36000, м.Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
18.06.2015р. Справа №917/1058/15
за позовом Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Полтавагаз", вул. Козака, 2-а, м. Полтава,Полтавська область,36020
до Диканської центральної районної лікарні, вул.Енгельса, 42, смт. Диканька, Диканський район, Полтавська область,38500
про стягнення 201826,89 грн.
Суддя Іваницький Олексій Тихонович
секретар судового засідання Олефір О.І.
Представники сторін:
від позивача: Ревягіна С.В. дов. №201 від 18.12.2014р.
від відповідача: не з'явився
СУТЬ СПРАВИ: розглядається позовна заява про стягнення заборгованості за Договором №23 від 06.02.2015р. в розмірі 201826,89 грн.
10.06.2015р. за вх. канцелярії суду №8761 та №8762 від Диканської центральної районної лікарні надійшли заяви про припинення провадження по справі у зв"язку з повним погашенням заборгованості, що являється предметом спору. Суд подані заяви прийняв та залучив до матеріалів справи.
17.06.2015р. за вх. канцелярії суду №9182 від ПАТ "Полтавагаз" надійшла заява про припинення провадження в частині стягнення основного боргу 150326,54 грн., в зв"язку зі сплатою Диканською центральною районною лікарнею, та просить суд стягнути з відповідача пеню, 3% річних та інфляційні збитки.
Відповідач повноважного представника в судове засідання не направив, вимог ухвали суду від 25.05.2015р. не виконав.
без вручення адресату з відміткою про закінчення терміну зберігання.
Згідно статті 69 ГПК України спір має бути вирішено протягом двох місяців з дня надходження позовної заяви. В даному випадку цей строк закінчився, а тому суд не може більше відкладати розгляд справи.
Судом враховано рекомендації, викладені у п. 3.9.1 постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", відповідно до яких у разі, якщо ухвалу було надіслано за належною адресою і не повернуто підприємством зв'язку або повернуто з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи судом. Крім того п. 3.9.2 містить рекомендацію, що у випадку нез'явлення в засідання господарського суду представників обох сторін або однієї з них справа може бути розглянута без їх участі, якщо неявка таких представників не перешкоджає вирішенню спору.
Оскільки судом були виконані вказані норми, відповідач вважається повідомленим про час та місце розгляду справи.
Враховуючи достатність у матеріалах справи доказів для розгляду спору по суті, приписи ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (ратифікована Законом України від 17.07.1997 р. № 475/97-ВР) щодо права кожного на розгляд його справи упродовж розумного строку, суд не оцінює вказані обставини як підставу для подальшого відкладення розгляду справи. Спір розглядається за наявними матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України.
Розглянувши матеріали справи та дослідивши і оцінивши за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всі обставини справи в їх сукупності, а також за результатами оцінки поданих сторонами господарського процесу доказів, у нарадчій кімнаті суд задовольняє позовні вимоги виходячи з наступного:
06 лютого 2015 року між Публічним акціонерним товариством по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (надалі - Позивач) та Диканською центральною районною лікарнею (надалі - Відповідач, Споживач) був укладений договір на постачання природного газу за регульованим тарифом №23 (надалі - Договір). В подальшому між сторонами було укладено додаткову угоду від 01.08. 2013 до договору №5-П від 02.01.2013.
Відповідно до умов Договору Позивач зобов'язався поставити природний газ в обсягах, попередньо узгоджених Договором та Додатковою угодою від 06.02.215р., а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити природний газ на умовах, вказаних в договорі.
Відповідно до п. 4.6. Договору оплата за газ здійснюється Споживачем авансовим та/або плановим платежем із розрахунку договірного обсягу постачання газу протягом періоду оплати відповідно до Додатка 2 до Договору. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 5 числа, наступного за розрахунковим.
Відповідно до наданих позивачем актів прийому- передачі газу у березні - квітні 2015 р. ПАТ "Полтавагаз" поставило Диканській центральній районній лікарні 22266 куб.м. природного газу на загальну суму 150326,54 грн.
Ззобов'язання Споживачем були виконані в травні 2015р., даний факт підтверджує відповідач листом вх. канцелярі суду №8761 від 10.06.2015р.
Таким чином, сума основного боргу за договором №23 від 06.02.2015р. в розмірі 150 326, 54 грн. Відповідачем була сплачена в травні 2015 року.
17.06.2015р. ПАТ "Полтавагаз" надіслало до суду заяву (за вх. канцелярії суду №9182) про припинення провадження в частині стягнення основного боргу в розмірі 150326,54 грн.
Суд на підставі поданих представником позивача доказів припиняє провадження в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 150326,54 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України.
Частиною 1 статті 530 Цивільного кодексу України передбачено, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Відповідно до ст. 629 Цивільного кодексу України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст.ст. 611, 612 Цивільного кодексу України).
Статтею 229 ГК України передбачено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Згідно ч. 1 ст. 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги та утримання прибудинкових територій», суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують нежилі будинки і приміщення, належні їм на праві власності або орендовані ними на підставі договору, для провадження цієї діяльності за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню у розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100% загальної суми боргу.
Відповідно до 6.2.2 Договору, у разі порушення Споживачем строків оплати, із Споживача стягується пеня в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період за який стягується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
На підставі викладеного та у зв"язку з простроченням виконання зобов'язань за Договором ПАТ "Полтавагаз" нарахувало Відповідачу пеню за період з 06.04.2015р. по 13.05.2015р. в розмірі 9962,39 грн.
Здійснивши перевірку наданого позивачем розрахунку в частині позовних вимог щодо стягнення з відповідача 9962,39 грн. пені, суд прийшов до висновку, що останній підлягає задоволенню (розрахунок суми пені здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга:Еліт 8.1.5").
Статтею 625 ЦК України визначено, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. України.
Отже, у зв'язку з невиконанням зобов'язання по оплаті за природний газ Позивачем Відповідачу нараховано 3 % річних в сумі 498,11 грн. за період з 06.04.2015р. по 13.05.2015 р. та 41039,85 грн. інфляційних витрат за період з березня 2015 р. по травень 2015 р.
Після проведення перевірки наданого позивачем розрахунку позовних вимог в частині стягнення з відповідача 3% річних та інфляційних втрат, суд визнає їх правомірними (розрахунок здійснено за допомогою калькулятору підрахунку заборгованості та штрафних санкцій "Ліга.Еліт 8.1.5" та "НІС" Законодавство").
Відповідно до статті 32 ГПК України, доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у встановленому законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Стаття 33 ГПК України встановлює, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу. Згідно зі статтею 34 ГПК України, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Стаття 36 ГПК України передбачає, що письмовими доказами є документи i матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору. Письмові докази подаються в оригіналі або в належним чином засвідченій копії. Якщо для вирішення спору має значення лише частина документа, подається засвідчений витяг з нього. Оригінали документів подаються, коли обставини справи відповідно до законодавства мають бути засвідчені тільки такими документами, а також в інших випадках на вимогу господарського суду.
Відповідно до ч. 2 ст. 82 ГПК України рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Відповідно до, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що грунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом / статті 43 ГПК України.
Позивач відповідно до статей 32-34,36,38 ГПК України надав належні докази, довів обставини на які він посилався як підставу своїх вимог та обґрунтував які дають підставу суду позов задовольнити повністю.
В зв"язку з тим, що спір виник з вини відповідача, відповідно до ст. 49 ГПК України, судовий збір покладається на відповідача.
Після виходу з нарадчої кімнати суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення яким позовні вимоги задоволено частково.
Враховуючи викладене, матеріали справи, обставин справи в їх сукупності, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши і оцінивши подані додаткові докази, керуючись статтями 4 - 47, 22, 28, 32 - 34, 36, 43, 44 - 45, 471, 49, 75, 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, у нарадчій кімнаті, суд, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Припинити провадження в частині стягнення основної заборгованості в розмірі 150326,54 грн., на підставі п. 1-1 ст. 80 ГПК України..
3. Стягнути з Диканської центральної районної лікарні, вул.Енгельса, 42, смт. Диканька, Диканський район, Полтавська область,38500, код ЄДРПОУ 01999265) на користь Публічного акціонерного товариства по газопостачанню та газифікації "Гадячгаз" (вул. Будька, 26 а, м. Гадяч, Гадяцький район, Полтавська область, 37300, код 05524660, Інд.под. №055246616079, св-во плт. ПДВ №23603271) заборгованість за Договором №23 від 06.02.2015р. в розмірі 51 500,35 грн., з яких 9962,39 - пені, 498,11 грн. 3% річних, 41039,85 грн. інфляційних втрат, а також витрати на сплату судового збору в розмірі 4 036,54 грн. судового збору.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Суддя Іваницький О.Т.
Повне рішення складено 25.06.2015
Відповідно до ч. 5 ст. 85 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.