18 червня 2015 рокусправа № 804/6/15
Дніпропетровський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Нагорної Л.М.
суддів: Юхименка О.В. Мельника В.В.
за участю секретаря судового засідання: Лащенка Р.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Дніпропетровську апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області
на постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 804/6/15 за позовом ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області про скасування податкового повідомлення-рішення, -
У січні 2015 року ОСОБА_1 (далі - Позивач) звернулася з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області (далі - Відповідач), у якому просила скасувати податкове повідомлення-рішення № 10286-15 від 25.06.2014 р., яким їй визначено суму грошового зобов'язання з земельного податку з фізичних осіб у розмірі 13322,05 грн.
Вимоги адміністративного позову обґрунтовано тим, що ОСОБА_1 не є власником жодних земельних ділянок, а в розумінні приписів ст.. 92 Земельного кодексу України - є користувачем земельної ділянки площею 2056 га, яка розташована під належними їй на праві приватної власності будівлями та спорудами, а не постійним користувачем земельної ділянки площею 3408 га. У зв'язку з вказаним вважає, що нею вірно було зроблено розрахунок розміру земельного податку у сумі 8025 грн.(а.с.3-4)
Постановою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року адміністративний позов задоволено в повному обсязі.
Мотивуючи рішення, суд першої інстанції вказав на те, що податковим органом неправомірно було розраховано розмір земельного податку, а саме - не з загальної площі земельної ділянки по АДРЕСА_1, адже при розрахунку мали використовуватись дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку частки земельної ділянки лише під належними ОСОБА_1 будівлями та спорудами. Крім того,застосування податковим органом при розрахунку розміру земельного податку, який Позивач має сплатити до 29 серпня 2014 року, даних Державного земельного кадастру про нормативну оцінку земельної ділянки станом на 05.05.2006 року є протиправним, а отже, не є правомірним і оскаржуване податкове повідомлення-рішення (а.с.78-80)
Не погодившись з постановою суду першої інстанції, ДПІ в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, просили скасувати постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Апеляційна скарга обґрунтована тим, що у відповідності до приписів ст..286.5 ПК України земельний податок має нараховуватись на земельну ділянку, на якій розташована будівля з урахуванням прибудинкової території. Оскільки відповідно до даних Державного земельного кадастру Позивач є власником земельної ділянки площею 0,1704 га, загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 становить 0,3408 га, станом на 05.05.2006 року нормативна грошова оцінка зазначеної земельної ділянки становить з урахуванням індексації 1 293 113,91 грн., тому вважають, що ними вірно було розраховано належну суму сплати земельного податку у розмірі 13 322,05 грн. та правомірно винесено оскаржуване податкове повідомлення-рішення. (а.с.88-91)
ОСОБА_1 надала заперечення проти задоволення апеляційної скарги та зазначала, що є лише користувачем земельної ділянки, що розташована під належним їй будівлями та спорудами, а не постійним користувачем всієї земельної ділянки площею 0,3408 га. (а.с.104)
Перевіривши матеріали справи, законність і обґрунтованість постанови суду в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Судом встановлено та матеріалами справи підтверджено, що ОСОБА_1 є власником 1/2 (одна друга) частини нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору купівлі-продажу від 25.10.2004 року серії ВВО №331826. (а.с.41)
Договір купівлі-продажу зареєстрований в Державному реєстрі правочинів, про що свідчить Витяг від 25.10.2004 р. (№ витягу 228848) (а.с.39)
16 листопада 2004 року КП "Дніпропетровське міжміське бюро технічної інвентаризації" було зареєстровано право власності на 1/2 (одну другу) частини нежитлових будівель, розташованих за адресою: АДРЕСА_1, за власником - ОСОБА_1, про що свідчить Витяг №35461380 про реєстрацію права власності на нерухоме майно. (а.с.38)
Згідно з експлікацією в Технічному паспорті на виробничий будинок (нежитлові будівлі та споруди) по АДРЕСА_1 (розмір частки власності за ОСОБА_1 - 1/2) загальна площа земельної ділянки по АДРЕСА_1 3408,0, з них:
- під будинком, господарськими будівлями та спорудами усього 2056,0: з яких 1827,5 - під будинком та 228,5 - під господарськими будівлями та спорудами. (а.с.43)
25.06.2014 року Державною податковою інспекцією у Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області відносно фізичної особи ОСОБА_1 прийнято податкове повідомлення-рішення форми "Ф" №10286-15, яким визначено суму податкового зобов'язання за платежем "земельний податок з фізичних осіб" на загальну суму 13 322,05грн. (а.с.7)
За наслідками оскарження вказаного податкового повідомлення-рішення в адміністративному порядку до Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області та Державної фіскальної служби України скарги ОСОБА_1 (а.с.10,16), рішенням ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.09.2014 р. № 6269/10/04-36-10-08-09 було скасоване податкове повідомлення-рішення №10286-15 від 25.06.2014 року в частині збільшення суми грошового зобов'язання з земельного податку фізичних осіб на суму 390,91 грн., рішенням ДФС України від 01.10.2014 р. № 1977/К/99-99-10-01-02-15 було залишено без змін оскаржуване податкове повідомлення-рішення з урахуванням рішення ГУ Міндоходів у Дніпропетровській області від 05.09.2014 р. № 6269/10/04-36-10-08-09. (а.с.12-13,18-19)
Скасування податкового повідомлення-рішення №10286-15 від 25.06.2014 року і було предметом судового розгляду.
Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що податковим органом неправомірно було розраховано розмір земельного податку не з загальної площі земельної ділянки по АДРЕСА_1, адже при розрахунку мали використовуватись дані Державного земельного кадастру про нормативну грошову оцінку частки земельної ділянки лише під належними ОСОБА_1 будівлями та спорудами. З огляду на те, що застосування податковим органом при розрахунку розміру земельного податку, який Позивач має сплатити до 29 серпня 2014 року, даних Державного земельного кадастру про нормативну оцінку земельної ділянки станом на 05.05.2006 року не можна визнати правомірним, а отже, не є правомірним і оскаржуване податкове повідомлення-рішення
Колегія суддів погоджується висновком суду першої інстанції про наявність підстав для задоволення вимог Позивача, виходячи із наступного.
Статтею 67 Конституції України передбачено, що кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.
Згідно п. п. 14.1.175 та п.п.14.1.147 п. 14.1 ст. 14 Податкового кодексу України, плата за землю - загальнодержавний податок,який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної і комунальної власності; податковий борг - сума узгодженого грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), але не сплаченого платником податків у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.
Згідно зі статтею 269 Податкового Кодексу України, платниками податку є: власники земельних ділянок, земельних часток (паїв); землекористувачі.
Відповідно до статті 270 Податкового Кодексу України об'єктами оподаткування є: земельні ділянки, які перебувають у власності або користуванні; земельні частки (паї), які перебувають у власності.
Згідно з пунктом 286.6 статті 286 ПК України, за земельну ділянку, на якій розташована будівля, що перебуває у спільній власності кількох юридичних або фізичних осіб, податок нараховується з урахуванням прибудинкової території, належної кожному з таких осіб.
Статтею 286 Податкового кодексу встановлено, що підставою для нарахування земельного податку є дані державного земельного кадастру.
З аналізу вищенаведеного випливає, що особою має сплачуватися земельний податок, який вираховується контролюючим органом з урахуванням площі земельної ділянки під належними їй будівлями та спорудами з урахуванням прибудинкової території, належної кожному з таких осіб та встановленої для даної ділянки нормативно-грошової оцінки.
Як вірно було встановлено судом першої інстанції, податковим органом при здійсненні розрахунку розміру земельного податку, який Позивач має сплатити до 29 серпня 2014 року, було застосовано дані Державного земельного кадастру про нормативну оцінку земельної ділянки станом на 05.05.2006 року (а.с.67), які у 2014 році не можуть бути використані як докази правомірності вирахування Позивачу розміру земельного податку, що протирічить приписам статті 286 та 289 Податкового кодексу України..
При цьому, всупереч приписам ч.2 ст. 71 КАС України, Відповідачем і до суду апеляційної інстанції не було надано доказів правомірності обрахування ними розміру земельного податку станом на 2014 року.
За таких обставин та у межах доводів апеляційної скарги підстави для скасування чи зміни судового рішення - відсутні.
Керуючись п.1 ч.1 ст.198, ст. 200, ст. 205,206 КАС України, суд, -
ухвалив:
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції в Амур-Нижньодніпровському районі м. Дніпропетровська Головного управління Міндоходів у Дніпропетровській області - залишити без задоволення.
Постанову Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 25 лютого 2015 року у справі № 804/6/15 - залишити без змін.
Ухвала Дніпропетровського апеляційного адміністративного суду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів.
Повний текст ухвали складено 19 червня 2015 року.
Головуючий: Л.М. Нагорна
Суддя: О.В. Юхименко
Суддя: В.В. Мельник