Постанова від 24.06.2015 по справі 825/1936/15-а

ЧЕРНІГІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2015 року Чернігів Справа № 825/1936/15-а

Чернігівський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді Непочатих В.О.,

при секретарі Ул'яничеві М.В.,

за участю прокурора відділу прокуратури Чернігівської області ОСОБА_1, 3-тьої особи: ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду справу за адміністративним позовом заступника прокурора Чернігівської області до Чернігівської обласної державної адміністрації, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування рішень, -

ВСТАНОВИВ:

Заступник прокурора Чернігівської області звернувся до суду з адміністративним позовом до Чернігівської обласної державної адміністрації, 3-тя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: ОСОБА_2, в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення комісії Чернігівської обласної державної адміністрації по видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 12.02.1993, оформленого протоколом № 15 про видачу ОСОБА_2 посвідчення евакуйованого із зони відчуження категорії 2 серії Б, як такому, що опинився в зоні відчуження під час аварії на ЧАЕС випадково, як рибалка; визнати протиправним та скасувати рішення комісії Чернігівської обласної державної адміністрації по видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 17.07.2013, оформленого протоколом, про видачу ОСОБА_2 дублікату посвідчення потерпілого від Чорнобильської катастрофи категорії 2 серії Б.

В обґрунтування позовних вимог прокурор посилається на те, що оскаржувані рішення були прийняті на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.12.1992, яким встановлено факт перебування ОСОБА_2 у зоні відчуження, яке постановою Президії Чернігівського обласного суду від 11.08.1993 відмінено і провадження по справі припинено, а тому рішення комісії є протиправними та підлягають скасуванню.

В судовому засіданні прокурор позовні вимоги підтримав та просив суд їх задовольнити.

Від відповідача до суду надійшов лист про визнання позову в повному обсязі та про розгляд справи у відсутності представника відповідача.

3-тя особа: ОСОБА_2 в судовому засіданні зазначив, що дійсно був евакуйований із зони відчуження як такий, що випадково опинився на цій території, а тому відсутні підстави для задоволення позову.

Вислухавши пояснення осіб, які беруть участь у справі, розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що 12.02.1993 комісією Чернігівської обласної державної адміністрації по видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, було прийнято рішення про видачу ОСОБА_2 посвідчення потерпілого другої категорії, серії Б, як такому, що опинився в зоні відчуження під час аварії випадково, як рибалка, про що свідчить копія витягу з протоколу № 15 (а.с. 17).

З матеріалів справи слідує, що вищевказане рішення було прийнято на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.12.1992 (а.с. 12), яким встановлено факт перебування ОСОБА_2 26 та 27 квітня 1986 року на залізничних станціях Семіходи, Янів в м. Прип'яті Чорнобильського району Київської області в зоні відчуження, тобто на території, з якої в 1986 році проведено евакуацію населення внаслідок аварії на Чорнобильській АЕС.

Однак, як встановлено з постанови Президії Чернігівського обласного суду від 11.08.1993 (а.с. 15) рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.12.1992 було відмінено і провадження по справі припинено.

Крім того, 17.07.2003 ОСОБА_2 будо видано дублікат посвідчення категорії 2, серії Б, що підтверджується копією витягу з протоколу від 17.07.2003, заявою від 04.08.2003 (а.с. 18, 20).

Прокурор зазначає, що у відповідача відсутні повноваження для здійснення владних управлінських функцій щодо скасування рішень про видачу посвідчень, а тому він звернувся до суду, оскільки такі рішення прийнято всупереч Закону України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».

Даючи правову оцінку обставинам вказаної справи, суд зважає на таке.

Основні положення щодо реалізації конституційного права громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, на охорону їх життя і здоров'я та створює єдиний порядок визначення категорій зон радіоактивно забруднених територій, умов проживання і трудової діяльності на них, соціального захисту потерпілого населення визначає Закон України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» (далі - Закон, в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин).

Відповідно до частини першої статті 11 Закону до потерпілих від Чорнобильської катастрофи належать, зокрема, евакуйовані із зони відчуження та відселені із зон безумовного (обов'язкового) та гарантованого добровільного відселення.

Підставою для визначення статусу евакуйованих із зони відчуження, відселених і таких, які самостійно переселилися, відповідно до статті 4 є довідка про евакуацію, відселення, самостійне переселення (частина друга статті 15 Закону).

Згідно пункту 4 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.08.1992 № 501 (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) потерпілим від Чорнобильської катастрофи з числа евакуйованих у 1986 році із зони відчуження і особам, які постійно проживали у зоні безумовного (обов'язкового) відселення з моменту аварії до прийняття рішення про відселення (розпорядження Ради Міністрів УРСР від 28.06.1989 № 224), віднесеним до категорії 2, видаються посвідчення сірого кольору, серія Б.

Положеннями абзацу другого пункту 13 вищевказаного Порядку передбачено, що спірні питання визначення статусу громадян, які евакуйовані із зони відчуження в 1986 році, розглядаються відповідними комісіями Київської і Житомирської обласних державних адміністрацій на підставі довідок та інших документів, що засвідчують факт перебування в населеному пункті, віднесеному до зони відчуження, виданих державними установами й організаціями.

У разі втрати або псування посвідчення замість нього видається дублікат на підставі раніше поданих документів, а також особистої заяви (з поясненням обставин втрати або псування посвідчення і зазначенням його номера і дати видачі) та публікації в пресі повідомлення про визнання втраченого посвідчення недійсним (пункт 11 Порядку видачі посвідчень особам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 20.01.1997 № 51).

В судовому засіданні встановлено та підтверджується матеріалами справи, що довідка про евакуацію на ім'я ОСОБА_2 не видавалася, а також відсутні інші докази стосовно евакуації ОСОБА_2 в 1986 році із зони відчуження.

За таких обставин, враховуючи, що рішення про видачу ОСОБА_2 посвідчення категорії 2, серії Б, було прийнято на підставі рішення Деснянського районного суду м. Чернігова від 08.12.1992, яке відмінено постановою Президії Чернігівського обласного суду від 11.08.1993, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для визнання протиправним та скасування рішення комісії Чернігівської обласної державної адміністрації по видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 12.02.1993, оформленого протоколом № 15, про видачу ОСОБА_2 посвідчення евакуйованого із зони відчуження категорії 2 серії Б, як такому, що опинився в зоні відчуження під час аварії на ЧАЕС випадково, як рибалка; визнання протиправним та скасування рішення комісії Чернігівської обласної державної адміністрації по видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 17.07.2013, оформленого протоколом, про видачу ОСОБА_2 дублікату посвідчення категорії 2 серії Б.

Частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Таким чином, виходячи з системного аналізу положень законодавства України та доказів, наявних у матеріалах справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заступника прокурора Чернігівської області підлягають задоволенню повністю.

Керуючись ст.ст. 69, 70, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Позов заступника прокурора Чернігівської області - задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Чернігівської обласної державної адміністрації по видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 12.02.1993, оформленого протоколом № 15, про видачу ОСОБА_2 посвідчення евакуйованого із зони відчуження категорії 2 серії Б, як такому, що опинився в зоні відчуження під час аварії на ЧАЕС випадково, як рибалка.

Визнати протиправним та скасувати рішення комісії Чернігівської обласної державної адміністрації по видачі посвідчень громадянам, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, від 17.07.2013, оформленого протоколом, про видачу ОСОБА_2 дублікату посвідчення категорії 2 серії Б.

Постанова набирає законної сили відповідно до статті 254 Кодексу адміністративного судочинства України.

Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції за правилами, встановленими статтями 185-187 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя В.О. Непочатих

Попередній документ
45548846
Наступний документ
45548848
Інформація про рішення:
№ рішення: 45548847
№ справи: 825/1936/15-а
Дата рішення: 24.06.2015
Дата публікації: 01.07.2015
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Чернігівський окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу реалізації публічної політики у сферах праці, зайнятості населення та соціального захисту громадян та спорів у сфері публічної житлової політики, зокрема зі спорів щодо:; соціального захисту; соціального захисту та зайнятості інвалідів; соціальних послуг, у тому числі: