Справа № 2-359/10
26 березня 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси в складі:
головуючого: - ОСОБА_1
при секретарі: - ОСОБА_2
розглянув у судовому засіданні в залі суду в м. Одесі цивільну справу за позовом прокурора міста ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеської міської ради, за участю третіх осіб: Управління земельних ресурсів, Одеської філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру”, про встановлення сервітуту, за зустрічним позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю,
Прокурор міста ОСОБА_2 звернувся у Малиновський районний суду м. Одеси з позовом в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеської міської ради, за участю третіх осіб: Управління земельних ресурсів, Одеської філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру”, про встановлення сервітуту.
Представник прокуратури та ОСОБА_3 у судовому засіданні заявлені вимоги підтримали та просили їх задовольнити.
В своїх вимогах прокурор просить встановити для ОСОБА_3 постійне право користування (сервітут) земельною ділянкою, площею 332 кв.м., що є комунальною власністю Одеської міської ради, а саме: право проходу та проїзду через зазначену земельну ділянку для обслуговування будинку №12 по вул. Новікова 2-а в м. Одесі.
Позивач посилається на те, що будинок №12 складається з двох самостійних житлових будинків, позначених на технічному плані літерами „А” і „Д”. Будинок позначений літерою „Д” знаходиться на значній відстані від проїзду загального користування, а розташування господарських споруд на земельній ділянці не дозволяє обслуговувати цей будинок.
Будинок літ. „Д” розташований на межі земельної ділянки ОСОБА_3 та ОСОБА_4 Останній є власником будинку №54 за вказаною адресою. При цьому позивач вказує, що ОСОБА_4 самовільно захопив земельну ділянку, площею 332 кв.м., яка призначена для проїзду загального користування та самовільно звів на ній гараж та огорожу.
ОСОБА_3 неодноразово звертався до ОСОБА_4 щодо надання йому можливості користуватися земельною ділянкою для обслуговування будинку, однак домовленості між ними досягнуто не було.
Представник Одеської міської ради заявлені прокурором в інтересах ОСОБА_3 вимоги не визнав, вважав їх необгрунтованими та такими що не підлягають задоволенню.
Представники третіх осіб Управління земельних ресурсів та Одеської філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” також вимоги прокурора не визнали, вказували на їх незаконність та безпідставність.
ОСОБА_4 також вимоги прокурора м. Одеси в інтересах ОСОБА_3 не визнав, просив відмовити в їх задоволенні, а також звернувся з зустрічним позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю.
В своєму зустрічному позові ОСОБА_4 просить усунути йому перешкоди в користуванні належним йому на праві власності домоволодінням за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-а, буд. 54, шляхом знесення самовільно збудованих ОСОБА_3: кам'яної огорожі з боку належного йому жилого будинку на межі земельних ділянок будинків №54 та №12 по вул. Новікова, 2-а, в м. Одесі; гаражу у правої бокової межі, що примикає до фасадної межі земельної ділянки, а також дерев'яної споруди у правій межі в центральній частині земельної ділянки.
ОСОБА_4 в обґрунтування свого зустрічного позову вказує на те, що ОСОБА_3 зазначені споруди були зведені самовільно, без дотримання встановлених норм та правил, були порушені межі суміжних земельних ділянок будинків №54 та №12, норми інсоляції та доступу природного світла до належних ОСОБА_4 жилих приміщень, а також норми пожежної безпеки, що безумовно є перешкодою у користуванні належним йому домоволодінням №54 по вул. Новікова в м. Одесі.
Представник прокуратури та сам ОСОБА_3 зустрічні вимоги ОСОБА_4 не визнали, просили відмовити в їх задоволенні вказуючи на їх незаконність.
Представники Одеської міської ради, Управління земельних ресурсів та Одеської філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру” стосовно зустрічних вимог ОСОБА_4 просили ухвалити рішення на розсуд суду.
Суд, заслухавши пояснення сторін, перевіривши матеріали справи та дослідивши представлені сторонами докази у їх сукупності, в задоволенні як первісних, так і зустрічних вимог відмовляє з наступних підстав.
Судом встановлені наступні факти та відповідні до них правовідносини.
ОСОБА_4 на праві власності належить житловий будинок з надвірними спорудами за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-а, будинок №54, на підставі договору дарування, посвідченого 06.02.1996 року державним нотаріусом Першої Одеської державної нотаріальної контори, зареєстрованого в реєстрі за №5-186.
Право власності ОСОБА_4 було зареєстровано в органах КП „ОМБТІ та РОН” у встановленому законом порядку.
В свою чергу ОСОБА_3 належить житловий будинок, що розташований на суміжній земельній ділянці за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-а, будинок №12.
Як було встановлено спори між ОСОБА_3 та ОСОБА_4 стосовно суміжного землекористування та користування спірною земельною ділянкою для проїзду та проходу вже розглядалися судами.
У 1997 році ОСОБА_4 звертався до Іллічівського районного суду м. Одеси з позовом до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-а. В обґрунтування своїх вимог ОСОБА_4 вказував, що рішенням Одеської міської ради від 25 грудня 1996 року №595 йому було виділено спірну земельну ділянку, яку ОСОБА_3 відмовлявся звільнити від належного йому майна та продовжував нею користуватися. ОСОБА_3 цей позов не визнав з тих підстав, що на зазначеній земельній ділянці він зберігає свої будівельні матеріали та використовує її для проходу та проїзду до належного йому будинку та туалету.
