Справа № 2-а-14757/08/0470
Іменем України
11 червня 2009 року о 17 годині 12 хвилин м. Дніпропетровськ
Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого судді - Чабаненко С.В.
при секретарі - Кошляк Ю.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені, -
Позивач звернувся до Дніпропетровського адміністративного суду з позовом про стягнення з відповідача адміністративно-господарських санкцій у розмірі 2729,17 грн. та пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 261,60 грн., посилаючись на порушення відповідачем вимог ст. ст. 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а саме невиконання встановленого даною нормою Закону нормативу працевлаштування інвалідів, виходячи з розміру середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом, а також несплату адміністративно-господарських санкцій за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інвалідів і не зайняте інвалідом і пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій.
В судове засідання сторони не прибули. Позивачем суду надана заява про розгляд справи без участі повноважного представника.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився повторно, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, та у відповідності до вимог п. 3 ч. 1 ст. 128 КАС України повторна неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду справи.
Дослідивши письмові докази у справі судом встановлено наступне.
Згідно наданого позивачем звіту за формою № 10-ПІ, який надавався відповідачем за 2007 рік, зазначено, що середньооблікова чисельність штатних працівників на підприємстві у 2007 році складала 12 осіб, штатні працівники, яким відповідно до чинного законодавства встановлена інвалідність на підприємстві у звітному періоді відсутні, кількість інвалідів - штатних працівників, які повинні працювати на робочих місцях, створених відповідно до вимог ст. 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» на підприємстві відповідача у звітному періоді відсутні, середньорічна заробітна плата штатного працівника -5458,33 грн., сума штрафних санкцій за нестворені робочі місця для інвалідів зазначена у розмірі 2729,17 грн..
Як вважає позивач та видно з наданого ним розрахунку суми позову - кількість не зайнятих робочих місць для інвалідів складала 1 робоче місце, отже сума несплачених адміністративно-господарських санкцій встановлена у розмірі 2729,17 грн., сума пені, що підлягає сплаті за прострочення з 16.04.2008 по 11.12.2008 включно, тобто за 240 днів складає 261,60 грн.
Згідно листа Дніпродзержинського міського центру зайнятості НОМЕР_1 від 11.12.2008 щодо переліку роботодавців, які не виконали норматив по створенню робочих місць для інвалідів, відповідач протягом 2007 року надавав до центру зайнятості звіти за формою 3-ПН, однак не заявляв про потребу у працівниках інвалідах. Центром зайнятості інваліди на підприємство для працевлаштування направляються лише при наявності вакансій.
Згідно ст. 17 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» з метою реалізації творчих і виробничих здібностей інвалідів та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.
Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту інвалідів або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів, у разі необхідності, створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування інвалідів, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей інваліда.
Відповідно до ч. 3 ст. 18 цього Закону підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Статтею 19 Закону також передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті, і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, самостійно здійснюють працевлаштування інвалідів у рахунок нормативів робочих місць виходячи з вимог статті 18 цього Закону.
Виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських організацій інвалідів, фізичною особою, яка використовує найману працю, інвалідів, для яких це місце роботи є основним.
До виконання підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, може бути зараховано забезпечення роботою інвалідів на підприємствах, в організаціях громадських організацій інвалідів шляхом створення господарських об'єднань підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, та підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів з метою координації виробничої, наукової та іншої діяльності для вирішення спільних економічних та соціальних завдань.
Керівники підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, у разі незабезпечення виконання нормативів робочих місць для працевлаштування інвалідів, неподання Фонду соціального захисту інвалідів звіту про зайнятість та працевлаштування інвалідів несуть відповідальність у встановленому законом порядку.
Статтею 20 вищевказаного Закону встановлено, що підприємства, установи, організації, у тому числі підприємства, організації громадських організацій інвалідів, фізичні особи, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві, установі, організації, у тому числі підприємстві, організації громадських організацій інвалідів, фізичної особи, яка використовує найману працю, за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом.
Порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій тягне за собою нарахування пені. Пеня обчислюється виходячи з 120 відсотків річних облікової ставки Національного банку України, що діяла на момент сплати, нарахованої на повну суму недоїмки за весь її строк.
Адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, у тому числі підприємствами, організаціями громадських організацій інвалідів, фізичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Отже, аналізуючи вищенаведені норми Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», а також письмові докази, надані позивачем, суд дійшов висновку про те, що на підприємстві відповідача не було створено робоче сімце для інваліда відповідно до нормативу робочих місць у розмірі 4% від від загальної чисельності працюючих та відповідач не звертався до центру зайнятості з питань направлення для працевлаштування інвалідів з числа зареєстрованих у центрі зайнятості.
Таким чином суд вважає доведеною вину відповідача в порушенні вимог ст. ст. 17, 18, 19 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні» та відповідно правомірними дії позивача стосовно нарахування адміністративно-господарських санкцій за незабезпечення виконання нормативу робочих місць для працевлаштування інвалідів та пені за порушення терміну сплати адміністративно-господарських санкцій.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 17, 18, 18-1, 19, 20 Закону України «Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні», ст. ст. 2, 10, 11, 70-72, 128, 160-162, 163, 167, 186, 254 КАС України, суд -
Позовні вимоги Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів до ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарських санкцій та пені задовольнити повністю.
Стягнути з ОСОБА_1 (код ЄДРПОУ НОМЕР_2, р/р 26009156380100 банк - ДОД РФБ АВАЛЬ, МФО 305653, юридична адреса: м. Дніпродзержинськ, вул. Кірова, 12, корп.. 2, кв. 19) на користь Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів (код ЄДРПОУ 25005978, р/р 31219230700004, МФО 805012 УДКУ у Дніпропетровській області) адміністративно-господарські санкції у розмірі 2729,17 грн. (дві тисячі сімсот двадцять дев'ять) грн. 17 коп., а також пеню за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій у розмірі 261,60 грн. (двісті шістдесят одну) грн. 60 коп., а всього 2990,77 грн. (дві тисячі дев'ятсот дев'яносто) грн. 77 коп.
На постанову протягом десяти днів з дня її складення у повному обсязі до Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду через Дніпропетровський окружний адміністративний суд може бути подано заяву про її апеляційне оскарження, а протягом двадцяти днів після подання заяви - апеляційна скарга на постанову суду.
Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, у разі її подання протягом десяти днів з дня складання постанови у повному обсязі.
Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, якщо заяву про апеляційне оскарження не було подано, а у разі її подання - після закінчення строку на подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не буде скасовано, набирає законної сили після закінчення розгляду справи апеляційним судом.
Повний текст постанови викладено 16.06.2009.
Суддя С.В.Чабаненко