а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
19 червня 2009 р. Справа № 2-а-2172/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,
При секретарі судового засідання: Педорук Олесі Сергіївні
За участю представників сторін:
позивача : Мовчан С.Г., Сірук О.В.
відповідача : Климентьєва О.М.
спеціаліст: Заморока Л.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Відділу Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області
до: Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області
про: скасування рішення
До Вінницького окружного адміністративного суду звернувся відділ Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області до Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання протиправним та скасування рішення від 23.09.2009 року №ІЦ-02-12/83 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, проведено перевірку Державною інспекцією з контролю за цінами у Вінницькій області в Держкомземі у Іллінецькому районі Вінницької області в результаті якої встановлено необґрунтоване завищення вартості платних послуг.
На підставі даної перевірки начальником Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області 23.09.2009 року прийнято рішення про застосування до позивача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Позивач не погоджується з даним рішенням та звернувся до суду з вимогою визнати протиправним та скасувати його.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, надав суду письмове заперечення №ІЦ-01-16-2/633 від 27.03.2009 року, в якому зазначено, що, в ході перевірки позивачем отримано необґрунтовану виручку в результаті порушення порядку встановлення та застосування тарифів, що призвело до застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 15162 грн.
В судовому засіданні в якості спеціаліста було допитано головного держінспектора Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області Замороку Л.М.
Заслухавши пояснення учасників процесу, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, судом встановлено наступне:
На підставі посвідчення №893 від 03.09.2008 року працівниками Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області 03.09.2008 року було розпочато перевірку Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області.
12 вересня 2008 року працівниками Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області було складено Акт про перевірку Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області, відповідно до результатів перевірки виявлено сума необґрунтовано отриманих коштів при завищенні розмірів оплати та стягнення оплати за послуги які не передбачені чинним законодавством, в наслідок чого, позивачем незаконно отримано у період з 01.10.2007 року по 01.09.2008 року виручку у сумі 9500 грн.
Як вбачається з заперечення до акту перевірки №02.20/570 від 16.09.2008р. Головним держінспектором неправильно застосовано п.п. 38 розділу 6.1 наказу Держкомзему України, Міністерства фінансів України , Міністерства економіки України №97/298/124 від 15.06.2001р. “Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг”, а тому порушень у визначенні розміру плати за надання примірників вказаних довідок відділом земельних ресурсів не допускалося, і висновок щодо необґрунтованого отримання коштів внаслідок завищення розміру оплати за послугу в сумі 3095 грн. є безпідставним.
Таким чином, Державною інспекцією враховані заперечення позивача, що підтверджується довідкою до акту перевірки земельних ресурсів в Іллінеццькому районі від 12.09.2008р., в результаті чого із суми необґрунтовано отриманої виручки змінусовано фізичних осіб -підприємців (копії довідок про зменшення сум та кількість фізичних осіб підприємців). В результаті чого, загальна сума необґрунтовано отриманих позивачем коштів становить 5054 грн.
За результатами перевірки 28 вересня 2008 року відповідачем було прийнято рішення №ІЦ-02-12/83 про застосування економічної санкції за порушення державної дисципліни цін відповідно до якого позивачу необхідно сплатити 5054 грн. зайво отриманих коштів та накладено штрафну (фінансову) санкцію у розмірі 10108 грн.
Як вбачається, відділ Держкомзему у Іллінецькому районі Вінницької області надає послуги фізичним та юридичним особам згідно постанови КМУ від 01.11.2000р. №1619 “Про затвердження Порядку виконання земельно-кадастрових робіт та надання послуг на платній основі державними органами земельних ресурсів”, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001р. №97/298/124 “Про затвердження розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг”із змінами та доповненнями.
Послуги що надаються відділом земельних ресурсів регулюються спільним наказом Державного комітету України по земельних ресурсах, Міністерства фінансів України, Міністерства економіки України від 15.06.2001р. №97/298/124 із змінами внесеними наказами від 24.12.2001р. №213/596/319, ти від 18.06.2002р. 366/438/1777.
Відповідно до преамбули Закону України “Про ціни та ціноутворення” Україна згідно з Декларацією про державний суверенітет України та Законом України "Про економічну самостійність Української РСР" самостійно здійснює політику цін. Закон визначає основні принципи встановлення і застосування цін і тарифів та організацію контролю за їх дотриманням на території республіки.
Згідно статей 1,2 вищезазначеного Закону України законодавство України про ціноутворення складається з цього Закону та інших актів законодавства України, що видаються відповідно до нього.
Цей Закон поширюється на всі підприємства й організації незалежно від форм власності, підпорядкованості і методів організації праці та виробництва.
Положеннями статті 4 Закону України "Про ціни та ціноутворення" визначено компетенцію Кабінету Міністрів України в галузі ціноутворення, відповідно до якої останній: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Відповідно до ч.1 ст.13 Закону України "Про ціни та ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції.
Частиною 2 ст.13 вищезазначеного Закону України передбачено, що контроль за додержанням державної дисципліни цін здійснюється органами, на які ці функції покладено Урядом України. Вказані органи здійснюють контроль у взаємодії з профспілками, спілками споживачів та іншими громадськими організаціями.
Державну інспекцію по контролю за цінами було утворено відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України №1432 від 13.09.2000 року “Про Державну інспекцію з контролю за цінами, повноваження інспекції визначено Постановою Кабінету Міністрів України №1432 від 13.09.2000 року “Про Державну інспекцію з контролю за цінами”саме на неї покладено функції контролю за дотриманням законодавства про ціни та ціноутворення та право застосування санкцій за порушення законодавства про ціни та ціноутворення.
В судовому засіданні представником Державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області доведено, те, що, позивачем порушувались п. 3, п. 7. п. 8, п. 9, п. 18 Таблиці 6.1 та п. 1 Таблиці 6.2 “Розмірів оплати земельно-кадастрових робіт та послуг”, затверджених спільним наказом Держкомзему України, Міністерства фінансів, та Міністерства економіки України від 15.06.2001р. №97/298/124, що є підтвердженням наданих в судовому засіданні матеріалів, а саме, довідок необґрунтовано отриманих коштів відділом земельних ресурсів у Іллінецькому районі за період з 01.10.2007р. по 01.09.2008р. з яких вбачається, що, загальна сума необгрунтовано отриманих коштів при завищенні розмірів оплати за послуги становить 5054 грн.
В судовому засіданні в якості спеціаліста було допитано Замороку Л.М., із наданих свідчень якої вбачається, що, позивачем здійснювалось необгрунтоване завищення вартості платних послуг, яке в свою чергу призвело до застосування економічних санкцій в вигляді штрафу.
Відповідно до ч.3 ст.2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); безсторонньо (неупереджено); добросовісно; розсудливо; з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; своєчасно, тобто протягом розумного строку.
В силу ч.1 статті 9 Кодексу адміністративного судочинства України суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст. ст. 11, 71 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд згідно ст. 86 цього Кодексу, оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні.
В той же час згідно з ч. 2 ст. 71 цього Кодексу в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Суд вважає, що Позивачем в повній мірі не доведено правомірності заявлених позовних вимог, в той час як Відповідачем суду надано достатню кількість доказів, що спростовують вимоги Позивача, а відтак суд дійшов висновку, що в задоволенні позовних вимог слід відмови.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
В задоволенні позовних вимог відмовити.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 19.06.09
Суддя Федчук Віталій Володимирович