Справа №22-20439 Головуючий в 1 інстанції
Категорія 53( 1) Українець Ю.Й.
Доповідач - Соколан Н. О.
Іменем України
13 травня 2008 року колегія суддів судової палати з цивільних справ Апеляційного суду Дніпропетровської області в складі:
головуючого судді: - Неклеси В.І.
суддів: - Соколан Н.О., Михайлів Л.В.
при секретарі: - Бондаренко І.В.
за участю: позивача ОСОБА_2 та його представника ОСОБА_1 представника відповідача ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Кривому Розі цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2007 року за позовом ОСОБА_2 до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» про стягнення заробітної плати за період тимчасової непрацездатності та моральної шкоди, -
ОСОБА_2 в грудні 2005 року звернувся до суду із позовом до Відкритого акціонерного товариства «Центральний гірничо-збагачувальний комбінат» (надалі - ВАТ «ЦГЗК») про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності за період тимчасової непрацездатності та моральної шкоди і просив суд стягнути з відповідача на його користь заробітну плату в сумі 11769,38грн. та 12000грн. моральної шкоди.
Під час розгляду справи позивач змінив свої позовні вимоги відмовився від позовних вимог про стягнення допомоги по тимчасовій непрацездатності в сумі 11769,38грн., оскільки ВАТ «ЦГЗК» у травні 2006 року виплатило її, та збільшив розмір моральної шкоди. Остаточно просив суд стягнути на його користь 20000грн. у відшкодування моральної шкоди та компенсацію втрати частини грошових доходів у зв'язку із порушенням термінів виплати заробітної плати за період тимчасової непрацездатності.
Рішенням Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2007 року у позові ОСОБА_2 до ВАТ «ЦГЗК» про стягнення заробітної плати за період тимчасової непрацездатності та моральної шкоди відмовлено.
В апеляційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення та ухвалити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги з тих підстав, що судом першої інстанції порушено норми процесуального і матеріального права; безпідставно і необґрунтовано зроблено висновок про пропущення ним тримісячного строку для звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, передбачений ст.233 КЗпП України; судом не враховано вимоги ст.237-1 КЗпП України, якою передбачено, що моральна шкода стягується на користь робітника в тому випадку, якщо порушення його законних прав призвело до моральних страждань.
В іншій частині рішення не оскаржується.
Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Ухвалюючи рішення, суд першої інстанції виходив з відсутності факту порушення діями відповідача прав і охоронюваних законом інтересів позивача і за пропуском процесуального строку звернення до суду.
Колегія суддів погоджується з висновком суду по суті спору.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи. ОСОБА_2 працюючи на ВАТ «ЦГЗК» 13.12.2004р. під час виконання своїх трудових обов'язків отримав виробничу травму, про що складено акт Н-5 від 11.02.2005р. Під час лікування виробничої травми, у зв'язку із захворюванням на туберкульоз, ОСОБА_2 було направлено до Криворізького протитуберкульозного диспансеру, де він проходив обстеження та лікування з 29.01.2005р. по 29.07.2005р. З 01.08.2005р. по 23.08.2005р. проходив лікування в Українському державному науково-дослідному інституті медико-соціальних проблем інвалідності в м. Дніпропетровську. За весь час лікування йому видавались листки непрацездатності, які позивач здав до ВАТ «ЦГЗК» для начислення та виплати заробітної плати за період тимчасової непрацездатності після перекодування в квітні 2006 року.
Згідно вимог ст. 10, 60 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вони посилаються як на підставу своїх вимог або заперечень. Суд розглядає цивільні справи в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
На думку колегії судців, суд вірно дійшов висновку про те, що відповідач не мав змоги нарахувати та сплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності по лікарняним листам 2005 році , оскільки перешкодою цьому стало несвоєчасне перекодування та здача позивачем лікарняних листів.
Нарахування та сплата відповідачем допомоги по тимчасовій непрацездатності по лікарняним листам в травні, після їх здачі позивачем у квітні, відповідають вимогам чинного законодавства і не тягнуть за собою сплати компенсації, передбаченої п.2. Порядку проведення компенсації громадянам втрати частини грошових доходів у зв'язку з порушенням термінів їх виплати.
Посилання суду першої інстанції на те, що позивачем пропущено 3-місячний термін звернення до суду із заявою про вирішення трудового спору, передбачений ст.233 КЗпП України без поважної причини є зайвими, тому підлягають виключенню з мотивувальної частини рішення.
Оскільки позивачем не було надано доказів спричинення діями відповідача ВАТ «ЦГЗК» йому моральної шкоди, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про відмову відшкодування моральної шкоди.
На думку колегії суддів, вирішуючи данний спір суду першої інстанції в повному обсязі встановив права і обов'язки сторін, обставини по справі, перевірив доводи і дав їм правову оцінку, ухвалив рішення яке відповідає вимогам закону.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права, висновки суду відповідають обставинам справи і узгоджуються з Постановою пленуму Верховного Суду України №4 від 31.03.1995р. «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди, в той час як доводи апеляційної скарги є необґрунтованими, тому апеляційну скаргу ОСОБА_2 слід відхилити, а рішення суду першої інстанції - залишити без змін.
Керуючись ст. ст.303, 307, 308, 313-315 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2007 року - відхилити.
Рішення Жовтневого районного суду м. Кривого Рогу від 30 листопада 2007 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох місяців з моменту набрання нею законної сили.