а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
23 червня 2009 р. Справа № 2-а-2295/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Федчука Віталія Володимировича,
При секретарі судового засідання: Педорук Олесі Сергіївні
За участю представників сторін:
позивача : Лінніков О.П., Фаріонік В.М.
відповідача : Гандзюк М.В., Заморока Л.М.
розглянувши матеріали справи
за позовом: Погребищенської районної державної лікарні ветеринарної медицини
до: державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області
про: визнання недійсним рішення.
Погребищенська районна державна лікарня ветеринарної медицини звернулась до Вінницького окружного адміністративного суду з позовом до державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області про визнання недійсним та скасування рішення державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області №ІЦ-02-12/77 від 05.09.2008р.
Позовні вимоги мотивовані тим, що, відповідачем проведено планову перевірку за період з 01.09.2007р. по 01.09.2008р. щодо дотримання порядку формування та застосування тарифів на ветеринарні послуги в Державній лікарні ветеринарної медицини у Погребищенському районі.
В результаті проведеної перевірки встановлено факт порушення позивачем вимог Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, постанови КМУ від 15.08.1992р. №478 “Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини, за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів”, наказу Держдепартаменту ветеринарної медицини України від 23.06.2003р. №51 “Про затвердження положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження”.
На підставі акта перевірки від 02.09.2008 року Держінспекцією по контролю за цінами було прийнято рішення № ІЦ-02-12/77 від 05.09.2008 року про застосування до відповідача економічних санкцій на загальну суму 39351 грн. за порушення державної дисципліни цін.
У судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали повністю посилаючись на обставини викладені в позовній заяві.
Представники відповідача проти позову заперечували, надавши суду заперечення від 02.06.2009р. в якому зазначено, що, згідно п. 4 та додатку №4 до Постанови КМУ від 15.08.1992р. №478 плата за проведення офіційними лікарями державного ветеринарного нагляду контролю за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробкою зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження плата не передбачена.
Вислухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до акту від 02.09.2008 року проведено перевірку Державної лікарні ветеринарної медицини у Погребищенському районі щодо дотримання вимог Закону України “Про безпечність та якість харчових продуктів”, постанови КМУ від 15.08.1992р. №478 “Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини, за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів”, наказу Держдепартаменту ветеринарної медицини України від 23.06.2003р. №51 “Про затвердження положення про державний ветеринарно-санітарний нагляд та контроль за діяльністю суб'єктів господарювання щодо забою тварин, переробки зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження”встановлено застосування необґрунтованого стягнення плати за проведення ветеринарно-санітарної експертизи м'яса великої рогатої худоби, м'яса свинини офіційним лікарем на забійному пункті ПСК “Деркач”.
На підставі даного акта перевірки заступником начальника Державної інспекції з контролю за цінами було прийнято рішення № ІЦ-02-12/77 від 05.09.2008 року про застосування до відповідача економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін в розмірі 200% штрафу від суми необґрунтовано отриманої виручки на загальну суму 39351 грн.
Ст. 190 Господарського кодексу України передбачено, що, вільні ціни визначаються на всі види продукції (робіт, послуг), за винятком тих, на які встановлено державні ціни. Вільні ціни визначаються суб'єктами господарювання самостійно за згодою сторін, а у внутрішньогосподарських відносинах - також за рішенням суб'єкта господарювання.
Як вбачається, згідно договору б/н від 03.04.2006р. укладено угоду Державної лікарні ветеринарної медицини у Погребищенському районі Вінницької області з підприємством споживчої кооперації “Деркач”суб'єкт господарювання доручає, Лікарня бере на себе обов'язки надавати ветеринарно-санітарні послуги щодо забою тварин, переробки, зберігання, транспортування й реалізації продукції тваринного походження, прейскуранту надання платних ветеринарних послуг згідно тарифів. Сторони домовились про надання ветеринарних послуг суб'єкту господарювання спеціалістами державної ветеринарної медицини Гнатюком М.І., Добровольською Т.В. районної державної лікарні, у тому числі про проведення ветеринарно-санітарної експертизи, оцінки якості та безпеки продукції тваринного походження з оформленням відповідного висновку.
