25 червня 2015 року Справа № 876/5472/14
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді Багрія В.М.,
суддів Рибачука А.І., Старунського Д.М.,
з участю секретаря судового засідання Ратушної М.І.,
представника позивача ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Перемишлянського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року у справі за позовом Золочівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів (тепер ДФС) у Львівській області до відділу державної виконавчої служби Перемишлянського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження, зобов'язання до вчинення дій,
У квітні 2014 року Золочівська об'єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Львівській області звернулася до суду з позовом до відділу державної виконавчої служби Перемишлянського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області про визнання дій протиправними та скасування постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження.
Позивач просив визнати незаконними дії головного державного виконавця відділу державної виконавчої служби Перемишлянського районного управління юстиції щодо винесення постанови ВП № 42504047 про відмову у відкритті виконавчого провадження та зобов'язати відповідача відкрити виконавче провадження щодо примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 813/8358/13-а.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року позов задоволено.
Визнано протиправними дії державного виконавця відділу державної виконавчої служби Перемишлянського районного управління юстиції щодо винесення постанови від 13.03.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 42504047.
Скасовано постанову відділу державної виконавчої служби Перемишлянського районного управління юстиції від 13.03.2014 року про відмову у відкритті виконавчого провадження ВП № 42504047.
Зобов'язано відділ державної виконавчої служби Перемишлянського районного управління юстиції відкрити провадження з примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 813/8358/13-а на підставі виконавчого листа № 813/8358/13-а, виданого Львівським окружним адміністративним судом 3.02.2014 року.
Постанову суду першої інстанції оскаржив відділ державної виконавчої служби Перемишлянського районного управління юстиції, подавши на неї апеляційну скаргу, в якій просить її скасувати.
В апеляційній скарзі апелянт зазначає, що суд першої інстанції неповно з'ясував обставини, що мають істотне значення для справи, допустив порушення норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Суд першої інстанції не звернув належної уваги на те, що відповідно до п. 95.3 ст.95 Податкового кодексу України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини. Отже, чинне законодавство передбачає окремий порядок примусового виконання судових рішень про стягнення коштів у рахунок погашення податкового боргу. При цьому органи державної виконавчої служби до цієї процедури не залучаються, однак судом дану норму Податкового кодексу при прийнятті рішення враховано не було.
Вислухавши суддю-доповідача, представника позивача, яка просить апеляційну скаргу відхилити, а постанову суду першої інстанції залишити без змін, дослідивши обставини справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку про те, що апеляційна скарга задоволенню підлягає частково з таких підстав.
У справі встановлено, що постановою Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 813/8358/13-а, яка набрала законної сили, задоволено позов Золочівської ОДПІ до фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 про стягнення податкового боргу у розмірі 986,83 грн.
9.02.2014 року Львівським окружним адміністративним судом по справі № 813/8358/13-а видано виконавчий лист.
11.03.2013 року Золочівська ОДПІ звернулася до ВДВС Перемишлянського РУЮ із заявою про примусове виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 813/8358/13-а на підставі виконавчого листа № 813/8358/13-а, виданого 9.02.2014 року.
Постановою головного державного виконавця ВДВС Перемишлянського РУЮ ОСОБА_3 від 13.03.2013 року ВП № 42435698 відмовлено у відкритті виконавчого провадження з посиланням на лист Головного управління юстиції у Львівській області від 27.01.2014 року, згідно з яким, виконавчі документи про стягнення податкового боргу не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки ПК України встановлено особливий порядок виконання судових рішень даної категорії.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що дії державного виконавця щодо винесення постанови про відмову у відкритті виконавчого провадження є протиправними, оскільки виконавчий лист у справі № 813/8358/13-а про стягнення з фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 податкового боргу підлягає виконанню органами державної виконавчої служби.
Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції та вважає їх правильними з огляду на наступне.
Згідно ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачених Конституцією України та іншими Законами України.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про виконавче провадження», виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.
Згідно ст. 17 Закону України «Про виконавче провадження», примусове виконання рішень державною виконавчою службою здійснюється на підставі виконавчих документів, визначених цим Законом, до яких належать і виконавчі листи, що видаються судами.
Відповідно до ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний прийняти до виконання виконавчий документ і відкрити виконавче провадження, якщо не закінчився строк пред'явлення такого документа до виконання, він відповідає вимогам, передбаченим цим Законом, і пред'явлений до виконання до відповідного органу державної виконавчої служби.
Згідно із пунктом 1 ч. 1 ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документа, зазначеного в ст. 17 цього Закону за заявою стягувача або його представника про примусове виконання рішення.
