05 червня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Горблянського Я.Д., Меленко О.Є.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою представника військової частини А-1349 на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01 вересня 2008року
з участю представника військової частини А-1349 Гром А.М.,представника позивача - ОСОБА_1,
ОСОБА_2 в липні 2005 року пред"явив в суд позов до військової частини А-1349 про стягнення 2534грн 99 коп грошової компенсації за речове майно, не отримане ним при звільненні в запас із Збройних Сил України.
Рішенням Івано-Франківського міського суду від 30 серпня 2005 року позов ОСОБА_2. задоволено частково: в його користь з військової частини А-1349 стягнуто 613 грн 06 коп грошової компенсації. Крім того, відповідача зобов"язано видати ОСОБА_2. не одержане ним після 14 березня 2000 року речове майно на суму 2534грн 99 коп.
Рішення суду по даній справі в апеляційному порядку не було оскаржено та набрало законної сили.
В серпні 2008року ОСОБА_2. звернувся до суду із заявою про зміну способу виконання названого судового рішення, посилаючись на те, що у зв"язку із відсутністю майна, яке призначено для видачі, з відповідача необхідно стягнути грошову компенсацію в сумі 2534грн.99 коп.
Справа № 22-ц-827/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - Г.І.Шалаута
Категорія 7 Доповідач - В.А.Девляшевський
Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 01 вересня 2008року згадану заяву ОСОБА_2. задоволено.
В апеляційній скарзі представник військової частини А-1349 посилається на те, що задовольнивши заяву ОСОБА_3., суд фактично змінив своє попереднє рішення від 30 серпня 2005 року по даній справі. Крім того, апелянт вказує, що відповідно до Закону України " Про деякі заходи щодо економії бюджетних коштів" від 17.02.2000 року виплату коштів за не отримане речове майно призупинено. Також представник відповідача зазначив, що починаючи з 2000 року коштів для виплати грошової компенсації замість речового майна Міністерству Оборони України з Державного Бюджету України не виділяється. На його думку, суд 1-інстанції, задовольняючи заяву ОСОБА_2., названі обставини, а також те, що у судовому рішенні від 30.08.2005 року не було зазначено перелік речей, які підлягають видачі позивачу, не врахував. Вважаючи у зв"язку із наведеним оскаржену ухвалу незаконною і необґрунтованою, представник військової частини А-1349 просить її скасувати.
В засіданні Апеляційного суду представник військової частини А-1349 апеляційну скаргу з наведених підстав підтримав.
Представник ОСОБА_2. доводи апеляційної скарги заперечив, вважаючи що суд 1-інстанції обґрунтовано задовольнив заяву про зміну способу виконання рішення в частині видачі позивачу не отриманого речового майна. На його думку, в даному випадку є вина військової частини А 1349 у тривалому невиконанні судового рішення про видачу позивачу речового майна.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Статтею 373 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення, зокрема, в разі відсутності присудженого майна в натурі, і у виняткових випадках може змінити спосіб і порядок виконання рішення.
При вирішенні питання про зміну способу виконання суд повинен з"ясувати обставини, що свідчать про неможливість виконання рішення, і чи є даний випадок винятковим.
Задовольняючи заяву ОСОБА_2. про зміну способу виконання рішення, суд наведених обставин не врахував.
З матеріалів справи вбачається, що рішення суду по даній справі в частині видачі ОСОБА_2. речового майна не виконано у зв"язку із відсутністю у відповідача відповідного майна. Однак ,твердження представника позивача про наявність у цьому вини військової частини не може бути прийнято до уваги, оскільки не підтверджено об"єктивними доказами.
Поза увагою суду залишилось те, що відповідно до вимог статті 9 Закону України "Про соціальний та правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей" зі змінами від 11.03.2000 року стягненню підлягає компенсація за речове майно, не одержане до 14.03.2000 року, а речове майно, яке не видано після 14.03.2000 року, підлягає видачі в натурі. Тому надання з Державного Бюджету України військовій частині коштів для виплат грошової компенсації взамін речового майна, не отриманого після 14.03.2000 року, не передбачено. На думку колегії суддів,за відсутності відповідного фінансування військової частини винесення ухвали про стягнення коштів за не отримане за рішенням суду речове майно не ґрунтується на вимогах норм матеріального права.
Приймаючи до уваги наведене вище, колегія суддів вважає, що оскаржена ухвала постановлена з порушенням статті 373 ЦПК України та без врахування наведених обставин. Тому вона не може бути залишена в силі.
Оскільки вимога ОСОБА_2. про стягнення в порядку зміни способу виконання рішення коштів за не отримане після 14.03.2000 року речове майно суперечить статті 9 названого вище закону, то вона є безпідставною, а отже не підлягає до задоволення.
Керуючись ст..ст.209;307 ч.2;312;319;324;325 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу представника військової частини А-1349 задовольнити.
Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 01 вересня 2008 року по даній справі скасувати.
Відмовити ОСОБА_2 у задоволенні його заяви про зміну способу виконання рішення Івано-Франківського міського суду від 30 серпня 2005 року щодо стягнення 2534 грн 99 коп грошової компенсації за не отримане ним після 14 березня 2000 року речове майно.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий В.А. Девляшевський
Судді: Я.Д.Горблянський
О.Є.Меленко
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Девляшевський