Справа № 2-421/08
(заочне)
19 січня 2009 року Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області у складі :
судді Озерянської Ж.М.
при секретарі Волинець Т.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у сел. Ювілейному цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП,
Позивач звернувся до суду з позовом до відповідачів про відшкодування матеріальної та моральної шкоди, завданої внаслідок ДТП, посилаючись на те, що 01 січня 2007 року відбулося ДТП за участю автомобіля «Форд» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобіля «ВАЗ-2102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2., під керуванням водія ОСОБА_3. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю Форд державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить позивачу .
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_3. ,який порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2007 року, який був звільнений від адміністративної відповідальності за ст.124 КупАП України в зв»язку з закінченням строків притягнення до адміністративної відповідальності.
Відповідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця №1315 ПП ОСОБА_4. вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1. складає 4173,84 грн.
У добровільному порядку відповідачі відмовляються виплатити вищевказану суму, а тому позивач просить стягнути з відповідачів суму матеріальної шкоди в розмірі 4173,84 грн., та моральну шкоду в розмірі 5000 грн. , судові витрати пов»язані з розглядом справи у розмірі 400 грн. витрат на проведення експертизи, 50 грн. на послуги адвоката, 84,78 грн. сплаченого судового збору та 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи, в подальшому позивач надав заяву про збільшення суми моральної шкоди до 7000 грн.
У судовому засіданні позивач підтримав позовні вимоги і просив їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_2. у судовому засіданні позовні вимоги не визнав, просив відмовити у їх задоволенні.
Відповідач ОСОБА_3. у судове засідання не з»явився, оскільки його місце проживання не відоме, повідомлений про час слухання справи через повідомлення у пресі газеті «Вісті Придніпров»я» за № 102 (994) від 25 грудня 2008 року.
Зі згоди позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.
Суд, вислухавши у судовому засіданні пояснення позивача,відповідача, дослідивши матеріали справи, приходить до наступного.
Встановлено, що 01 січня 2007 року відбулося ДТП, за участю автомобіля «Форд» державний реєстраційний номер НОМЕР_1 під керуванням позивача та автомобіля «ВАЗ-2102», державний реєстраційний номер НОМЕР_2, що належить ОСОБА_2, під керуванням за дорученням водія - відповідача ОСОБА_3. В результаті дорожньо-транспортної пригоди було завдано шкоди автомобілю «Форд», державний реєстраційний номер НОМЕР_1, що належить ОСОБА_1.
Дана дорожньо-транспортна пригода сталася з вини відповідача ОСОБА_3., який порушив п.16.11 Правил дорожнього руху України, що підтверджується постановою Дніпропетровського районного суду Дніпропетровської області від 18 травня 2007 року ( а.с.7).
На підставі ст.61 ЦПК України обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній , господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
Згідно ст.1166 ЦК України шкода, завдана майну фізичної чи юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.
Відповідно до ст.1188 ЦК України, шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.
Відповідно до висновку спеціаліста-автотоварознавця №1315 ПП ОСОБА_4. вартість матеріального збитку, заподіяного ОСОБА_1. складає 4173,84 грн (а.с.10-16).
Як встановлено в судовому засіданні, автомобіль ВАЗ-2102 державний реєстраційний номер НОМЕР_2 належить на праві приватної власності ОСОБА_2., але на підставі доручення від 18.11.2006 року, посвідченого приватним нотаріусом ОСОБА_2. передав ОСОБА_3. право володіння та користування автомобілем ВАЗ 2102 державний номерНОМЕР_2 (а.с.24).
Відповідно ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об»єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку.
У відповідності до п.4 Пленуму Верховного Суду України „Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди” від 27 березня 1992 року № 6 з наступними змінами, під володільцем джерела підвищеної небезпеки розуміється юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки на підставі права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших підстав (договору оренди, довіреності тощо).
Оскільки встановлено, що винним у заподіянні шкоди є ОСОБА_3., йому належало право володіння та користування транспортним засобом на правовій підставі, суд вважає за необхідне задовольнити вимоги позивача у частині стягнення матеріальної шкоди з ОСОБА_3., а в частині стягнення вказаних сум з відповідача ОСОБА_2. відмовити у зв»язку з вищевикладеним.
Вимоги позивача про відшкодування йому моральної шкоди обґрунтовані і підлягають задоволенню відповідно до ст.1167 ЦК України, оскільки з противоправного діяння відповідача він зазнав моральні страждання.
Проте, суд вважає, що сума, яку вимагає позивач в рахунок моральної шкоди в розмірі 7.000 грн. завищена і не відповідає тим моральним стражданням, які він зазнав, а тому зменшує її до 1.000 грн.
Відповідно до ст.88 ЦПК України з відповідача ОСОБА_3. на користь позивача необхідно стягнути витрати по сплаті судового збору в розмірі 84 грн.78 коп., витрати, пов'язані із проведенням експертизи в розмірі 400 грн.,витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі 30 грн.
Керуючись ст.ст.3,15,15-1,30,62,66,75,76,84,88,109,119 ЦПК України, ст.ст. 16 п.9,23,1166,1188 ЦК України, Постановою Пленуму Верховного Суду України № 6 від 27.03.1992 року "Про практику розгляду судами цивільних справ за позовами про відшкодування шкоди" і Постановою Пленуму Верховного Суду України "Про судову практику по справах про відшкодування моральної (немайнової ) шкоди" від 31.03.1995 року, суд -
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 у рахунок відшкодування матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП -4 173,84; у рахунок відшкодування моральної шкоди -1 000 грн.; судові витрати у розмірі 564,78 грн., а всього стягнути 5 738 грн.62.
У задоволенні позовних вимог до ОСОБА_2-відмовити.
Заяву про апеляційне оскарження рішення суду може бути подано протягом 10 днів з дня проголошення рішення, а апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.
Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив за письмовою заявою відповідача , поданою протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя : Озерянська Ж.М.