Справа № 212/8549/2012
23 червня 2015 року
м. Вінниця
Вінницький апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді: Залімського І. Г.
суддів: Смілянця Е. С. Сушка О.О.
секретар судового засідання: Лозінська Н.В.,
за участі:
представника відповідача: ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ОСОБА_2 та Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради на постанову Вінницького міського суду Вінницької області від 03 грудня 2014 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій, відшкодування матеріальної і моральної шкоди,
В провадженні Вінницького апеляційного адміністративного суду перебуває адміністративна справа за позовом ОСОБА_2 до Департаменту соціальної політики Вінницької міської ради, Департаменту соціальної політики Вінницької обласної державної адміністрації про визнання протиправними дій та бездіяльності, зобов'язання до вчинення дій, відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
28 квітня 2015 року представник позивача ОСОБА_3 подала заяву про відвід суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду Залімського І.Г. та Смілянця Е.С.
Свою заяву позивач мотивувала тим, що вона не довіряє вказаним суддям та вважає їх упередженими з огляду на допущені, на думку заявника, суддями Залімським І.Г. та Смілянцем Е.С. порушення її прав.
Ознайомившись з заявленим клопотанням, вивчивши матеріали справи та пояснення судді, якій заявлено відвід, колегія суддів прийшла до висновку про відмову в задоволенні відводу з наступних підстав.
Згідно з ч. 3 ст. 30 КАС України, відвід повинен бути вмотивований і заявлений до початку судового розгляду справи по суті у письмовій формі з обґрунтуванням підстав для відводу.
Підстави для відводу визначені частиною 1 статті 27 Кодексу адміністративного судочинства України. Так, суддя не може брати участі в розгляді адміністративної справи і відводиться:
1) якщо він брав участь у розгляді цієї справи або пов'язаної з нею справи як представник, секретар судового засідання, свідок, експерт, спеціаліст, перекладач;
2) якщо він прямо чи опосередковано заінтересований в результаті розгляду справи;
3) якщо він є членом сім'ї або близьким родичем (чоловік, дружина, батько, мати, вітчим, мачуха, син, дочка, пасинок, падчерка, брат, сестра, дід, баба, внук, внучка, усиновлювач чи усиновлений, опікун чи піклувальник, член сім'ї або близький родич цих осіб) сторони або інших осіб, які беруть участь у справі;
4) за наявності інших обставин, які викликають сумнів у неупередженості судді;
5) у разі порушення порядку визначення судді для розгляду справи, встановленого частиною третьою статті 15-1 цього Кодексу.
Підстави для відводу, що наведені у частині 1 цієї статті, є вичерпними.
Водночас, чинним законодавством не розкрито поняття «інші обставини», а відтак воно є оціночним.
Держава відповідно до положень статті 55 Конституції України кожному гарантувала право на оскарження в суді рішень, дій чи бездіяльності органів державної власності, органів місцевого самоврядування, посадових і службових осіб.
Відповідно до статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом.
Згідно встановленої практики Європейського ОСОБА_4 з прав людини наявність безсторонності повинна визначатися за суб'єктивним та об'єктивним критеріями. Відповідно до суб'єктивного критерію беруться до уваги особисті переконання та поведінка окремого судді, тобто чи виявляв суддя упередженість або безсторонність у даній справі. Відповідно до об'єктивного критерію визначається, серед інших аспектів, чи забезпечував суд як такий та його склад відсутність будь-яких сумнівів у його безсторонності.
Стосовно суб'єктивного критерію, особиста безсторонність судді презюмується, поки не надано доказів протилежного.
Колегія суддів вважає, що позивачем не надано жодного належного та допустимого доказу в розумінні ст.70 КАС України щодо наявності прямої чи опосередкованої заінтересованості суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду Залімського І.Г. та Смілянця Е.С. в результаті розгляду даної справи.
Таким чином, зважаючи на викладені обставини, суд приходить до висновку про те, що заява про відвід суддів заявлена позивачем з міркувань, які є надуманими та необґрунтованими, а тому вказана заява задоволенню не підлягає.
Керуючись 27, 31, 165, 254 КАС України, суд
У задоволенні заяви ОСОБА_3 про відвід суддів Вінницького апеляційного адміністративного суду Залімського Ігоря Геннадійовича та Смілянця Едуарда Станіславовича відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає. Відповідно до ч.6 статті 254 КАС України ухвали суду, які не можуть бути оскаржені, набирають законної сили з дня її проголошення.
Головуючий Залімський І. Г.
Судді Смілянець Е. С.
ОСОБА_4