04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"16" червня 2015 р. Справа№ 925/245/15
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Самсіна Р.І.
Скрипки І.М.
при секретарі судового засідання Д'якова Ю.Ю.
за участю представників:
від апелянта: Грищенко І.Д. за дов. № 1892/12 від 16.04.2013.
від позивача: Кудрявцева Л.О. за дов. № 500-08/83 від 30.12.2014.
від третьої особи: Луговський О.С. за дов. № 8-01-21 від 05.01.2015.
розглянувши апеляційну скаргу Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради
на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2015
у справі № 925/245/15 (суддя Гура І.І.)
за позовом Публічного акціонерного товариства "АЗОТ"
до Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради
за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Черкаської міської ради
про стягнення 2 819 678,36 грн.
Рішенням Господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі № 925/245/15 позовні вимоги Публічного акціонерного товариства "АЗОТ" до Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідача - Черкаської міської ради про стягнення 2 819 678,36 грн., задоволено повністю.
Не погодившись із вказаним рішенням Комунальне підприємство "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом позовні вимоги задоволені повністю, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.
Відповідно до Протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 13.05.2015 апеляційну скаргу Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Самсіна Р.І., Скрипки І.М.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 18.05.2015 колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, порушено апеляційне провадження та призначено до розгляду на 16.06.2015.
В судовому засіданні 16.06.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі № 925/245/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
В судовому засіданні 16.06.2015 представник позивача заперечив проти доводів викладених в апеляційній скарзі та просив рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі № 925/245/15 залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
В судовому засіданні 16.06.2015 представник третьої особи підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі № 925/245/15 та прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між ПАТ "АЗОТ" (постачальник за договором) та КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради (замовник за договором) 01.02.2013 було укладено договір про надання послуг №36-213 (надалі - договір).
Відповідно до п. 1.1. Договору в порядку та на умовах, визначених Договором, Постачальник зобов'язується надати, а Замовник - прийняти й оплатити Постачальнику послуги з очищення стічних вод (видалення рідких відходів, код ДКПП ДК 016-97:90.00.1), за видами послуг і цінами, які зазначені у Специфікації, що додається до Договору і є його невід'ємною частиною, а також в обсягах і терміни, передбачені Договором.
Разом з цим, у відповідності до п.п. 1.1.1. - Замовник транспортує стічні води міста від головних насосних станцій №№1,2 на біологічні очисні споруди для очищення від забруднень згідно зі схемою подачі стічних вод (погоджується Замовником і Постачальником) на очисні споруди Постачальника; до п.п. 1.1.2. Постачальник приймає стічні води, що надходять від Замовника і очищує їх від забруднення методом біологічно-хімічної очистки з наступним скидом у водоймище; до п.п. 1.1.3. взаємовідносини між Постачальником і Замовником визначаються Договором, а також - "Інструкцією з оперативного взаємозв'язку між ПАТ "АЗОТ" і КП "Черкасиводоканал", затвердженою технічним керівництвом обох сторін 14.08.09.
Сторонами, у специфікації послуг (Додаток № 1 до Договору), погоджену ціну послуги з очищення 1000 м3 стічних вод (видалення рідких відходів), яка дорівнює 1 160,40 грн.
Як передбачено п.п. 3.1., 3.2. Договору - ціна Договору становить 31 330 800,00 грн. з ПДВ. Ціна Договору може бути зменшена за взаємною згодою Сторін.
Згідно з п. 4.4. Договору Замовник переказує на розрахунковий рахунок Постачальника оплату за надані Послуги, кожного місяця, не пізніше п'яти банківських днів після отримання ним рахунку на оплату за надані Постачальником послуги, або згідно складеного Замовником в односторонньому порядку акту наданих послуг.
У відповідності до п. 10.2 Договору встановлено строк його дії-до 31.12.2013.
30.12.2013 КП "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради та ПАТ "АЗОТ" уклали Додаткову угоду № 1 до Договору № 36-213 від 01.02.2013 (далі-Додаткова Угода), якою внесли зміни п. 10.2. Договору, який виклали в новій редакції: "Відповідно до ч. 6 ст. 40 Закону України "Про здійснення державних закупівель" продовжити дію Договору № 36-213 від 01.02.2013 на строк, достатній для проведення процедури закупівель на початку наступного року в обсязі, що не перевищує 20% від суми, визначеної у договорі, укладеного у попередньому році, що становить 6 266 160,00 з ПДВ."
Також, п. 2 вищевказаної Додаткової угоди внесено зміни в банківські реквізити сторін.
Відповідно до п. З Додаткової угоди № 1 від 30.12.2013, інші умови Договору № 36-213 від 31.02.2013 залишаються без змін і Замовник і Постачальник підтверджують по них свої зобов'язання.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв'язку з невиконанням умов Договору щодо вчасного розрахунку за надані послуги, позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення заборгованості з відповідача.
Дана заборгованість КП "Черкасиводоканал" за Договором № 36-213 від 31.02.2013 за період з лютого по жовтень 2013 стягнута з КП "Черкасиводоканал" Постановою Вищого господарського суду України від 21 листопада 2014 по справі № 925/1745/13.
Позивач, протягом листопада 2013 - березня 2014 продовжував надавати відповідачу послуги з очищення стічних вод за Договором № 36-213 від 01.02.2013 та Додатковою угодою № 1 від 30.12.2013.
З наявних в матеріалах справи актів про кількість стічних вод, перекачаних відповідачем на очисні споруди позивача, які підписані сторонами, підтверджується факт надання КП "Черкасиводоканал" послуг за період з 01 листопада 2013 по 15 березня 2014.
В березні 2014 року відповідно до акту про кількість стічних вод, перекачаних КП Черкасиводоканал" на очисні споруди ПАТ "АЗОТ" від 31.03.2014, загальний об'єм стічних вод склав 2 209 986 м3, та відповідно до умов Договору (з урахуванням змісту Додаткової угоди №1) рахунок було виставлено на суму 1 243 839,72 грн. (1 071 906 м3) - залишок суми, передбачений Додатковою угодою №1 від 30.12.2013 до Договору № 36-213 від 01.02.2013.
У відповідності до актів, позивачем було виставлено відповідачу рахунки на оплату наданих послуги.
Позивачем, належним чином виконані умови Договору, здійснено надання послуг з очищення стічних вод.
Відповідачем, зі своєї сторони порушено зобов'язання за Договором, зокрема, п. 6.1.1. щодо повної та своєчасної оплати наданих послуг.
Судом першої інстанції та судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач повністю погасив заборгованість за Договором лише 30.12.2014.
Розділом 7 вищевказаного Договору встановлена відповідальність за порушення його умов, зокрема, п. 7.2. передбачено, що Замовник за затримку оплати отриманих послуг сплачує Постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, діючої на момент нарахування пені, від ціни неоплачених Послуг за кожен день затримки отриманих Послуг.
У зв'язку з тривалим невиконанням відповідачем своїх зобов'язань по оплаті наданих послуг, позивач 19.12.2014 звернувся до відповідача з претензією-вимогою № 501-06/465-4397, яка залишились без відповіді та виконання.
Між сторонами укладено договір, який за своєю правовою природою являється договором надання послуг.
Загальні умови виконання господарських зобов'язань визначені главою 22 Господарського кодексу України.
Як встановлено ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Відповідно до частини сьомої зазначеної статті не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно з ст. 509 Цивільного кодексу України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
У відповідності до ст. 901 Цивільного кодексу України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Як встановлено ч. 1 ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Згідно з ст. 525 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно з ч. 1 ст. 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
У відповідності до ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з ч. 4 ст. 202 Цивільного кодексу України, дво- чи багатостороннім правочином є погоджена дія двох або більше сторін.
Таким чином, двостороннім правочинам притаманна наявність взаємоузгодженого волевиявлення двох осіб, спрямованого на виникнення єдиного правового результату, покликаного забезпечити реалізацію обопільної чи самостійної мети кожної з цих осіб.
Відповідно до ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Частиною 1 ст. 612 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до ст. 627 Цивільного кодексу України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.
Статтею 6 Цивільного кодексу України передбачено, що сторони в договорі можуть відступити від положень актів цивільного законодавства і врегулювати свої відносини на власний розсуд.
У відповідності до ч. 1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Як вбачається з аналізу викладених норм, що договір про надання послуг є оплатним, і обов'язок виконавця надати послугу відповідає обов'язку замовника цю послугу прийняти та оплатити.
Договір про надання послуг є оплатним, тому обов'язок відповідача за договором оплатити отримані послуги виникає згідно з положеннями Закону.
У відповідності до ст. 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Тобто, підставами для захисту цивільного права є його порушення, невизнання або оспорювання.
Згідно з ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлено договором або законом.
Як передбачено ч. 1 ст. 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Таким чином, беручи до уваги все вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позовних вимог щодо стягнення з відповідача 1 733 383,33 грн. інфляційних, 204 452,47 грн. 3% річних, 881 842,56 грн. пені
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі № 925/245/15 підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Комунального підприємства "Черкасиводоканал" Черкаської міської ради на рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі № 925/245/15 - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Черкаської області від 24.04.2015 у справі № 925/245/15 - залишити без змін.
3. Матеріали справи № 925/245/15 повернути до Господарського суду Черкаської області.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді Р.І. Самсін
І.М. Скрипка