22 липня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Боклах Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 квітня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення суми боргу,
ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу на рішення Мукачівськогоо міськрайонного суду від 29 квітня 2009 року, яким йому у задоволенні позову до ОСОБА_2. про стягнення суми боргу - відмовлено.
У скарзі просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким стягнути з ОСОБА_2. на його користь 53 250 грн. боргу та 250 грн. судових витрат.
У судове засідання позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2. не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Представник відповідача ОСОБА_3. апеляційну скаргу позивача не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_3., перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що 4 липня 1997 року відповідач ОСОБА_2. позичив у ОСОБА_1. до 4 серпня 1997 року гроші в сумі 6970 доларів США, про що написав розписку (а.с.8).
Згідно із ч.2 ст.4 ЦК України (в редакції 1963 року), чинної на момент виникнення спірних правовідносин, цивільні права і обов'язки виникають з підстав, передбачених законодавством, а також із дій громадян і організацій, які хоч непередбачені законом, але в силу загальних начал і змісту цивільного законодавства породжують права і обов'язки.
Відповідно до ст.374 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає другій стороні (позичальникові) у власність (в оперативне управління) гроші або речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошей або рівну кількість речей того ж роду і якості. Договір позики вважається укладеним у момент передачі грошей або речей.
Згідно ст.375 ЦК України договір позики укладається у письмовій формі.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що між сторонами по справі фактично виникли правовідносини позики, що стверджується копією розписки ОСОБА_2. про його борг перед ОСОБА_1, повернення якого відповідач не довів.
Відповідно до ст.71 ЦК України (в редакції 1963 року) загальний строк позовної давності встановлюється в три роки.
Згідно зі ст.76 ЦК України перебіг строку позовної давності починається з дня виникнення права на позов. Право на позов виникає з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення свого права.
Оскільки позивач про порушення свого права дізнався ще у 1998 році, а з даним позовом до суду звернувся у 2007 році, тобто через 9-ть років, що вказує на пропуск ним строку позовної давності, поважних причин пропуску якого позивач не навів, тому суд першої інстанцій дійшов до правильного висновку, що у позові ОСОБА_1. слід відмовити у зв'язку з закінченням строку позовної давності до пред'явлення позову, у відповідності з вимогами ст.80 ЦК України (в редакції 1963 року), так як згідно Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції 2003 року) правила цього Кодексу про позовну давність застосовуються до позовів, строк пред'явлення яких, встановлений законодавством, що діяло раніше, не сплив до набрання чинності цим кодексом.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України підлягає залишенню без зміни, а апеляційна скарга позивача відхиленню, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Мукачівського міськрайонного суду від 29 квітня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :