справа № 488/1187/15-к
провадження № 1-кп/488/154/15
26.06.2015 року Корабельний районний суд м. Миколаєва
у складі :
головуючої - судді ОСОБА_1 ,
секретаря судового засідання - ОСОБА_2 ,
за участю сторін кримінального провадження:
прокурора ОСОБА_3 ,
обвинуваченого ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві кримінальне провадження, яке внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12015150050000698 від 04.03.2015 року, відносно
ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Миколаєва, українця , громадянина України, з середньою освітою, працюючого за усною домовленістю, одруженого, раніше в силу ст.. 89 КК України не судимого, зареєстрованого та проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,
- за обвинуваченням у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України,
03.03.2015 року в нічний час обвинувачений ОСОБА_4 , знаходячись за адресою: м.Миколаїв, вул. Ватутіна , керуючись злочинним наміром направленим на викрадення чужого майна, зайшов на територію домоволодіння АДРЕСА_2 , звідкіля таємно шляхом вільного доступу викрав компресор, вартістю 1510 гривень, належний потерпілому ОСОБА_5 ..
Після чого з викраденим майном p місця вчинення злочину обвинувачений зник, розпорядившись ним на власний розсуд, чим заподіяв потерпілому матеріальну шкоду на названу суму.
В судовому засіданні обвинувачений вину у вчиненні інкримінованого злочину визнав повністю, щиро розкаявся і показав, що він дійсно при вищезазначених обставинах 03.03.2015 року у нічний час з територій домоволодіння, розташованого по АДРЕСА_3 , таємно вчинив крадіжку компресору, який на тачці вивіз з території домоволодіння.
Враховуючи те, що сторони кримінального провадження не оспорюють обставини вчинення злочину та судом встановлено, що вони правильно розуміють зміст цих обставин, відсутні будь-які сумніви у добровільності та істинності їх позиції, суд, роз'яснивши учасникам процесу положення ст.. 349 КПК України, провів судовий розгляд кримінального провадження щодо даних обставин із застосуванням правил ч. 3 ст. 349 КПК України, визнавши недоцільним дослідження інших доказів, обмежившись лише допитом обвинуваченого та дослідженням письмових доказів, що містяться у матеріалах кримінального провадження.
Так, крім визнання свої винуватості самим обвинуваченим його провина у вчинені інкримінованого йому злочині, підтверджується іншими доказами, дослідженими судом.
Згідно протоколу прийняття заяви про вчинене кримінальне правопорушення від 04.03.2015 року, потерпілий ОСОБА_5 повідомив, що 04.03.2015 року приблизно о 08 годині він виявив крадіжку належної йому компресорної установки, яка знаходилась на території його домоволодіння АДРЕСА_2 .
Згідно інформації, яка надана приватним підприємцем ОСОБА_6 , станом на 06.03.2015 року вартість компресорної установки складала 1510 гривень.
Відповідно до даних протоколу огляду місця події від 10.03.2015 року, місцем вчинення кримінального правопорушення є територія домоволодіння АДРЕСА_2 .
Як вбачається із заяви ОСОБА_7 , останній добровільно видав працівникам міліції компресорну установку, яку придбав у ОСОБА_8 .
Згідно протоколу огляду від 05.03.2015 року, потерпілий ОСОБА_5 , який був присутній при огляді згаданої компресорної установки, впізнав її як таку, що належить йому.
Згідно протоколу від 05.03.2015 року вказана компресорна установка визнана речовим доказом по кримінальному провадженню, та , як зазначено в розписці потерпілого, передана йому на зберігання.
Аналізуючи досліджені докази у їх сукупності, суд приходить до переконання про винність ОСОБА_4 у вчиненні ним таємного викрадення чужого майна (крадіжка). Вказані дії обвинуваченого кваліфікуються судом за ч. 1 ст. 185 КК України.
Призначаючи обвинуваченому покарання, суд враховує, ступень тяжкості вчиненого злочину, те, що злочин, який вчинив ОСОБА_4 відноситься до категорії злочинів середньої тяжкості, та дані про особу обвинуваченого, що останній раніше притягувався до кримінальної відповідальності, характеризується за місцем проживання посередньо, має постійне місце проживання.
В якості обставин, що пом'якшують покарання, суд враховує визнання вини обвинуваченим, щире каяття останнього у вчиненому ним злочині та повернення ним потерпілому викраденого майна.
З урахуванням фактичних обставин справи, даних про особу обвинуваченого, суд приходе до висновку про необхідність призначення ОСОБА_4 покарання у виді позбавлення волі.
В той же час суд переконаний, що досягти мети виправлення обвинуваченого можливо і без ізоляції його від суспільства, тому на підставі положень ст.ст.75, 76 КК України він може бути звільнений від відбування покарання з встановленням іспитового строку та покладенням на нього обов'язків.
Долю речових доказів необхідно вирішити відповідно до вимог ст.. 100 КПК України.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 367, 368, 371, 374 КПК України, суд
ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на один рік.
На підставі ст. 75 КК України ОСОБА_4 звільнити від відбування призначеного покарання з встановленням іспитового строку - 1 рік, та покласти на останнього, на підставі ст.. 76 КК України, обов'язки не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції.
Речові докази по кримінальному провадженню, а саме: компресорну установку, які належать потерпілому ОСОБА_5 , та знаходяться у нього на зберіганні - залишити останньому.
Вирок може бути оскаржений в апеляційному порядку до апеляційного суду Миколаївської області через Корабельний районний суд м. Миколаєва протягом тридцяти днів з дня його проголошення , з особливостями, передбаченими ч. 1, ч. 2 ст. 394 КПК України.
Суддя ОСОБА_1