№ 11-322/09 Головуючий в І інстанції Борсук П.П.
ч.2 ст. 186 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Бешта Г.Б.
м. Луцьк 24 липня 2009 року
Колегія суддів судової палати у кримінальних справах Апеляційного суду Волинської області у складі:
головуючого судді - Бешти Г.Б.
суддів - Матата О.В., Оксентюка В.Н.
за участю прокурора - Старчука В.М.
потерпілого ОСОБА_1
засуджених - ОСОБА_2, ОСОБА_3
захисника - ОСОБА_4
розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на вирок Камінь-Каширського районного суду від 07 травня 2009 року, яким
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженець та мешканець с. Велимче Ратнівського району Волинської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, одружений, на утриманні неповнолітня дитина, не працює, не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженець с. Гершони Брестського району Брестської області Республіки Білорусь, мешканець с. Велимче Ратнівського району Волинської області, українець, громадянин України, з середньою освітою, не одружений, не працює, не судимий, -
засуджений за ч.2 ст.186 КК України на 4 (чотири) роки позбавлення волі.
На підставі ст.ст.75, 76 КК України вирішено звільнити від відбування покарання у виді позбавлення волі, якщо ОСОБА_2 протягом двох років, а ОСОБА_3 протягом одного року не вчинять нових злочинів і виконають покладені на них обов'язки: не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої інспекції, періодично з'являтися в ці органи для реєстрації, повідомляти про зміну місця проживання.
Запобіжний захід засудженому ОСОБА_2 та ОСОБА_3 до вступу вироку в закону силу залишено попередній - підписку про невиїзд.
Речові докази у справі: бензопилу «Штіль-180», мотошолом та шкіряний планшет, які знаходяться на зберіганні у ОСОБА_1 і ОСОБА_5 залишити в їх користуванні.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати в кримінальних справах, -
Згідно з вироком суду 11 лютого 2008 року ОСОБА_2 за попередньою змовою з ОСОБА_3 в лісовому масиві, а саме в кварталі 68 Добренського лісництва ДП «Камінь-Каширський лісгосп» відкрито викрали бензопилу «Штіль - 180» вартістю 1200 грн., що належить ОСОБА_1, а також шкіряний планшет та мотошоломом вартістю по 150 грн. кожний, що належать ОСОБА_5, чим спричинили потерпілим матеріальної шкоди.
У поданій на вирок апеляції засуджені ОСОБА_2 і ОСОБА_3 не погоджуючись з вироком суду вважають його незаконним, необ'єктивним, постановленим з невідповідністю висновків фактичним обставинам справи та недоведеністю обставин, які мають значення для справи. Стверджують, що лісопорушення і грабежу не вчиняли. Вказують, що лісників не бачили і ті їх не наздоганяли, а вони навели на них наклеп. Вважають, що з відстані вказаної потерпілими, не можна було побачити дій які вчинялись. Крім того, за вчинення лісопорушення вони до відповідальності не притягувались. Зазначають, що вчиняти грабіж у них не було необхідності. Вказують, що судом взято до уваги суперечливі та неправдиві покази потерпілих та свідка ОСОБА_6, які зацікавлені у покаранні їх. Просять вирок суду скасувати та постановити новий вирок, яким виправдати їх у зв'язку з відсутністю в їх діях складу злочину.
Заслухавши доповідача, який доповів суть вироку і доводи апеляції, прокурора, який заперечив подану апеляцію, думку засуджених та їх захисника, які подану апеляцію підтримали, міркування потерпілого ОСОБА_1, який апеляцію просив залишити без задоволення, дослідивши матеріали справи, колегія суддів судової палати дійшла висновку, що апеляція не підлягає до задоволення.
Суд першої інстанції правильно встановив фактичні обставини справи і його висновок про доведеність вини засуджених у скоєнні інкримінованого злочину відповідає зібраним у справі доказам. Водночас, твердження засуджених про однобічність розслідування, суперечить встановленим фактичним обставинам справи.
Висновок суду про винуватість ОСОБА_2 та ОСОБА_3 у скоєнні інкримінованого злочину постановлений з урахуванням усіх зібраних у справі доказів, тобто всіх фактичних даних, які містяться в показаннях самих засуджених, потерпілих, свідка ОСОБА_6, а також у відповідності до вимог закону дано остаточну оцінку доказам з точки зору їх допустимості і достовірності, яка ґрунтуватися на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в сукупності.
Зокрема, показання дані потерпілими у справі як при проведенні досудового так і судового слідства є послідовними і такими, що узгоджуються з показаннями свідка ОСОБА_6, а також частково і показаннями самих засуджених про перебування їх в лісі і поверненні з нього. При цьому спростовується твердження засуджених про те, що вони не переслідувались, оскільки були зупинені при в'їзді в село, чого і самі не заперечують. Встановлені у справі обставини на місцевості і в часі узгоджуються з показаннями зазначених осіб.
Враховуючи перебіг подій у вказаний проміжок часу, а також характер вчинених дій, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції вірно кваліфіковано дії засуджених, як вчинених за попередньою змовою, оскільки з врахуванням встановленого, вони були узгоджені і спрямовані на протиправне, відкрите заволодіння чужим майном.
У відповідності до встановленого у справі, судом обґрунтовано не взято до уваги показання свідків ОСОБА_7, ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, показання який є суперечливими в частині встановленого розвитку подій і фактичним обставинам у справі.
Підстав можливого оговору засуджених потерпілими вони пояснити не змогли.
Зважаючи на викладене, судом вірно зроблений висновок про кваліфікацію дій засуджених за ч.2 ст.186 КК України, як відкрите викрадення чужого майна вчиненого попередньою змовою групою осіб.
Обставини справи судом з'ясовано повно і об'єктивно. Будь-яких порушень норм кримінально-процесуального права, які б вплинули на законність і обґрунтованість судового рішення по даній справі допущено не було.
Покарання засудженим призначене судом у відповідності з вимогами ст.65 КК України, з врахуванням тяжкості вчиненого ними злочину, а також їх осіб та даних, що їх характеризують, вперше притягуються до кримінальної відповідальності. З врахуванням осіб винних визначено вид і міру покарання. Суд врахував причини що спонукали винних до вчинення протиправних дій, а також думку потерпілих, які вважали за можливе призначити покарання не пов'язане з позбавленням волі. Прийняте рішення у справі судом належно мотивоване.
У зв'язку з наведеним, посилання засуджених на безпідставне засудження за даний злочин не ґрунтується на зібраних у справі і досліджених в судовому засіданні доказах.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів судової палати не вбачає підстав для зміни чи скасування вироку щодо засуджених.
На підставі наведеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -
Апеляцію засуджених ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без задоволення.
Вирок Камінь-Каширського районного суду від 07 травня 2009 року щодо ОСОБА_2 та ОСОБА_3 залишити без зміни.
Головуючий /-/ Бешта Г.Б.
Судді /-/ Матат О.В. /-/ Оксентюк В.Н.
Оригіналу відповідає:
Суддя апеляційного суду
Волинської області Бешта Г.Б.