а
м. Вінниця, вул. Островського, 14
тел/факс (0432) 55-15-10, 55-15-15, e-mail: inbox@adm.vn.court.gov.ua
02 липня 2009 р. Справа № 2-а-2805/09/0270
Вінницький окружний адміністративний суд в складі
Головуючого судді Чернюк Алла Юріївна,
При секретарі судового засідання: Котюжанській Тетяні Олександрівні
За участю представників сторін:
позивача : Мельник Т.І. - представник за дорученням
відповідача : Хмельовський О.М. - директор
розглянувши матеріали справи
за позовом: Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів
до: комунального підприємства "Чечельник - комунсервіс"
про: стягнення адміністративно - господарських санкцій та пені
Вінницьке обласне відділення Фонду соціального захисту інвалідів звернулося до суду з позовом до комунального підприємства “Чечельник-комунсервіс”про стягнення 7266,67 гривень адміністративно-господарських санкцій та 165,87 гривень пені.
Позов мотивовано тим, що, не виконуючи вимоги ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, відповідач не забезпечив встановленого нормативу 1 робочого місця призначеного для працевлаштування інваліда, а тому позивач звернувся до суду з позовом про стягнення з відповідача самостійно розрахованої адміністративно-господарської санкції в розмірі 7266,67 гривень та пені в розмірі 165,87 гривень.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав повністю, посилаючись на обставини, викладені у позовній заяві.
Представник відповідача позов не визнав, та надав суду лист Чечельницького районного центру зайнятості (а.с. 15) відповідно до якого громадяни з обмеженим фізичними можливостями, які перебували на обліку в центрі зайнятості не могли бути працевлаштовані на наявні у КП “Чечельник-комунсервіс”вакансії. Також представник відповідача стверджував, що протягом 2008 року всі підтверджуючі документи з приводу працевлаштування інвалідів до центру зайнятості відповідачем були надані, на доказ чого надав копії звітності про наявність вакансій, що подавались КП “Чечельник -комунсервіс”на протязі 2008 року до Чечельницького районного центру зайнятості (а.с. 16-21).
Вислухавши пояснення представника позивача та відповідача, дослідивши матеріали справи, оцінивши докази в їх сукупності, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Комунальне підприємство “Чечельник-комунсервіс”як роботодавець, що використовує найману працю, зобов'язаний виконувати соціальні програми щодо охорони прав малозахищених верств населення, в тому числі інвалідів, зокрема шляхом створення чи виділення робочих місць для працевлаштування інвалідів згідно законодавства України.
Ч.3 ст. 18 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”передбачено, що підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов'язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування інвалідів, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для них умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені чинним законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування інвалідів, і звітувати Фонду соціального захисту інвалідів про зайнятість та працевлаштування інвалідів у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
Відповідно до ч.1 ст. 19 даного Закону для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських організацій інвалідів, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування інвалідів у розмірі чотирьох відсотків середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.
Як вбачається з матеріалів справи, середньооблікова чисельність штатних працівників у комунальному підприємстві “Чечельник-комунсервіс”у 2008 році становила 24 особи.
Виходячи із вищенаведеного, відповідач як роботодавець, що використовує найману працю 24 осіб, зобов'язаний забезпечити встановлення нормативу 1 робочого місця, призначених для працевлаштування інвалідів, про що свідчить поданий ним звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів за 2008 рік (а.с.5).
В судовому засіданні було досліджено лист вих. №03-324 від 18.05.2009 року Чечельницького районного центру зайнятості (а.с.7), згідно якого повідомлялось, що КП “Чечельник-комунсервіс”не надавало необхідної інформації Ф-3ПН для організації працевлаштування інвалідів у 2008 році.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що підприємством-відповідачем не вжито всіх передбачених законодавстом заходів по забезпеченню працевлаштування інвалідів, зокрема не забезпечено виконання вимог ст.ст. 18, 19 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні”, в яких передбачено, що підприємства, установи, організації, які використовують найману працю, самостійно розраховують кількість робочих місць для працевлаштування інвалідів відповідно до нормативу і забезпечують працевлаштування інвалідів.
