17 червня 2015 року Справа № 907/177/15
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Головуючого судді:Губенко Н.М.,
суддів:Барицької Т.Л.,
Картере В.І.,
розглянувши касаційну скаргуПублічного акціонерного товариства "Акцент-Банк"
на постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2015
та на ухвалугосподарського суду Закарпатської області від 24.02.2015
проповернення позовної заяви Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк"
у справі№907/177/15 господарського суду Закарпатської області
за позовомПублічного акціонерного товариства "Акцент-Банк"
доФізичної особи - підприємця ОСОБА_4
простягнення суми 11 920,06 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
- позивача Каракоця О.Р.,
- відповідача повідомлений, але не з'явився;
Ухвалою господарського суду Закарпатської області від 24.02.2015 (суддя Карпинець В.І.), залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 (судді: Кузя В.Л., Галушко Н.А., Орищин Г.В.), повернуто Публічному акціонерному товариству "Акцент-Банк" (надалі позивач/банк/скаржник) позовну заяву про стягнення з Фізичної особи - підприємця ОСОБА_4 (надалі відповідач/ФОП) 11 920,06 грн.
Позивач, не погоджуючись із вказаними судовими рішеннями, звернувся до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою, в якій, посилаючись на порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, просить ухвалу та постанову скасувати, справу передати на розгляд до місцевого господарського суду.
Сторони належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи.
Заслухавши пояснення учасників судового засідання, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні матеріали справи, проаналізувавши застосування судами норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Відповідно до ч. 1 ст. 54 ГПК України позовна заява подається до господарського суду в письмовій формі і підписується повноважною посадовою особою позивача або його представником, прокурором, громадянином - суб'єктом підприємницької діяльності або його представником.
За приписами ст. 28 ГПК України справи юридичних осіб в господарському суді ведуть їх органи, що діють у межах повноважень, наданих їм законодавством та установчими документами, через свого представника; керівники підприємств та організацій, інші особи, повноваження яких визначені законодавством або установчими документами, подають господарському суду документи, що посвідчують їх посадове становище; представниками юридичних осіб можуть бути також інші особи, повноваження яких підтверджуються довіреністю від імені підприємства, організації.
Відповідно до статті 246 Цивільного кодексу України довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Довіреність є підставою для представництва і ґрунтується на односторонньому волевиявленні особи, яку представляють і за своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином.
Згідно з приписами ст. 57 ГПК України до позовної заяви, підписаної представником позивача, додається довіреність чи інший документ, що підтверджує повноваження представника позивача.
В той же час, як вірно встановив суд першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, зокрема, доданої до позовної заяви довіреності від 05.10.2012 №3913-О, видана вона була ПАТ КБ "Приватбанк" представнику ОСОБА_6, який підписав позовну заяву, на представництво інтересів саме ПАТ КБ "Приватбанк", в той час, як позивачем у даній справі згідно із позовною заявою є ПАТ "Акцент-Банк".
Виходячи з чого, є вірним висновок судів попередніх інстанцій про те, що додана до позовної заяви довіреність від 05.10.2012 №3913-О не є доказом наявності у ОСОБА_6 на представництво саме інтересів ПАТ "Акцент-Банк", позаяк відсутні правові підстави вважати, що подана ПАТ "Акцент-Банк" позовна заява підписана саме уповноваженим вказаним банком на вчинення відповідних дій представником.
Крім того, згідно з приписами ст. 57 ГПК України, до позовної заяви додаються також докази сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Абзацом 1 п. 2.21. постанови пленуму Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування розділу VI Господарського процесуального кодексу України" №7 від 21.02.2013 платіжне доручення на безготівкове перерахування судового збору, квитанція установи банку про прийняття платежу готівкою додаються до позовної заяви (заяви, скарги) і мають містити відомості про те, яка саме позовна заява (заява, скарга, дія) оплачується судовим збором.
