22 липня 2009 року м.Ужгород
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі :
головуючої : Готри Т.Ю.,
суддів : Кеміня М.П., Куштана Б.П.,
при секретарі : Боклах Г.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 на рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 травня 2009 року в справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення завдатку в подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди,
У лютому 2009 року ОСОБА_2. звернулася до суду з даним позовом.
Свої вимоги обґрунтовувала тим, що 9 травня 2008 року між нею та ОСОБА_3. був укладений договір завдатку, згідно якого вона передала, а відповідач отримав завдаток у сумі 12500 грн., що еквівалентно 2500 дол. США, з метою підтвердження та укладення договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом будинку по АДРЕСА_1 у м.Ужгороді не пізніше 15 липня 2008 року.
09 серпня 2008 року між ними було укладено ще один договір завдатку, за умовами якого вона передала відповідачу завдаток в сумі 17500 грн., що еквівалентно 3,500 дол. США, згідно якого договір купівлі-продажу вказаного незакінченого будівництвом будинку повинен був бути укладений не пізніше 26 серпня 2008 року.
Посилаючись на те, що договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом будинку по АДРЕСА_1 у м.Ужгороді не був укладений з вини відповідача, просила стягнути з ОСОБА_3. на її користь подвійну суму завдатку в розмірі 60 000 грн., яку відповідач в добровільному порядку повертати не бажає.
Під час розгляду справи позивачка збільшила розмір позовних вимог і просила стягнути з ОСОБА_3. на її користь суму 92 400,00 грн., з розрахунку 7,7 грн. за 1 долар США, 5000 грн. моральної шкоди, сплачене державне мито, витрати на ІТЗ розгляду справи та 5000 грн. витрат на правову допомогу.
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 8 травня 2009 року позов ОСОБА_2. задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3. на користь ОСОБА_2. подвійну суму завдатку в розмірі 92 400 грн., 5000 грн. у відшкодування моральної шкоди, 5000 грн. витрат на правову допомогу та 630 грн. судових витрат, а також на користь держави державне мито в сумі 250 грн.
У апеляційній скарзі представник відповідача ОСОБА_1. просить скасувати зазначене рішення, як незаконне та необґрунтоване, і ухвалити нове рішення, яким відмовити ОСОБА_2. у позові та скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою цього суду від 24.03.2009 року.
У судовому засіданні апелянт ОСОБА_1. апеляційну скаргу підтримав.
Позивачка ОСОБА_2., її представник ОСОБА_4 та відповідач ОСОБА_3. у судове засідання не з»явилися, хоча про час і місце розгляду справи були повідомлені належним чином, а тому їх неявка згідно ч.2 ст.305 ЦПК України не перешкоджає розглядові справи. Відповідно до ч.5 ст.76 ЦПК України вручення судової повістки представникові особи, яка бере участь у справі, вважається врученням повістки і цій особі. Таким чином, вручення судової повістки представникові позивачки ОСОБА_4, вважається врученням повістки і самій позивачці, а тому така про час і місце розгляду даної справи повідомлена належним чином.
Заслухавши доповідача, пояснення представника відповідача ОСОБА_1., перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, колегія суддів вважає, що скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Так, задовольняючи позов ОСОБА_2., суд першої інстанції виходив із того, що договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом будинку не був укладений з вини відповідача, а тому дійшов висновку про стягнення з нього на користь позивачки подвійної суми завдатку і моральної шкоди.
Проте, колегія суддів із висновком суду першої інстанції погодитись не може з таких підстав.
Відповідно до ст.570 ЦК України завдатком є грошова сума або рухоме майно, що видається кредиторові боржником у рахунок належних з нього за договором платежів, на підтвердження зобов'язання і на забезпечення його виконання.
Згідно ч.1 ст.571 УК України, якщо порушення зобов'язання сталося з вини боржника, завдаток залишається у кредитора. Якщо порушення зобов'язання сталося з вини кредитора, він зобов'язаний повернути боржникові завдаток та додатково сплатити суму у розмірі завдатку або його вартості.
Статтями 526, 610, 611 ЦК України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. Порушення зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). У разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
З матеріалів справи вбачається, що 09.05.2008 року та 09.08.2008 року між сторонами були укладені договори завдатку, згідно яких відповідач отримав від позивачки завдаток у сумі 30 000 грн. на підтвердження укладення договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом будинку по АДРЕСА_1 у м.Ужгороді і на забезпечення його виконання, який повинен був бути укладений згідно договору завдатку від 09.05.2008 року не пізніше 15 липня 2008 року, а згідно договору завдатку від 09.08.2008 року не пізніше 26 серпня 2008 року.
Однак, у встановлений договорами завдатку строк договору купівлі-продажу незакінченого будівництвом будинку між сторонами укладено не було.
Відповідно до п.3 зазначених договорів сторони визнали, що у разі порушення зобов'язання з вини позивачки завдаток залишається у відповідача, а у разі порушення зобов'язання з вини відповідача він зобов'язаний повернути позивачці завдаток в подвійному розмірі після настання строку, коли відповідні зобов'язання мали бути виконані.
Проте, позивачка не довела і не надала суду доказів, що договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом будинку по АДРЕСА_1 у м.Ужгороді не був укладений з вини відповідача.
Відповідач же довів і подав до апеляційного суду докази на підтвердження того, що він виконав взяті на себе зобов'язання і виготовив усі необхідні документи для укладення як 15 липня 2008 року, так і 26 серпня 2008 року договору купівлі-продажу зазначеного незакінченого будівництвом будинку. Дана обставина стверджується довідкою за №64 від 23.05.2008 року, виданою відділом земельних ресурсів у м.Ужгороді про відсутність обтяжень, обмежень та сервітутів на земельній ділянці у м.Ужгороді, АДРЕСА_1, загальною площею 0,0470 га., належність якої відповідачу стверджується державним актом на право приватної власності на землю від 19.04.2000 року серії 1У -ЗК №017065, звітом про експертну грошову оцінку вказаної земельної ділянки, що надана у приватну власність ОСОБА_3. для будівництва та обслуговування житлового будинку від 28.05.2008 року, який виготовлено комунальним підприємством «Румб», витягами з реєстру прав власності на нерухоме майно, виданими комунальним підприємством «Бюро технічної інвентаризації м.Ужгорода» ОСОБА_3. 20.05.2008 року та 26.08.2008 року на об'єкт незавершеного будівництва у м.Ужгороді по АДРЕСА_1, технічним паспортом на вказаний об'єкт від 19.05.2008 року та звітом про незалежну оцінку незавершеного будівництвом вказаного житлового будинку від 30.06.2008 року. Вказані докази колегія суддів приймає до уваги, оскільки їх неподання до суду першої інстанції було зумовлено поважними причинами, а саме їх неможливістю отримання у агенції нерухомості, яка займалася підготовкою документів для укладення договору купівлі-продажу.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що договір купівлі-продажу незакінченого будівництвом будинку по АДРЕСА_1 у м.Ужгороді не був укладений 15 липня 2008 року та 26 серпня 2008 року саме з вини позивачки, яка не виконала взятих на себе за договором завдатку від 09.05.2008 року та договором завдатку від 09.08.2008 року зобов'язань, і не уклала договору купівлі-продажу вказаного незакінченого будівництвом будинку.
За таких обставин, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції у відповідності до ст.309 ЦПК України підлягає скасуванню, як постановлене з порушенням норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи, з ухваленням по справі нового рішення, яким у позові ОСОБА_2. до ОСОБА_3. про стягнення завдатку в подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди слід відмовити і скасувати заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24.03.2009 року.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 316, 317, 319 ЦПК України, ст.570, 571 ЦК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу представника відповідача ОСОБА_1 - задовольнити.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду від 8 травня 2009 року - скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким у позові ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про стягнення завдатку в подвійному розмірі та відшкодування моральної шкоди - відмовити.
Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Ужгородського міськрайонного суду від 24 березня 2009 року - скасувати.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 515 грн. сплаченого судового збору та 125 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак може бути оскаржено до Верховного Суду України на протязі двох місяців з дня набрання ним законної сили шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Головуюча :
Судді :