Справа № 2-918/10
29 листопада 2010 року Малиновський районний суд м. Одеси
у складі головуючого: судді Бобуйок І.А.
при секретарі - Орзіх Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, -
Позивачі звернулися до суду з позовною заявою про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої в результаті дорожньо-транспортної пригоди, в якій просили суд стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2О на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з ремонтом автомобіля, та втратою його товарної вартості кошти в розмірі 4090 гривень 84 копійки, відшкодувати судові витрати такі, як відправка телеграм - у розмірі 67 гривень 96 копійок, проведення експертизи - у розмірі 599 гривень, довіреність на ім'я ОСОБА_1 - у розмірі 200 гривень, всього у сумі 866 гривень 96 копійок, відшкодування моральної шкоди в розмірі 7 450 грн., стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди в розмірі 47 450 грн., судові витрати щодо надання юридичною допомоги у розмірі 1000 грн. витрати на сплату державного мита в розмірі 334 грн. та витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Також просять суд стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з оплатою послуг арешт-майданчику кошти в розмірі 464 гривні, автостоянки у розмірі 167 гривень, відшкодування моральної шкоди в розмірі 2550 грн., стягнути з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди в розмірі 2550 грн., витрати пов'язані з лікуванням в розмірі 527 грн.
В обґрунтування своїх вимог позивачі послалися на такі обставини. 29 січня 2009 року в 11 годин 30 хвилин, відповідач - ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить його матері - ОСОБА_4, слідуючи по вул. Гайдара від вул. ОСОБА_5 у сторону вул. ОСОБА_6, ОСОБА_6, навпроти будинку №5, в результаті перевищення швидкості, яка допустима в населених пунктах - 60 км/год., не впорався з керуванням та здійснив наїзд на задню частину їхнього автомобіля НОМЕР_2, який був припаркований в крайньому правому ряду по ходу свого руху, в якому на сидінні водія знаходилась ОСОБА_1.
Своїми неправомірними діями, ОСОБА_3 грубо порушив п. п. 12.3 Правил Дорожнього руху.
В результаті зіткнення автомобіль «Шевролет-Авео» був суттєво пошкоджений, ОСОБА_1 від неочікуваного сильного удару, спричинені тілесні ушкодження в виді ушибів шийного хребта, правої руки, спини, голови, які зумовили короткочасний розлад здоров'я, які, згідно акту ОБМСЕ від 13.02.2009 р. №406, віднесені до легких тілесних пошкоджень.
Постановою від 25.02.2009 року старшого інспектора дізнання сектору оформлення ДТП та дізнання ВДАІ ГУМВС України в Одеській області капітан міліції ОСОБА_7 прийнято рішення про відмову в порушенні кримінальної справи по відношенню до відповідача ОСОБА_3
Вказані обставини також підтверджуються Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2009 року по адміністративній справі № 3-1492/09, якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено штраф.
Згідно Висновку №0204 від 16.02.2009 року - автотоварознавчого дослідження з визначення матеріальної шкоди, завданої внаслідок пошкодження автомобіля «Шевролет-Авео», на його відновлення, з врахуванням втрати товарної вартості (втрати якості товарного виду необхідно 17 385 грн., а з урахуванням проведеного ремонту, згідно гарантійного талону №ЗА-0000470 25.02.2009 року, згідно ОСОБА_6 виконаних робіт ВАТ «Одеса-Авто» та чеками оплати робіт - фактично сплачено 19 237 грн. 84 коп.
Страховою компанією «Оранта» позивачам компенсовано 15147 грн. на ремонт автомобіля.
Крім того, позивачами понесені додаткові витрати від даного ДТП в вигляді:
· оплати послуг арешт-майданчику кошти в розмірі 464 гривні, автостоянки у розмірі 167 гривень, які повинні бути відшкодовані ОСОБА_2 ВАТ НАСК «Оранта»;
· витрати пов'язані з лікуванням в розмірі 527 грн., які повинні бути відшкодовані ОСОБА_1 ВАТ НАСК «Оранта»;
· відправки телеграм - у розмірі 67 гривень 96 копійок, проведення експертизи - у розмірі 599 гривень, довіреність на ім'я ОСОБА_1 - у розмірі 200 гривень, які повинні бути відшкодовані ОСОБА_2 ОСОБА_3;
· судових витрати щодо надання юридичною допомоги у розмірі 1000 грн. витрати на сплату державного мита в розмірі 334 грн. та витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн., які повинні бути відшкодовані ОСОБА_1 ОСОБА_3
Протиправними діями відповідача ОСОБА_3 ОСОБА_1 та ОСОБА_2 нанесена значна моральна шкода.
Від нанесених тілесних ушкоджень ОСОБА_1 перенесла дуже сильний фізичний біль, незручності в пересуванні, поява постійного головного болю, болю спини, руки, шийного хребта, повної ізоляції від суспільства, постільного режиму.
