним податковим ревізором-інспектором відділу податкового супроводження підприємств харчової та переробної промисловості Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у місті Одеси Дондовою Н.В. було проведено невиїзну позапланову перевірку Закритого акціонерного товариства «Одесакондитер» з питань правомірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року.
Про результатами цієї перевірки складений акт від 19.09.2008 рок № 367/16-2/32833927/70/2 (аркуші справи 11-15), в якому зазначено, що ЗАТ «Одесакондитер» порушено п.1.8 ст. 1 Закону України «Про податок на додану вартість» від 03.04.97 № 168/97-ВР, у зв'язку з чим не підтверджено заявлену ЗАТ «Одесакондитер» суму бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку у сумі 1 005 838,08 грн., а саме у травні 2007 року - 302 276,08 грн., у серпні 2007 року - 212 104,0 грн., у вересні 2007 року - 187 817,0 грн., у жовтні 2007 року - 42 385,0 грн., у листопаді 2007 року - 261 256,0 грн.
Також судом встановлено, що на підставі акту перевірки від 19.09.2008 рок № 367/16-2/32833927/70/2 СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одеси було складено податкове повідомлення-рішення від 19.09.2008р. №0000791620/0 (аркуш справи 10) про зменшення суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість сумі 1 005 838,08 грн.
Суд вважає, що податкове повідомлення-рішення від 19.09.2008р. №0000791620/0 винесено з порушенням вимог чинного законодавства, з наступних підстав.
Судом встановлено, що у встановлені законодавством строки ЗАТ «Одесакондитер» надавав до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одеси податкові декларації з податку на додану вартість за відповідні періоди (аркуші справи 44-46, 47-49, 53-56, 57-60, 67-71, 76-79, 82-85, 90-93,), з яких за періоди травень, серпень, вересень, жовтень та листопад 2007 року відобразив своє рішення про повернення суми бюджетного відшкодуванню на розрахунковий рахунок в банку у сумі 2 897 474 грн., в тому числі по періодам у травні 2007 року - 758 659 грн. (аркуш справи 52), у серпні 2007 року - 504 240 грн. (аркуш справи 75), у вересні 2007 року - 542 401 грн.(аркуш справи 81), у жовтні 2007 року - 209 435 грн. (аркуш справи 87), у листопаді 2007 року - 882 739 грн. (аркуш справи 95).
Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» № 168/97 від 03.04. 1997 року, протягом 30 днів, наступних за днем отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.
Відповідно наведених вище вимог зазначеного Закону та п.9 частини 6 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.94 № 509-ХІІ працівниками СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі проведені позапланові виїзні документальні перевірки даних податкових декларацій з податку на додану вартість з заявленою сумою бюджетного відшкодування, про що складені відповідні акти (довідки), які наведені на сторінці 2 акту перевірки від 19.09.2008 року № 367/16-2/328333927/70/2 (аркуш справи 12). Актом перевірки від 18.07.2007 р. № 657/16-20/32833927/52 встановлено завищення суми бюджетного відшкодування у травні 2007 року на 62 096 грн., що позивачем не оскаржувалось. За результатом інших періодів (серпень, вересень, жовтень, листопад 2007р.) складені довідки, які свідчать про відсутність порушень з боку ЗАТ «Одесакондитер» при заявлені суми ПДВ до відшкодування.
Таким чином, перевірки достовірності визначення сум бюджетного відшкодування у перевіряємих податковим органом деклараціях були проведені, в ході яких посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків могли бути встановлені факти неповного/недостовірного відображення у перевіряємих періодах сум податкового зобов'язання та податкового кредиту з податку на додану вартість, а також наявності права на бюджетне відшкодування податку на додану вартість з Державного бюджету.
Проте, судом встановлено, що після проведення зазначених вище перевірок посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків за відсутністю законодавчо встановлених підстав знов проводилась повторна перевірка правомірності декларування сум бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банк за періоди травень, серпень, вересень, жовтень, липень, листопад 2007 року.
При цьому, в акті перевірки від 19.09.2008 рок № 367/16-2/32833927/70/2 (аркуші справи 11-15) є посилання на п.1 частині 1 статті 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» як на підставу проведення даної позапланової перевірки.
Відповідно до п.1 частини 1 цього Закону плановою виїзною перевіркою вважається перевірка платника податків щодо своєчасності, достовірності, повноти нарахування та сплати ним податків та зборів (обов'язкових платежів), яка передбачена у плані роботи органу державної податкової служби і проводиться за місцезнаходженням такого платника податків чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така планова виїзна перевірка.
Відповідно до п.1 частини 6 статті 11-1 Закону України «Про державну податкову службу в Україні», яким передбачено, що підставою для позаплановою виїзної перевірки є така обставина, якщо за наслідками перевірок інших платників податків виявлено факти, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Але, по перше, зазначені обставина є підставою для проведення виїзної позапланової перевірки, тоді як в даному випадку, судом встановлено, що проводилась позапланова невиїзна перевірка.
Згідно з п.1.2 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства, затвердженого наказом ДПА України від 10.08.2005 р. № 327 позаплановою виїзною перевіркою вважається перевірка, яка не передбачена в планах роботи органу державної податкової служби і проводиться за наявності хоча б однієї із обставин, визначених Законом України «Про державну податкову службу в Україні» та іншими законодавчими актами. Вона здійснюється за місцезнаходженням такого суб'єкта господарювання чи за місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така позапланова виїзна перевірка.
Невиїзною документальною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться в приміщенні органу державної податкової служби на підставі поданих податкових декларацій, звітів та інших документів, пов'язаних з нарахуванням і сплатою податків та зборів (обов'язкових платежів), незалежно від способу їх подачі.
Тобто, законодавством чітко розмежовано перевірки на позапланові виїзні та невиїзні перевірки.
Стаття 111 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» не передбачає підстав для проведення позапланових невиїзних перевірок, тому посилання в акті перевірки на цю статтю наведеного Закону як на підставу для її проведення, суд вважає, є неправомірним.
Крім того, підставою для позапланової виїзної перевірки як зазначалось вище є виявлення фактів, які свідчать про порушення платником податків законів України про оподаткування, валютного законодавства, якщо платник податків не надасть пояснення та їх документальні підтвердження на обов'язковий письмовий запит органу державної податкової служби протягом десяти робочих днів з дня отримання запиту.
Як вбачається з тексту акту перевірки, письмові запити направлялися до відповідних державних податкових інспекцій, де на обліку знаходяться контрагенти ЗАТ «Одесакондитер», тому суд вважає, що ненадання відповіді податковими органами з питань, поставлених у цих запитах щодо контрагентів ЗАТ «Одесакондитер» не можуть бути підставою для перевірки саме ЗАТ «Одесакондитер».
Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку, що посадовими особами СДПІ по роботі з великим платниками податків у м. Одеси проведена позапланова невиїзна перевірка ЗАТ «Одесакондитер» без законодавчо встановлених підстав. Тому, суд вважає, що неправомірність проведеної перевірки тягне за собою неправомірність висновків акту перевірки від 19.09.2008 р. № 3678/16-2/32833927/70/2, який складений за результатами цієї перевірки.
Крім того, відповідно до п.п.2.3.2 п.2.3 Порядку оформлення результатів невиїзних документальних, виїзних планових та позапланових перевірок з питань дотримання податкового, валютного та іншого законодавства за кожним відображеним в акті фактом порушення податкового законодавства необхідно висвітлити показники, які відображаються суб'єктом господарювання у податковій та іншій звітності, та фактичні показники, виявлені у ході перевірки на підставі первинних документів податкового та бухгалтерського обліку суб'єкта господарювання у розрізі періодів у грошових одиницях, передбачених звітністю. У разі виявлення розбіжностей чітко викласти зміст порушення з посиланням на конкретні пункти і статті нормативно-правових актів, що порушені платником податків, зазначити період (місяць, квартал, рік) фінансово-господарської діяльності платника податків, в якому дане порушення здійснено, при цьому додати до акта письмові пояснення посадових осіб суб'єкта господарювання щодо встановлених порушень.
