15 червня 2015 року м. Київ К/9991/34735/11
Вищий адміністративний суд України в складі колегії суддів:
головуючого Ланченко Л.В.
суддів Пилипчук Н.Г.
Цвіркуна Ю.І.
за участю секретаря Ковтун О.С.
представника відповідача Сорокіна О.С.
прокурора Семененка В.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові, Заступника прокурора Харківської області
на постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011
у справі №2а-8595/10/2070
за позовом Прокурора м.Харкова в особі держави в особі Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові
до Державного підприємства «Харківський завод електроапаратури»
про стягнення заборгованості, -
Постановою Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 позов задоволено. Стягнуто з ДП «Харківський завод електроапаратури» в доход держбюджету суму податкового боргу з урахуванням пені та штрафних санкцій у розмірі 4762041,74 грн.
Постановою Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 постанову Харківського окружного адміністративного суду від 11.01.2011 скасовано в частині позовних вимог на суму 1767644,69 грн., з прийняттям в цій частині нової постанови про відмову в позові. В іншій частині рішення суду першої інстанції залишено без змін.
У справі відкрито касаційне провадження за касаційною скаргою позивача та прокурора, у яких ставиться питання про скасування рішення суду апеляційної інстанції в частині відмови у задоволенні позову та залишення в силі рішення суду першої інстанції, з підстав порушення норм матеріального та процесуального права.
Перевіривши повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в судових рішеннях, в межах доводів касаційної скарги, колегія суддів дійшла висновку, що касаційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з такого.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що відповідачем, відповідно до пп. 4.1.1 п. 4.1 ст. 4 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» подавалися податкові декларації та розрахунки, зокрема, з податку з власників транспортних засобів та інших самохідних машин та механізмів, комунального податку, збору за забруднення навколишнього природного середовища, земельного податку та податку на додану вартість, однак сплати узгоджених податкових зобов'язань в граничний термін не відбулось, що призвело до виникнення податкового боргу, про стягнення якого заявлено позов.
Перевіряючи наявність у відповідача податкового боргу в заявленому податковим органом розмірі, судом апеляційної інстанції встановлено, що у зв?язку з прийняттям 33 сесією Харківської міської ради 5-го скликання рішення від 29.04.2009 №92/09 про припинення права відповідача на користування земельними ділянками площею 3,1268 га та 1,7610 га останнім були подані до податкового органу уточнені податкові декларації, згідно яких розмір земельного податку за 2009-2010 р.р. зменшено на 91972,56 грн. та 145676,99 грн. відповідно.
Позивачем не надано доказів неприйняття зазначених уточнюючих розрахунків та прийняття відповідних податкових повідомлень-рішень про донарахування платнику податкових зобов?язань з податку на землю у зазначених розмірах, у зв?язку з чим правильними є висновки суду апеляційної інстанції про безпідставність вимог податкового органу про стягнення податкового боргу з земельного податку в розмірі 237649,55 грн. та пені в розмірі 1136,55 грн.
Щодо заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 1344238,00 грн., то судом апеляційної інстанції встановлено, що вона виникла внаслідок несплати податкового зобов?язання донарахованого податковим повідомленням-рішенням №0000710840/0 від 03.10.2008. Однак, постановою Харківського окружного адміністративного суду від 30.03.2009, залишеною без змін ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 04.02.2010, зазначене податкове повідомлення-рішення скасовано. Таким чином, доводи позивача про наявність у відповідача заборгованості по сплаті податку на додану вартість в сумі 1344238,00 грн. не знайшли свого підтвердження.
Крім того, судом апеляційної інстанції встановлено, що рішенням Господарського суду Харківської області від 26.08.2003, залишеним без змін постановою Харківського апеляційного господарського суду від 17.02.2004, у справі №А-27/114-03 було встановлено факт сплати підприємством 184620,59 грн. ПДВ за перший квартал 2001 року, які СДПІ ВПП у м. Харкові безпідставно зарахувала на погашення податкового боргу з ПДВ, який виник до 01.01.2001 і підлягав списанню або розстроченню відповідно до вимог ст.19 Закону України «Про порядок погашення зобов?язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами». Однак, позивачем не внесено змін до облікових карток відповідача щодо переплати податку на додану вартість у розмірі 184620,59 грн.
З огляду на встановлене, суд апеляційної інстанції дійшов вірного висновку, що наявність у відповідача податкового боргу з земельного податку в розмірі 237649,55 грн., пені в розмірі 1136,55 грн., податку на додану вартість у розмірі 1528858,59 грн. податковим органом не доведена, у зв?язку з чим позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.
Доводи касаційних скарг позивача та прокурора висновків суду апеляційної інстанції не спростовують. Посилання заявників на пункт 7.7 ст. 7 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» є безпідставним.
Законом України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами», який є спеціальним законом з питань оподаткування і який установлює порядок погашення зобов'язань юридичних або фізичних осіб перед бюджетами та державними цільовими фондами з податків і зборів (обов'язкових платежів), нарахування і сплати пені та штрафних санкцій, що застосовуються до платників податків, визначені заходи, які вживаються контролюючим органом з метою погашення платниками податків податкового боргу і які не передбачають можливості зміни призначення платежу, самостійно визначеного платником податків.
За встановлених обставин, судова колегія не вбачає підстав для скасування рішення суду апеляційної інстанції з мотивів наведених у касаційних скаргах.
Керуючись ст. ст. 220, 221, 223, 224, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, суд -
Касаційні скарги Спеціалізованої державної податкової інспекції по роботі з великими платниками податків у м.Харкові та Заступника прокурора Харківської області залишити без задоволення, а постанову Харківського апеляційного адміністративного суду від 17.05.2011 - без змін.
Ухвала вступає в законну силу з моменту проголошення. Заява про перегляд судового рішення в адміністративній справі може бути подана з підстав, в порядку та у строки встановлені ст.ст.236-2391 КАС України безпосередньо до Верховного Суду України.
Головуючий Л.В.Ланченко
Судді Н.Г.Пилипчук
Ю.І.Цвіркун