09 червня 2009р. м. Івано-Франківськ
Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:
головуючого Девляшевського В.А.,
суддів: Матківського Р.Й., Соколовського В.М.
секретаря Юрків І.П.
розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Тлумацького районного суду від 17 березня 2009 року
з участю апелянта - ОСОБА_1. та її представника - ОСОБА_2, відповідача -ОСОБА_3, яка також є представником іншого відповідача - ОСОБА_4,
В січні 2009 року ОСОБА_1 пред"явила до ОСОБА_3, ОСОБА_4 позов про відшкодування матеріальної і моральної шкоди.
Позовні вимоги ОСОБА_1. аргументувала тим, що відповідачі 21 квітня 2007 року нанесли їй тілесні ушкодження. Вона зазначала, що неправомірні дії були вчинені на її земельній ділянці у АДРЕСА_1, коли вона намагалась перешкодити відповідачам переорати цю ділянку. Крім того, ОСОБА_1. вказувала, що діями ОСОБА_3 та ОСОБА_4 їй була спричинена матеріальна шкода в сумі 535 грн, оскільки протягом одного місяця вона була непрацездатна, було пошкоджено її светр вартістю 35 грн та золотий ланцюжок. Нанесену їй відповідачами моральну шкоду оцінює в сумі 5 тисяч грн., оскільки протягом тривалого часу вона переносила істотні фізичні та моральні страждання.
Рішенням Тлумацького районного суду від 17 березня 2009 року в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1. відмовлено. Суд 1 - інстанції дійшов до висновку про те, що дії відповідачів щодо ОСОБА_1. були спрямовані на захист від її протиправних посягань. Крім того, суд вважав недоведеним твердження позивача про спричинення їй матеріальної шкоди.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1. посилається на те, що суд неповно і не всебічно дослідив дійсні обставини справи, постановивши внаслідок цього незаконне рішення. Вказує, що суд, на її думку, не звернув увагу на те, що вина відповідачів у скоєнні щодо неї протиправних дій підтверджується матеріалами перевірки та постановою суду, актом її судово - медичного обстеження від 30 квітня 2007 року. Апелянт також посилається на те, що суд 1 - інстанції дійшов до помилкового висновку про неналежність їй спірної земельної ділянки і про неправомірність її дій 21 квітня 2007 року на цій ділянці. У зв"язку із викладеним ОСОБА_1. просить оскаржене рішення скасувати, ухваливши нове рішення про задоволення її позову.
В засіданні Апеляційного суду ОСОБА_1. та її представник апеляційну скаргу з наведених підстав підтримали, зазначивши, що відповідачі умисно вчинили відносно неї 21 квітня 2007 року неправомірні дії, маючи намір самовільно обробляти спірну земельну ділянку, яку позивач вважає своєю. На їх думку, позовні вимоги ОСОБА_1. доведені об"єктивними доказами, і зокрема, постановою судді Тлумацького районного суду від 27.12.2007 року, яка є в справі. Тому просять позов задовольнити.
ОСОБА_3, яка є також представником ОСОБА_4, доводи апеляційної скарги заперечила, пояснивши, що ОСОБА_1. вже протягом 5-6 років чинить їм перешкоди в користуванні земельною ділянкою, право власності на яку згідно державного акту належить ОСОБА_4 Вона вказала, що право власності ОСОБА_4 на ділянку, на яку претендує позивачка, підтверджено судовим рішенням. Також рішенням суду доведено, що ОСОБА_1. неправомірно перешкоджає власнику у користуванні земельною ділянкою. ОСОБА_3 заперечила твердження апелянта про умисне нанесення їй 21 квітня 2007 року побоїв. Зазначила, що вона та її мати - ОСОБА_4 погодились на застосування судом акту амністії не тому, що були винними у вчиненні протиправних дій, а з метою припинення провадження в справі.
Вислухавши суддю-доповідача, пояснення сторін, представника ОСОБА_1., дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Апеляційним судом встановлено, що 21.04.2007 року ОСОБА_1. перешкоджала відповідачам у користуванні ділянкою, яку , на її думку, незаконно приватизувала ОСОБА_4. Однак, дії ОСОБА_1. були незаконними, оскільки право власності ОСОБА_4 на спірну земельну ділянку підтверджено рішенням Тлумацького районного суду від 18.07.2005 року, яке перебуває в законній силі (а.с.28-29). Цим же рішенням ОСОБА_1. зобов"язано не чинити власнику ділянки перешкоди та зобов"язано повернути цю ділянку.
З копії постанови судді Тлумацького районного суду від 27.12.2007 року вбачається, що в порушенні відносно ОСОБА_3 та ОСОБА_4 кримінальної справи за скаргою ОСОБА_1., поданою в порядку статті 27 КПК України, відмовлено внаслідок застосування акту амністії (а.с.27). Одна, ця постанова не являється преюдиційним фактом вини відповідачів у нанесенні 21 квітня 2007 року тілесних ушкоджень ОСОБА_1.. Згідно частині 3 статті 61 ЦПК України таким доказом може бути тільки вирок у кримінальній справі, що набрав законної сили, або постанова суду у справі про адміністративне правопорушення.
Оскільки ОСОБА_1. не надала ніяких доказів того, що відповідачі 21 квітня 2007 року умисно спричинили їй легкі тілесні ушкодження, зазначені в акті судово-медичного обстеження від 30.04.2007 року, то суд правильно відмовив їй у задоволенні позовних вимог.
У зв"язку із викладеним колегія суддів вважає, що рішення по даній справі постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права. Доводи апелянта висновків суду не спростовують. Тому підстав для скасування оскарженого рішення немає.
Справа № 22-ц-778/2009 р. Головуючий у 1 інстанції - М.Й.Титикайло
Категорія 31 Доповідач - В.А.Девляшевський
.
Керуючись ст..ст.209;307;308;314;319;324;325 ЦПК України,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити , а рішення Тлумацького районного суду від 17 березня 2009 року по даній справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили негайно, однак може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України на протязі двох місяців.
Головуючий: В.А. Девляшевський
Судді Р.Й.Матківський
В.М.Соколовський
Згідно з оригіналом
Суддя В.А. Девляшевський