Однак, судом встановлено, що в порушення вимог зазначеного пункту Порядку акт перевірки від 19.09.2008 року № 367/16-2/32833927 містить в собі виключно які дії проведені посадовими особами СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одеси стосовно направлених до відповідних податкових інспекцій, де знаходяться на обліку контрагенти ЗАТ «Одесакондитер» та подальші дії щодо відслідкування ланцюгу отриманого позивачем товару. Фактичні дані перевірки відносно показників податкового кредиту, який на думку відповідача, повинний бути віднесений до його складу на підставі отриманої або не отриманої інформації від податкових інспекцій, в акті перевірки відсутній.
Дослідивши в судовому засіданні копію акту перевірки від 19.09.2008 року № 367/16-2/32833927, суд прийшов до висновку, що зі змісту акту також незрозуміло за рахунок чого зменшується сума бюджетного відшкодування, в результаті зменшення податкового кредиту з ПДВ за отриманими податковими накладними у відповідних даті отримання періодах або цей податковий кредит переноситься до складу 26 строки наступних податкових декларацій.
Тоді як, відповідно до п.п.2.3.4 п.2.3 зазначеного вище Порядку не допускається відображення в акті перевірки необґрунтованих даних, а також суб'єктивних припущень перевіряючими, які не мають підтверджених доказів.
В акті перевірки від 19.09.08 № 367/16-2/32833927/70/2 зроблений висновок про порушення позивачем п.1.8 Закону «Про податок на додану вартість».
Так, відповідно до п.1.8 цього Закону бюджетне відшкодування - сума, що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.
Суд вважає, що термін «сплата податку» вживається в розумінні сплати податку покупцем у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг). Такий висновок зроблено з аналізу пункту 1.3 статті 1, підпунктів 7.4.1 - 7.4.4 пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість».
Так, пункт 1.3 статті 1 зазначеного Закону, даючи визначення платника податку як особи, яка зобов'язана утримати та внести до бюджету податок, при цьому визначає, що податок сплачується покупцем або особою, яка ввозить (пересилає) товари на митну територію України.
З огляду на викладене , суд приходить до висновку, що вимога пункту 1.8 статті 1 Закону щодо надмірної сплати податку як необхідної умови бюджетного відшкодування, стосується платника, який згідно із Законом поніс фактичні витрати по сплаті податку постачальнику.
Тобто, встановлений законом порядок сплати, утримання та внесення до бюджету податку на додану вартість, свідчить, що податок на додану вартість повинний бути сплачений покупцем постачальнику товарів, який й є платником податку суми податку, який в свою чергу безпосередньо вносить цей податок до бюджету.
Водночас, Закон не ставить у залежність отримання бюджетного відшкодування платником податків від податкового обліку (стану) інших осіб і фактичної сплати контрагентами податку до бюджету.
Якщо контрагент не виконав свого зобов'язання по сплаті податку до бюджету, то це тягне відповідальність та негативні наслідки саме для цієї особи. Зазначена обставина не є підставою для позбавлення платника податку права на відшкодування податку на додану вартість у разі, якщо останній виконав усі передбачені законом умови щодо отримання такого відшкодування і має всі документальні підтвердження розміру свого податкового кредиту.
Крім того, судом встановлено, що в акті перевірки від 19.09.2008 р. №3 367/16-2/32833927/70/2 відсутні дані щодо несплати до бюджету контрагентами ЗАТ «Одесакондитер» податку на додану вартість за операціями, на виконання яких ними виписані податкові накладні, що послужили підставою для віднесення до складу податкового кредиту сум податку на додану вартість ЗАТ «Одесакондитер», відсутність відповіді - не підтверджує відсутність сплати.
Відповідно до пункту 1.7 статті 1 Закону «Про податок на додану вартість» податковий кредит - сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом.
Відповідно до підпункту 7.5.1 пункту 7.5 статті 7 зазначеного Закону, датою виникнення права платника податку на податковий кредит вважається дата здійснення першої з подій: або дата списання коштів з банківського рахунка платника податку і оплати товарів (робіт, послуг), дата виписки відповідного рахунка (товарного чека) - в разі розрахунків з використанням кредитних дебетових карток або комерційних чеків; або дата отримання податкової накладної, що засвідчує факт придбання платником податку товарів (робіт, послуг).
Згідно з підпунктом 7.4.1 пункту 7.4 статті 7 Закону «Про податок на додану вартість» податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податків у звітному періоді у зв'язку з придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Згідно з п.7.2.6 п.7.2 ст.7 цього ж Закону податкова накладна видається платником податку, який поставляє товари (послуги), на вимогу їх отримувача, та є підставою для нарахування податкового кредиту.
Таким чином, податкова накладна є документом, який підтверджує сплату покупцем податку на додану вартість у ціні товару.
Судом встановлено, що в ході попередніх перевірок ЗАТ «Одесакондитер» надавав до СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одеси усі первинні документи, які підтверджують суму включеного у відповідних періодах податку на додану вартість до складу податкового кредиту, в тому числі податкові накладні, а також документи, які свідчать про сплату ПДВ у складі ціни товарів постачальникам, які відображені в акті перевірки від 19.09.08 № 367/16-2/32833927/70/2.
Претензій щодо невідповідності податкових накладних, наданих до перевірки, вимогам п.п. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону № 168/97 ні в ході попередніх, ні в ході даної перевірки не пред'являлися.
За таких обставин, суд вважає, що податкове повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 19.09.2008 р. № 000791620/0 прийнято з порушенням вимог чинного законодавства.
Судом встановлено, що ЗАТ «Одесакондитер» відповідно до п.п.7.7.1 п.7.7.ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» у попередніх перевіряємих періодах, а саме в квітні, липні серпні, вересні, жовтні 2007 року у податкових деклараціях була визначена сума від'ємного значення з податку на додану вартість, яка зарахована до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
Згідно з п. п. 7.7.2. п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то: бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг); залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.
При цьому, згідно з п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість», податковим періодом є один календарний місяць.
Таким чином, у наступному податковому періоді при від'ємному значенні різниці податкового зобов'язання та податкового кредиту, бюджетному відшкодуванню, з урахуванням п.п.7.7.1 п. 7.7 та п.п. 7.8.1 п. 7.8 ст. 7 Закону «Про податок на додану вартість» підлягає частина перевищення суми податкового кредиту попереднього звітного податкового періоду (місяця) над сумою податкового зобов'язання такого звітного податкового періоду, про що зазначено у листі Державної податкової адміністрації України від 20.07.2006 р. №13788/7/16-1 117.
Крім того, частина такого від'ємного значення відповідно до вищенаведеної норми Закону «Про податок на додану вартість» повинна дорівнювати суми податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому періоді постачальниками таких товарів.
Згідно з п.п.7.7.4 зазначеного Закону платник податку, який має право на одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації.
Судом встановлено, що податкові декларації, в яких, на думку посадових осіб СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі, неправомірно заявлена сума бюджетного відшкодування, складені з дотриманням вимог п.п.7.7 Закону «Про податок на додану вартість» № 168/97 та Порядку заповнення та подання податкової декларації з податку на додану вартість, затвердженого наказом ДПА України від 30.05.97 року № 166, подані у встановлені чинним законодавством строки до податкового органу з наданням розрахунків суми бюджетного відшкодування та заяв про повернення суми бюджетного відшкодування (аркуші справи 44-95).
Суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007р. дорівнюють сумі від'ємного значення податку на додану вартість, відображеної ЗАТ «Одесакондитер» у рядках 18.2 та 21 попередніх податкових декларацій, а саме за квітень, липень, серпень, вересень, жовтень 2007р, яка була відповідно зарахована до складу податкового кредиту наступного звітного (податкового) періоду травня, серпня, вересня, жовтня, листопада 2007 року.
Крім того, сума податку на додану вартість сплачена ЗАТ «Одесакондитер» постачальникам у складі ціни товарів у квітні, липні, серпні, вересні, жовтні 2007 року, як цього вимагає п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість», що підтверджено попередніми актами (довідками) перевірки, які проводились посадовим особами СДПІ та зазначені на сторінці 2 акту перевірки від 19.09.2008 року (аркуш справи 12).
Таким чином, суд вважає, що позивачем дотримані вимоги п.п.7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» при заявлені суми бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на розрахунковий рахунок у травні, серпні, вересні, жовтні, листопаді 2007 року.
Відповідно до п.п.7.7.5 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки, яка проводиться на протязі 30 днів, наступних з днем отримання податкової декларації, надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.
При цьому, суд вважає, що проведення податковим органом зустрічних перевірок не може подовжити визначений Законом термін відшкодування з Державного бюджету України податку на додану вартість.
