12 серпня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Коновчук Т.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі на рішення Хустського районного суду від 24 квітня 2009 року в справі за заявою ОСОБА_1 про визнання фізичної особи безвісно відсутньої,
Управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі подало апеляційну скаргу на рішення Хустського районного суду від 24 квітня 2009 року, яким визнано безвісно відсутнім ОСОБА_2. з 1 січня 2003 року.
У скарзі просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким у задоволенні заяви ОСОБА_1. відмовити.
У судовому засіданні представник апелянта управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі Бучко Е.Б. апеляційну скаргу підтримав.
Представник заявниці ОСОБА_3. апеляційну скаргу не визнав, просив таку відхилити, а рішення суду залишити без змін.
Заявниця ОСОБА_1. у судове засідання не з»явилася, хоча про час і місце розгляду справи була повідомлена належним чином, а тому її неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у справі, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається, що заявниця ОСОБА_1. перебувала у зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_2., який розірвано 29 січня 2008 року, від якого мають сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У 2002 році ОСОБА_2. їх з дитиною покинув і до цього часу від нього немає жодних відомостей.
Визнання ОСОБА_2. безвісно відсутнім заявниці необхідно для отримання державної допомоги на утримання сина.
З довідки Хустського МВ ГУМВС України в Закарпатській області за №1989 від 18.02.2009 року слідує, що згідно ухвали Хустського районного суду від 14 липня 2008 року Хустським МВ ГУМВС України в Закарпатській області ОСОБА_2. оголошено в розшук (розшукова справа 41420 від 05.09.2008 року).
Апелянт вважає, що оскільки судом першої інстанції не було встановлено дати зникнення ОСОБА_2., то доцільно було б вважати датою зникнення дату оголошення його в розшук, а саме 05.09.2008 року, що судом зроблено не було, а тому на думку апелянта рішення суду є незаконним, а вимоги заявниці такими, що не підлягають задоволенню.
Однак, колегія суддів не може погодитись з доводами апеляційної скарги, оскільки закон не зобов'язує заінтересованих осіб здійснювати розшук відсутнього.
Визнання фізичної особи безвісно відсутньою здійснюється за судовим рішенням відповідно до ст.43 ЦК України на підставі встановлення кількох юридичних фактів :
1. відсутність особи в місці її постійного проживання протягом тривалого часу;
2. відсутність відомостей про місце знаходження такої особи в місці її постійного проживання;
3. закінчення одного року з моменту одержання останніх відомостей про місце перебування даної особи. Порядок обчислення зазначеного строку залежить від того, чи можливо встановити день одержання останніх відомостей про місце перебування особи. Якщо такий день можна встановити (отримання листа; телефонна розмова; від'їзд з місця постійного або тимчасового проживання тощо), початок перебігу річного строку починається з дня, наступного за днем одержання таких відомостей. У випадку можливості встановити місяць одержання останніх відомостей про зниклу особу, річний строк починається з першого числа наступного місяця. Якщо і місяць залишається невідомим, цей строк починає спливати з 1 січня наступного року.
Оскільки ОСОБА_2. за місцем його постійного проживання відсутній з 2002 року і до цього часу немає жодних відомостей про місце його перебування, тому суд першої інстанції правильно дійшов висновку, що ОСОБА_2. слід визнати безвісно відсутнім з 1 січня 2003 року.
Таким чином, колегія суддів дійшла вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.308 ЦПК України слід залишити без зміни, а апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду в м.Хуст та Хустському районі відхилити, оскільки суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст. 307, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в м.Хуст та Хустському районі - відхилити.
Рішення Хустського районного суду від 24 квітня 2009 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання нею законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :