Вирок від 23.03.2007 по справі 1-9-2007

1-9-2007

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 березня 2007 року м. Ужгород

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В., при секретарі - Зюріній М. О.,

за участю державного обвинувача - військового прокурора Ужгородського гарнізону полковни­ка юстиції Демківа О.Р., потерпілого ОСОБА_2 та захисника підсудного - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні військового суду кри­мінальну справу відносно начальника прикордонної застави "Вилок" Мукачівського прикордон­ного загону (в/ч 2142) старшого лейтенанта

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у смт. Маневичі Волинської області, українця, з вищою освітою, одруженого, на військовій службі з серпня 2000 року, на офіцерських посадах - з червня 2004 року та на займаній посаді -з листопада 2006 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

З 7 листопада 2006 року ст. л-нт ОСОБА_1 проходить військову службу на посаді на­чальника прикордонної застави „Вилок" Мукачівського прикордонного загону.

Біля 00 годин 25 січня 2007 року разом із заступником начальника прикордонної застави „Вилок" по роботі з особовим складом л-том ОСОБА_2 підсудний, керуючи технічно -справним автомобілем марки „MERSEDES-VITO" реєстраційний номер НОМЕР_1, виїхав на перевірку несення служби прикордонним нарядом в районі с. Петрово Виноградівського р-ну Закарпатської області.

Близько 4 години тієї ж ночі водій ОСОБА_1, рухаючись на вказаному автомобілі, на ділянці дороги з с. Чепа до с Затисівка Виноградівського району, у порушення вимог п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не вибрав в установлених межах безпечної швидкості руху, не враховував дорожню обстановку - складні погодні умови (зливовий дощ з переходом у мок­рий сніг), не забезпечив можливість постійно контролювати рух автомобіля та безпечно керува­ти ним, не передбачаючи можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча повинен був і міг їх передбачити, при виконанні лівого повороту не впорався з керуванням, допустив з'їзд автомобіля у кювет, з подальшим перекиданням його на праву сторону, у результаті чого пасажир ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості та був доста­влений підсудним до травматологічного відділення Виноградівської ЦРЛ.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_1 свою вину у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч. 1 КК України, визнав повністю та показав, що близько 00 год. 25 січня

2

2007 року разом з л-том ОСОБА_2 виїхав на власному автомобілі марки „Мерседес-Віто" реєстраційний номер НОМЕР_1 на перевірку прикордонних нарядів. Біля 2.30 год. побачив, як з с Бобове виїхав автомобіль, який рухався у напрямку до кордону і через декілька хвилин зу­пинився та виключив фари, що йому (підсудному) здалось підозрілим і він разом з ОСОБА_2 вирішив перевірити хто і з якою метою виїхав до державного кордону. Він поїхав за даним ав­томобілем у напрямку с Петрове, де по дорозі до с. Чепа невідомий а/м зник з поля зору, після чого вони припинили переслідування. Заїхавши у с. Чепа він розвернув свій автомобіль і поїхав у напрямку с. Петрово та через 700 - 800 метрів за селом Чепа, повертаючи наліво, його автомо­біль занесло в праву сторону і знесло у кювет. Він вийшов з машини та підійшов до л-та ОСОБА_2, який сказав йому, що болить права рука. Після цього він відвіз потерпілого до Виног-радівської ЦРЛ. Заявляє, що на перевірку нарядів він виїжджав своїм автомобілем, оскільки на службовий автомобіль не було виділено паливо на поточне використання і що причиною даного ДТП стало те, що у цей час падав і на обочині лежав сніг та був лід і тому він не справився з ке­руванням.

Свої показання підсудний повністю підтвердив під час відтворення з ним обстановки та обставин події.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, вина ОСОБА_1 у вчиненні інкриміно­ваного йому злочині повністю доведена сукупністю інших зібраних по справі доказів.

Так, допитаний у якості потерпілого по справі ОСОБА_2 у судовому засіданні дав аналогічні показання, як викладено вище та доповнив, що після того як автомобіль під керуван­ням ОСОБА_1 злетів у кювет, він вдарився головою об стойку, при цьому також відчув сильний біль у правій руці. Підсудний зразу відвіз його у лікарню, де встановили перелом руки і 31 січня 2007 року у військовому шпиталі йому було зроблено операцію.

Свідок ОСОБА_3 - бувший начальник прикордонної застави "Вилок" у суді показав, що біля 6 год. ранку до нього подзвонив ОСОБА_1 та повідомив, що будучи на кордоні, він на власному автомобілі попав у аварію і чи не міг би він (свідок) відвезти потерпілого ОСОБА_2 із Виноградівської ЦРЛ у військовий шпиталь м. Мукачева. По дорозі у м. Мукачево ОСОБА_2 йому розповів, що на кордоні вони переслідували невідомий їм автомобіль та перекинулись автомобілем, на якому їхали, на бік. Про деталі скоєння ДТП, він у потерпілого не уточнював.

Згідно висновку технічної експертизи № 70 від 23.02.2007 року - на момент огляду галь­мівна система, система рульового керування та ходова частина автомобіля марки „MERSEDES-VITO" д.н. НОМЕР_1 знаходились у технічно справному стані.

Відповідно до висновків судової автотехнічної експертизи та додаткової судової автотех-нічної експертизи №№ 71, 72 від 23.02.2007 року - у даній дорожній ситуації з метою забезпе­чення безпеки дорожнього руху водій автомобіля марки „MERSEDES-VITO" д.н. НОМЕР_1 гр-н ОСОБА_1 повинен був діяти згідно пункту 12.1 Правил дорожнього руху України. З технічної точки зору причиною даної ДТП стали дії водія автомобіля марки „MERSEDES-VITO" ОСОБА_1, який під час вибору безпечної швидкості руху не урахував дорожню обстановку, що призвело до виїзду керованого ним автомобіля за межі проїзної частини.

Висновком судово-медичного експерта № 25 від 26 лютого 2007 року встановлено, що у гр-на ОСОБА_2 було виявлено: закритий косий перелом середньої третини діафізу правої плечової кістки із зміщенням уламків, ЗЧМТ, струс головного мозку. Виникли вищевказані тіле­сні ушкодження від дії тупих твердих предметів або ударі об такі, якими могли бути виступаючі частини салону легкового автомобілю, під час дорожньо-транспортної пригоди, що мала місце 25.01.2007 року. Дані тілесні ушкодження потребують лікування строком більше 21 дня, так як для зрощення перелому необхідно строк більше трьох тижнів, і за цією ознакою кваліфікується як тілесні ушкодження середнього ступеня тяжкості.

Згідно довідки з військової частини А1047 № 234 від 27.02.2007 року - л-нт військової частини А2142 ОСОБА_2 знаходився на стаціонарному лікуванні в травматологічному від­діленні військової частини А1047 з 25.01.2007 року по 20.02.2007 року - 26 ліжкоднів.

Відповідно до довідки з Закарпатського обласного центру з гідрометеорології № 173 від 6.02.2007 року - за даними репрезентативної до Виноградівського р-ну метеорологічної станції Берегово - 25 січня 2007 року з 01 год. 00 хв. до 04 год. 00 хв. київського часу, на території Ви-

3

ноградівського району спостерігались такі погодні умови: температура повітря - 1-4 градусів те­пла, ..., опади 0, 3 мм, зливовий дощ з переходом у мокрий сніг.

Згідно довідки із служби автомобільних доріг у Закарпатській області № 259/02-1/11 від 22.02.2007 року - автомобільна дорога Чепа-Петрово - Держкордон з Угорщиною на ділянці до­роги між селами Чепа - Затисівка має характеристики VI категорії, ..., на складній ділянці в ра­йоні мосту на км 2+490 (на в'їзді до с. Затисівка) у наявності попереджувальні дорожні знаки 1.3.1 „Декілька поворотів" та 1.4.1 і 1.4.2 „Напрямок повороту".

Оскільки ст. л-т ОСОБА_1 близько 4.00 год. 25 січня 2007 року під час керування тех­нічно-справним автомобілем марки „MERSEDES-VITO", реєстраційний номер НОМЕР_1, ру­хаючись на ньому зі швидкістю близько 60 км/год. на ділянці дороги з с. Чепа до с Затисівка Виноградівського району Закарпатської області, порушив вимоги п. 12.1 Правил дорожнього руху України, не передбачав можливості настання суспільно-небезпечних наслідків, хоча пови­нен був і міг їх передбачити та при виконанні лівого повороту не впорався з керуванням, допус­тив з'їзд автомобіля у кювет, перекидання його на праву сторону, в результаті чого від удару па­сажир ОСОБА_2 отримав тілесні ушкодження середньої тяжкості, суд вчинене ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 1 ст. 286 КК України - порушення правил безпеки дорожнього руху особою, яка керує транспортним засобом, що спричинило потерпілому середньої тяжкості тілесні ушко­дження.

При обранні підсудному виду та міри покарання суд враховує чистосердечие розкаяння ОСОБА_1 у вчиненому, що по місцю проходження військової служби він характеризується з позитивної сторони, до кримінальної відповідальності притягується уперше, раніше ні у чому вартому осуду помічений не був, злочин вчинив із необережності, добровільно відшкодував за­подіяні збитки за лікування потерпілого у медичному закладі, а також те, що потерпілий ОСОБА_2 до нього претензій не має і просить суворо його не карати.

Враховуючи сукупність наведених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, суд знаходить можливим від­носно ОСОБА_1 перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначе­ного у санкції ч. 1 ст. 286 КК України, застосувавши до нього ст. ст. 69 та 58 того ж Кодексу, призначивши покарання у виді службового обмеження.

Крім цього, оскільки підсудний даний злочин скоїв з необережності, грубих порушень вимог Правил дорожнього руху України у його діях не було, внаслідок ДТП пошкодив лише свій автомобіль, при цьому - при виконанні обов'язків по службі, суд вважає за доцільне не по­збавляти його права на керування транспортними засобами.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324, 330, 331 КПК України, військовий місцевий суд

З АСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 286 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст. ст. 69 і 58 того ж Кодексу, при­значити йому покарання у виді службового обмеження строком на 1 (один) роки з відрахуванням із суми його грошового забезпечення в доход держави протягом призначеного строку 10 (десяти) процентів, без позбавлення права керувати транспортними засобами..

Запобіжний захід відносно засудженого - підписку про невиїзд, до набрання вироком за­конної сили, залишити без зміни.

Судові витрати по кримінальній справі - за проведення технічної експертизи, автотехніч-ної та додаткової автотехнічної експертиз у сумі по 376 (триста сімдесят шість) грн. 05 коп. ко­жна - стягнути із ОСОБА_1 у користь НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області (Отримувач платежу - НДЕКЦ при УМВС України в Закарпатській області, Код ЄДРПОУ 25575144, Банк - УДК в Закарпатській обл., МФО 812016, р/р 35224002000411 "Плата за вико­нання експертизи").

Речовий доказ по справі після набрання вироком законної сили:

4

- автомобіль марки „MERSEDES-VITO", реєстраційний номер НОМЕР_1, який передано на відповідальне зберігання ОСОБА_1 (а.с. 37, 38), вважати повернутим останньому.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіо­ну через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його про­голошення.