Згідно з листом Головного Управління Державної казначейської служби України в Закарпатській області від 02.02.2012 №061-08/68-556 при сплаті судового збору вказується призначення платежу: "судовий збір за позовом ___ (скорочене найменування позивача) до ____ (скорочене найменування відповідача…).
В той же час, як вірно встановили суди попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, в графі "Призначення платежу", доданого до позовної заяви платіжного доручення про сплату судового збору, зазначено: "Судовий збір за позовом ПАТ КБ "Приватбанк"…", а не "Судовий збір за позовом ПАТ "Акцент-Банк", що не є належним доказом сплати судового збору за поданим саме ПАТ "Акцент-Банк" позовом.
Відповідно до п.п. 1 та 4 ч. 1 ст. 64 ГПК України суддя повертає позовну заяву і додані до неї документи без розгляду, якщо: позовну заяву підписано особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не вказано та не подано доказів сплати судового збору у встановлених порядку та розмірі.
Виходячи з наведеного, є правомірним висновок судів попередніх інстанцій про повернення позовної заяви у зв'язку з порушенням ПАТ "Акцент-Банк" ст. 64 ГПК України.
Доводи касаційної скарги про те, що довіреністю від 25.12.2012 №986 ПАТ "Акцент-Банк" уповноважив ПАТ КБ "Приватбанк" на представництво інтересів ПАТ "Акцент-Банк" в судах, та сплату судового збору, а тому, ОСОБА_6 мав право на підставі довіреності, виданої ПАТ КБ "Приватбанк" від 05.10.2012 №3913-О, на вчинення відповідних дій, відхиляються судовою колегією з наступного.
Відповідно до ст. 240 ЦК України представник зобов'язаний вчиняти правочин за наданими йому повноваженнями особисто. Він може передати своє повноваження частково або в повному обсязі іншій особі, якщо це встановлено договором або законом між особою, яку представляють, і представником, або якщо представник був вимушений до цього з метою охорони інтересів особи, яку він представляє. Представник, який передав своє повноваження іншій особі, повинен повідомити про це особу, яку він представляє, та надати їй необхідні відомості про особу, якій передані відповідні повноваження (замісника). Невиконання цього обов'язку покладає на особу, яка передала повноваження, відповідальність за дії замісника як за свої власні.
Як вказувалося вище, довіреність від імені юридичної особи видається її органом або іншою особою, уповноваженою на це її установчими документами. Довіреність є підставою для представництва і ґрунтується на односторонньому волевиявленні особи, яку представляють і за своєю правовою природою довіреність є одностороннім правочином (ст. 246 Цивільного кодексу України).
Виключень щодо уповноваження особи на вчинення тих чи інших дій в порядку передоручення законом не передбачено, тобто, передоручення від імені юридичної особи також здійснюється на підставі довіреності.
Як вбачається з довіреності, виданої ПАТ "Акцент-Банк" на представництво його інтересів ПАТ КБ "Приватбанк", датована вона 25.12.2012, в той час, як додана до позовної заяви довіреність від ПАТ КБ "Приватбанк" ОСОБА_6 датована 25.10.2012, що свідчить про те, що вона видана ОСОБА_6 за два місяці до видачі довіреності ПАТ "Акцент-Банк" на представництво його інтересів ПАТ КБ "Приватбанк", а тому, не підтверджує повноважень ОСОБА_6 на представництво інтересів ПАТ "Акцент-Банк" в порядку передоручення ПАТ КБ "Приватбанк" своїх повноважень щодо представництва ПАТ "Акцент-Банк" за довіреністю №986 від 25.12.2012.
Інші доводи касаційної скарги також не спростовують правомірних висновків судів попередніх інстанцій та не свідчать про порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права, а тому, подана касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111, 11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Акцент-Банк" залишити без задоволення.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 08.04.2015 та ухвалу господарського суду Закарпатської області від 24.02.2015 у справі №907/177/15 залишити без змін.
Головуючий суддя Н.М. Губенко
Судді: Т.Л. Барицька
В.І. Картере