Справа №22ц-4148/2008
Головуючий в І інстанції - Пономаренко І.П.
Категорія: 26
Доповідач - Калиновський А.Б.
15 травня 2008 року Колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого - Калиновського А.Б.
суддів - Михайловської С.Ю., Чубукова О.П. при секретарі - Бёлоконь Н.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську цивільну справу
за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2008 року за позовом ОСОБА_1 до Відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України в м. Павлограді (далі - Фонд) про перерахунок щомісячних страхових виплат, -
В липні 2007 року позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача та просив стягнути на його користь 9893, 45 грн. в рахунок недоплачених сум щомісячної допомоги у зв'язку із втратою працездатності за період з 01 березня 2002 року по 01 серпня 2007 року, а також просив стягувати з відповідача на його користь з 01 серпня 2007 року щомісячну допомогу по втраті працездатності в розмірі 1205, 50 грн. у подальшому коригуючи її відповідно до законодавства.
В обґрунтування своїх позовних вимог позивач посилався на те, що постановами Фонду було зроблено перерахунок належних йому страхових виплат, пов'язаних з втратою здоров'я на виробництві, з застосуванням коефіцієнтів: в 2002 році - 1, 193, в 2003 році - 1, 182, в 2004 році - 1, 152, у 2005 році - 1, 238, у 2006 році - 1, 203, у 2007 році - 1, 183, встановлених на підставі постанов правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України «Про перерахунок сум щомісячних страхових виплат потерпілим (членам їх сімей)».
Він вважає, що даний перерахунок здійснено з грубим порушенням чинного законодавства, оскільки відповідач застосував коефіцієнт реальної заробітної плати, а не середньої заробітної плати за даними органу виконавчої влади з питань статистики, як це передбачено ст.29 Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності». Тому при проведені перерахунку повинні бути застосовані коефіцієнти Державного комітету статистики України, які складають: в 2002 році - 1, 352, в 2003 році - 1, 210, в 2004 році - 1, 228, в 2005 році - 1, 275, в 2006 році - 1, 367, у 2007 році - 1, 292.
Рішенням Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2008 року в задоволенні позову було відмовлено.
В апеляційній скарзі позивач ставить питання про скасування рішення суду та постановления по справі нового рішення про задоволення позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального права.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та заявлених вимог, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити, а рішення суду залишити без змін з наступних підстав.
Встановлено судом і підтверджується матеріалами справи, що при нарахуванню позивачу страхових виплат Фонд застосував до розрахунку коефіцієнти росту реальної середньої заробітної плати, встановлені постановами правління відповідача, а не коефіцієнти росту середньої заробітної плати, затверджені Державним комітетом статистики України.
Частиною 2 ст.16 Закону України №1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійних захворювань, які спричинили стійку втрату працездатності» передбачено, що безпосереднє управління Фондом соціального страхування від нещасних випадків здійснюють його правління та виконавча дирекція.
Згідно ст.. 17 Закону України №1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року правління Фонду, зокрема спрямовує і контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів; затверджує інструкцію про порядок перерахування, обліку та витрачання страхових коштів, погоджену з Національним банком України і спеціально уповноваженим центральним органом виконавчої влади, інші нормативні документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду.
Рішення правління Фонду, прийняте в межах його компетенції, є обов'язковим для виконання всіма страхувальниками та застрахованими.
Частиною 2 ст.29 закону України №1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року передбачено, що перерахування сум щомісячних страхових виплат провадиться також у разі зростання у попередньому календарному році середньої заробітної плати у галузях національної економіки за даними центрального органу виконавчої влади з питань статистики. Таке перерахування провадиться з 01 березня наступного року. При цьому визначена раніше сума щомісячної страхової виплати зменшенню не підлягає.
Згідно з п.п.4.4.2.-4.4.4 Порядку призначення та здійснення страхових виплат потерпілим (членам їх сімей), узгодженого з Міністерством праці та соціальної політики України затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 31 січня 2002 року №7 (діючого на час виникнення спірних відносин) - при проведенні перерахування щомісячних страхових виплат з 01 березня кожного року середньомісячна заробітна плата підлягає коригуванню. При цьому відкоригована середньомісячна плата не може перевищувати встановлену на дату настання права на перерахування максимальну величину (граничну суму) заробітної плати (доходу), з якої сплачуються внески до Фонду.
Перерахування щомісячних страхових виплат проводиться з урахуванням вимог абзацу третього частини першої ст.34 Закону України №1105-ХГУ від 23 вересня 1999 року, а саме: у разі, коли потерпілому одночасно із щомісячною страховою виплатою призначено пенсію по інвалідності у зв'язку з одним і тим самим нещасним випадком або професійним захворюванням, їх сума не повинна перевищувати середньомісячний заробіток, який потерпілий мав до ушкодження здоров'я.
Сума перерахованої щомісячної страхової виплати та пенсії по інвалідності внаслідок нещасного випадку на виробництві або професійного захворювання (станом на 01 березня відповідного року) обмежується відкориго-ваним середньомісячним заробітком потерпілого.
При перерахуванні щомісячних страхових виплат з 01 березня для коригування середньомісячної заробітної плати застосовується коефіцієнт, на який перераховуються щомісячні страхові виплати потерпілим (членам їх сімей) за рішенням правління Фонду.
Аналогічна норма міститься і в новій редакції Порядку призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей), затвердженого постановою Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань України від 27 квітня 2007 року №24, згідно з п.п.п.3.4.4., 3.8.2. якого розмір щомісячної страхової виплати встановлюється з урахуванням коефіцієнтів перерахування, які встановлюються правлінням Фонду щороку з 01 березня; перерахування щомісячної страхової виплати проводиться, виходячи з відкоригованої заробітної платні на коефіцієнт підвищення страхових виплат, затверджений правлінням Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
Вказаний порядок призначення та здійснення страхових виплат застрахованим особам (членам їх сімей) затвердженого відповідно до Закону України №1Т05-ХІУ від 23 вересня 1999 року, до якого внесено зміни Законом України від 23 лютого 2007 року №717-У, що набрав чинності 20 березня 2007 року, відповідно до яких пункт 7 частини сьомої статті 17 закону №1105-ХІУ від 23 вересня 1999 року доповнено абзацом одинадцятим та визначено повноваження правління Фонду соціального страхування від нещасних випадків щодо затвердження Порядку призначення, перерахування та проведення страхових виплат.
Таким чином, проведений відповідачем перерахунок належних позивачу щомісячних страхових виплат грунтується на вимогах закону.
Рішення суду відповідає нормам матеріального та процесуального права, встановленим обставинам і матеріалам справи.
Доводи скарги протирічать нормам законодавства, яке регулює спірні правовідносини, встановленим обставинам справи, тому не можуть бути підставою для скасування ухваленого по суті правильного судового рішення у відповідності з вимогами ч.2 ст.308 ЦПК України
Керуючись ст.ст. 209, 303, 307, 308, 315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Павлоградського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 12 лютого 2007 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців.