04116 м.Київ, вул. Шолуденка, 1 (044) 230-06-58
"17" червня 2015 р. Справа№ 910/3766/15-г
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Шаптали Є.Ю.
суддів: Гончарова С.А.
Куксова В.В.
при секретарі судового засідання Д'якова Ю.Ю.
за участю представників:
від апелянта: ОСОБА_2 за дов. № 4983 від 22.09.2014.
від відповідача: не з'явився.
розглянувши апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015.
у справі № 910/3766/15-г (суддя С.О. Чебикіна)
за позовом Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000"
про стягнення 54 020,06 грн.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3766/15-г в задоволенні позовних вимог Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 до Товариства з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" про стягнення 54 020,06 грн., відмовлено в повному обсязі.
Не погодившись із вказаним рішенням Фізична особа-підприємець ОСОБА_3 звернулась до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить оскаржуване рішення скасувати та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в повному обсязі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що місцевим господарським судом в задоволенні позовних вимог відмовлено, через неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, недоведеність обставин, що мають значення для справи, які місцевий господарський суд визнав встановленими, невідповідність висновків, викладених у рішенні суду, обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права, у зв'язку з чим апеляційна скарга має бути задоволена.
Відповідно до Протоколу про автоматичний розподіл справ між суддями від 14.04.2015р. апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 передано на розгляд колегії суддів Київського апеляційного господарського суду у складі головуючого судді Шаптали Є.Ю., суддів Гончарова С.А., Куксова В.В.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 17.04.2015 колегією суддів в зазначеному складі прийнято апеляційну скаргу до провадження, порушено апеляційне провадження та призначено до розгляду на 26.05.2015.
25.05.2015 через відділ документального забезпечення Київського апеляційного господарського суду від представника відповідача надійшло клопотання про відкладення розгляду справи на іншу дату.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 26.05.2015 відкладено розгляд справи на 17.06.2015.
В судовому засіданні 17.06.2015 представник апелянта підтримав доводи викладені в апеляційній скарзі та просив скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3766/15-г та прийняти нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги у повному обсязі.
В судове засідання 17.06.2015 відповідач свого представника не направ, про день, час та місце проведення судового засідання був повідомлений належним чином, причини неявки суду не відомі.
Згідно із п.3.9.2 Постанови № 18 від 26.12.2011 Пленуму Вищого господарського суду України «Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції» у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Дослідивши матеріали справи, які містять докази повідомлення всіх учасників судового процесу про дату, час та місце судового засідання, з метою дотримання процесуальних строків вирішення спору, судова колегія вважає можливим розглянути справу за відсутності представника відповідача за наявними у справі матеріалами.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а рішення місцевого господарського суду має бути залишене без змін, виходячи із наступного.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, між Фізичною особою-підприємцем ОСОБА_3 (підрядник) та до Товариством з обмеженою відповідальністю "Ліра-2000" (замовник) 07.04.2014 було укладено договір (надання послуг) № б/н, за умовами якого підрядник зобов'язується виконати роботи з обслуговування території ДЮРКа по вул. Дніпровський узвіз, 1, а саме:
- стриження газонів,
- прополка бур'янів,
- удобрення газонів,
- прибирання території газону від опалого листя,
- аерацію газону,
- підсів газонів,
- мульчування,
- стриження живоплоту та кустарників,
- прополка клумб,
- вивіз бур'янів та зкошеної трави, а замовник прийняти та оплатити їх (п. 1.1. договору).
У відповідності до п. 2.1. Договору вартість робіт та матеріалів за один місяць становить 9500,00 грн., без ПДВ, згідно переліку робіт п.1.1. договору.
Як передбачено п.3.1. Договору, оплата виконаних робіт проводиться замовником в два етапи:
1) перший етап авансу у розмірі 50% від вартості робіт за місяць, що складає 4750 грн., до 5 числа поточного місяця.
2) другий етап остаточного розрахунку після підписання акту приймання-передачі виконаних робіт.
У відповідності до п. 4.1. Договору строк виконання робіт складається з:
1) початок виконання робіт - травень 2014 року;
2) закінчення виконання робіт - листопад 2014 року.
Відповідно до п. 5.8. договору підрядник зобов'язаний після виконання робіт надати замовнику всю необхідну виробничу та виконавчу документацію, а також документи, які свідчать про відповідність нормативним вимогам матеріалів, конструкцій, виробів та устаткування, що були виконані у роботі.
Пунктом 8.1. Договору передбачено, що здача-приймання виконаних робіт оформлюється актами приймання виконаних робіт, які підписуються сторонами щомісяця.
Місцевим господарським судом та апеляційним господарським судом встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідачем на виконання п. 3.1. договору було перераховано на рахунок позивача 13.05.2014 - 4 750,00 грн., 24.06.2014 - 4 750,00 грн. та 13.08.2014 - 4 750,00 грн. авансу.
Як вбачається з позовної заяви та апеляційної скарги, предметом спору є вимоги позивача про стягнення з відповідача заборгованості за надані послуги у сумі 52 250,00 грн. за період з травня 2014 по листопад 2014, а також 150,31 грн. 3% річних, 1 619,75 грн. інфляційних втрат та 7000,00 грн. витрат на оплату послуг адвоката.
Разом з тим, позивач не надав доказів направлення щомісяця на адресу відповідача вказаних в п. 8.1. Договору актів приймання виконаних робіт.
Проте, в порушення умов Договору позивач направив відповідачу акти виконаних робіт: №3 від 31.05.2014; №4 від 30.06.2014; №5 від 31.07.2014; №6 від 31.08.2014; №7 від 30.09.2014; №8 від 31.10.2014 та №9 від 30.11.2014 усі разом лише 24.12.2014, які були отримані відповідачем 09.01.2015, що в свою чергу унеможливило прийняття вищевказаних робіт відповідачем.
Згідно з ст. 538 Цивільного кодексу України виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання. При зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
За загальним правилом при зустрічному зобов'язанні сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно.
Практичне значення одночасного виконання обов'язків при зустрічному виконанні полягає в тому, що у разі невиконання однією із сторін у зобов'язанні свого обов'язку або за наявності очевидних підстав вважати, що вона не виконає свого обов'язку у встановлений строк (термін) або виконати його не в повному обсязі, друга сторона має право зупинити виконання свого обов'язку, відмовитись від його виконання частково або в повному обсязі.
Апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що позивачем не доведено факту належного виконання своїх зобов'язань з виконання робіт передбачених договором та факту направлення щомісяця відповідачу актів приймання виконаних робіт на виконання п. 8.1. договору.
Отже, у випадку неналежного виконання позивачем свого обов'язку з направлення щомісяця відповідачу актів приймання виконаних робіт, надає право відповідачу в розумінні статті 538 Цивільного кодексу України зупинити виконання свого обов'язку, відмовитися від його виконання частково або в повному обсязі.
Статтею 230 Господарського кодексу України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, якщо позивач не виконав зобов'язання належним чином, в свою чергу відповідач в розумінні статті 538 Цивільного кодексу України та статті 220 Господарського кодексу України не вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання.
Беручи до уваги все вищевикладене, апеляційний господарський суд погоджується з висновком суду місцевого господарського суду про відмову в задоволенні позовних вимог.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно частини 2 ст. 34 Господарського процесуального кодексу України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
З урахуванням наведеного вище, колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що доводи Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3, викладені в апеляційній скарзі, не спростовують висновків господарського суду першої інстанції, а тому господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, належним чином дослідив наявні докази, дав їм належну оцінку та прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, у зв'язку з чим рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3766/15-г підлягає залишенню без змін, а апеляційна скарга - без задоволення.
Судові витрати за розгляд апеляційної скарги у зв'язку з відмовою в її задоволенні на підставі ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на апелянта.
Керуючись ст.ст. 33, 34, 49, 99, 101, 103-105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу Фізичної особи-підприємця ОСОБА_3 на рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3766/15-г - залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду міста Києва від 23.03.2015 у справі № 910/3766/15-г залишити без змін.
3. Матеріали справи № 910/3766/15-г повернути до Господарського суду міста Києва.
Постанова апеляційного господарського суду набирає законної сили з дня її прийняття.
Постанову апеляційного господарського суду може бути оскаржено до Вищого господарського суду України у порядку та строки, передбачені Господарським процесуальним кодексом України.
Головуючий суддя Є.Ю. Шаптала
Судді С.А. Гончаров
В.В. Куксов