Копії звітів про наявність вакансій форми ЗПН, що подавались КП “Чечельник -комунсервіс”на протязі 2008 року до Чечельницького районного центру зайнятості, надані відповідачем у судове засідання, як доказ виконання вимог чинного законодавства, щодо працевлаштування інвалідів, не є належним доказом, оскільки вони не містять даних, що вільні вакансії можуть займати саме інваліди.
Законом передбачено, якщо підприємства, які використовують найману працю, де середньооблікова чисельність працюючих інвалідів менша, ніж установлено нормативом, передбаченим статтею 19 цього Закону, в такому випадку такі підприємства щороку сплачують відповідним відділенням Фонду соціального захисту інвалідів адміністративно-господарські санкції, сума яких визначається в розмірі середньої річної заробітної плати на відповідному підприємстві за кожне робоче місце, призначене для працевлаштування інваліда і не зайняте інвалідом. При цьому, адміністративно-господарські санкції розраховуються та сплачуються підприємствами, установами, організаціями, самостійно в строк до 15 квітня року, наступного за роком, в якому відбулося порушення нормативу, встановленого частиною першою статті 19 цього Закону.
Інструкцією щодо заповнення форми N10-ПІ (річна) “Звіт про зайнятість і працевлаштування інвалідів”, затвердженою наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.02.2007 року №42 передбачено обчислення розміру адміністративно-господарських санкцій. Так, чисельність працюючих інвалідів штатних працівників обчислюється шляхом підсумування середньооблікової чисельності працівників за всі місяці роботи підприємства, що минули за період з початку року до звітного місяця включно та діленням одержаної суми на кількість місяців за період з початку року.
Таким чином, сума коштів адміністративно-господарських санкцій, яку повинен був сплатити відповідач до 15.04.2009 року, становить 7266,67 гривень.
Нарахування пені за порушення термінів сплати адміністративно-господарських санкцій здійснюється відповідно до Порядку нарахування пені та її сплати, затвердженого наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 15.05.2007 року №223, п.п.3.4 п.3 якого передбачено, що нарахування пені як роботодавцем, так і органом контролю здійснюється з наступного дня граничного строку сплати адміністративно-господарських санкцій по день сплати включно (тобто з 16 квітня наступного за роком, у якому відбулося порушення нормативу).
Оскільки відповідачем порушено терміни сплати санкцій, тому позивачем правомірно нараховано пеню в сумі 165,87 гривень відповідно до ч.2 ст.20 Закону України “Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні.
Враховуючи викладене, суд прийшов до висновку, що відповідачем не було забезпечено встановленого нормативу одного робочого місця для працевлаштування інваліда, а тому позов підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 70, 71, 79, 86, 94, 128, 158, 162, 163, 167, 255, 257 КАС України, суд -
Позов Вінницького обласного відділення Фонду соціального захисту інвалідів задовільнити повністю.
Стягнути з Комунального підприємства "Чечельник-комунсервіс"(24800, вул.Радянська,71 смт.Чечельник, Вінницька область) на користь Вінницького обласного віділення Фонду соціального захисту інвалідів (21100, вул.Пирогова 135 А, м.Вінниця) адміністративно-господарські санкції в розмірі 7266 грн. 67 коп. (сім тисяч двісті шістдесят шість гривень шістдесят сім копійок) та пеню в розмірі 165, 87 грн. (сто шістдесят п"ять гривень вісімдесят сім копійок ).
Відповідно до ст. 186 КАС України постанова може бути оскаржена протягом 10 днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ст. 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження. При цьому апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження , якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження. Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до суду апеляційної інстанції через суд , який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Відповідно до ст. 254 КАС України постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження. Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений цим Кодексом, постанова або ухвала суду першої інстанції набирає сили після закінчення цього строку.
У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.
Повний текст постанови оформлено: 03.07.09
Суддя Чернюк Алла Юріївна