„16” лютого 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого-судді Соколовського В.М.,
суддів: Матківського Р.Й., Шишка А.І.,
при секретарі Юрків І.П.,
з участю: представника апелянта Мельника В.А., відповідачки-позивачки ОСОБА_1,
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом комунального підприємства «ЖЕО № 5» міста Калуша до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача виконавчий комітет Калуської міської ради, про виселення з житлового приміщення та за зустрічним позовом ОСОБА_1 до комунального підприємства «ЖЕО № 5» міста Калуша, третя особа виконавчий комітет Калуської міської ради, про визнання права на житло, за апеляційною скаргою представника виконавчого комітету Калуської міської ради Мельника Володимира Андрійовича на рішення Калуського міськрайонного суду від 03 листопада 2008 року,-
Комунальне підприємство «ЖЕО № 5» міста Калуша звернулося в суд з позовом до ОСОБА_1 про виселення її з жилого приміщення - квартири АДРЕСА_1 в м. Калуші мотивуючи тим, що відповідачка самовільно заселилась та проживає у спірній квартирі, яка не приватизована. В жовтні 2005 року працівниками КП «ЖЕО № 5» було виявлено, що в зазначеній квартирі, яка знаходиться на балансі КП «ЖЕО № 5», проживає особа не зареєстрована по місцю проживання та не має документів, які б підтверджували право на користування жилим приміщенням. Відповідачка ОСОБА_1 неодноразово попереджалась позивачем про необхідність виселитись з квартири, однак, добровільно це зробити вона не бажає.
ОСОБА_1 подала зустрічний позов до КП «ЖЕО № 5» про визнання за нею права на житло. Свої вимоги мотивувала тим, що у спірній квартирі проживали її дід ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, та бабця ОСОБА_3., яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2. Договір найму був переоформлений на ОСОБА_3. в 2000 році. Поскільки, дід та бабця хворіли, були похилого віку, то в 1997 році запросили її перейти до них проживати, так як їм потрібна була стороння допомога. За час спільного проживання у них був спільний побут та бюджет. У спірній квартирі ІНФОРМАЦІЯ_3 народилася її дочка, а син перейшов проживати у квартиру разом із нею. Іншого житла вона не має і придбати не має змоги.
Справа № 22-ц-130/2009р. Головуючий у 1 інстанції Витвицький В.В.
Категорія 42 Суддя-доповідач Соколовський В.М.
Рішенням Калуського міськрайонного суду від 03 листопада 2008 року в позові КП «ЖЕО № 5» міста Калуша до ОСОБА_1, третя особа на стороні позивача виконком Калуської міської ради, про виселення відповідачки з квартири АДРЕСА_1 в м. Калуші - відмовлено за безпідставністю позовних вимог.
Зустрічний позов ОСОБА_1 до КП «ЖЕО № 5» міста Калуша, третя особа виконком Калуської міської ради, про визнання права на користування житлом - задоволено. Визнано за ОСОБА_1 право на користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Калуші. Зобов»язано КП «ЖЕО № 5» міста Калуша укласти договір найму із ОСОБА_1 на користування квартирою АДРЕСА_1 в м. Калуші.
Не погоджуючись з таким рішенням, представник виконкому Калуської міської ради Мельник В.А. подав апеляційну скаргу, вказуючи на незаконність рішення. Зокрема, вважає, що судом не враховано положення ст. 65 ЖК України, яке стосується даних правовідносин, не досліджено питання про попереднє місце проживання ОСОБА_1. Також суд залишив поза увагою, що письмової згоди на вселення ОСОБА_1 у спірну квартиру квартиронаймачі ОСОБА_2 та ОСОБА_3. не давали. Чинним законодавством надання усної згоди на вселення та підтвердження такого факту не передбачено. Підстав для проживання ОСОБА_1 у спірній квартирі, вважає представник, в судовому засіданні не встановлено, не доведено і факту родинних відносин між ОСОБА_1 та ОСОБА_3. З цих підстав просив скасувати оскаржуване рішення і ухвалити нове рішення, яким задоволити позов КП «ЖЕО № 5» до ОСОБА_1 про виселення з житлового приміщення, а в зустрічному позові ОСОБА_1 до КП «ЖЕО № 5» про визнання права на житло - відмовити.
В судовому засіданні представник виконкому Калуської міської ради Мельник В.А. підтримав вимоги апеляційної скарги з вище наведених мотивів та просив задовольнити.
Відповідачка-позивачка ОСОБА_1 вимоги апеляційної скарги не визнала, вважає її безпідставною, а рішення суду - законним і обґрунтованим, яке просила залишити в силі, відмовивши у задоволенні скарги.
Вислухавши доповідача, пояснення представника апелянта ОСОБА_4., який підтримав вимоги апеляційної скарги, заперечення проти скарги відповідачки-позивачки ОСОБА_1, перевіривши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Як вбачається із матеріалів справи, ОСОБА_1 разом із своїми двома неповнолітніми дітьми ОСОБА_5 та ОСОБА_6. проживає в квартирі АДРЕСА_1 в м. Калуші без відповідної реєстрації (а.с. 5). Дана квартира не приватизована і перебуває на балансі комунального підприємства «ЖЕО № 5» (а.с. 4, 6).
Комісією в складі працівників КП «ЖЕО № 5» було встановлено, що ОСОБА_1 проживає у квартирі АДРЕСА_1 в м. Калуші без реєстрації з січня 2005 року (а.с. 7, 9) і даним підприємством її попереджалося про звільнення самовільно зайнятої квартири в добровільному порядку (а.с. 8, 9).
Також матеріалами справи підтверджується, що у вище зазначеній квартирі проживали ОСОБА_2, 1915 року народження, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і 15.06.1999 року був знятий з реєстраційного обліку, а також ОСОБА_3., 1925 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і 14.09.2000 року була знята з реєстраційного обліку по даній квартирі (а.с. 45). Вказані особи були подружжям і ОСОБА_3. являлася рідною бабцею для ОСОБА_1, що стверджується відповідними документами (а.с. 78, 71, 75).
Згідно адресного листка вибуття (а.с.36-37), ОСОБА_1 08.07.1999 року знята з реєстраційного обліку по попередньому місцю проживання, з квартири АДРЕСА_2 в м. Калуші, у зв»язку з переїздом до нового місця проживання у квартиру АДРЕСА_1 в м. Калуші.
Той факт, що ОСОБА_1 проживає у спірній квартирі з 1997 року і проживала там разом із своєю бабусею ОСОБА_3. та ОСОБА_2. як одна сім»я, вела з ними спільне господарство, а після їх смерті похоронила обох за свої кошти, підтвердили свідки ОСОБА_7, ОСОБА_8 та ОСОБА_9, які є сусідами ОСОБА_1
Відповідно до ч.ч. 2, 3 ст. 64 ЖК України, до членів сім»ї наймача належать дружина наймача, їх діти і батьки. Членами сім»ї наймача може бути визнано й інших осіб, якщо вони постійно проживають разом з наймачем і ведуть з ним спільне господарство. Якщо особи, зазначені в частині другій цієї статті, перестали бути членами сім»ї наймача, але продовжують проживати в займаному жилому приміщенні, вони мають такі ж права і обов»язки, як наймач і члени його сім»ї.
Статтею 65 наведеного Кодексу визначено, що наймач вправі в установленому порядку за письмовою згодою всіх членів сім»ї, які проживають разом з ним, вселити в займане ним жиле приміщення свою дружину, дітей, батьків, а також інших осіб. Особи, що вселилися в жиле приміщення як члени сім»ї наймача, набувають рівного з іншими членами сім»ї права користування жилим приміщенням, якщо при вселенні між цими особами, наймачем та членами його сім»ї, які проживають з ним, не було іншої угоди про порядок користування жилим приміщенням.
За таких обставин, суд першої інстанції прийшов до вірного висновку, що ОСОБА_1 не проживає самовільно у спірній квартирі, оскільки, за життя ОСОБА_2 та ОСОБА_3. дали свою згоду на вселення ОСОБА_1 з її неповнолітнім сином у квартиру, проживали разом у цій квартирі з 1997 року як одна сім»я, а тому суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позову комунальному підприємству «ЖЕО № 5» про виселення ОСОБА_1 із спірної квартири та підставно задоволив зустрічний позов ОСОБА_1 про визнання її права на користування спірним житлом, зобов»язавши КП «ЖЕО № 5» міста Калуша укласти із ОСОБА_1 договір найму на житлове приміщення, яке вона займає.
Твердження представника апелянта, що судом при постановленні рішення не враховано всіх обставин по справі, а дослідженим не дано належної оцінки, чим порушено закон, є необґрунтованими і безпідставними, які спростовуються матеріалами справи, а тому не можуть бути взяті до уваги колегією cуддів.
Рішення судом першої інстанції постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують його законності та обґрунтованості, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 307, 308, 313-315, 317, 218 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу представника виконавчого комітету Калуської міської ради Мельника Володимира Андрійовича відхилити.
Рішення Калуського міськрайонного суду від 03 листопада 2008 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.
Головуючий-суддя В.М. Соколовський
Судді: Р.Й. Матківський
А.І. Шишко