Однак, судом встановлено, що до теперішнього часу СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одеси не вжила заходів щодо формування та направлення органу державного казначейства висновків із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету відповідно до отриманих від ЗАТ «Одесакондитер» податкових декларацій за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року.
Згідно з п.п.7.7.6 п.7.7 ст.7 Закону «Про податок на додану вартість» на підставі отриманого висновку відповідного податкового органу орган державного казначейства надає платнику податку зазначену у ньому суму бюджетного відшкодування шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку на поточний банківський рахунок платника податку в обслуговуючому банку протягом п'яти операційних днів після отримання висновку податкового органу.
Тому враховуючи дані податкових декларацій за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року, в яких заявлені до відшкодування суми податку на додану вартість, а також обставини, встановленні судом вище, які свідчать про неправомірність прийняття податкового повідомлення-рішення СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі від 19.09.2008 р. № 0000791620/0, суд вважає, що дії (бездіяльність) відповідачів порушує право ЗАТ «Одесакондитер» передбачене Законом «Про податок на додану вартість» на отримання з Державного бюджету України надмірно сплаченого податку на додану вартість.
Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобовязані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Частиною 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що відповідач - СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі,заперечуючи проти позову, не надав суду належні та необхідні докази в підтвердження правомірності дій посадових осіб СДПІ по роботі з великими платниками податків у м. Одесі та законності винесення оскаржуваного позивачем податкового повідомлення - рішення від 19.09.2008 р. № 0000791620/0.
Згідно з ч. 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
На підставі вищевикладеного, з урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, оцінюючи надані сторонами у справі докази у сукупності, суд прийшов до висновку, що оскаржуване позивачем податкове повідомлення - рішення форми від 19.09.2008 р. № 0000791620/0 СДПІ по роботі з великими платниками податків в Одеській області винесено з порушенням вимог чинного законодавства, а отже підлягає скасуванню та заборгованість з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року на суму 1 005 838 грн. підлягає стягненню з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України в Одеській області на користь закритого акціонерного товариства «Одесакондитер» шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку, відкритому у Головному управлінні державного казначейства України в Одеській області, у зв'язку з чим позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись Законом України «Про податок на додану вартість» ,ст.ст. 2, 4, 9, 71-72, 158 -163 КАС України, суд,-
Задовольнити позов закритого акціонерного товариства «Одесакондитер» до спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі, Головного управління державного казначейства України в Одеській області, про скасування податкового повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі від 19.09.2008 року № 0000791620/0, зобов'язання спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі надати Головному управлінню державного казначейства України в Одеській області висновок на суму 1 005 838 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету за періоди: травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року, стягнення з державного бюджету України бюджетну заборгованість з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року на суму 1 005 838 грн. на користь позивача шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку, відкритому в Головному управлінні державного казначейства України в Одеській області на банківський рахунок № 2600501639294, відкритому ЗАТ «Одесакондитер» в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Одеса, МФО 328618 в повному обсязі.
Скасувати податкове повідомлення-рішення спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків в м. Одесі за № 0000791620/0 від 19.09.2008 року в повному обсязі.
Зобов'язати спеціалізовану державну податкову інспекцію по роботі з великими платниками податків в м. Одесі надати Головному управлінню державного казначейства України в Одеській області висновок на суму 1 005 838 грн., що підлягає бюджетному відшкодуванню з бюджету за періоди: травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року.
Стягнути з Державного бюджету України в особі Головного управління державного казначейства України в Одеській області заборгованість з податку на додану вартість за травень, серпень, вересень, жовтень, листопад 2007 року на суму 1 005 838 грн. на користь закритого акціонерного товариства «Одесакондитер» шляхом перерахування коштів з бюджетного рахунку, відкритому у Головному управлінні державного казначейства України в Одеській області на банківський рахунок № 2600501639294, відкритому ЗАТ «Одесакондитер» в філії ВАТ «Укрексімбанк» м. Одеса, МФО 328618.
Постанова може бути оскаржена до Одеського апеляційного адміністративного суду через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня складання постанови в повному обсязі заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, або в порядку ч. 5 ст. 186 КАС України.
Суддя: