18 червня 2015 р. Справа № 876/9819/13
Львівський апеляційний адміністративний суд в складі:
головуючого судді - Носа С. П.,
суддів - Яворського І. О., Сапіги В. П.;
за участю секретаря судового засідання - Мартинишина Р. С.;
представника відповідача - ОСОБА_1;
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» на постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року в справі за позовом Державної архітектурно-будівельної інспекції України до публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» про спонукання до вчинення дій, -
30 грудня 2008 року Львівським окружним адміністративним судом зареєстровано позовну заяву Державної архітектурно-будівельної інспекції України до публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» про зобов'язання відповідача виконати постанову № 56 від 29 вересня 2008 року, а саме сплатити штраф у розмірі 850,00 грн.
В обґрунтування вимог позовної заяви зазначено, що штрафна санкція у розмірі 850 грн. відповідачем у визначений законом термін сплачена не була.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року позов задоволено. Постановлено стягнути з публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» (79035, м.Львів, вул.Хлібна, 2) штраф у розмірі 850 гривень (вісімсот п'ятдесят грн) до державного бюджету України.
Зазначену постанову мотивовано тим, що припис та постанова № 56 від 29 вересня 2008 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування на ПАТ «Концерн Хлібпром» скасовані не були, тому штрафна санкція підлягає стягненню.
Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідачем - публічним акціонерним товариством «Концерн Хлібпром», подано апеляційну скаргу до Львівського апеляційного адміністративного суду, в якій висловлено прохання скасувати оскаржувану постанову та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову.
В обґрунтування вимог апеляційної скарги вказано, що судом першої інстанції при прийнятті оскаржуваного рішення було порушено норми матеріального та процесуального права.
На підставі ст. 55 КАС України судом апеляційної інстанції проведено заміну позивача - Інспекцію державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області замінено на Державну архітектурно-будівельну інспекцію України.
Представник відповідача, у судовому засіданні, вимоги апеляційної скарги підтримав та просить таку задовольнити.
Інші особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явились, про дату, час і місце апеляційного розгляду були повідомлені належним чином, а тому, суд, відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України, вважає можливим проведення розгляду справи за їхньої відсутності.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника відповідача, проаналізувавши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів не знаходить підстав для її задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно із ст. 70 КАС України належними є докази, які містять інформацію щодо предмету доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги. Обставини, які за законом повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися ніякими іншими засобами доказування, крім випадків, коли щодо таких обставин не виникає спору.
Статтею 71 КАС України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ст. 86 КАС України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Встановлено, що Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області проведено перевірку об'єкта містобудування-магазину-павільйону за адресою: м.Львів, вул.Личаківська,191, про що складено акт.
Під час проведення перевірки встановлено, що ВАТ «Концерн Хлібпром» проведено виконання будівельних робіт по реконструкції магазину-павільйону (фактично нове будівництво), а саме влаштування зовнішніх стін, опорядження фасаду, внутрішні опоряджувальні роботи, а також роботи по благоустрою прилеглої території. На проведення зазначених робіт відсутня проектно-технічна та дозвільна документація, що є порушенням вимог ст.ст. 24, 29 Закону України «Про планування і забудову території».
За результатами вказаної перевірки складено акт від 12 вересня 2008 року та протокол про правопорушення у сфері містобудування від 12 вересня 2008 року. Разом з протоколом складено припис № 61 від 12 вересня 2008 року.
Приписом від 12 вересня 2008 року № 61 запропоновано відповідачу до 24 вересня 2008 року в інспекцію держархбудконтролю у Львівській області представити довідку форми КБ-3 про вартість виконаних робіт, припинити будівельні роботи та попереджено, що за ухилення від виконання або несвоєчасне виконання цього припису підприємство несе відповідальність передбачену статтею 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за порушення у сфері містобудування».
З метою перевірки виконання позивачем припису № 61 від 12 вересня 2008 року Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю у Львівській області 29 вересня 2008 року проведено позапланову перевірку, якою встановлено факт його невиконання. Станом на час проведення повторної позапланової перевірки документацію, що вимагалася приписом відповідачем не надано. Доказів щодо виконання зазначеного припису відповідачем в судовому засіданні представлено.
За наслідками проведеної перевірки складено протокол про правопорушення від 29 вересня 2008 року.
На підставі складеного протоколу від 29 вересня 2008 року заступником начальника інспекції прийнято постанову № 56 від 29 вересня 2008 року про правопорушення у сфері містобудування. Даною постановою, на підставі вимог Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» на ВАТ «Концерн Хлібпром» накладено штраф у розмірі 850,00 грн. зі сплатою у строк 14 жовтня 2008 року. Зазначену постанову отримано Відкритим акціонерним товариством «Концерн Хлібпром», про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення 06 жовтня 2008 року.
Відповідно до ст. 10 Закону України «Про архітектурну діяльність» (у редакції чинній на час виникнення спірних відносин), державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснюється в установленому законодавством порядку для забезпечення під час забудови територій, розміщення і будівництва об'єктів архітектури додержання суб'єктами архітектурної діяльності затвердженої містобудівної та іншої проектної документації, місцевих правил забудови населених пунктів, вимог вихідних даних, а також з метою захисту державою прав споживачів будівельної продукції.
Державний архітектурно-будівельний контроль та нагляд здійснює центральний орган виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури. Державний контроль та нагляд у системі центрального органу виконавчої влади з питань будівництва, містобудування та архітектури здійснює Державна архітектурно-будівельна інспекція України та її територіальні органи.
Згідно з п. п. 1, 2 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль» № 225 від 25.03.1993р., державний архітектурно-будівельний контроль - це сукупність організаційно-технічних і правових заходів, спрямованих на забезпечення дотримання законодавства, державних стандартів, норм і правил, архітектурних вимог і технічних умов, а також положень затвердженої містобудівної документації та проектів конкретних об'єктів (далі - затверджені проектні рішення), місцевих правил забудови населених пунктів усіма суб'єктами містобудівної діяльності незалежно від форм власності під час забудови територій і населених пунктів, розміщення, будівництва, реконструкції, капітального ремонту об'єктів житлово-цивільного, виробничого та іншого призначення, реставрації архітектурних пам'яток, створення інженерної та транспортної інфраструктури, виробництва будівельних матеріалів, виробів і конструкцій.
Відповідно до п.3 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію» № 1434 від 18 жовтня 2006 року (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), основними завданнями Держархбудінспекції є: участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері архітектури та будівництва; виконання дозвільних, реєстраційних функцій та здійснення контролю і нагляду у сфері будівництва, містобудування та архітектури (далі - державний архітектурно-будівельний контроль).
Підпунктом 7 пункту 4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про затвердження Положення про Державну архітектурно-будівельну інспекцію» встановлено, що Держархбудінспекція відповідно до покладених на неї завдань: проводить перевірку: відповідності виконання будівельних робіт, будівельних матеріалів, виробів і конструкцій вимогам державних стандартів, будівельних норм і правил, технічним умовам, затвердженим проектним рішенням; своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, паспортів, сертифікатів та іншої документації; наявності у виконавця будівельних робіт у передбачених законодавством випадках сертифікатів на будівельні матеріали, вироби і конструкції; додержання встановленого порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність підприємств, їх об'єднань, установ та організацій за правопорушення у сфері містобудування» № 208/94-ВР від 14 жовтня 1994 року передбачено, що підприємства, їх об'єднання, установи та організації (далі - підприємства) незалежно від форм власності, які здійснюють проектування, роботи по будівництву, реконструкції, реставрації та капітальному ремонту (далі - будівельні роботи), виготовляють будівельні матеріали, вироби і конструкції, а так само які є замовниками у будівництві або поєднують функції замовника і підрядчика, несуть відповідальність у вигляді штрафу за проведення будівельних робіт без дозволу на їх виконання або без затвердженої проектної документації у розмірі п'ятдесяти відсотків вартості цих робіт.
Відповідно до ч. 1 ст. 72 КАС України, обставини, встановлені судовим рішенням в адміністративній, цивільній або господарській справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Постановою Львівського окружного адміністративного суду від 20 листопада 2009 року залишеною без змін відповідно до ухвали Львівського апеляційного адміністративного суд від 30 квітня 2013 року відмовлено відповідачеві у задоволенні позовних вимог про скасування припису та постанови № 56 від 29 вересня 2008 року про накладення штрафу за правопорушення у сфері містобудування на ПАТ «Концерн Хлібпром».
Узагальнюючи викладене, суд апеляційної інстанції переконаний, що судом першої інстанції надано належну оцінку наявним у справі доказам, а їх достатня кількість та взаємний зв'язок у сукупності дали змогу суду першої інстанції зробити вірний висновок про наявність підстав для задоволення позову.
Враховуючи вищенаведене, суд апеляційної інстанції визнає, що судом першої інстанції, при вирішенні даного публічно-правового спору, правильно встановлено обставини справи та ухвалено законне рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, постанова суду першої інстанції ґрунтується на повно, об'єктивно і всебічно з'ясованих обставинах, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, тому підстав для скасування постанови суду першої інстанції немає.
Керуючись ст. ст. 158-160, 195, 196, п. 1 ч. 1 ст. 198, ст. ст. 200, 205, 206, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства «Концерн Хлібпром» - залишити без задоволення, а постанову Львівського окружного адміністративного суду від 22 травня 2013 року в справі № 2а-10486/08/1370 - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Ухвала може бути оскаржена у касаційному порядку, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України, протягом двадцяти днів з дня набрання ухвалою законної сили, а у випадку коли, відповідно до частин 3 та 7 ст. 160 КАС України, складення ухвали в повному обсязі відкладено - з дня складення ухвали в повному обсязі.
Головуючий суддя: С. П. Нос
Судді: І. О. Яворський
ОСОБА_2
Ухвалу складено в повному обсязі 23 червня 2015 року.