Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"15" червня 2015 р.Справа № 922/5598/14
Господарський суд Харківської області у складі:
головуючий суддя Жельне С.Ч.
судді: Лавренюк Т.А. , Макаренко О.В.
при секретарі судового засідання Шевляковій К.М.
розглянувши справу
за справу запозовом Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд", м. Харків
до Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України, м. Харків
про визнання недійсним рішення третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору -Товариство з додатковою відповідальністю "Спецбуд-3", м. Харків за участю прокуратури Харківської області, м. Харків
за участю представників учасників процесу:
прокурор - Хряк О.О.
позивача - Підвербна І.В.
відповідача - Печенізька А.С., Тевелева Ю.В.
третьої особи - не з"явився,
У грудні 2014 року Комунальне підрядне спеціалізоване підприємство по ремонту і будівництву автошляхів "Шляхрембуд" (надалі - позивач) звернулось до господарського суду Харківської області з позовом, в якому, з урахуванням подальших уточнень (заява від 28.01.2015 р. Вх.№ 3206), просило суд визнати недійсними п.п 1-6, 10-15, 25-27, 37-51, 55-63 рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.11.2014 року № 223-р/к по справі № 3/01-227-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Позовні вимоги обґрунтовані тим, що при розгляді справи та винесенні рішення відповідачем неповно з'ясовані обставини, які мали значення для справи; недоведені обставини, які мають значення для справи і які визнано встановленими, висновки, викладені у рішенні, не відповідають обставинам справи.
Ухвалою господарського суду Харківської області від 05.12.2014 року за позовною заявою порушено провадження у справі та призначено її до розгляду у відкритому судовому засіданні на 24.12.2014 року о 10:00.
Ухвалою суду від 24.12.2014 року, у зв'язку із неявкою в призначене судове засідання представника відповідача, а також неподанням ним витребуваних документів, розгляд справи було відкладено на 28.01.2015 року.
Ухвалою суду від 28.01.2015 року до участі у справі третьою особою, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача було залучено Товариство з додатковою відповідальністю "Спецбуд-3" та відкладено судове засідання на 03.02.2015 року.
Ухвалою суду від 03.02.2015 року розгляд справи було відкладено на 19.02.2015 року о 10:30 год.
03 лютого 2015 року до господарського суду надійшла позовна заява Товариства з додатковою відповідальністю "Спецбуд-3, як третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору у справі № 922/5598/14, в якій заявник просить суд визнати недійсними п.п 1-6, 10-15, 25-27, 37-51, 55-63 рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.11.2014 року № 223-р/к по справі № 3/01-227-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Вказану позовну заяву було прийнято до розгляду ухвалою суду від 06.02.2015 р. Заявою від 17.02.2015 року (Вх.№ 6354) у справу вступила прокуратура Харківської області.
Ухвалами суду від 19.02.2015 року та від 17.03.2015 року розгляд справи відкладався на 02.04.2015 року о 14:20 год.
Ухвалою суду 30.03.2015 року для розгляду справи № 922/5598/14 призначено колегію суддів.
Автоматизованою системою документообігу суду було визначено наступний склад суду: головуючий суддя - Жельне С.Ч., судді: Лавренюк Т.А. та Макаренко О.В.
Ухвалою суду від 02.04.2015 року розгляд справи було відкладено на 23.04.2015 року о 14:20 год.
Ухвалою суду від 23.04.2015 року розгляд справи був відкладений до 02.06.2015 року до 11:00 год.
Ухвалою суду від 02.06.2015 року розгляд справи був відкладений до 15.06.2015 року до 16:00 год.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позов у повному обсязі та просив суд його задовольнити.
Присутні в судовому засіданні 15.06.2015 року представники відповідача та прокуратури проти позову заперечували, з мотивів, викладених у відзиві відповідача на позовну заяву, наданому до суду 27.01.2015 року, дослідженому судом та долученому до матеріалів справи.
Третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариство з додатковою відповідальністю "Спецбуд-3", представника в судове засідання не направила. Про час та місце судового засідання повідомлялась належним чином.
З'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення проти них, всебічно та повно дослідивши матеріали справи та надані учасниками судового процесу докази, заслухавши пояснення учасників судового процесу, суд дійшов висновку про часткове задоволення позовних вимог КП "Шляхрембуд" та ТДВ "Спецбуд-3", виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, за результатами розгляду справи № 3/01-227-14 про порушення законодавства про захист економічної конкуренції адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України 20.11.2014р. прийнято рішення № 233-р/к (надалі - рішення), яким встановлено порушення з боку КП "Шляхрембуд" (надалі - позивач) та ТДВ "Спецбуд-3" (надалі - третя особа) законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.4 ч.2 ст.6 з урахуванням обставин, п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Пунктами 2, 5, 11, 14, 26, 38, 41, 44, 47, 50, 56, 59, 62 даного рішення згідно зі ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на позивача накладено штраф на загальну суму 816 000,00грн.
Пунктами 3, 6, 12, 15, 27, 39, 42, 45, 48, 51, 57, 60, 63 даного рішення згідно зі ст. 52 Закону України "Про захист економічної конкуренції" за порушення законодавства про захист економічної конкуренції на третю особу накладено штраф на загальну суму 26 000,00грн.
Оскаржуваним рішенням відділенням Антимонопольного комітету визнано, що позивач та третя особа погодивши, до проведення торгів на закупівлю робіт, з капітального ремонту доріг і штучних споруд (мостів, шляхопроводів та інших) по лоту 1, 2 ,4, 5, 9, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21, які проводились Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради, свої пропозиції конкурсних торгів з метою забезпечення перемоги позивача, вчинили порушення законодавства про захист економічної конкуренції, передбачене п.4 ч.2 ст.6, п.1 ст.50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" у вигляді антиконкурентних узгоджених дій, що стосуються спотворення результатів торгів.
Як вбачається з матеріалів справи, Департаментом будівництва та шляхового господарства Харківської міської ради (Замовник) прийнято конкурсні пропозиції для участі у конкурсних торгах на закупівлю робіт з капітального ремонту доріг (надалі - Торги) від п'яти суб'єктів господарювання: КП "Шляхрембуд" - основним видом діяльності якого є виконання шляхових будівельних і ремонтних робіт; ТДВ "Спецбуд-3" - основним видом діяльності якого є будівельні, будівельно-монтажні, ремонтні, пуско-налагоджувальні та інші подібного виду роботи; ТОВ "Паркінг+" - основним видом діяльності якого є створення полотна автострад доріг, вулиць, шосе та інших автомобільних і пішохідних доріг; ТОВ "Дортехстрой - основним видом діяльності якого є будівництво доріг та автострад; та ПП "Бриз СПД" - основним видом діяльності якого є будівництво доріг та автострад.
Згідно з протоколом оцінки пропозицій конкурсних торгів (цінових пропозицій) переможцем Торгів за критеріями "Ціна" та "Умови розрахунку" визнано:
По лотам 1, 2, 4, 5, 9, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21 - КП "Шляхрембуд";
По лотам 3, 6, 7, 8, 10, 11, 12, 18 - ТОВ "Паркінг+".
Рішення адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України № 223-р/к від 20.11.2014р. по справі № 3/01-227-14, що є предметом розгляду у даній справі, обґрунтовано тим, що:
- участь у різних лотах не всіх учасників торгів, які мали можливість для виконання робіт;
- має місце чергування учасників торгів щодо отримання перемог у конкурсних процедурах;
- переможці торгів пропонували виконання робіт без авансу, тоді як всі пропозиції інших учасників торгів містили умову авансового платежу 30% від суми замовлення;
- під час формування цін вартість однакових будівельних матеріалів відрізнялась по лотах в залежності від мети: здобуття перемоги або програшу;
- в ході порівняльного аналізу конкурсних пропозицій учасників Торгів встановлені докази спільної підготовки документів.