Рішенням Іллічівського районного суду м. Одеси від 23 липня 1997 року позов ОСОБА_4 був задоволений, ОСОБА_3 було зобов'язано не перешкоджати ОСОБА_4 в користуванні земельною ділянкою по вул. Новікова, 2-а, буд. 54, звільнити цю ділянку від будівельних матеріалів та не використовувати її в якості проходу та проїзду. Це рішення суду набрало законної сили.
Рішенням Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2003 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Малиновської районної адміністрації Одеської міської ради, про усунення перешкод в користуванні земельної ділянки загального користування площею 332 кв.м. та зобов'язання демонтувати
самовільно збудовані гараж та огорожу - в задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено.
Зазначеним рішенням було встановлено, що з боку ОСОБА_4 не було порушено прав ОСОБА_3 в користуванні земельною ділянкою площею 600 кв.м., яким ОСОБА_3 користується правомірно, а також ОСОБА_4 не порушує прав ОСОБА_3 в користуванні останнім земельною ділянкою площею 332 кв.м., що розташована на землях Одеської міської ради. Крім того цим рішенням було встановлено, що ОСОБА_3 прав користування, володіння чи розпорядження земельною ділянкою площею 332 кв.м. не набув, правового відношення до цієї ділянки не має.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 08 квітня 2004 року апеляційна скарга ОСОБА_3 на рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2003 була відхилена, рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2003 року було залишено без змін.
Ухвалою колегії суддів судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 15 червня 2006 року касаційна скарга ОСОБА_3 була відхилена.
Таким чином рішення Київського районного суду м. Одеси від 22 грудня 2003 року, яким в задоволенні позову ОСОБА_3 було відмовлено, набрало чинності.
10 квітня 2009 року ухвалою суду по даній справі була призначена судова будівельно-технічна експертиза (а.с. 179).
Відповідно з висновком судової експертизи №5305/8579 від 26.08.2009 року, обслуговування ОСОБА_3Ф, домоволодіння №12 по вул. Новікова 2-а в м. Одесі, зокрема будівлі літ. „Д”, без проходу на земельну ділянку площею 332 кв.м., яке прилягає до земельної ділянки, що належить ОСОБА_4, неможливо. Також цим висновком було встановлено, що розміри та площа земельної ділянки №12 по вул. Новікова 2-а в м. Одесі збільшені та не відповідають вказаним у правовстановлюючих документах за рахунок площі суміжних ділянок по лівій межі, а саме за рахунок ділянки ОСОБА_5 та ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_4 Надлишок ділянки ОСОБА_3 за рахунок ОСОБА_5 складає 3,0 кв.м., за рахунок ділянки, що знаходиться в користуванні ОСОБА_4 - 2,5 кв.м.
Крім того, висновком судової будівельно-технічної експертизи було встановлено, що земельна ділянка №12 по вул. Новікова 2-а, що знаходиться в користуванні ОСОБА_3, обладнана самостійним входом та в'їздом з боку вул. Новікова 2-а, а для під'їзду безпосередньо до будівлі літ. „Д” перешкоджають самовільно зведений гараж та самовільно зведена дерев'яна будівля в центральній частині земельної ділянки (додатки №1 та №2). Відстань від зовнішньої стіни будинку літ. „А” до правої межі ділянки дозволяє організувати проїзд у відповідності з вимогами п. 2.3 ДБН В.2.2-15-2005 „Будівлі та споруди” та п. 3.22 ДБН 360-92** „Містобудування. Планування та забудова міських та сільських поселень”, згідно до яких ширина проїзду повинна бути не менше ніж 3,5 м.
Таким чином, для існування можливості проходу та проїзду для обслуговування будинку №12 по вул. Новікова 2-а в м. Одесі необхідно лише відновити межі земельної ділянки №12 у відповідності з правовстановлюючими документами, з забезпеченням суміжними землекористувачами безперешкодного доступу ОСОБА_3 до зовнішньої стіни будинку літ. „Д”, розташованої на лівій межі ділянки на період обслуговування та ремонту.
Судом також було проведено виїзне судове засідання, в ході якого було встановлено, що земельна ділянка ОСОБА_3 має самостійний вхід та в'їзд з боку вул. Новікова 2-а, однак користуванню ними для під'їзду до будівлі літ. „Д” перешкоджають самовільно зведені гараж та дерев'яна будівля у центрі земельної ділянки.
За таких обставин суд в задоволенні позовних вимог прокурора в інтересах ОСОБА_3 щодо встановлення постійного права користування (сервітуту) земельною ділянкою, площею 332 кв.м., що є комунальною власністю Одеської міської ради, а саме: право проходу та проїзду через зазначену земельну ділянку для обслуговування будинку №12 по вул. Новікова 2-а в м. Одесі - відмовляє.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 суд також відмовляє, так як створення перешкод ОСОБА_4 у користуванні домоволодінням за адресою: м. Одеса, вул. Новікова, 2-а, буд. 54, з боку ОСОБА_3 доведено під час розгляду справи не було.
Керуючись ст.ст. 10, 11, 57, 80, 88, 174, 209, 212-215 ЦПК України, суд
В задоволенні позову прокурора міста ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_3 до ОСОБА_4, Одеської міської ради, за участю третіх осіб: Управління земельних ресурсів, Одеської філії Державного підприємства „Центр державного земельного кадастру”, про встановлення сервітуту - відмовити.
В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про усунення перешкод в користуванні власністю шляхом знесення самовільно збудованих споруд - відмовити.
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Одеської області через суд першої інстанції шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги.