а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
25 червня 2009 р. Справа № 2-а-1949/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Сапальової Т.В.
при секретарі Балан М. А.
за участю:
представника позивача -Смик Л.М.,
представників відповідача -Панасюка В.Б.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі судових засідань адміністративну справу за позовом споживчого товариства “Крижопільське районне споживче товариство”до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області №3 від 24.03.2009 р. про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, скасування акту опису активів №43 від 24.03.2009 р.,
до суду звернулось споживче товариство “Крижопільське районне споживче товариство”(далі -Позивач) з позовом до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області (далі -Відповідач) з вищезазначеними позовними вимогами.
28 травня 2009 року Позивач подав заяву про уточнення позовних вимог (вх. №7688 від 28.05.2009 р., а. с. 140-142), відповідно до якої просить суд визнати протиправним рішення Крижопільської МДПІ №3 від 24.03.2009 року про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та скасувати відповідне рішення, а також скасувати акт №43 опису активів споживчого товариства “Крижопільське районне споживче товариство” від 24.03.2009 року, складений податковим керуючим Панасюком В.Б. на загальну суму 424754,81 грн. у повному обсязі, мотивуючи позовні вимоги наступним.
Позивач вважає, що Відповідачем в порушення положень Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”неправомірно було винесено рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу №3 від 24.03.2009 року та складено акт опису активів від 24.03.2009 року з порушеннями. Позивач свої пояснення обґрунтовує тим, що на момент винесення рішення та складення акту опису, які є предметом даного спору, податкове повідомлення -рішення №463 від 09.02.2009 р., яким визначено до сплати Позивачем податку на прибуток на загальну суму 186978,00 грн. та на підставі якого було винесено оскаржуване рішення, було оскаржено Позивачем в судовому порядку до Вінницького окружного адміністративного суду, а Відповідач був повідомлений про даний факт належним чином.
Крім того, Позивач зазначає, що у строк, визначений пп. 5.2.2 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”в порядку досудового врегулювання спору ним було використано право оскаржити податкове повідомлення -рішення №463 від 09.02.2009 р. в адміністративному порядку, проте у задоволенні відповідної скарги йому було відмовлено.
Позивач вказує на те, що зазначені в акті №43 від 24.03.2009 р. активи для продажу, які перебувають у власності споживчого товариства “Крижопільське районне споживче товариство”, були самостійно визначені податковим керуючим. Таким чином Відповідачем при здійсненні опису активів було порушено вимоги п.п. 10.1.3 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”та п. 11 Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають в податковій заставі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. №538, щодо самостійного визначення платником податків складу і черговості продажу своїх активів, виходячи із принципу збереження цілісності майнового комплексу.
В судовому засіданні представник Позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, дав пояснення, аналогічні викладеним у позовній заяві та заяві про уточнення позовних вимог, посилаючись на докази, надані у справу. При цьому суду пояснив, що СТ “Крижопільське районне споживче товариство”не може погодитися з діями податкового органу щодо винесення рішення про примусове стягнення активів та проведення опису майна. Позивач не погодився з податковим повідомленням -рішенням, згідно з яким визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток на загальну суму 186978,00 грн, в т.ч.: основний платіж -124652,00 грн., штрафні санкції -62326,00 грн. У передбаченому законом порядку СТ “Крижопільське районне споживче товариство”звернулося зі скаргою до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області. У зв'язку з порушенням порядку подання скарг у розгляді останньої СТ “Крижопільське районне споживче товариство”було відмовлено. У березні 2009 р. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення. Позивач вважає, що Відповідач при винесенні рішення про примусове стягнення активів неправомірно врахував визначену податковим органом суму податкового зобов'язання по податку на прибуток. На думку Позивача, податковий орган допустив порушення і при складанні опису активів платника, оскільки вартість майна, включенного до акту, у 2,3 рази перевищує податковий борг СТ “Крижопільське районе споживче товариство”.
Відповідач проти позову заперечив, надав суду письмові заперечення (а. с. 19-21).
В судовому засіданні представник Відповідача позов не визнав та просив суд у його задоволенні відмовити.
Представник Відповідача письмові заперечення в судовому засіданні підтримав. В судовому засіданні додатково пояснив, що дії податкового органу є цілком правомірними та відповідають вимогам чинного законодавства України. Позивач не вказав про існування в нього податкового боргу по іншим видам податків та обов'язковим платежам.
Представник Відповідача зазначив, що на момент винесення рішення про стягнення коштів та продаж активів Позивача у останнього існувала узгоджена заборгованість по платі за землю, по податку з доходів фізичних осіб, податку з власників транспортних засобів, комунальному податку та збору за забруднення навколишнього середовища.
Щодо включення до загальної суми заборгованості суми нарахованого податку на прибуток підприємств Відповідач зазначає, що податковий орган при визначенні розміру заборгованості діяв відповідно до Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з положеннями якого відповідне рішення про стягнення виноситься не окремо по кожній частині суми боргу, а стосовно всієї суми заборгованості та скасовується лише після повного її погашення. Крім цього, представник Відповідача повідомив, що на час розгляду справи за позовом СТ “Крижопільське районне споживче товариство”про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення податковий орган не вживає заходів щодо виконання рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника, оскільки податкове зобов'язання по податку на прибуток є неузгодженим.
Щодо складання акту опису представник Відповідача пояснив, що Позивач у строки, зазначені в Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають в податковій заставі, який затверджений Постановою Кабінету Міністрів України від 15.04.2002 р. №538, не визначив складу і черговості продажу своїх активів, а тому відповідно до п. 12 вищевказаного Порядку дані дії були здійснені на розсуд податкового керуючого. Крім того, Відповідач зазначив, що “Крижопільське районне споживче товариство”не здійснює виробничої діяльності та не має відповідного цілісного майнового комплексу, який повинен забезпечувати таку виробничу діяльність. Що стосується оціночної вартості описаного майна, то Відповідач зазначив, що вона не перевищує двократного розміру боргу станом на 24.03.2009 р., є значно нижчою від балансової вартості вказаного майна.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши в сукупності надані сторонами доказами, суд встановив наступне.
05 лютого 2009 року працівниками Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції складений акт №2/23/01740779 про результати планової виїзної перевірки СТ “Крижопільське районне споживче товариство”з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.10.2005 року по 30.09.2008 року (а. с. 44-62). За результатами перевірки встановлено порушення Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, внаслідок чого було занижено податок на прибуток в перевіряємому періоді на загальну суму 124652 грн.
09 лютого 2009 року на підставі акту перевірки Крижопільська міжрайонна державна податкова інспекція винесла податкове повідомлення -рішення №0000012350/0 по податку на прибуток підприємств на загальну суму 186978,00 грн., в т.ч.: основний платіж -124652,00 грн., штрафні санкції - 62326,00 грн. (а. с. 64). Податкове повідомлення -рішення відправлено на адресу Позивача та отримано останнім, про що свідчить копія поштового повідомлення про вручення №107024 від 09.02.2009 року (а. с. 64).
Не погоджуючись з прийнятим податковим повідомленням -рішенням Позивач звернувся до Державної податкової адміністрації у Вінницькій області в порядку, передбаченому Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”зі скаргою №1 від 18.02.2009 року (а. с. 154-155).
Рішенням Державної податкової адміністрації у Вінницькій області від 13.03.2009 року №4683/10/25-009 скарга СТ “Крижопільське районне споживче товариство”була залишена без розгляду в зв'язку з порушенням Порядку подання та розгляду скарг платників податків органами державної податкової служби України (а. с. 65).
Позивач, не погодившись з результатами розгляду скарги та податковим повідомленням - рішенням №0000012350/0 від 09.02.2009 року звернувся з позовною заявою до Вінницького окружного адміністративного суду про визнання не чинним даного податкового повідомлення -рішення. Ухвалою Вінницького окружного адміністративного суду від 01.04.2009 року було відкрито провадження у справі №2-а-1793/09/0270 та призначено справу до судового розгляду (а. с. 13, 14).
24.03.2009 р. Крижопільською міжрайонною державною податковою інспекцією у Вінницькій області винесено оскаржуване рішення №3 про стягнення кошів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу (а. с. 9).
Відповідно до письмових пояснень Крижопільської МДПІ у Вінницькій області (а. с. 124,125) та доданих документів в судовому засіданні з'ясовано наступні обставини щодо прийняття оскаржуваного рішення.
09 січня 2009 року Відповідач направив Позивачу першу податкову вимогу №1/1 щодо погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму 1838,46 грн., в т.ч.: основний платіж -1536,71 грн., штрафна (фінансова) санкція -301,75 грн., яка вручена посадовій особі Позивача 10.01.2009 р., про що свідчить підпис на вимозі (а. с. 123).
11 лютого 2009 року Відповідач направив Позивачу другу податкову вимогу №2/18 щодо погашення узгодженого податкового зобов'язання на суму 1917,96 грн., в т.ч.: основний платіж 1895,97 грн., пеня -21,99 грн., яка була направлена Позивачу та отримана останнім 23.02.2009 р., про що свідчить довідка №18-14 від 17.04.2009 року (а. с. 120-121).
24.03.2009 р. на виконання рішення №3 від 24.03.2009 р. про стягнення кошів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу податковим керуючим Крижопільської МДПІ у Вінницькій області складено акт №43 опису активів на загальну суму 424754,81 грн., який направлено Позивачу та отримано останнім, про що свідчить поштове повідомлення про вручення від 27.03.2009 року (а. с. 10-11).
До акту опису майна включені: другий поверх будівлі, розташованої за адресою: смт Крижопіль, вул. Карла Маркса, 53 (кафе “Ювілейне”), 2/25 частини комплексу, розташованого за адресою: смт Крижопіль, вул. Комсомольська, 17А, приміщення 2, 3 , 4, 5 та 6.
В матеріалах справи знаходиться подана Позивачем довідка про вартість цілісного майнового комплексу СТ “Крижопільська районна споживча спілка”(а. с. 75), згідно з якою залишкова вартість комплексу по вул. Комсомольській, 17А становить 11325, 00 грн., залишкова вартість будівлі по вул. Карла Маркса, 53 -267047,00 грн.
Судом також досліджено подані Відповідачем документи щодо податкового боргу Позивача, відносно якого винесено рішення №3 від 24.03.2009 р.
По земельному податку: реєстр нарахувань та сплати по земельному податку від 20.03.2009 року №2039, згідно з яким недоїмка становить 4666,54 грн., пеня 21,99 грн. (а.с.86), податковий розрахунок земельного податку на 2008, 2009 роки (а. с. 87-88); податкове повідомлення - рішення форми “Ш”№0004011550/0 від 01.11.2008 року по земельному податку, відповідно до якого Позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 588,82 грн., отримане Позивачем (а. с. 89) та розрахунок застосованих штрафних санкцій (а. с. 90); податкове повідомлення -рішення форми “Ш”№0004021550/0 від 01.11.2008 року по земельному податку, відповідно до якого Позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 153,67 грн., отримане Позивачем, (а. с. 91) та розрахунок застосованих штрафних санкцій (а. с. 92); податкове повідомлення -рішення форми “Ш”№0004901550/0 від 19.12.2008 року по земельному податку, відповідно до якого Позивачу нараховані штрафні санкції у розмірі 1837,84 грн., (а. с. 93) та розрахунок застосованих штрафних санкцій (а. с. 94); витяг з облікової картки платника по земельному податку станом на 31.12.2008 року, відповідно до гр. 5 якого у позивача рахується недоїмка у розмірі 1838,46 грн., а гр.7 - пеня у розмірі 453,25 грн. (а. с. 96-105); витяг з облікової картки платника по земельному податку станом на 24.03.2009 року, відповідно до гр. 5 якого у позивача рахується недоїмка у розмірі 4666,54 грн., а гр.7 - пеня у розмірі 21,99 грн. (а. с. 106); акт відмови від підписання матеріалів перевірки від 19.12.2008 року (а. с. 95).
По комунальному податку: реєстр №2038 від 20.05.2009 року нарахувань та сплати по комунальному податку, згідно з яким заборгованість Позивача станом на 24.03.2009 року становить 44,77 грн. (а. с. 107); податковий розрахунок комунального податку за квітень 2008 року (а. с. 108) та витяг з облікової картки платника по комунальному податку станом на 24.03.2009 року, відповідно до гр. 5 якого у позивача рахується недоїмка у розмірі 44,77 грн. (а. с. 109).
По збору за забруднення навколишнього середовища: реєстр нарахувань та сплати по збору за забруднення навколишнього середовища, відповідно до якого станом на 24.03.2009 року у Позивача рахується заборгованість у розмірі 61,65 грн. (а. с. 110); податковий розрахунок збору за забруднення навколишнього природного середовища за 2008 рік (а. с. 111) та витяг з облікової картки платника по збору за забруднення навколишнього середовища станом на 24.03.2009 р., відповідно до гр. 5 якого у позивача рахується недоїмка у розмірі 61,65 грн. (а. с. 112).
По податку з доходів фізичних осіб: реєстр №2038 від 20.05.2009 року нарахувань та сплати по податку з доходів фізичних осіб ( а. с. 113), відповідно до якого у позивача рахується заборгованість у розмірі 2910,25 грн.; податкове повідомлення -рішення №169 від 09.02.2009 року по податку з доходів фізичних осіб на суму 2730,27 грн., в т.ч.: основний платіж -910,09 грн., штрафна (фінансова) санкція 1820,18 грн., отримане Позивачем (а. с. 114), витяг з облікової картки платника по податку з доходів фізичних осіб станом на 24.03.2009 року, відповідно до гр. 5 якого у позивача рахується недоїмка у розмірі 2730,27 грн., а гр.7 - пеня у розмірі 179,98 грн. (а. с. 115).
По податку на прибуток: реєстр №2038 від 20.05.2009 року нарахувань та сплати податку на прибуток (а. с. 116), відповідно до якого станом на 24.03.2009 року у позивача рахується заборгованість у розмірі 183607,31 грн.; податкове повідомлення -рішення форми “Р”№0000012350/0 від 09.02.2009 року по податку на прибуток на суму 186978,00 грн., отримане Позивачем (а.с.117-118), та витяг з картки особового рахунку платника по податку на прибуток станом на 24.03.2009 року, відповідно до гр. 5 якого у позивача рахується недоїмка у розмірі 183607,31 грн. (а. с. 119).
Визначаючись щодо заявлених позовних вимог, суд виходить з наступного.
У п.п. 1.2., 1.3. Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”визначено, що податкове зобов'язання - це зобов'язання платника податків сплатити до бюджетів або державних цільових фондів відповідну суму коштів у порядку та у строки, визначені цим Законом або іншими законами України; податковий борг (недоїмка) - податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Згідно з п. 6.2 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі коли платник податків не сплачує узгоджену суму податкового зобов'язання в установлені строки, податковий орган надсилає такому платнику податків податкові вимоги.
Відповідно до п.п. 6.2.3. п. 6.2. ст. 6 вищезазначеного Закону України податкові вимоги надсилаються: перша податкова вимога - не раніше першого робочого дня після закінчення граничного строку сплати узгодженої суми податкового зобов'язання. Перша податкова вимога містить повідомлення про факт узгодження податкового зобов'язання та виникнення права податкової застави на активи платника податків, обов'язок погасити суму податкового боргу та можливі наслідки непогашення його у строк; друга податкова вимога - не раніше тридцятого календарного дня від дня направлення (вручення) першої податкової вимоги, у разі непогашення платником податків суми податкового боргу у встановлені строки. Друга податкова вимога додатково до відомостей, викладених у першій податковій вимозі, може містити повідомлення про дату та час проведення опису активів платника податків, що перебувають у податковій заставі, а також про дату та час проведення публічних торгів з їх продажу.
Суд, дослідивши в судовому засіданні матеріали справи, встановив, що перша податкова вимога була виставлена Позивачу 09.01.2009 року на суму 1838,46 грн. за узгодженими податковими зобов'язаннями, друга податкова вимога - 11.02.2009 року на суму 1917,96 грн. за узгодженими податковими зобов'язаннями.
В обгрунтування заперечень проти позову Відповідач посилається на те, що згідно із законом платнику податків може бути направлена одна податкова вимога на всю суму узгодженого податкового боргу. Рішення про стягнення кошів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу виноситься відносно загального, консолідованого податкового боргу такого платника податків. При цьому в самому рішенні сума консолідованого податкового боргу не зазначається відповідно до постанови Кабінету Міністрів України №538 від 15.04.2002 р. “Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”.
Однак, у спірних правовідносинах доводи Відповідача не відповідають встановленим у справі обставинам.
Надіслані Позивачу перша та друга податкові вимоги не містили даних про суму податкового боргу за кожним окремим податком, що суперечить п.п. 6.3.1 п. 6.3 с. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, згідно з яким податкова вимога повинна містити загальну суму податкового боргу та суми податкового боргу за кожним окремим податком, збором (обов'язковим платежем).
Щодо правомірності включення податковим органом до складу консолідованого боргу СТ “Крижопільське районе споживче товариство”визначеного податковим органом податкового зобов'язання по податку на прибуток суд бере до уваги наступне.
Відповідно до п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”у разі коли у платника податків, якому було надіслано першу податкову вимогу, виникає новий податковий борг, друга податкова вимога має містити суму консолідованого боргу. При цьому окрема податкова вимога щодо такого нового податкового боргу не виставляється.
Консолідованим вважається борг, визначений у першій податковій вимозі, збільшений на суму нового податкового боргу, що виник до виставлення другої податкової вимоги.
По матеріалам справи встановлено, що перша податкова вимога сформована 09.01.2009 року на суму 1838,46 грн. Податкове повідомлення -рішення про визначення податкового зобов'язання по податку на прибуток підприємств прийнято 09.02.2009 р. на загальну суму 186978,00 грн., в т.ч.: основний платіж -124652,00 грн., штрафні санкції - 62326,00 грн.
Друга податкова вимога сформована 11.02.2009 р. на загальну суму 1917,96 грн. При цьому сума нарахованого податковим органом податку на прибуток 186978,00 грн. до другої податкової вимоги включена не була. Друга податкова вимога вручена Позивачу 23.02.2009 р.
Станом на 24.03.2009 р., день винесення рішення про стягнення кошів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, нарахований Позивачу податок на прибуток у сумі 186978,00 грн., сплачений не був. Однак, дана сума ані в першу, ані в другу податкову вимогу, надіслані СТ “Крижопільське районне споживче товариство”, включена не була. Виходячи з положень п.п. 6.3.2 п. 6.3 ст. 6 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”таке податкове зобов'язання не вважається консолідованим боргом.
Відповідно до абз. другого п.п. 10.1.1 п. 10.1 ст. 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”стягнення коштів та продаж інших активів платника податків провадяться не раніше тридцятого календарного дня з моменту надіслання йому другої податкової вимоги.
Встановлені у справі обставини та наведені вище положення чинного законодаства України, що регулюють спірні правовідносини, дають підстави вважати, що Відповідачем не був дотриманий передбачений законом порядок визначення складу консолідованого податкового боргу та прийняття у зв'язку з цим рішення про стягнення кошів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Відповідно до п.п.8.2.1 п.8.2 ст.8 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетам та державними цільовими фондами”право податкової застави виникає у разі: несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, самостійно визначеної платником податків у податковій декларації, - з дня, наступного за останнім днем зазначеного строку; несплати у строки, встановлені цим Законом, суми податкового зобов'язання, визначеної контролюючим органом, - з дня, наступного за останнім днем граничного строку такого погашення, визначеного у податковому повідомленні.
Згідно з п.1.7. ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”активи платника податків - це кошти, матеріальні та нематеріальні цінності, що належать юридичній або фізичній особі за правом власності або повного господарського відання.
Примусове стягнення - це звернення стягнення на активи платника податків у рахунок погашення його податкового боргу, без попереднього узгодження його суми таким платником податків (п. 6.1 ст. 1 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”).
Порядок продажу активів платника податків, що перебувають у податковій заставі визначений у статті 10 Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”.
Як вбачається з матеріалів справи, рішення №3 про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу було прийнято 24 березня 2009 року, в цей же день було складено акт опису активів №43 на загальну суму 424754,81 грн.
Проте, при прийнятті рішення та складанні акту опису активів платника Відповідачем не було взято до уваги ряд положень чинного законодавства та обставин справи.
Постановою Кабінету Міністрів України №538 від 15.04.2002 року затверджений Порядок стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі (далі - Порядок), який встановлює процедуру стягнення податковими органами коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі, у разі, коли інші передбачені Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”заходи з погашення податкового боргу платника податків не дали змоги погасити його у повному обсязі.
Відповідно до п.11 Порядку платник податків (для державних і комунальних підприємств - за узгодженням з органом, уповноваженим управляти його майном) не пізніше ніж на 30 календарний день з моменту отримання ним другої податкової вимоги самостійно визначає склад і черговість продажу своїх активів виходячи з принципів збереження цілісності майнового комплексу, що забезпечує ведення його основної виробничої діяльності, та повного погашення суми податкового боргу.
27.03.2009 р. Позивач звернувся до суду з позовом про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення №0000012350/0 по податку на прибуток підприємств на загальну суму 186978,00 грн., в т.ч.: основний платіж -124652,00 грн., штрафні санкції - 62326,00 грн.
При винесенні оскаржуваного рішення та опису активів платника не було взято до уваги той факт, що сума податку на прибуток підприємств на момент здійснення даних дій не була узгодженою за Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”. При цьому по даній сумі окремі податкові вимоги Крижопільською МДПІ у Вінницькій області не виставлялись.
Форма рішення про стягнення коштів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, встановлена постановою Кабінету Міністрів України №538 від 15.04.2002 року “Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”, не передбачає зазначення суми податкового боргу. Разом з тим, у випадках, передбачених Законом України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, податковий орган самостійно визначає розмір податкового боргу, відносно якого виносить таке рішення.
З урахуванням встановлених у справі обставин суд дійшов висновку, що Відповідач при винесенні оскаржуваного рішення №3 від 24.03.2009 р. про стягнення кошів та продаж інших активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, а також при складенні акту опису активів платника №43 від 24.03.2009 р. необґрунтовано врахував суму податку на прибуток підприємств, нараховану Позивачу за податковим повідомленням -рішенням №0000012350/0 від 09.02.2009 р.
Крім того, згідно з Порядком визначені для продажу активи описуються в акті за формою згідно з додатком 3. У п. 12. Порядку передбачено, що якщо платник податків в установлені терміни самостійно не визначив активи для продажу або податковий керуючий вирішує, що платник податків визначає для продажу активи, звичайна ціна яких є завідомо нижчою, ніж сума податкового боргу, такий податковий керуючий зобов'язаний самостійно визначити у присутності платника податків (його посадових осіб) склад активів, що підлягають продажу, виходячи з принципів збереження цілісності майнового
комплексу та з урахуванням того, що звичайна (оціночна) вартість таких активів не перевищує двократного розміру податкового боргу.
Згідно з дослідженими у судовому засіданні доказами встановлено, що Відповідач небгрунтовано визначив розмір податкового боргу. Вартість описанного за актом №43 від 24.03.2009 р. майна становить 424754,81 грн. та є більшою, ніж передбачена п. 12 Порядку.
Відповідно до ч. 2 п. 12 Порядку таке рішення податкового керуючого може бути оскаржене у порядку, визначеному Законом (2181-14) для оскарження рішень податкового органу щодо визначення сум податкових зобов'язань або податкового боргу. При цьому протягом терміну такого оскарження продаж активів платника податків, визначених за рішенням податкового керуючого, не здійснюється.
Позивач правомірно посилається на Рішення Конституційного Суду України №2-рп/2005 від 24.03.2005 року, згідно з яким визнано такими, що не відповідають Конституції України (є неконституційними), положення Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, а саме: підпункту 8.2.2 пункту 8.2 статті 8 в частині поширення права податкової застави на будь-які види активів платника податків без врахування суми його податкового боргу.
Відтак в даному випадку право податкової застави поширювалося лише на узгоджені суми податкового зобов'язання Позивача.
Відповідно до ч. 3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення; безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав,свобод та інтересів особи і цілям, на досягнення яких спрямоване це рішення; з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 Кодексу адміністративного судочинства України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідно до ч.1 ст.162 КАС України при вирішенні справи по суті суд може задовольнити адміністративний позов повністю або частково чи відмовити в його задоволенні повністю або частково.
З урахуванням вищенаведеного суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу та акт опису активів №43 від 24.03.2009 р., прийняті та складені без урахування всіх обставин, що мали значення у даному випадку, та з порушенням вимог чинного законодавства України, що регулюють порядок продажу активів: Закону України “Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами”, постанови Кабінету Міністрів України №538 від 15.04.2002 року “Про затвердження Порядку стягнення коштів та продажу інших активів платника податків, які перебувають у податковій заставі”.
Суд вважає, що заявлені позовні вимоги є повністю обґрунтованими, відповідають дійсним обставинам, встановленим у справі, а тому підлягають задоволенню з урахуванням положень ст. 94 КАС України.
При цьому права Позивача потребують судового захисту шляхом визнання протиправним та скасування рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області №3 від 24.03.2009 року про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, скасування акту опису активів №43 від 24.03.2009 року.
Враховуючи вищевикладена керуючись ст.ст. 9, 11, 17, 69-72, 94, 122, 128, 158-163, 186, 254 КАС України, суд
позов споживчого товариства “Крижопільське районне споживче товариство”до Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області про визнання протиправним та скасування рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області №3 від 24.03.2009 р. про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, скасування акту опису активів №43 від 24.03.2009 р.задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області №3 від 24.03.2009 р. про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу.
Визнати акт опису активів №43 від 24.03.2009 р., складений податковим керуючим Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області на підставі рішення Крижопільської міжрайонної державної податкової інспекції Вінницької області №3 від 24.03.2009 р. про стягнення коштів та продаж активів платника податків в рахунок погашення його податкового боргу, протиправним та скасувати його.
Стягнути на користь позивача - споживчого товариства “Крижопільське районне споживче товариство”- 3,40 грн. судових витрат за рахунок держави.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 30.06.09
Суддя/підпис/ Сапальова Тетяна Валентинівна
Копія вірна:
Суддя:
Секретар: