Вирок від 06.02.2008 по справі 1-4-2008

1-4-2008

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

6 лютого 2008 року м. Мукачево

Військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону у складі: головуючого - підполковника юстиції Дацківа В.В., при секретарі - Каменевій Є.Ф.,

за участю державного обвинувача - заступника військового прокурора Ужгородського гарнізону майора юстиції Козачука М. В., потерпілого ОСОБА_2 та захисника обвинуваченого - адвоката ОСОБА_3, розглянувши у відкритому судовому засіданні у розташуванні військової частини А2483 кримінальну справу відносно військовослужбовця вказаної частини бувшого молодшого сержанта

ОСОБА_1, який народився ІНФОРМАЦІЯ_1 року у м. Миколаїв, росіянина, громадя­нина України, з середньо-спеціальною освітою, не од­руженого, раніше не судимого, призваного на військо­ву службу Центрально-Миколаївським РВК м. Мико­лаєва у травні 2007 року,

за обвинуваченням у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України.

Судовим слідством військовий місцевий суд

ВСТАНОВИВ:

З жовтня 2007 року у в/частині А2483 (м. Мукачево) на посаді командира відділення про­ходять військову службу молодший сержант ОСОБА_4 та поза штатом - солдат ОСОБА_2

Відповідно до ст. 32 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України молодший сер­жант ОСОБА_4 являється начальником за службою та військовим званням по відношенню до солдата ОСОБА_2

Під час проходження служби підсудний, будучи військовою службовою особою - команди­ром відділення 1-ої механізованої роти в/ч А2483 і начальником по військовому званню до війсь­ковослужбовця строкової служби солдата ОСОБА_2, у порушення вимог ст. ст. 49, 50, 59 Ста­туту внутрішньої служби ЗС України, ст. ст. З, 4 Дисциплінарного статуту ЗС України застосував насильство щодо підлеглого.

Так, 16 жовтня 2007 року близько 23.30 год. мол. с-нт ОСОБА_4 пішов з розташування 1-ої механізованої роти у туалет. Біля тумбочки днювального йому назустріч вийшов днювальний роти солдат ОСОБА_2, який сказав, що до розташування підрозділів йде черговий частини. Після цього підсудний направився назад до спального приміщення. Почекавши 5-10 хвилин, ос­танній зрозумів, що ОСОБА_2 обманув його. Вийшовши з розташування роти ОСОБА_1 направився до солдата ОСОБА_2 та почав кричати і нецензурно висловлюватися в його адресу на що ОСОБА_2 повідомив, що вони, (тобто солдати) йому набридли з ходінням по коридору. Після цих слів ОСОБА_1 застосував до солдата ОСОБА_2 фізичну силу нанісши тому удар кулаком правої руки

2

в обличчя, від якого останній відчув фізичний біль. Після того, як ОСОБА_2 закрив обличчя руками, ОСОБА_1 наніс йому другий удар кулаком правої руки в область обличчя. Внаслідок цього підсуд­ний заподіяв потерпілому тілесні ушкодження у вигляді забою носа, перелому кісток носа, сколіо­зу зовнішнього носа, викривлення переділки носа вправо з порушенням функції дихання, які відносяться до легких тілесних ушкоджень, що спричинило короткочасний розлад здоров'я.

Допитаний у судовому засіданні підсудний ОСОБА_4 винним себе у вчиненні інкриміно­ваного йому злочину визнав повністю та дав аналогічні показання, як викладено вище, підтверди­вши, що дійсно наніс потерпілому ОСОБА_2 два удари кураком у ділянку обличчя за те, що останній обманув його, що ніби то у підрозділ іде черговий частини.

Крім повного визнання підсудним своєї вини, його вина у скоєному також підтверджується наступними доказами.

Так, потерпілий ОСОБА_2 у суді також дав аналогічні показання, як викладено у описо­вій частині вироку.

Свої показання підсудний та потерпілий, кожний окремо, повністю підтвердили при про­веденні з ними відтворення обстановки та обставин події.

Свідок ОСОБА_4 у судовому засіданні показав, що 16 жовтня 2007 року біля 24.00 годин він ви­йшов зі спального приміщення роти та пішов в кімнату для вмивання. Там він побачив днювального солда­та ОСОБА_2, який змивав зі свого обличчя кров. Підійшовши до ОСОБА_2, останній повідомив йому, що близько 23.30 годин того ж вечора мол. с-нт ОСОБА_4 наніс йому два удари кулаком в область обличчя.

Як вбачається із висновку судово-медичного експерта № 190 від 20 листопада 2007 року -потерпілому ОСОБА_2 були заподіяні легкі тілесні ушкодження з короткочасним розладом здоров'я у вигляді: забою носа, перелому кісток носа, сколіозу зовнішнього носа, викривлення пе­реділки носа вправо з порушенням функції дихання. Виникли вищевказані тілесні ушкодження внаслідок дії тупих твердих предметів по ударному механізму дії, якими могли бути руки сторон­ньої людини затиснуті в кулак і по давності виникнення вкладаються у час пригоди, що мала місце 16.10.2007 року.

Відповідно до витягу з наказу командира в/ч А2483 № 203 від 5 жовтня 2007 року ОСОБА_4 зарахований до списків особового складу даної частини та йому присвоєно військове звання "молодший сержант".

Згідно витягу з цього ж наказу - солдата ОСОБА_2 також зараховано до списків особо­вого складу в/ч А2483 та його виведено за штат 2-ї механізованої роти.

Наказом командира вказаної частини № 200 від 29 жовтня 2007 року за вчинення інкримі­нованого злочину ОСОБА_1 позбавлено військового звання «молодший сержант».

Як слідує із довідки ТВО начальника штабу в/ч А2483 за вих. № 34 від 14 січня 2007 року -у відповідності до ст. 32 Статуту внутрішньої служби ЗС України мол. с-нт ОСОБА_4 на час скоєння злочину за своїм військовим званням являвся начальником по відношенню до солдата ОСОБА_2

Згідно висновку військово-лікарської комісії від 18.12.2007 року - ОСОБА_4 визнаний здоровим та придатним до військової служби.

Оскільки 12 жовтня 2007 року біля 23.30 год. у спальному приміщенні казарми військової частини А2483, у порушення вимог ст. ст. 49, 50, 59 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України та ст. 4 Дисциплінарного статуту ЗС України, командир відділення мол. сержант ОСОБА_4 перевищив владу, умисно вчинив дії, які явно виходять за межі наданих йому прав та повно­важень, застосував до молодшого за військовим званням солдата ОСОБА_2 насильство - наніс останньому 2 удари кулаком у ділянку обличчя, спричинивши потерпілому легкі тілесні ушко­дження, суд вчинене ОСОБА_1 кваліфікує за ч. 2 ст. 424 КК України.

При обранні підсудному виду та міри покарання військовий суд приймає до уваги щире ка­яття підсудного у скоєному, що по місцю проходження військової служби характеризується посе­редньо та по місцю проживання і навчання - виключно з позитивної сторони, до кримінальної від­повідальності притягується уперше, раніше ні у чому вартому осуду помічений не був, з наро­дження виховувався лише однією матір'ю, яка недавно перенесла операцію та продовжує хворіти, а також те, що потерпілий ОСОБА_2 претензій до ОСОБА_1 не має та просить суворо його не ка­рати.

3

Враховуючи сукупність наведених вище обставин, що пом'якшують покарання та істотно знижують ступінь тяжкості вчиненого злочину, особу підсудного, суд знаходить можливим відно­сно ОСОБА_1 призначити основне покарання нижче від найнижчої межі та перейти до іншого, більш м'якого виду основного покарання, не зазначеного у санкції ч. 2 ст. 424 КК України, засто­сувавши до нього ст. ст. 69 та 62 того ж Кодексу, з триманням його у дисциплінарному батальйоні.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 323, 324 КПК України, військовий місцевий суд

ЗАСУДИВ:

ОСОБА_1 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 424 КК України, на підставі якої, із застосуванням ст. 69 того ж Кодексу, призначити йо­му покарання у вигляді позбавлення волі строком на 1 (один) рік.

У відповідності до ст. 62 КК України замість позбавлення волі направити ОСОБА_1 для відбуття покарання у дисциплінарний батальйон на цей же строк.

Запобіжний захід відносно засудженого - нагляд командування військової частини А2483 -скасувати і до набрання вироком законної сили утримувати ОСОБА_1 на гауптвахті Ужгород­ського зонального відділення Військової служби правопорядку.

Строк відбуття покарання ОСОБА_1 відраховувати з моменту прибуття його на гаупт­вахту вказаного зонального відділення Військової служби правопорядку.

На вирок може бути подано апеляцію у військовий апеляційний суд Центрального регіону через військовий місцевий суд Ужгородського гарнізону протягом 15 діб з моменту його прого­лошення.