Справа № 489/10511/13-ц
Номер провадження 6/489/134/15
Ухвала
Іменем України
26 червня 2015 року місто Миколаїв
Ленінський районний суд м. Миколаєва в складі:
головуючого судді Кокорєва В. В.,
при секретарі Антоненко А. С.,
за участі державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції (далі за текстом - Ленінський відділ ВДВС) ОСОБА_1,
розглянувши подання про примусове проникнення до житлового приміщення,
встановив
Державний виконавець Ленінського ВДВС ММУЮ ОСОБА_1 звернулась до суду з поданням про примусове проникнення до житлового приміщення, в якому зареєстрований боржник ОСОБА_2 за адресою: АДРЕСА_1 для проведення опису й арешту майна боржника.
В поданні зазначає, що на примусовому виконанні в Ленінському ВДВС знаходиться виконавче провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Кредобанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1918,51 грн. та судового збору 229,4 грн.
В ході проведення виконавчих дій державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника здійснювався вихід 26.05.2014 та 05.06.2014 за адресою: АДРЕСА_1, державного виконавця на територію квартири ніхто не допустив, двері квартири зачинені, про що було складено відповідні акти.
На підставі зазначеного державний виконавець Ленінського ВДВС звернулась до суду з поданням про примусове проникнення до житлового приміщення .
В судовому засіданні державний виконавець підтримала подання, просила задовольнити.
Дослідивши матеріали подання та справи судом встановлено такі обставини.
В Ленінському відділі ДВС на виконанні знаходиться виконавче провадження № 39585456 з примусового виконання виконавчого листа № 2/489/1129/2009, виданого 11.07.2013 Ленінським районним судом м. Миколаєва про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ "Кредобанк" заборгованості за кредитним договором в розмірі 1918,51 грн. та судового збору 229,4 грн.
Згідно з відповіді Сектору адресно-довідкової роботи УДМС у Миколаївській області від 11.08.2014 боржник зареєстрований за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1.
Державним виконавцем направлялись боржнику вимоги від 26.05.2014 та 23.06.2014, однак повідомлення про вручення їх боржнику відсутнє.
Державним виконавцем з метою перевірки майнового стану боржника у вказаний у вимогах час здійснювався вихід за адресою: АДРЕСА_1 де було встановлено, що боржник відсутній, двері ніхто не відчинив, про що складено відповідні акти державного виконавця від 26.05.2014 та 05.06.2014.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про виконавче провадження" державна виконавча служба має право звертатися до суду з поданням про примусове проникнення до житла, якщо рішення суду не виконане.
Відповідно до ст. 376 ЦПК України, питання про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної особи або особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, при виконанні судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) вирішується судом за місцезнаходженням житла чи іншого володіння особи за поданням державного виконавця.
Враховуючи, що відсутні докази про те, що боржник був належним чином повідомлений про проведення виконавчих дій за адресою його реєстрації, оскільки відсутні повідомлення про вручення поштового відправлення, а також інші докази, які підтверджували б, що боржник знав про проведення виконавчих дій та ухиляється від їх проведення, перешкоджав доступу до житла, суд вважає, що надані державним виконавцем дані недостатні для прийняття судом мотивованого рішення щодо вирішення питання про примусове входження до вказаного приміщення, а тому в задоволенні подання слід відмовити.
На підставі наведеного, керуючись ст. 376 ЦПК України, суд
ухвалив
Відмовити в задоволенні подання державного виконавця Ленінського відділу державної виконавчої служби Миколаївського міського управління юстиції ОСОБА_1 про примусове проникнення до приміщення за адресою: АДРЕСА_1.
Ухвалу може бути оскаржено до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Миколаєва протягом 5 днів з дня отримання копії цієї ухвали.
Суддя В. В. Кокорєв