Справа № 145/531/15-а
Головуючий у 1-й інстанції: Ліщишина М.Ю.
Суддя-доповідач: Боровицький О. А.
17 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Боровицького О. А.
суддів: Граб Л.С. Совгири Д. І. ,
розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області на постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області про зобов'язання призначити пенсію,
в квітні 2015 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області з позовом про визнання неправомірною відмову управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області в призначенні позивачу пенсії на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" та зобов'язання відповідача призначити позивачу пенсію відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії із зниженням пенсійного віку на 8 років з дня звернення з заявою про призначення пенсії.
Тиврівський районний суд Вінницької області постановою від 28 квітня 2015 року позов задовольнив. Визнав відмову управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області в призначенні ОСОБА_1 пенсії на підставі статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" неправомірною; зобов'язав відповідача призначити позивачу, ІНФОРМАЦІЯ_1 пенсію відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії із зниженням пенсійного віку на 8 років з дня звернення з заявою про призначення пенсії.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просив його скасувати і прийняти нове рішення, яким в задоволенні позову відмовити. Аргументуючи доводи апеляційної скарги відповідач вказує на те, що позивач не надав достатніх документів для підтвердження інформації про дні виїзду в зону відчуження.
Позивач не скористався правом регламентованим положеннями статті 191 КАС України щодо надання письмових заперечень на апеляційну скаргу відповідача.
Сторони в судове засідання 17 червня 2015 року, до суду апеляційної інстанції своїх уповноважених представників не направили, хоча про дату, час та місце апеляційного розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи що судом обов'язкова участь сторін не визнавалась, а в справі достатньо доказів для вирішення справи, суд апеляційної інстанції вважає за можливе розглянути справу в порядку письмового провадження у відповідності до вимог статті 197 КАС України, при цьому, технічна фіксація судового засідання технічними засобами не здійснюється, відповідно до вимог частини 1 статті 41 КАС України.
Перевіривши доводи апеляційної скарги, матеріали справи, колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду вважає, що скарга не підлягає задоволенню.
Судом з матеріалів справи встановлено, що позивач є учасником ліквідації аварії на Чорнобильській АЕС у 1987 році категорії 2, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_1 (а.с. 9).
Позивач по досягненню 52-річного віку звернувся до відповідача з заявою про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Протоколом комісії управління пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області від 08.12.2014 позивачу відмовлено в призначенні пенсії за віком. Рішення відповідача мотивоване тим, що в наданих позивачем документах не вказано кількості днів відпрацьованих в зоні відчуження, а в відомостях про заробітну плату не вказано нарахування заробітної платив кратному розмірі.
Не погоджуючись з відмовою відповідача, позивач подав цей позов.
Суд першої інстанції дійшов висновку про обґрунтованість заявленого позову.
Колегія суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду погоджується з висновками суду першої інстанції.
Відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" особам, які працювали або проживали на територіях радіоактивного забруднення, пенсії надаються із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій: - які працювали у зоні відчуження з моменту аварії до 1 липня 1986 року незалежно від кількості робочих днів, а з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів на 10 років; - які працювали у 1987 році у зоні відчуження не менше 14 календарних днів 8 років; - які працювали з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року у зоні відчуження від 1 до 5 календарних днів, у 1987 році - від 10 до 14 календарних днів, у 1988 році - не менше 30 календарних днів, на діючих пунктах санітарної обробки населення і дезактивації техніки або їх будівництві - не менше 14 календарних днів у 1986 році 5 років.
За змістом частини 2 статті 14 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" друга категорія осіб постраждалих внаслідок Чорнобильської катастрофи, встановлюється учасники ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, які працювали у зоні відчуження:- з моменту аварії до 1 липня 1986 року - незалежно від кількості робочих днів; - з 1 липня 1986 року по 31 грудня 1986 року - не менше 5 календарних днів; у 1987 році - не менше 14 календарних днів, а також потерпілі від Чорнобильської катастрофи; - евакуйовані у 1986 році із зони відчуження (в тому числі особи, які на момент евакуації перебували у стані внутріутробного розвитку, після досягнення ними повноліття); - особи, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття постанови про відселення
Документом, що підтверджує статус громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи та надає право на користування пільгами, встановленими Законом України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", у тому числі призначення пенсії зі зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій, є посвідчення "Учасник ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС".
В цьому ж випадку управління Пенсійного фонду України в м. Козятин та Козятинському районі зводить спір до встановлення статусу громадянина, який постраждав внаслідок Чорнобильської катастрофи, що не відноситься до компетенції відповідача.
Постановою правління Пенсійного фонду України затверджено Порядок подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" (далі - Порядок № 22-1).
Відповідно до підпункту "ґ" пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення пенсії відповідно до Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", особи що мають право на призначення пенсії відповідно до Закону Україні "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи" надають до територіального управління посвідчення учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та довідку про період (періоди) участі в ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС за формою, затвердженою постановою Державного Комітету СРСР по праці та соціальних питаннях від 09.03.88 № 122, або довідку військової частини, в складі якої особа брала участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС, або довідку архівної установи, або інші первинні документи, в яких зазначено період роботи, населений пункт чи об'єкт, де особою проводились роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС; посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи та довідку про період (періоди) проживання (роботи) на цих територіях, видану органами місцевого самоврядування (при призначенні пенсії із застосуванням норм статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства та фактичних обставин справи, колегія суддів суду апеляційної інстанції дійшла висновку, що посилання відповідача на відсутність можливості встановити кількість відпрацьованих днів позивачем, є необґрунтованими, оскільки наявні в позивача документи, які знаходяться в матеріалах справи, містять достатньо даних, які підтверджують особливий статус позивача. Зокрема те, що ОСОБА_1 в період з 16.05.1987 по 21.07.1987 виконував роботи по ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в 30 кілометровій зоні відчуження в секторі №2 Чорнобильської АЕС, підтверджується записом начальника військової частини НОМЕР_2 підполковника Салтанова в військовому квитку серії НОМЕР_3 виданому на ім'я ОСОБА_1 ; посвідченням учасника ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС серії НОМЕР_1 (категорія 2) виданим 20.05.2004 на ім'я ОСОБА_1 , довідкою ПАТ "Гніванський завод Спецзалізобетону" №323 від 23.12.2014 про нарахування ОСОБА_1 оплати праці в кратному розмірі за 29 днів та рішенням Тиврівського районного суду Вінницької області від 11 березня 2015 року у справі №145/2387/14-ц за позовом ОСОБА_1 про встановлення факту виконання робіт в зоні відчуження Чорнобильської АЕС, яке набрало законної сили 01 квітня 2015 року.
За приписами частини 1 статті 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, позивач не може отримати інші первинні документи в зв'язку з їх втратою, що підтверджується архівною довідкою Галузевого Державного архіву Міністерства оборони України (а.с. 2).
Факт роботи позивача з 16.05.1987 по 21.07.1987, тобто більше як 14 календарних днів, у зоні відчуження Чорнобильської АЕС у 1987 році встановлений рішенням, яке набрало законної сили.
Таким чином, матеріалами справи підтверджено, що позивач у 1987 році більше 14 днів брав участь у ліквідації наслідків аварії на ЧАЕС в зоні відчуження, а тому він має право на призначення пенсії зі зниженням пенсійного віку відповідно до положень статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи".
За таких обставин суд першої інстанції дійшов правильного висновку, зобов'язавши управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області призначити позивачу пенсію відповідно до статті 55 Закону України "Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи", як ліквідатору наслідків аварії на ЧАЕС 2 категорії із зниженням пенсійного віку на 8 років з дня звернення з заявою про призначення пенсії.
Відповідно до статті 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду першої інстанції без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції розглянув спір з дотриманням норм матеріального та процесуального права, внаслідок чого обґрунтовано задовольнив позов, у зв'язку з чим підстав для скасування оскаржуваної постанови колегія суддів суду апеляційної інстанції не вбачає.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому не можуть бути підставою для її задоволення.
Керуючись ст.ст. 160, 167, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Тиврівському районі Вінницької області залишити без задоволення, а постанову Тиврівського районного суду Вінницької області від 28 квітня 2015 року - без змін.
Ухвала суду набирає законної сили в порядку та в строки, передбачені ст. ст. 212, 254 КАС України.
Головуючий суддя Боровицький О. А.
Судді Граб Л.С.
Совгира Д. І.