Постанова від 15.08.2008 по справі 1-17-2008

1-17-2008

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2008 року м. Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В., при секретарі - Лакатош Г.К.,

за участю державного обвинувача - старшого помічника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Присича О.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні у примі­щенні військового суду кримінальну справу відносно військовослужбовця Мукачівського при­кордонного загону старшого сержанта служби за контрактом

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Лодейне Поле Ленінградської області, РФ, українця, громадянина України, не од­руженого, з вищою освітою, раніше не судимого, молодшого інспектора 1 -ї категорії-начальника від­ділення зв'язку відділу прикордонної служби «Лу-жанка» в/ч2142,

у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

У період з травня 2002 року по жовтень 2003 року ОСОБА_1 проходив дійсну строкову військову службу у в/ч А0531 (м. Мукачево) на посаді водія, маючи військове звання «рядовий».

28 жовтня 2003 року згідно наказу командира військової частини А0531 підсудний був звільнений з лав Збройних Сил України у військовому званні «рядовий» та направлений у Му­качівський МВК Закарпатської області для постановки на військовий облік.

Після цього, 29 жовтня 2003 року невстановленою слідством посадовою особою в/ч А0531 на прохання ОСОБА_1 у його військовому квитку НОМЕР_1 та обліково-послужній карті до військового квитка було зроблено завідомо неправдиві відомості стосовно проходження останнім курсів навчання з підготовки молодших спеціалістів, присвоєння нібито йому військо­вого звання «молодший сержант» та перебування на посаді командира відділення, про що підсу­дний знав та усвідомлював, що вказане військове звання та дані про перебування на посаді є не­правдивими.

У подальшому ОСОБА_1 подав у вказаний військкомат свій військовий квиток та обліко-во-послужну карту до нього, в яких були внесені неправдиві дані щодо проходження ним курсів навчання з підготовки молодших спеціалістів, присвоєння нібито йому військового звання «мо­лодший сержант» і перебування на посаді командира відділення та був взятий на облік у війсь­ковому званні «молодший сержант».

2

Надалі, усвідомлюючи, що зазначене військове звання «молодший сержант» йому не присвоювалось, маючи на меті отримувати більше грошове забезпечення чим йому було належ­но, підсудний не повідомив про це командування в/ч 2142 і свідомо, надавши підроблений вій­ськовий квиток, був призваний Мукачівським МВК на військову службу за контрактом у зазна­чену військову частину.

Після цього ОСОБА_1 діючи з метою на використання завідомо підробленого документу - свого військового квитка НОМЕР_1 та отримання тих прав, які цей документ надає, зокре­ма можливість у подальшому проходити військову службу за контрактом у військовому званні «молодший сержант» та отримувати відповідне грошове забезпечення, 25 лютого 2004 року прибув до в/ч 2142, подав командиру частини свій військовий квиток, в якому містилися завідомо неправдиві відомості стосовно його військового звання та в усній формі, шляхом обма­ну, повідомив командуванню, що він нібито «молодший сержант» і діючи з умислом на подаль­ше використання зазначеного документу, уклав контракт (Контракт з громадянином України, який добровільно вступає на військову службу) із Державною прикордонною службою України в особі командира в/ч 2142, власноручно внісши відомості щодо свого військового звання, вка­завши його як «молодший сержант».

У подальшому ОСОБА_1 з лютого 2004 року по даний час, використавши військовий квиток (при прийнятті і проходженні служби за контрактом у в/ч 2142) з неправдивими відмітками про присвоєння військового звання «молодший сержант», проходив військову служ­бу за контрактом у військовій частині 2142, де не маючи на це права, на підставі наказу коман­дира частини № 267-ос від 21.11.2005 року отримав військове звання «сержант» та на підставі наказу командира частини № 122-ос від 05.06.2008 року отримав військове звання «старший сержант», а також незаконно отримував грошове забезпечення за нормами військовослужбовця сержантського складу, внаслідок чого незаконно отримав грошові кошти на загальну суму 2415, 72 грн., чим завдав збитків державі, а саме - заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство).

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, пе­редбаченого ст. 190 ч.1 КК України, визнав повністю та показав, що з 28 травня 2002 року по 28 жовтня 2003 року він проходив військову строкову службу у в/ч А0531 на посаді водія у війсь­ковому званні „рядовий". Ніяких курсів підготовки сержантів під час проходження служби у за­значений період він не проходив. Звільнявся він у військовому званні «рядовий». 29 жовтня 2003 року після звільнення з строкової військової служби, він прийшов у стройову частину в/ч А0531 та звернувся, до кого саме не пам'ятає, з проханням про те, щоб у військовому квитку йому зробили запис, що нібито йому було присвоєно звання «молодший сержант». Він це робив тому, що хотів попасти на хорошу посаду до Мукачівського прикордонного загону, в який ба­жав йти служити. У стройовій частині в/ч А0531 його прохання виконали та внесли записи про нібито присвоєння йому військового звання «молодший сержант» та поставили у його військо­вий квиток гербову печатку вказаної частини. Наказу про присвоєння йому військового звання «молодший сержант» він не бачив. З неправдивими відомостями у військовому квитку стосовно його військового звання він був звільнений у запас і направлений для постановки на облік у Му­качівський ОМВК, де подав військовий квиток та усно повідомив неправдиві відомості, що він „молодший сержант". Надалі він вирішив призватись на військову службу за контрактом у в/ч 2142 і для цього подав заяву у Мукачівський МВК, вказавши у заяві, що він нібито „молодший сержант". На підставі заяви та інших документів 25 лютого 2004 року він був призваний на вій­ськову службу за контрактом у в/ч 2142, де в контракті з ДПС України вказав неправдиві відо­мості, що він „молодший сержант", хоча був „рядовим". У званні „молодший сержант" він і був призваний та почав проходити службу. Під час проходження служби йому було присвоєно вій­ськові звані «сержант» та «старший сержант». При цьому він отримував грошове забезпечення як „молодший сержант", «сержант» та «старший сержант», хоча фактично був „рядовим" і це він усвідомлював. Розуміє, що скоїв злочин, у чому щиро кається та під час досудового слідства повністю відшкодував заподіяні державі збитки.

3

(Відносно ОСОБА_1 у порушенні кримінальної справи за ознаками злочину, передба­ченого ст. 358 ч.3 КК України, органами досудового слідства відмовлено на підставі ст. 6 ч. 1 п. 2 КПК України).

Крім повного визнання підсудним своєї вини у вчиненні злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК України, його вина у скоєному підтверджується сукупністю інших зібраних та дослідже­них у суді доказів.

Так, із показань допитаного у суді в якості свідка ОСОБА_2 слідує, що в період з квітня 2001 по жовтень 2003 року він проходив військову службу у в/ч А0531 м. Мукачево на посаді командира роти матеріального забезпечення. З 2002 року по жовтень 2003 року в роті проходив строкову службу ряд. ОСОБА_1 Під час проходження служби даний військовослужбовець не проходив жодних курсів чи зборів з метою подальшого присвоєння військового звання «молод­ший сержант». У жовтні 2003 року підсудний був звільнений в запас у військовому званні «ря­довий». Ніякого наказу на присвоєння рядовому ОСОБА_1військового звання «молодшого се­ржанта» він не бачив, не оголошував, не доводив і не вручав останньому погонів «молодшого сержанта». Хто міг виконати записи та поставити печатку в/ч А0531 у військовому квитку ОСОБА_1, він не знає.

Свідок ОСОБА_3 у судовому засіданні показав, що з грудня 2000 року по теперішній час він проходить військову службу у в/ч 2142 на посаді начальника відділення комплектування штабу. У коло його службових обов'язків входить документальне оформлення проходження військової служби солдатами, сержантами Мукачівського прикордонного загону. Ознайомив­шись з особовою справою ОСОБА_1 свідок пояснив, що вказаний військовослужбовець прохо­дить службу з лютого 2004 року. Перед складанням контракту про проходження військової служби в Мукачівському прикордонному загоні ОСОБА_1 подав до загону певний перелік до­кументів, у тому числі і військовий квиток НОМЕР_1. Після подачі документів у відділенні, яке він контролює, було перевірено відповідність записів в особовій справі з військовим квит­ком ОСОБА_1 щодо присвоєння тому звання та становлення на сержантську посаду. Вказані дані відповідно до військового квитка та послужного списку були датовані 29 жовтня 2003 року. Да­ту звільнення ОСОБА_1 напевне ніхто не дивився. Якби відділом було виявлено, що той був звільнений раніше, ніж було присвоєне звання, тобто 28.10.2003 року, тоді б тому (підсудному) було відмовлено в прийнятті на сержантську посаду в ДПС та відправлено особову справу у військкомат на доопрацювання.

Із дослідженого у судовому засіданні військового квитка ОСОБА_1 НОМЕР_1 слідує, що останній звільнений з військової служби 28 жовтня 2003 року (арк. 3). Разом з цим на арк. 8 мається запис від 29 жовтня 2003 року про призначення його на посаду командира відділення, на арк. 10 - про присвоєння підсудному військового звання «молодший сержант» на підставі на­казу командира в/ч А0531 № 218 від 29.10.03 р. та на арк. 26 - про проходження ним курсів на­вчання в навчальному центрі в/ч 2374 з підготовки молодших спеціалістів, які завірені гербовою печаткою військової частини А0531.

Згідно наказу командира в/ч А0531 № 218 від 29.10.2003 р. - в останньому відсутні будь-які відомості про присвоєння ОСОБА_1військового звання «молодший сержант».

Згідно наказів командира в/ч 2142: № 45-ос від 25 лютого 2004 року -мол. с-нта ОСОБА_1 зараховано в списки частини та призначено на посаду чергового прикордонної застави «Ас-тей»; № 267-ос від 21 листопада 2005 року йому присвоєно військове звання «сержант» та № 122-ос від 05 червня 2008 року підсудному присвоєно військове звання «старший сержант».

Відповідно до довідки-розрахунку фінансової служби в/ч 2142 - отримана ОСОБА_1 різниця сум між військовими званнями "рядовий" та "старший сержант" за час його служби з лютого 2004 року по липень 2008 року включно складає 2415, 72 грн.

Оскільки ст. с-нт служби за контрактом ОСОБА_1 використавши завідомо підроблений документ - військовий квиток НОМЕР_1, подав його командиру в/ч 2142, повідомивши при цьому посадовим особам військової частини неправдиві відомості стосовно свого військового звання, та шляхом обману, діючи з єдиним умислом на заволодіння чужим майном, в період з 25 лютого 2004 року по липень 2008 року включно заволодів грошовими коштами за незаконно от­римане ним військове звання «молодший сержант», а в послідуючому за отримані військові

4

звання «сержант» та «старший сержант» на загальну суму 2415, 72 грн., чим вчинив за вказаний період заволодіння чужим майном шляхом обману (шахрайство), ці дії підсудного органами до-судового слідства кваліфіковано за ст. 190 ч. 1 КК України.

Разом з тим, підсудний ОСОБА_1 у ході судового розгляду даної кримінальної справи звернувся до суду з проханням звільнити його від кримінальної відповідальності у зв'язку з ді­йовим каяттям на підставі ст. 45 КК України, посилаючись на те, що злочин він вчинив уперше, щиро покаявся, діяння належать до злочинів невеликої тяжкості та повністю відшкодував завда­ні збитки.

Крім цього, на запитання головуючого, підсудний повідомив, що проти закриття відносно нього кримінальної справи за даними нереабілітуючими обставинами він настоює і заявив, що суть вимог ст. 7-2 КПК та ст. 45 КК України йому зрозумілі.

Старший помічник військового прокурора майор юстиції Присич О.В. з приводу задово­лення заявленого підсудним клопотання заперечень не мав, оскільки вони не суперечать чинно­му законодавству.

Вислухавши думку всіх учасників процесу, оцінивши підстави та докази, на які вони по­слалися у своїх виступах, та враховуючи інші обставини справи, військовий місцевий суд знахо­дить клопотання підсудного про звільнення його від кримінальної відповідальності у зв'язку з дійовим каяттям такими, що підлягають задоволеню і виходить при цьому з наступних підстав.

Так, ОСОБА_1 органами досудового слідства обвинувачується у вчиненні злочину, пе­редбаченого ч. 1 ст. 190 КК України, санкція якої передбачає покарання у вигляді штрафу або громадськими роботами, або виправними роботами, або обмеженням волі на строк до трьох ро­ків.

Згідно ч. 2 ст. 12 КК України даний злочин відноситься до злочинів невеликої тяжкості.

У відповідності до вимог ст. 45 КК України звільненню від кримінальної відповідальнос­ті у зв'язку з дійовим каяттям підлягає особа, яка вперше вчинила злочин невеликої тяжкості, після вчинення злочину щиро покаялася і якщо вона повністю відшкодувала завдані нею збитки.

Як слідує із матеріалів справи, доданих до неї у суді документів та пояснень учасників судового засідання, підсудний ОСОБА_1 дійсно вперше вчинив злочин, який по класифікації відноситься до злочинів невеликої тяжкості, у скоєному щиро покаявся, визнавши свою вину та повністю відшкодував завдані ним державі збитки в сумі 2415, 72 грн., що підтверджується до­слідженою у судовому засіданні квитанцією до прибуткового касового ордера серії 02 БІД № 376001 в/ч 2142.

Крім цього, при задоволенні даного клопотання суд враховує й те, що ОСОБА_1, як ви­кладено вище, до кримінальної відповідальності притягується вперше, раніше ні у чому вартому осуду помічений не був, від його злочинних дій тяжких наслідків не настало, по місцю прожи­вання та служби характеризується виключно з позитивної сторони, хворіє хронічним гастродуо-денітом, з приводу якого перебуває під динамічним лікарським наглядом.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 7-2, 273, 282 КПК України, військовий місце­вий суд

ПОСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 за вчинення злочину, передбаченого ст. 190 ч. 1 КК Украї­ни на підставі ст. 45 КК України від кримінальної відповідальності звільнити у зв'язку з дійовим каяттям.

Кримінальну справу відносно ОСОБА_1, у відповідності до ст. ст. 7-2, 282 КПК України, провадженням закрити.

Міру запобіжного заходу - підписку про невиїзд, до вступу постанови у законну силу, за­лишити без зміни.

Речові докази по кримінальній справі - особову справу ОСОБА_1, військовий квиток НОМЕР_1 та обліково-послужну карту до нього, які зберігаються при матеріалах справи, після вступу постанови у законну силу повернути у Мукачівський прикордонний загін.

5

На дану постанову може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Централь­ного регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 7 діб з моменту її винесення.

З оригіналом звірено.