Характер та кількість виявлених спільних рис виключають можливість того, що конкурсні пропозиції КП "Шляхрембуд" та ТДВ "Спецбуд-3" готувалися кожним з них окремо і без обміну інформацією між ними. Зазначені обставини вказують на те, що конкурсні пропозиції готувались учасниками торгів спільно та мав місце обмін інформацією між ними.
Погодження поведінки при формуванні своїх конкурсних пропозицій учасниками вказаних торгів призвело до заміни конкуренції на координацію поведінки зазначених суб'єктів господарювання з метою створення видимості конкуренції в межах торгів, що в свою чергу призводить до спотворення результатів торгів.
Відповідно до статті 3 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" основним завданням названого Комітету є участь у формуванні та реалізації конкурентної політики в частині, зокрема, здійснення державного контролю за дотриманням законодавства про захист економічної конкуренції на засадах рівності суб'єктів господарювання перед законом та пріоритету прав споживачів, запобігання, виявлення і припинення порушень законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про Антимонопольний комітет України" до повноважень саме Антимонопольного комітету України та його територіальних органів належать, зокрема: розгляд заяв і справ про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та проведення розслідувань за цими заявами і справами; прийняття передбачених законодавством про захист економічної конкуренції розпоряджень та рішень за заявами і справами, надання висновків щодо кваліфікації дій відповідно до законодавства про захист економічної конкуренції.
Стаття 19 цього Закону визначає гарантії здійснення повноважень Антимонопольного комітету України.
Частиною першою статті 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції" встановлено, що підставами для зміни, скасування чи визнання недійсними рішень органів Антимонопольного комітету України є: неповне з'ясування обставин, які мають значення для справи; недоведення обставин, які мають значення для справи і які визнано встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні, обставинам справи; порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права.
Відповідно до статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" економічна конкуренція (конкуренція) - це змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання мають можливість вибирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку; монополізація - досягнення суб'єктом господарювання монопольного (домінуючого) становища на ринку товару, підтримання або посилення цього становища.
За змістом пункту 1 статті 50 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентні узгоджені дії є порушенням законодавства про захист економічної конкуренції.
Відповідно до частини 1 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" антиконкурентними узгодженими діями вважається вчинення суб'єктами господарювання схожих дій (бездіяльності) на ринку товару, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції.
Згідно зі статтею 5 та статтею 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентні узгоджені дії є різновидом узгоджених дій, які можуть здійснюватися шляхом укладення угод між суб'єктами господарювання, прийняття їхніми об'єднаннями рішень або іншої погодженої поведінки (дії чи бездіяльності). Оскільки відповідно до частини 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції" схожі дії (бездіяльність) вважаються за певних умов різновидом антиконкурентних узгоджених дій, такі антиконкурентні узгоджені схожі дії є узгодженими діями в розумінні статті 5 Закону і факт погодженості таких схожих дій має бути доведений.
Обов'язковою обставиною, яка має бути встановлена для кваліфікації дій суб'єктів господарювання за частиною 3 статті 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", є погодженість (узгодженість) таких схожих дій між суб'єктами господарювання.
Як визначено у п. 8 Постанови Пленуму Вищого господарського суду України №15 від 26.12.2011 року "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" у розгляді справ зі спорів, пов'язаних з визначенням органами Антимонопольного комітету України узгоджених дій суб'єктів господарювання як антиконкурентних (стаття 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції") господарські суди повинні мати на увазі, що: ознаки схожості в діях (бездіяльності) суб'єктів господарювання не є єдиним достатнім доказом наявності попередньої змови (антиконкурентних узгоджених дій). Антиконкурентна узгоджена поведінка підлягає встановленню та доведенню із зазначенням відповідних доказів у рішенні органу Антимонопольного комітету України. При цьому схожість має бути саме результатом узгодженості конкурентної поведінки, а не виявлятися у простому співпадінні дій суб'єктів господарювання, зумовленим специфікою відповідного товарного ринку.
Висновок органу Антимонопольного комітету України щодо відсутності у суб'єкта господарювання об'єктивних причин для вчинення схожих дій (бездіяльності) має ґрунтуватися на результатах дослідження усієї сукупності факторів, що об'єктивно (незалежно від суб'єкта господарювання) впливають на його поведінку у спірних відносинах, а не бути наслідком обмеженого кола факторів (наприклад, тільки ціни придбання товару). Зокрема, суд має з'ясовувати, чи зазначено в рішенні органу Антимонопольного комітету України докази обмеження конкуренції внаслідок дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання або іншого негативного впливу таких дій (бездіяльності) на стан конкуренції на визначеному відповідним органом ринку, протягом певного періоду часу, чи досліджено в такому рішенні динаміку цін, обставини і мотиви їх підвищення або зниження, обґрунтованість зміни цін, співвідношення дій (бездіяльності) суб'єкта господарювання з поведінкою інших учасників товарного ринку, в тому числі й тих, що не притягалися до відповідальності за порушення законодавства про захист економічної конкуренції, витрати суб'єкта господарювання, які впливають на вартість товару, тощо.
При цьому, саме орган Антимонопольного комітету України має довести безпідставність посилання заінтересованої особи на інші чинники, що можуть позначатися на поведінці суб'єкта господарювання (зокрема, на специфіку відповідного товарного ринку; тривалість та вартість зберігання товару; час та вартість доставки; витрати на реалізацію товару тощо). На відповідний орган покладається обов'язок не лише доведення однотипної і одночасної (синхронної) поведінки суб'єктів господарювання на ринку, а й установлення шляхом економічного аналізу ринку (в тому числі, за необхідності, шляхом залучення спеціалістів та експертів) відсутності інших, крім попередньої змови, чинників (пояснень) паралельної поведінки таких суб'єктів господарювання.
З наведеного вбачається, що зміст узгоджених дій полягає в узгодженні суб'єктами господарювання своєї конкурентної поведінки, яка може виступати як діяльність, тобто, вчинення певних дій, так і як бездіяльність, тобто, утримання від певних дій. Слово "конкурентна" у сполученні "конкурентна поведінка" вказує на те, що така поведінка повинна стосуватися економічної конкуренції, тобто, змагання між суб'єктами господарювання з метою здобуття завдяки власним досягненням переваг над іншими суб'єктами господарювання, внаслідок чого споживачі, суб'єкти господарювання можуть обирати між кількома продавцями, покупцями, а окремий суб'єкт господарювання не може визначати умови обороту товарів на ринку.
Відмова суб'єктів господарювання від самостійності при прийнятті рішень у процесі зазначеного змагання розуміється як "узгодження". Формою такого узгодження може бути прийняття рішень об'єднаннями суб'єктів господарювання або будь-яка інша погоджена конкурентна поведінка.
Антиконкурентними узгодженими діями можуть бути дії суб'єктів господарювання, які конкурують між собою і зацікавлені в недопущенні, усуненні, обмеженні конкуренції, або суб'єкти господарювання, які безпосередньо не є конкурентами, але є економічно зацікавленими в недопущенні, усуненні, обмеженні конкуренції на товарному ринку (наприклад, при відносинах продавець-покупець).
Згідно ч. 1, 4 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", узгоджені дії, які призвели чи можуть призвести до недопущення, усунення чи обмеження конкуренції, визначаються антиконкурентними узгодженими діями, вчинення яких забороняється і тягне за собою відповідальність згідно із законом.
Відповідно до п. 4 ч. 2 ст. 6 Закону України "Про захист економічної конкуренції", антиконкурентними узгодженими діями в тому числі визнаються узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів торгів, аукціонів, конкурсів та тендерів.
До таких узгоджених дій, зокрема, віднесено узгоджені дії, які стосуються спотворення результатів конкурсних процедур закупівлі, коли відповідні пропозиції їх учасників (не менше ніж двох) встановлюються не на основі змагання, що передбачає самостійне прийняття кожним учасником рішень щодо формування та зміни конкурсних (тендерних) пропозицій (у випадку аукціону - пропозицій щодо ціни купівлі), а узгоджено.
Узгоджені дії учасників таких конкурсних процедур, спрямовані на досягнення узгодженого між ними результату цих процедур (як, наприклад, забезпечення перемоги певному учаснику при завищеній ним ціні товару), відносяться до категорії найбільш шкідливих антиконкурентних узгоджених дій. оскільки у таких випадках вибір для замовника обмежений лише поданими конкурсними пропозиціями і змова учасників призводить до порушення права замовника на придбання товару за ціною, сформованою в умовах конкуренції.
У відповідності до ст. 18 Закону України "Про захист економічної конкуренції", суб'єктам господарювання, об'єднанням забороняється схиляти інших суб'єктів господарювання до вчинення порушень законодавства по захист економічної конкуренції чи сприяти вчиненню таких порушень. Зокрема забороняється примушувати інших суб'єктів господарювання: до антиконкурентних узгоджених дій, визначених ст. 6 цього Закону; до узгоджених дій, визначених ст. 7, 8, 9 та 10 цього Закону; до участі у концентрації суб'єктів господарювання, визначеної ст. 22 цього Закону.
Так, з матеріалів справи вбачається, що в конкурсних торгах на закупівлю робіт з капітального ремонту доріг, представлених лотами №№ 1, 2, 4, 5, 14,16, 17, 19, 20, 21 брали участь два учасники - КП "Шляхрембуд", основним видом діяльності якого є виконання шляхових будівельних і ремонтних робіт та ТДВ "Спецбуд-3", основним видом діяльності якого є будівельні, будівельно-монтажні, ремонтні, пуско-налагоджувальні та інші подібного виду роботи.
В конкурсних торгах на закупівлю робіт з капітального ремонту доріг, представлених лотами № 9, 13, 15 брали участь три учасники - КП "Шляхрембуд", основним видом діяльності якого є виконання шляхових будівельних і ремонтних робіт, ТДВ "Спецбуд-3", основним видом діяльності якого є будівельні, будівельно-монтажні, ремонтні, пуско-налагоджувальні та інші подібного виду роботи, ТОВ "Паркінг+", основним видом діяльності якого є створення полотна автострад доріг, вулиць, шосе та інших автомобільних і пішохідних доріг;
Таким чином, відповідно до абз. 12 ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", учасники спірних торгів є суб'єктами господарювання, що являються конкурентами на ринку будівництва та ремонту доріг.
Об'єктивним економічним інтересом організації, установи чи суб'єкта господарювання, які виступають замовниками у процедурі закупівель, є підвищення ефективності своєї діяльності шляхом зниження витрат на закупівлю товарів". Іншими словами, замовники зацікавлені купити дешево якісні товари. Таким чином, забезпечення належного рівня конкуренції в процесі закупівлі товарів відповідає об'єктивним інтересам замовника.
Враховуючи, що бажання продати свої товари якомога дорожче та отримати найвищий дохід від продажу є досить сильним, стимули до конкуренції в учасників конкурсу - відсутні. Тобто, об'єктивні інтереси замовника та учасників конкурсу (як юридичних осіб) є діаметрально протилежними, що робить економічно невигідними для замовника домовленості між ними. Оскільки обмеження конкуренції при закупівлях призводить до завищення ціни та/або закупівлі менш якісних товарів, такі домовленості суперечать інтересам замовника в ефективності використання коштів.
Аналіз законодавства про державні закупівлі вказує на те, що саме по собі "створення конкурентного середовища" у сфері закупівель не є самоціллю в правовому регулюванні, а є лише засобом досягнення певного результату, який уособлюється в інтересі замовника, тому що стосовно нього не можна резюмувати невиконання обов'язку здійснювати закупівлю відповідно до встановленої законом процедури.
Судом встановлено, що КП "Шляхрембуд" є переможцем в конкурсних торгах за лотами №№ 1, 2, 4, 5, 9, 13, 14, 15, 16, 17, 19, 20, 21 оскільки ним було запропоновано найвигідніші умови, а саме найнижчу ціну та найвигідніші умови розрахунку.
Суд зазначає, що висновок відповідача, що переможці торгів пропонували виконання робіт без авансу, в той час як всі пропозиції інших учасників містили умову авансового платежу 30% від суми замовлення, суттєво зменшувала шанси цих учасників на перемогу у торгах, теж не відповідає дійсності, оскільки позивач в усіх шістнадцяти пропозиціях, що робив для участі у торгах, встановлював однакову умову оплати виконаних робіт, а саме - проведення робіт без авансу - є таким, що не відповідає фактичним даним.
Крім того, з матеріалів справи вбачається, що ТДВ "Спецбуд-3" не виграло в жодному лоті.
Відповідачем не доведено прямого зв'язку між часом подачі конкурсних пропозицій підприємством для участі у торгах й фактичною присутністю представників підприємств на конкурсних торгах до результатів торгів, оскільки критеріями для виявлення переможця у тогах є критерії ціна, умови розрахунку та інші підстави. Тому, висновок відповідача, з цього факту є нелогічним.
Також, суд, дослідуючи обставини справи щодо подачі конкурсних пропозицій позивача та третьої особи в один день, вважає, що вказане ніяким чином не свідчить про узгодженість дій при їх підготовці. А твердження відповідача про те, що вказаний факт є підтвердженням змови є лише нічим не обґрунтованим припущенням.
Недоведеність обставин, які мають значення для справи і які адміністративною колегією Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України визнано встановленими, є підставою для визнання недійсним рішення органу Антимонопольного комітету України в порядку ч. 1 ст. 59 Закону України "Про захист економічної конкуренції".
З врахуванням зазначеного, в рішеннях органів Антимонопольного комітету України має бути доведеним наявність узгоджених дій в діях учасників торгів та те, що вказані дії стосуються спотворення результатів торгів. Тому колегія суддів вважає, що в оспорюваному рішенні від № 223-р/к від 20.11.2014р. по справі № 3/01-227-14 відповідачем не доведено, що дії суб'єктів господарювання спотворили результати спірних торгів.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" та третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору Товариства з додатковою відповідальністю "Спецбуд-3" є обгрунтованими, правомірними та такими, що підлягають задоволенню.
За таких обставин та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст. ст. 1, 4, 12, 33, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Позов Комунального підрядного спеціалізованого підприємства по ремонту і будівництву автошляхів м. Харкова "Шляхрембуд" та позов третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору - Товариства з додатковою відповідальністю "Спецбуд-3" задовольнити повністю.
Визнати недійсними п.п. 1, 2, 3, 4, 5, 6, 10, 11, 12, 13, 14, 15, 25, 26, 27, 37, 38, 39, 40, 41, 42, 43, 44, 45, 46, 47, 48, 49, 50, 51, 55, 56, 57, 58, 59, 60, 61, 62, 63 рішення Адміністративної колегії Харківського обласного територіального відділення Антимонопольного комітету України від 20.11.2014 року № 223-р/к по справі № 3/01-227-14 "Про порушення законодавства про захист економічної конкуренції та накладення штрафу".
Повне рішення складено 22.06.2015 р.
Головуючий суддя Суддя Суддя С.Ч. Жельне Т.А. Лавренюк О.В. Макаренко