Впродовж місяця їхня сім'я залишилась без автомобіля, використання якого щоденно потребувала.
Наслідком ДТП була зірвана сімейна поїздка на відпочинок до Карпат
В зв'язку з виниклими симптомами хвороби ОСОБА_1 була позбавлена улаштування на запропоновану їй роботу, повністю порушений наш ритм життя та діяльності.
Через спричинення значної шкоди нашому майну та здоров'ю ОСОБА_1, вони постійно перебували в стані психологічного стресу від пережитого, має місце порушення їхніх нормальних життєвих зв'язків, погіршення і позбавлення можливості реалізації їхніх звичок і бажань.
Постійні переживання тривалий час негативно позначаються на їхньому загальному самопочутті, підвищилася стомлюваність, нестабільність настрою.
Має місце прямий причинно-наслідковий зв'язок між діями ОСОБА_3 та стражданнями, які їм доводиться щодня переживати.
Позивач ОСОБА_1, яка діє самостійно та в інтересах ОСОБА_2 на підставі довіреності позов у судовому засіданні підтримала та просила його задовольнити.
Відповідач ОСОБА_3 у судовому засіданні позов визнав у частині стягнення витрат за проведення автотоварознавчого дослідження та судових витрат у вигляді держмита та ІТЗ.
Представник відповідача ВАТ НАСК «Оранта» у судове засідання не зявивс'я про день та час розгляду справи був належним чином сповіщений, причини неявки суду не повідомив, однак надав суду письмові заперечення, в якому вказав що позовні вимоги не визнає.
Третя особа - ОСОБА_4 надала суду заяву про слухання справи за її відсутністю.
Заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, суд вважає позов таким, що підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Судом встановлено, що 29 січня 2009 року в 11 годин 30 хвилин, відповідач - ОСОБА_3, керуючи автомобілем НОМЕР_1, який належить його матері - ОСОБА_4, слідуючи по вул. Гайдара від вул. ОСОБА_5 у сторону вул. ОСОБА_6, навпроти будинку №5, в результаті перевищення швидкості, яка допустима в населених пунктах - 60 км/год., не впорався з керуванням та здійснив наїзд на задню частину їхнього автомобіля НОМЕР_2, який був припаркований в крайньому правому ряду по ходу свого руху, в якому на сидінні водія знаходилась ОСОБА_1.
Своїми неправомірними діями, ОСОБА_3 грубо порушив п. п. 12.3 Правил Дорожнього руху.
Вина ОСОБА_3 підтверджується копією Постановою Київського районного суду м. Одеси від 20.03.2009 року по адміністративній справі № 3-1492/09, якою ОСОБА_3 визнано винним у скоєні адміністративного правопорушення передбаченого ст. 124 КпАП України та накладено штраф.
Згідно висновку № 0204 експертного автотоварознавчого дослідження належного позивачу автомобіля марки «Шевролет Авео», державний номер НОМЕР_3, сума матеріальної шкоди, завданої пошкодженням автомобіля з урахуванням втрати товарної вартості ТЗ складає 17 385,06 грн. Вказане дослідження ніким із сторін не було оскаржене. Однак згідно ОСОБА_6 виконаних робіт ВАТ «Одеса-Авто» та чеками оплати робіт - фактично сплачено 19 237 грн. 84 коп., але у вказаному акті є розбіжності у вартості запчастин та розхідних матеріалів, які суд вважає, що вони зумовлені підвищенням закупочних цін підприємством на якому проводився ремонт автомобіля, також є розбіжності у видах виконаних робіт, а саме: 1) мийка автомобіля, 2) внутрішнє прибирання автомобіля, 3) ковбик полу зняти/встановити, 4) консоль середня зняти/встановити, 5) сидіння переднє ліве зняти/встановити, 6) сидіння переднє праве зняти/встановити. Вказані роботи не були передбачені при визначенні вартості матеріального збитку Висновком № 0204 експертного автотоварознавчого дослідження належного позивачу автомобіля марки «Шевролет Авео», державний номер НОМЕР_3, а їх загальна вартість становить 216 грн. Тому сума сплачена за ремонт автомобіля повинна бути зменшена на вказану суму та становить 19 021 грн. 84 коп. Як вказано у позові ВАТ НАСК «Оранта» позивачам було компенсовано 15147 грн. на ремонт автомобіля, а в запереченнях на позов ВАТ НАСК «Оранта» вказано, що позивачам було сплачено суму страхового відшкодування у розмірі 15 148, 35 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 4394 та відомістю № 211 від 11.09.2009 р. Відповідно до квитанції прибуткового касового ордеру серії 10АААБ № 350742 від 25.02.2009 р., витрати пов'язані із проведенням автотоварознавчого дослідження становлять 599 грн. та квитанцій з приймання телеграми відповідачу ОСОБА_3 36,14 грн.
