Головуючий у 1 інстанції - Калашник В.Л.
Суддя-доповідач - Ляшенко Д.В.
23 червня 2015 року справа №435/3988/14-а
приміщення суду за адресою: 84301, м. Краматорськ вул. Марата, 15
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Ляшенка Д.В., суддів Ястребової Л.В., Компанієць І.Д., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргуВиконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 07 травня 2014 року у справі № 435/3988/15-а (головуючий І інстанції Калашник В.Л.) за позовом ОСОБА_2 до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення про визнання дій протиправними та зобов'язання вчинити певні дії,-
ОСОБА_2. 15.04.2014 року звернулась доЖовтневого районного суду м. Луганська з адміністративним позовом до Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення в якому просила визнати дії відповідача щодо відмови в перерахунку листа непрацездатності ОСОБА_2 Серія АВР № 043999 протиправними, та зобов'язативідділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності нарахувати та сплатити на користь ОСОБА_2 допомогу по вагітності та пологах за листком непрацездатності Серія АВР № 043999 у розмірі 9621,36 гривень.
Постановою Жовтневого районного суду м. Луганська від 07 травня 2014 року позовні вимоги задоволено.
Відповідач не погодившись з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановуЖовтневого районного суду м. Луганська від 07.05.2014 року.
Ухвалами Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 червня 2014 року відкрито провадження по адміністративній справі та призначено розгляд справи у відкритому судовому засіданні на 11 липня 2014 року.
11 липня 2014 року Донецьким апеляційним адміністративним судом винесено ухвалу про відкладення розгляду адміністративної справи для надання додаткових доказів по справі до 23 липня 2014 року.
14 липня простій у роботі суду з 16 липня 2014 року по 31 липня 2014 року у зв'язку із проведенням антитерористичної операції на території 2014 року наказом голови Донецького апеляційного адміністративного суду № 54/ОД встановлено Донецької області та наявністю загрози життю та здоров'ю суддів та працівників апарату суду.
01 серпня 2014 року судом апеляційної інстанції винесено ухвалу про зупинення провадження по справі до 20 серпня 2014 року у зв'язку з наказом від 14 липня 2014 року №54/ОД.
Ухвалою апеляційного адміністративного суду 20 серпня 2014 року провадження у справі поновлено.
20 серпня 2014 року ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду зупинено до 17 вересня 2014 року у зв'язку з проведенням антитерористичної операції на території Донецької області.
Ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 08 вересня 2014 року провадження по справі поновлено та призначено справу до апеляційного розгляду на 15 вересня 2014 року.
Довідкою Донецького апеляційного адміністративного суду від 23 грудня 2014 року зазначено, що розгляд адміністративної справи перенесено з 15 вересня 2014 року на 13 січня 2013 року у зв'язку з захопленням адміністративної будівлі суду озброєними особами незаконного формування "ДНР".
Сторони по справі знаходяться на території, яка не підконтрольна території України, пошта на такій території не працює, таким чином повідомити сторони про призначення розгляду справи не є можливим. Відповідно до цих обставин, Донецьким апеляційним адміністративним судом була винесена ухвала про зупинення розгляду справи від 13 січня 2015 року.
Позивач не погодившись з рішенням Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2015 року подав касаційну скаргу до Вищого адміністративного суду України посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм процесуального права.
13 травня 2015 року Вищим адміністративним судом України була скасована ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду від 13 січня 2015 року, а справа направлена для подальшого розгляду апеляційної скарги.
Сторони в судове засідання суду апеляційної інстанції не з'явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином. За приписами п.2 ч.1 ст.197 Кодексу адміністративного судочинства України розгляд справи колегією суддів здійснюється в письмовому провадженні за наявними у справі матеріалами.
Відповідно до ч.1 ст. 195 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Колегія суддів, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши матеріали справи, обговоривши доводи апеляційної скарги, встановила наступне.
Судом апеляційної інстанції встановлено що ОСОБА_2 є приватним підприємцем,яка перебуває на загальній системі оподаткування та у відповідності до статті 10 Закону України "Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування" від 8.02.2010 року, приймає добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування та є платником єдиного соціального внеску, відповідно до фотокопії виписки з Єдиного Державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців ФОП ОСОБА_2 (а.с. 5)
Також колегію суддів встановлено, що 04 жовтня 2013 року позивачкою було укладено договір № 6 «Про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування», за умовами якого матеріальне забезпечення та соціальні послуги надаються у порядку, встановленому статтями 21, 34-39, 45-47, 50-53 Закону України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням", згідно з фотокопією договору про добровільну участь у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування від 04.10.2013 року (а.с.6,7).
