а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
06 липня 2009 р. справа № 2-а-2452/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд
Під головуванням судді: Дончика В.В.,
при секретарі судового засідання: Ваталінській М.А.,
за участю: представника позивача - Кравецькій О.Л., представників відповідача - Андріяшкіної Т.І., Сергієнко Я.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) "Поділляагротранс" до Державної податкової інспекції (далі-ДПІ) у м. Вінниці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення
В травні 2009 року ТОВ “Поділляагротранс” звернулось в суд з позовом до ДПІ у м. Вінниці про визнання нечинним податкового повідомлення-рішення.
Зазначали, що за результатами виїзної планової перевірки з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2007 року по 31.12.2008 року, проведеною працівниками ДПІ у м. Вінниці, складено Акт перевірки № 1090/2310/33553300 від 17.04.2009 року, на підставі якого відповідачем прийняте оскаржуване податкове повідомлення-рішення № 0001222350/0 від 6.05.2009 року, яким ТОВ “Поділляагротранс” визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток приватних підприємств в сумі 27 905 грн., з яких 23 254 грн. - основний платіж, 4651 грн. - штрафні (фінансові) санкції.
Позивач не погоджується з пунктом 1 Висновку акту перевірки, зокрема з тим, що ТОВ “Поділляагротранс”, в IV кварталі 2008 року безпідставно включило до складу валових витрат суми сумнівної дебіторської заборгованості за відвантажені товари по ТОВ “Рогатин-Корм”в сумі 515486,40 грн. та ВАТ “Птахофабрика Перше Травня" в сумі 42603,20 грн., тим самим, нібито, занизило податок на прибуток підприємств на загальну суму 23254 грн. у періоді, що перевірявся, оскільки відповідно до підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або попередніх звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсацій їх вартості). Посилаючись на те, пункт 1 Висновку акту перевірки суперечить нормам чинного законодавства, позивач просив визнати протиправним та скасувати прийняте на його підставі податкове повідомлення-рішення № 0001222350/0 від 6.05.2009 року.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримала повністю та посилаючись на обставини викладені в позовній заяві, просила суд задовольнити позовні вимоги.
Представники відповідача у судовому засіданні позовні вимоги не визнали, аргументуючи тим, що позивачем, в порушення підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5, підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, до складу валових витрат за IV квартал 2008 року віднесено податок на додану вартість в сумі 93015 грн. по сумнівній дебіторській заборгованості за відвантажені товари, в зв'язку з чим, просили відмовити в задоволенні позову. Заперечення присутнє в матеріалах справи (а.с.107-111).
Дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення представників сторін, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов обґрунтований та підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Судом встановлено, що ТОВ "Поділляагротранс" зареєстровано як юридичну особу Виконавчим комітетом Вінницької міської ради, про що видане свідоцтво про державну реєстрацію № 11741020000001463 від 18.05.2005 року та перебуває на обліку платників податків у ДПІ у м. Вінниці з 18.05.2005 року.
Судом також встановлено, що 17.04.2009 року ДПІ у м. Вінниці була проведена виїзна планова перевірка ТОВ “Поділляагротранс” з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 1.04.2007 року по 31.12.2008 року, за результатами якої складено акт № 1090/2310/33553300 від 17.04.2009 року, яким встановлені порушення підпункту 5.2.8 пункту 5.2 статті 5, підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону України “Про оподаткування прибутку підприємств”, а саме, занижено податок на прибуток в періоді що перевірявся, на загальну суму 23254 грн. (а.с.6-50).
На підставі вказаного акту, ДПІ у м. Вінниці прийняте податкове повідомлення - рішення 0001222350/0 від 6.05.2009 року, яким ТОВ “Поділляагротранс”визначено податкове зобов'язання зі сплати податку на прибуток підприємств в сумі 27 905 грн., з яких 23 254 грн. - основний платіж, 4651 грн. - штрафні (фінансові) санкції (а.с.88).
Як слідує з акту перевірки, заниження ВАТ “Поділляагротранс”податку на прибуток на суму 23254 грн. виникло внаслідок того, що товариство, у податковій декларації з податку на прибуток підприємств за IV квартал 2008 року, (рядок 04.13 Декларації), віднесло до складу валових витрат суми сумнівної дебіторської заборгованості за відвантажені товари по ТОВ “Рогатин-Корм”в сумі 515486,40 грн. та ВАТ “Птахофабрика Перше Травня" в сумі 42603,20 грн., всього на загальну суму 558089 грн. з урахуванням податку на додану вартість в сумі 93015 грн.
Відповідач, посилаючись на підпункт 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, зазначав, що податок на додану вартість становить 20% бази оподаткування, визначеної пунктом 4.1 статті 4 цього Закону, та додається до ціни товарів (робіт, послуг), а відповідно до пункту 4.1 статті 4 Закону, база оподаткування операцій з поставки товарів (робіт, послуг) визначається виходячи з їх договірної (контрактної) вартості, визначеної за вільними або регульованими цінами (тарифами) з урахуванням акцизного збору, ввізного мита, інших загальнодержавних податків та зборів (обов'язкових) платежів, за винятком податку на додану вартість, що включається в ціну товарів (робіт, послуг). Таким чином, на думку відповідача, ВАТ “Поділляагротранс”не мало права включати до складу валових витрат суму сумнівної дебіторської заборгованості по податку на додану вартість в розмірі 93015 грн.
Однак з таким висновком відповідача, суд не може погодитись, та вважає прийняте податкове повідомлення-рішення № 0001222350/0 від 6.05.2009 року протиправним та таким, що підлягає скасуванню, з наступних підстав.
Законом України “Про оподаткування прибутку підприємств”(далі-Закон № 334/94) визначено поняття “Валові витрати виробництва та обігу”(далі-валові витрати), де валові витрати -це сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності (п.5.1 ст.5 Закону № 334/94).
Відповідно до підпункту 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 зазначеного Закону, платник податку - продавець товарів (робіт, послуг) має право збільшити суму валових витрат звітного періоду на вартість відвантажених товарів (виконаних робіт, наданих послуг) у поточному або звітному податкових періодах у разі коли покупець таких товарів (робіт, послуг) затримує без погодження з таким платником податку оплату їх вартості (надання інших видів компенсації їх вартості). При цьому, таке право на збільшення суми валових витрат виникає в тому випадку, якщо протягом такого звітного періоду платник податку звертається до суду з позовом про стягнення заборгованості з такого покупця.
Так, в грудні 2008 року, (протягом звітного періоду), ТОВ “Поділляагротранс”звернулось до Господарського суду Івано-Франківської області з позовом про стягнення з ТОВ “Рогатин-Корм”668237,04 грн., у тому числі 515486,40 грн. - боргу у вигляді неоплаченої вартості товару, який був відвантажений позивачем останньому згідно договорів поставки № 09/03-ОСН від 3.09.2008 року, № 09/05-ОСН від 5.09.2008 року, № 09/17-ОСН від 17.09.2008 року, 25461,18 грн. -пені, 103599,20 грн. -штрафу, 3182,65 грн. - 3% річних, 20507,61 грн. - інфляційні нарахування. Ухвалою від 10.12.2008 року за цією позовною заявою було порушено провадження у справі (а.с.95).
Також, в грудні 2008 року, ТОВ “Поділляагротранс”звернулось до Господарського суду Черкаської області з позовом про стягнення з ВАТ “Птахофабрика Перше Травня”43755,12 грн., у тому числі 42603,20 грн. - боргу у вигляді неоплаченої вартості товару, який був відвантажений позивачем останньому згідно договору поставки № 29/08/08-01/01 від 29.08.2008 року, 602,28 грн. -пені, 105,57 грн. -3% річних, 399,07 грн. - інфляційні нарахування. Ухвалою від 17.12.2008 року за цією позовною заявою було порушено провадження у справі (а.с.96).
Факт існування дебіторської заборгованості ТОВ “Рогатин-Корм”та ВАТ “Птахофабрика Перше Травня" перед ТОВ “Подялляагротранс”у сумі 515486,40 грн. та 42603,20 грн. відповідно, підтверджується актами звірок між сторонами (а.с.93-94).
Слід зазначити, що позивач, в Декларації з податку на прибуток за IV квартал 2008 року, включив до складу валових витрат тільки вартість відвантажених товарів за вищезазначеними договорами, тобто суму в 515486,40 грн. та 42603,20 грн., яка разом складає 558089,60 грн., без урахування пені, штрафу, 3% річних та інфляційних нарахувань.
Стосовно посилань відповідача на положення підпункту 6.1.1 пункту 6.1 статті 6 Закону України “Про податок на додану вартість”, суд вважає його не умисним, оскільки база оподаткування ПДВ і розмір валових витрат за підпунктом 12.1.1 пункту 12.1 статті 12 Закону № 334/94 є різними поняттями. Вартість відвантажених товарів не містить в собі ПДВ тільки тоді, коли продавець - неплатник ПДВ або займається неоподатковуваними (звільненими) поставками. В усіх інших випадках, вартість товарів (робіт, послуг) містить у собі ПДВ.
Враховуючи те, що ТОВ “Поділляагротранс”являється платником ПДВ, тому воно в обов'язковому порядку включило у вартість відвантаженого за договорами поставки товару на загальну суму 558 089,60 грн. суму податку на додану вартість в розмірі 93015 грн.
Крім того, згідно з Положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку П (С) БО 10 “Дебіторська заборгованість" поняття “Чиста реалізаційна вартість дебіторської заборгованості - це сума поточної дебіторської заборгованості…”, а сумнівний борг - поточна дебіторська заборгованість, щодо якої існує невпевненість її погашення боржником”. Дебіторська заборгованість за її чистою реалізаційною вартістю відображається за дебетом рахунка 361 “Розрахунки з покупцями та замовниками”, а також в Балансі в рядку 160, в якій вона вноситься виключно з урахуванням ПДВ. Після подання позову до суду, сумнівна заборгованість з рахунку 361 переноситься на рахунок 374 “Розрахунки з претензіями”.
Таким чином, суд прийшов до висновку, що ТОВ “Поділляагротранс”, включивши до складу валових витрат суму сумнівної дебіторської заборгованості за відвантажені товари по договорам поставки з ТОВ “Рогатин-Корм”та ВАТ “Птахофабрика Перше Травня" в загальному розмірі 558 089,60 грн., з урахуванням податку на додану вартість в сумі 93015 грн., діяло правомірно та у відповідності до норм чинного законодавства, а тому податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Вінниці № 0001222350/0 від 6.05.2009 року є протиправним та підлягає скасуванню.
Згідно частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи, зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до частини 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства (далі-КАС) України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряючи , чи прийняті (вчинені) вони:
1) на підставі у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України;
2) з використанням повноважень з метою, з якою це повноваження надано;
3) обґрунтовано , тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дій);
4) безсторонньо (неупереджено);
5) добросовісно;
6) розсудливо;
7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації;
8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія);
9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення ;
10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.
Згідно частини 2 статті 71 Кодексу адміністративному судочинства України, В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
За правилами встановленими частиною 1 статті 94 Кодексу адміністративному судочинства України, передбачено якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України (або відповідного місцевого бюджету, якщо іншою стороною був орган місцевого самоврядування, його посадова чи службова особа).
Відповідно до статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, а суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні (стаття 86 цього Кодексу).
Керуючись статтями 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Позов задовольнити.
Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Вінниці № 0001222350/0 від 6 травня 2009 року.
Стягнути з Державного бюджету України на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Поділляагротранс" судові витрати в сумі 3,40 грн.
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено 10.07.2009 року.
СуддяДончик Віталій Володимирович