Стосовно стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 та ОСОБА_2 витрат пов'язаних з видачею довіреності на ім'я ОСОБА_1 ОСОБА_2 - у розмірі 200 грн., судових витрат щодо надання юридичної допомоги у розмірі 1000 грн. суд відмовляє у задоволенні, у зв'язку з тим, що позивачі не надали документів, які підтверджують сплату понесених витрат.
Таким чином загальний розмір матеріальної шкоди нанесеної позивачам протиправними діями відповідача ОСОБА_3 складає 4 508,63 грн.
Згідно ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільну справу в межах заявлених вимог і на підставі представлених сторонами доказів.
Відповідно до змісту ч. 1 та ч. 2 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.
Відповідно до п. 3 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 березня 1992 року № 6 „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” питання про відповідальність за шкоду, заподіяну (внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки) самим джерелам підвищеної небезпеки кожного із їх володільців перед іншим з них, вирішується за правилами ст. 440 ЦК: шкода, заподіяна одному з володільців з вини іншого - відшкодовується винним; при наявності лише вини володільця, якому заподіяна шкода, вона йому не відшкодовується; при наявності вини обох володільців - розмір відшкодування визначається відповідно до ступеня вини кожного; при відсутності вини володільців у взаємному заподіянні шкоди - жоден з них не має права на відшкодування.
Відповідно до ст. 1187 ЦК України, шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
Встановивши факт протиправного пошкодження майна позивача, беручи до уваги, що протиправними діями ОСОБА_3, який керував автомобілем НОМЕР_4, було порушено нормальний уклад життя позивачів, заподіяно моральні й душевні страждання, пов'язані з пошкодженням майна, яке перебуває у користуванні позивача, наступною відмовою добровільно відшкодувати заподіяний збиток, суд вважає обґрунтованою позовну вимогу про стягнення моральної шкоди, настання якої викликано протиправним пошкодженням майна згідно ст. 23 ЦК України. Визначаючи розмір грошового відшкодування моральної шкоди, судом прийняті до уваги характер правопорушення, ступінь вини особи, яка завдала моральної шкоди та з урахуванням розумності, справедливості та адекватності, суд визнає обґрунтованою вимогу про стягнення з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 моральної шкоди в розмірі 500 грн. та на користь ОСОБА_1 моральної шкоди в розмірі 1 500 грн.
Стосовно стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди, пов'язаної з оплатою послуг арешт-майданчику кошти в розмірі 464 гривні, автостоянки у розмірі 167 гривень, суд відмовляє, тому що ОСОБА_2 відповідно до ст. 29 Закону України «Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» не доведено та не надано документів, які підтверджували причини необхідності поміщення автомобіля на арешт-майданчик тобто довідка ДАІ, що автомобіль поміщений на арешт майданчик в якій вказуються причини евакуації та поміщення автомобіля на арешт-майданчик.
Стосовно стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 на відшкодування витрат пов'язаних з лікуванням в розмірі 527 грн. суд відмовляє, у зв'язку з тим, що ОСОБА_1 не надано копії чеків, які підтверджують сплату нею за ліки, проведення аналізів, лікування у медичній установі, тощо.
Відповідно до ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.
На підставі викладеного позовні вимоги про стягнення з ВАТ НАСК «Оранта» на користь ОСОБА_1 про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2550 грн. та ОСОБА_2О про відшкодування моральної шкоди в розмірі 2550 грн. не підлягають задоволенню, у зв'язку з недоведеністю вини ВАТ НАСК «Оранта».
Відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України стороні, на користь якої ухвалено рішення, суд присуджує з другої сторони понесені нею і документально підтвердженні судові витрати. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати державного мита в сумі 334 грн., витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в сумі 30 грн.
Керуючись ст. ст. 16, 23, 1166, 1167, 1172, 1187 ЦК України, ст.ст. 10, 11, 79, 88, 209, 212, 214-215 ЦПК України, СУД -
Позов ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3, відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта», третя особа ОСОБА_4 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування матеріальної шкоди кошти в розмірі 3 874 (три тисячі вісімсот сімдесят чотири) гривень 84 (вісімдесят чотири) копійки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 на відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 500 (п'ятсот) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 витрати пов'язані з проведенням автотоварознавчого дослідження в розмірі 599 (п'ятсот дев'яносто дев'ять) гривень та 36 гривень 14 копійок на відправлення телеграми відповідачу.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 витрати на сплату державного мита в розмірі 334 (триста тридцять чотири) гривні та витрати на сплату інформаційно-технічного забезпечення справи в розмірі 30 (тридцять) гривень.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 на відшкодування моральної шкоди кошти в розмірі 1 500 (одна тисяча п'ятсот) гривень.
В іншій частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до ОСОБА_3 - відмовити.
В частині позовних вимог ОСОБА_1, ОСОБА_2 до відкритого акціонерного товариства національна акціонерна страхова компанія «Оранта» - відмовити у повному обсязі.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.