Згідно п.п 14 Положення про Погребищенську районну державну лікарню ветеринарної медицини затверджене Начальником головного управління ветеринарної медицини у Вінницькій області від 04.12.2008р. лікарня відповідно до покладених на неї завдань безпосередньо, а також через свої структурні підрозділи проводить заходи щодо профілактики і ліквідації хвороб тварин (крім випадків, передбачених у статті 98 Закону України “Про ветеринарну медицину”), лікування тварин, які страждають на хвороби та недуги, лабораторних досліджень, ветеринарно -санітарної експертизи товарів, видача відповідних ветеринарних документів здійснюється за рахунок їх власників згідно з тарифами відповідно до статті 99 Закону України “Про ветеринарну медицину”.
Згідно Наказу №20 від 29.04.2008р. затверджені тарифи на ветеринарні послуги, які надаються лікарями Державної лікарні ветеринарної медицини у Погребищенському районі з 01.05.2008р.
Згідно п. 4, додатку 4 Постанови КМУ від 15.08.1992р. №478 “Про перелік протиепізоотичних, лікувальних, лабораторно-діагностичних, радіологічних та інших ветеринарно-санітарних заходів, що проводяться органами державної ветеринарної медицини, за рахунок відповідних бюджетних та інших коштів”фінансування інших заходів ветеринарної медицини, зокрема щодо запобігання і ліквідації хвороб тварин (крім зазначених у додатках №1-3 цієї постанови), лікування хворих тварин, лабораторні дослідження , ветеринарно-санітарна експертиза продуктів тваринництва і сировини та всіх видів продукції на ринках здійснюється за рахунок власників тварин і тваринницької продукції за плату згідно з тарифами (додаток №4): ветеринарно-санітарна експертиза харчових продуктів, що реалізується на ринках, ярмарках та в інших місцях.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. Відповідач є органом державної влади, і відповідно, його діяльність має підпорядковуватись вимогам наведеної норми Конституції України та аналогічним вимогам ст.13 Закону України “Про ціни і ціноутворення”, ст.ст. 11, 111, 112 Закону України “Про державну податкову службу в Україні”. Право відповідача на проведення перевірки підлягає законодавчим обмеженням та реалізується з дотриманням порядку, встановленого законом.
З огляду на вищевикладене, судом встановлено, що перевірку відповідачем проведено не на підставі, не у межах повноважень та не у спосіб, що передбачені законами України.
У відповідності до п.п. 3.1. Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Мінекономіки та Мінфіну України від 03.12.2001 року № 298/519 , підставою для прийняття рішень про вилучення сум економічних та фінансових (штрафних) санкцій є акти перевірок, які складаються посадовими особами органів державного контролю за цінами.
Враховуючи те, що акт від 02.09.2008 року містить порушення норм чинного законодавства, він не може бути підставою для застосування економічних санкцій.
Відповідно до ч.3 ст.70 Кодексу адміністративного судочинства України докази, одержані з порушенням закону, судом при вирішенні справи не беруться до уваги.
Ст.14 Закону України “Про ціни і ціноутворення” встановлено, що вся необґрунтовано одержана сума виручки в результаті порушення дисципліни цін підлягає вилученню в доход відповідного бюджету. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки.
Виходячи з викладеного, суд дійшов до висновку, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами № ІЦ-02-12/77 від 05.09.2008 року є протиправним та підлягає скасуванню, як безпідставне та необґрунтоване.
При вирішенні даної справи суд керувався наступним.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно ч.3 ст. 2 Кодексу адміністративного судочинства України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Відповідно до ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України обов'язок доказування в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову. Відповідач не виконав обов'язок щодо доказування, не довів правомірність свого рішення.
Враховуючи викладене, з урахуванням обставин справи та сукупності зібраних доказів, суд дійшов до висновку, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в повному обсязі.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов задовольнити.
Скасувати рішення державної інспекції з контролю за цінами у Вінницькій області від 05.09.2008р. №ІЦ-02-12/77 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 23.06.09
Постанова набрала законної сили 03.07.2009р.
Суддя Федчук Віталій Володимирович