Статтею 11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Відповідно до п. 8 ч. 1 ст. 26 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець відмовляє у відкритті виконавчого провадження у разі наявності інших передбачених законом обставин, що виключають здійснення виконавчого провадження.
Судом першої інстанції було встановлено, що державний виконавець, як на підставу відмови у відкритті виконавчого провадження, посилається на лист Головного управління юстиції у Львівській області від 27.01.2014 року, згідно з яким, виконавчі документи про стягнення податкового боргу не підлягають виконанню органами державної виконавчої служби, оскільки ПК України встановлено особливий порядок виконання судових рішень даної категорії.
Однак, суд апеляційної інстанції вважає, що вищенаведені підстави відмови у відкритті виконавчого провадження про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця є помилковими.
Відповідно до п. 95.3 ст. 95 ПК України, стягнення коштів з рахунків платника податків у банках, обслуговуючих такого платника податків, здійснюється за рішенням суду, яке направляється до виконання контролюючим органам, у розмірі суми податкового боргу або його частини.
Виняток із наведеного правила становить процедура стягнення податкового боргу з фізичної особи. На відміну від загального правила, передбаченого п. 95.3 ст. 95 ПК України, відповідно до п. 87.11 ст. 87 цього Кодексу орган стягнення звертається до суду з позовом про стягнення суми податкового боргу платника податку - фізичної особи. Стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
Згідно ч. 1 ст. 51 Цивільного кодексу України, до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно-правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Частиною 1 ст. 128 Господарського кодексу України передбачено, що громадянин визнається суб'єктом господарювання у разі здійснення ним підприємницької діяльності за умови державної реєстрації його як підприємця без статусу юридичної особи відповідно до ст. 58 цього Кодексу.
Аналізуючи наведене, фізична особа-підприємець не є юридичною особою, а тому положення п. 95.3 ст. 95 ПК України не можуть бути застосовані до порядку виконання рішення суду про стягнення податкового боргу з фізичних осіб-підприємців.
У даному випадку йдеться про стягнення податкового боргу з фізичної особи-підприємця, тому виконання такого судового рішення повинно здійснюватися відповідно до вимог п. 87.11 ст. 87 ПК України, згідно з яким стягнення податкового боргу за рішенням суду здійснюється державною виконавчою службою відповідно до закону про виконавче провадження.
У справі встановлено, що виконавчий лист № 813/8358/13-а відповідає вимогам ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», строк пред'явлення виконавчого листа до виконання не закінчився, виконавчий лист подано до компетентного органу державної виконавчої служби України та за належним місцем виконання рішення.
За таких обставин, у ВДВС Перемишлянського РУЮ були відсутні підстави для відмови у відкритті виконавчого провадження з приводу виконання виконавчого листа № 813/8358/13-а, виданого 9.12.2013 року.
Отже, постанова суду першої інстанції, якою задоволено позов Золочівської ОДПІ, в частині визнання неправомірними дій відповідача та скасування постанови, прийнята з дотриманням норм матеріального та процесуального права, з повним та всебічним з'ясуванням усіх обставин справи.
Доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому, в силу наведеного вище, підставою для її задоволення бути не можуть.
Проте, зобов'язавши державну виконавчу службу відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року у справі № 813/8358/13-а на підставі виконавчого листа № 813/8358/13-а, виданого Львівським окружним адміністративним судом 3.02.2014 року, суд першої інстанції вийшов за межі повноважень та фактично здійснив втручання в діяльність державного виконавця.
Скасування оскаржуваної постанови державної виконавчої служби тягне для відповідача обов'язок відкрити виконавче провадження та забезпечити примусове виконання рішення суду. Тому в частині задоволення вимоги про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження постанова суду підлягає скасуванню з прийняттям нового рішення про відмову в задоволенні цієї частини позову.
Керуючись ч. 3 ст. 160, ст.ст. 195, 196, 198, 200, 202, 205, 207, 254 КАС України, апеляційний суд,
Апеляційну скаргу відділу державної виконавчої служби Перемишлянського районного управління юстиції Головного управління юстиції у Львівській області задовольнити частково.
Постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року у справі № 813/2699/14 в частині задоволення вимоги про зобов'язання відповідача відкрити виконавче провадження з примусового виконання постанови Львівського окружного адміністративного суду від 19.11.2013 року скасувати та прийняти нову постанову, якою позивачу в задоволенні цієї частини позовних вимог відмовити.
В решті постанову Львівського окружного адміністративного суду від 29.04.2014 року у справі № 813/2699/14 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуючий: В.М. Багрій
Судді : А.І. Рибачук
ОСОБА_4