Справа № 686/15471/14-а
Головуючий у 1-й інстанції: Палінчак О.М.
Суддя-доповідач: ОСОБА_1
17 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Матохнюка Д.Б.
суддів: Білої Л.М. Гонтарука В. М. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької області на додаткову постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької області про визнання дій протиправними та зобов'язання до вчинення дій,
В липні 2014 року ОСОБА_2 звернулась в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької області (далі УПФУ у м.Хмельницькому) про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити дії.
Постановою Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2014 року позов задоволено.
Ухвалою Вінницького апеляційного адміністративного суду від 18 лютого 2015 року постанову суду першої інстанції залишено без змін.
24 березня 2015 року Хмельницьким міськрайонним судом Хмельницької області винесено додаткову постанову, якою доповнено резолютивну частину постанови Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 15 жовтня 2014 року, а саме: зобов'язано УПФУ у м.Хмельницькому зійснити перерахунок пенсії позивачу із розрахунку 90% суми її заробітної плати.
Не погодившись з таким судовим рішенням, відповідач подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального права, просив скасувати додаткову постанову місцевого суду.
Сторони в судове засідання не з'явилися, хоча належним чином повідомлялися про дату, час і місце судового засідання.
Відповідно до ст. 196 КАС України неприбуття у судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.
За приписами п.1 ч.1 ст.197 КАС України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги за наявними в матеріалах справи письмовими доказами, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення із наступних підстав.
Як вбачаєтьбся із прохальної частини позовної заяви, зобов'язання відповідача здійснити перерахунок пенсії з розміру 90%, було однією із позовних вимог позивача, яку суд не вирішив під час розгляду справи.
Задовольняючи вказану позовну вимогу, суд першої інстанції виходив з того, що пенсія позивачу повинна бути перерахована, відповідно до ст.37-1 Закону №3723-XII, з застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Колегія суддів погоджується за таким висновком суду першої інстанції, з огляду на наступне.
Відповідно до п.1 ч.1 ст.168 КАС України суд, що ухвалив судове рішення, може за заявою особи, яка брала участь у справі, чи з власної ініціативи прийняти додаткову постанову чи постановити додаткову ухвалу якщо до однієї із позовних вимог, з приводу якої досліджувались докази, чи одного з клопотань не ухвалено рішення.
Відповідно до ст.37 Закону України “Про державну службу”, №3723-XII (в редакції чинній на час призначення пенсії позивачу), на одержання пенсії державних службовців мають право особи, які досягли встановленого законодавством України пенсійного віку, за наявності загального трудового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років. Зазначеним особам призначаються пенсії в розмірі 80 відсотків суми їх посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
Пенсія державному службовцю виплачується у повному розмірі незалежно від його заробітку (прибутку), одержуваного після виходу на пенсію.
За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на один відсоток заробітку, але не більше 90 відсотків посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом, без обмеження граничного розміру пенсії.
З 1 жовтня 2011 року вступив у силу Закон України "Про заходи щодо законодавчого забезпечення реформування пенсійної системи" від 8 липня 2011 року N 3668-VI, яким внесено зміни до Закону №3723-XII зокрема до статті 37, відповідно до яких пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 80 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року - страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Законом України "Про запобігання фінансової катастрофи та створення передумов для економічного зростання в Україні" від 27 березня 2014 року № 1166-VII, внесено зміни до ст.37 Закону № 3723-ХІІ і відповідно до цих змін пенсія державним службовцям призначається в розмірі 70 відсотків від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Відповідно до ст.37 Закону №3723-XII, зі змінами внесеними Законом України "Про внесення змін та визнання такими, що втратили чинність, деяких законодавчих актів України" від 28 грудня 2014 року № 76-VIII, пенсія державним службовцям призначається в розмірі 60 відсотків суми їх заробітної плати, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року- страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, а особам, які на час звернення за призначенням пенсії не є державними службовцями, - у розмірі 60 відсотків заробітної плати працюючого державного службовця відповідної посади та рангу за останнім місцем роботи на державній службі, з якої було сплачено єдиний внесок на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, а до 1 січня 2011 року-страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, положення частини третьої ст.37 Закону №3723-XII в редакції чинній на чс призначення пенсії позивачу, втратили чинність у зв'язку з внесенням змін до редакції цієї статті Законами № 3668-VІ , № 1166-VII та № 76-VIII.
Разом з тим підстави та порядок перерахунку пенсії державним слубовцям регулює ст. 37-1 Закону №3723-XII, положення якої щодо перерахунку пенсії у зв'язку із прийняттям вищезазначених Законів змін не зазнали.
Згідно ст.37-1 Закону №3723-XII, у разі підвищення розміру заробітної плати працюючим державним службовцям, а також у зв'язку з набуттям особою права на пенсійне забезпечення державного службовця за цим Законом відповідно здійснюється перерахунок раніше призначених пенсій. Перерахунок пенсії здійснюється виходячи із сум заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування працюючого державного службовця відповідної посади та рангу на момент виникнення права на перерахунок пенсії.
Згідно зі статтею 22 Конституції України закріплені нею права і свободи не є вичерпними, гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законодавчих актів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.
Таким, чином, з 01 жовтня 2011 року у позивача виникло право на перерахунок пенсії відповідно до ст.37-1 Закону №3723-XII, з застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії.
Як встановлено із матеріалів справи, ОСОБА_2 з 02.04.2010 року було призначено пенсію державного службовця з розміру 90 відсотків суми її посадового (чинного) окладу з урахуванням надбавок, передбачених цим Законом №3723-XII.
Таким, чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивач має право на перерахунок пенсії відповідно до ст.37-1 Закону №3723-XII, з застосовуванням норми, що визначає розмір пенсії у відсотках, яка діяла на момент призначення пенсії, тобто ст.37 Закону №3723-XII в редакції до внесення змін Законами N 3668-VI, № 1166-VII та № 76-VIII.
Колегія суддів критично ставиться до доводів апелянта про те, що винесення додаткової постанови не відповідає ст.168 КАС України, оскільки тягне за собою зміну змісту постанови Хмельницького міськрайонного суду від 15 жовтня 2014 року, що є на його думку недопустим згідно зазначеної правової норми, і звертає увагу останнього на те, що розмір пенсії у відсотках, з якого позивач просила перерахувати пенсію, був предметом позову у справі по якій судом винесено вказану постанову, а зміна змісту судового рішення не допускається при його роз'ясненні, що регулюється ст.170 КАС України.
З огляду на викладене, колегія суддів вважає, що висновки суду першої інстанції обґрунтовані, постанова суду ухвалена з додержанням норм матеріального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, а тому підстав для її скасування не вбачається.
Відповідно до ст.200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову-без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Не може бути скасоване правильне по суті рішення суду з одних лише формальних підстав.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у м.Хмельницькому Хмельницької області залишити без задоволення, а додаткову постанову Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області від 24 березня 2015 року - без змін.
Відповідно до ч. 10 ст. 183-2 КАС України у разі оскарження в апеляційному порядку постанови, прийнятої у скороченому провадженні, судове рішення апеляційної інстанції є остаточним та оскарженню не підлягає.
Головуючий Матохнюк Д.Б.
Судді Біла Л.М.
ОСОБА_3