Справа №22ц-3100/08 Головуючий 1 інстанції Дігтяр Н.В.
Категорія 57 Доповідач - Болтунова Л.М.
12 травня 2008 року Колегія суддів судової палати по цивільним справам апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого: Болтунової Л.М.
суддів: Козлова С.П., Каратаєвої Л.О.
при секретарі: Білоус A.M.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди по апеляційній скарзі ОСОБА_1 на рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровській області від 17 грудня 2007 року, -
У листопаді 2007 року до суду звернулася ОСОБА_1 з позовом, в якому просила стягнути з відповідача на її користь додаткові витрати стосовно посиленого харчування , викликаного знаходженням на стаціонарному лікуванні в період з 04 по 17 травня 2007 року, в розмірі 700 грн., моральну шкоду в сумі 5 000 грн., а також судові витрати.
Рішенням Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровській області від 17 грудня 2007 року з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 стягнуто моральна шкода в розмірі 800 грн., а також судові витрати на користь держави. З ОСОБА_1 стягнуто судовий збір - 51 грн. та витрати на ін формаційно-технічне забезпечення розгляду справи - 1,50 грн.
В апеляційній скарзі позивачка порушує питання про зміну рішення суду та збільшення суми моральної шкоди з 800 грн. до 5000 грн., виключення з рішення вказівки про стягнення з неї судового збору в сумі 51 грн. та доповнити рішення про стягнення з відповідача на її користь понесених витрат на правову допомогу адвоката при підготовці та розгляду справи в судах першої та апеляційної інстанції в розмірі 1000 грн., зазначивши, що судом були допущені порушення матеріального та процесуального права.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів скарги і заявлених вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 308 ЦПК України апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального і процесуального права.
Судом першої інстанції встановлено, що 04 травня 2007 року біля 8 години ранку ОСОБА_2 знаходячись на залізничній платформі ст. Верховцеве, розташованої в м. Верховцеве, Верхньодніпровського району Дніпропетровської області, бризнув з газового балончика газом в обличчя, та той період своїй дружині ОСОБА_1 В результаті таких дій відповідача, позивачка звернулася за медичною допомогою, і в подальшому знаходилася в лікарні з 04 по 17 травня 2007 року.
Постановою Верховцевського ГО УМВС України в Дніпропетровській області від 18 травня 2007 року в порушенні кримінальної справи у відношенні ОСОБА_2 було відмовлено.
Як вбачається з висновку судово-медичної експертизи від 01.10.2007 року позивачка знаходилася на лікуванні з приводу загострювання гіпертонічної хвороби 2-го ступеня перебіг якої супроводжувався гіпертонічною ангіопатією обох очей, що є наслідком захворювання не зв'язаного з травмою. Діагноз: опік легкого ступеня слизової оболонки обох очей не підтверджений об'єктивними клінічними даними і при проведенні судово медичного обстеження до уваги не приймався.( а.с.18)
З пояснень відповідача видно, що він не заперечував, що 04 травня 2007 року він дійсно застосував газовий балончик проти позивачки, бризнувши газом в обличчя останньої.
Розглядаючи спір, колегія суддів вважає, що задовольняючи частково позов ОСОБА_1, суд першої інстанції повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин, і закон, який їх регулює, а тому обґрунтовано, виходячи із засад розумності, виваженості та справедливості стягнув з відповідача моральну шкоду в розмірі 800 грн.
Доводи апеляційної скарги позивачки стосовно незаконного стягнення з неї судового збору в сумі 51 грн. на користь держави, та посилання на п.4 ч.1 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України «Про державне мито», що на її думку звільняє її від його сплати, колегія суддів вважає безпідставними, оскільки позовні вимоги ОСОБА_1 не відносяться до правовідносин за позовами про відшкодування збитків, заподіяних каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я.
Що стосується доводів скарги про додаткове стягнення з відповідача на користь позивачки витрат пов'язаних з наданням правової допомоги, то і в цій частині вони не підлягають задоволенню, так як в процесі розгляду в суді першої інстанції ОСОБА_1 не подавалися належні документи і не заявлялися такі вимоги та будь-які клопотання з цього приводу. Зауваження на протокол судового засідання позивачкою також подано не було.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що рішення суду ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, і підстав для його скасування, зміни чи постанови нового рішення не має.
Керуючись ст. ст. 304, 307, 308, 314 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Верхньодніпровського районного суду Дніпропетровській області від 17 грудня 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом двох місяців до Верховного Суду України з цього часу.