Згідно листка непрацездатності серії АВР № 043999, відповідачем позивачці нарахована допомога по вагітності та пологам за період часу з 09.10.2013 року по 11.02.2014 року (за 126 календарних днів) в сумі 5084,10 грн., відповідно до фотокопії листка непрацездатностісерії АВР № 043999 від 09.10.2013 року (а.с. 8)
19.02.2014 року позивачка звернулась до відповідача з письмовою заявою про перерахунок нарахованої суми грошової допомоги та сплатою додатково нарахованої їй суми, оскільки не була згодна з рішенням відповідача стосовно нарахованої суми, фактично ОСОБА_2 було сплачено 4810,68грн., відповідно до фотокопії заяви від 19.02.2014 року (а.с.9)
11.03.2014 року відповідач надав відповідь № 125/01-10 на заяву ОСОБА_2 з відмовою у перерахунку допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологам, в якої було зазначено про те, що вказана допомога їй була нарахована згідно з п.23 «Порядку обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, а саме на підставі довідки з ДПІ Жовтневого району м. Луганська про дохід за четвертий квартал 2013 року., відповідно до фотокопії листа - відповіді № 125/01-10 та довідки № 983/1761 від 27.01.2014 року (а.с.10,11).
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, яке гарантується загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням за рахунок страхових внесків громадян, підприємств, установ і організацій, а також бюджетних та інших джерел соціального забезпечення; створенням мережі державних, комунальних, приватних закладів для догляду за непрацездатними.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян в Україні визначають Основи законодавства України про загальнообов'язкове державне соціальне страхування які затверджені Законом України від 14 січня 1998 року № 16/98-ВР.
Статтею четвертою Основ передбачені види загальнообов'язкового державного соціального страхування до яких належить страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності. Частиною другою даної статті передбачено, що відносини, що виникають за зазначеними у частині першій цієї статті видами загальнообов'язкового державного соціального страхування, регулюються окремими законами, прийнятими відповідно до цих Основ. Таким законом є Закон України "Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням" від 18 січня 2001 року (надалі за текстом - Закон № 2240), яким визначені правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян у тому числі на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами.
Відповідно до Закону України «Про загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням» від 18.01.2001 року, визначені правові, організаційні та фінансові основи загальнообов'язкового державного соціального страхування громадян у тому числі на випадок тимчасової втрати працездатності, у зв'язку з вагітністю та пологами.
Згідно статті 9 цього Закону Фонд соціального страхування з тимчасової втрати працездатності (далі - Фонд) є органом, який здійснює керівництво та управління загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням зокрема у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, провадить акумуляцію страхових внесків та інших коштів, призначених для фінансування матеріального забезпечення та соціальних послуг, види яких передбачені статтею 34 цього Закону, та забезпечує їх надання, а також здійснює контроль за використанням цих коштів. Фонд належить до цільових позабюджетних страхових фондів.
Згідно статті 38, 39 цього Закону, платники єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування мають право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги у тому числі на отримання допомоги по вагітності та пологах. За положеннями статті 38 Закону України № 2240 допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке компенсує втрату заробітної плати (доходу) за період відпустки, у зв'язку з вагітністю та пологами.
Відповідач обґрунтовує правомірність визначення допомоги розміром єдиного соціального внеску, розрахованого на підставі пункту 23 Порядку, згідно з довідкою про оподаткований дохід позивача за 4-й квартал 2013 року, який складає 3550,67 гривень.
Але колегія суддів вважає, що це суперечать існуючим обставинам, положенням норм статті 53 Закону України № 2240 та приписами Порядку, у зв'язку з чим є протиправними, оскільки відповідачем не було враховане те, що починаючи з 09 жовтня 2013 року по 11 лютого 2014 рокуОСОБА_2 перебувала в декретній відпустці, що підтверджується листом непрацездатності та не отримувала за вказані місяці будь - який дохід або заробітну плату та внаслідок цього листопад 2013 та грудень 2013 року не можуть бути прийнятими до розрахунку, як місяці 4 -го кварталу.
Таким чином, з урахуванням того, що ОСОБА_2 перебуває на загальній системі оподаткування, її дохід за 4-й квартал 2013 року обмежується виключно доходом за жовтень 2013 року в сумі 3550,67 гривень, при здійсненні розрахунку відповідач повинен був врахувати суму місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески виключно за жовтень 2013 року.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що з вказаної суми доходу за жовтень 2013 року, позивачка також сплатила страховий внесок, який склав 1299, 55 гривень, відповідно до банківської квитанції № 6811416 від 20.01.2014 року (а.с.17),а також згідно з фотокопіями податкової декларації, звітів про суми нарахованого доходу застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску за 2013 рік, завіреного ДПІ в Жовтневому районі м. Луганська (а.с. 12-16).
При цьому, сплачена ОСОБА_2 сума страхового внеску за жовтень 2013 року -1299, 55 гривень також відповідала умовам укладеного позивачкою договору № 6 від 04.10.2013 року, згідно п.3.1. якого «розмір єдиного внеску становить 36,6 %, мінімальний страховий внесок становить 419, 80 гривень, максимальний розмір єдиного внеску становить 7136, 60 гривень», тобто не перевищувала граничного розміру.
Частиною першою статті 39 Закону України № 2240 передбачено, що допомога по вагітності та пологах надається застрахованій особі в розмірі 100 відсотків середньої заробітної плати (доходу), обчисленої відповідно до статті 53 цього Закону, і не залежить від страхового стажу.
За положеннями частини першої статті 53 Закону України № 2240 при обчислені середньої заробітної плати (доходу) для забезпечення допомогою, зокрема, по вагітності та пологах враховуються всі види заробітної плати (доходу) в межах граничної суми місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування відповідно до статті 21 цього Закону.
Частиною другою статті 53 Закону України № 2240 передбачено, що Порядок обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах визначається Кабінетом Міністрів України.
Такий Порядок затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266.
Згідно пункту 14 «Порядку обчислення середньої заробітної плати для надання допомоги по тимчасовій непрацездатності, по вагітності та пологах», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2001 року № 1266, обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням обчислюється шляхом ділення нарахованої за розрахунковий період заробітної плати (оподатковуваного доходу, грошового забезпечення), з якої сплачувалися страхові внески:на кількість календарних днів за розрахунковий період (без урахування календарних днів, не відпрацьованих з поважних причин, - тимчасова непрацездатність, відпустка у зв'язку з вагітністю та пологами, відпустка по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку та шестирічного віку за медичним висновком для розрахунку допомоги по вагітності та пологах за страхуванням у зв'язку з тимчасовоювтратою працездатності та витратами, зумовленими народженням та похованням) - за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням на випадок безробіття і від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності (крім допомоги по тимчасовій непрацездатності), для осіб, робочий час яких у зв'язку з особливостями умов праці не піддається точному обліку, для осіб, які робочий час розподіляють на свій розсуд (робота вдома, страховий агент тощо), та для добровільно застрахованих осіб та осіб, які сплачують єдиний податок за усіма видами загальнообов'язкового державного соціального страхування".
З урахуванням пункту 14 зазначеного Порядку, середня заробітна платаОСОБА_2 (дохід, грошове забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов'язковим державним соціальним страхуванням повинна бути визначена з наступного розрахунку:3550,67 грн. - сума місячної заробітної плати (доходу) за відпрацьований час, на яку нараховуються страхові внески (чистий дохід за жовтень 2013 року)шляхом ділення на31 (кількість календарних днів за розрахунковий період - жовтень 2013 року) = 114,54 гривень, що є 100% середньоденною заробітною платою позивачки за розрахунковий період.
З урахуванням частини першої статті 39 Закону України № 2240, розмір допомоги по вагітності та пологах повинен складати :114, 54 грн. (що є 100% середньоденної заробітної плати) помножено на 126 календарних днів (період відпустки, у зв'язку з вагітністю та пологами) = 14432,04 грн.
Колегія суддів, погоджується з судом першої інстанції,що різниця між вищезазначеною сумою допомоги та сплаченою ОСОБА_2 фактично грошовою сумою згідно листа - відповіді відповідача складає: 14432,04 - 4810,68 = 9621,36 грн.
Отже, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи та постанова прийнята з додержанням норм матеріального та процесуального права.
З врахуванням викладеного, колегія суддів дійшла до висновку про наявність підстав для залишення апеляційної скарги без задоволення та постанови суду першої інстанції без змін відповідно до статті 200 Кодексу адміністративного судочинства України.
На підставі викладеного, керуючись статтями: 9, 11, 160, 167, 184, 195, 197, 198, 200, 205, 206, 211, 212, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу Виконавчої дирекції Луганського обласного відділення Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності в особі Жовтневої міжрайонної виконавчої дирекції Луганського обласного відділення на постанову Жовтневого районного суду м. Луганська від 07 травня 2014 року у справі № 435/3988/15-а - залишити без задоволення, а постановуЖовтневого районного суду м. Луганська від 07 травня 2014 року - без змін.
Ухвала може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів після набрання законної сили.
Ухвала прийнята за наслідками розгляду в письмовому проваджені набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі.
Головуючий суддя Д.В. Ляшенко
Судді Л.В. Ястребова
І.Д. Компанієць