"16" червня 2015 р. м. Київ К/800/50262/13
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
Іваненко Я.Л., Мойсюка М.І., Тракало В.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження заяву ОСОБА_4 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії,
У травні 2015 року ОСОБА_4 звернувся з заявою про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2015 року (далі - постанова), прийнятої у даній справі.
В обґрунтування вимог посилається на те, що резолютивна частина постанови є незрозумілою, а тому просить задовольнити заяву, роз'яснивши, чи повинен він з травня 2015 року отримувати щомісячне грошове утримання у розмірі, нарахованому до 2012 року.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи заяви, колегія суддів дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
У відповідності до частини 1 статті 170 Кодексу адміністративного судочинства України якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту.
Тобто, за змістом наведеної процесуальної норми, судове рішення, про роз'яснення якого подано заяву повинно бути незрозумілим, таким що ускладнює або унеможливлює його виконання, не дає змоги для його однозначного сприйняття та тлумачення, як з боку учасників спору, так і для державного виконавця, який здійснює його виконання.
З матеріалів справи та рішень судів першої, апеляційної і касаційної інстанцій вбачається, що позивач просив про перерахунок його довічного грошового утримання судді у відставці на підставі частини 3 статті 138 Закону України від 7 липня 2010 року № 2453-VI «Про судоустрій і статус суддів», виходячи з розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді починаючи з 30 серпня 2012 року.
Довічне грошове утримання судді у відставці призначене позивачу у розмірі 82 відсотки грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.
Суди першої та апеляційної інстанцій позов задовольнили в повному обсязі.
Постановою Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2015 року, яку просить роз'яснити заявник, рішення судів попередніх інстанцій скасовані та прийняти нову постанову, якою адміністративний позов ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії задоволено частково.
Зобов'язано Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області здійснити перерахунок та виплату ОСОБА_4 щомісячного грошового утримання починаючи з 30 серпня 2012 року виходячи з розміру 80 відсотків заробітної плати голови Новгород - Сіверського районного суду Чернігівської області, з урахуванням раніше здійснених виплат, в решті позову відмовлено.
За приписами частини 2 статті 11 Кодексу адміністративного судочинства України суд розглядає адміністративні справи не інакше як за позовною заявою, поданою відповідно до цього Кодексу, і не може виходити за межі позовних вимог. Суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять.
В свою чергу, згідно з положеннями частини 4 статті 195 Кодексу адміністративного судочинства України суд апеляційної інстанції не може розглядати позовні вимоги, що не були заявлені в суді першої інстанції.
Аналогічне правило щодо меж перегляду справи судом касаційної інстанції встановлене частиною 3 статті 220 Кодексу адміністративного судочинства України.
Позовна заява розглянута в межах спірного періоду з 30 серпня 2012 року, без обмеження виплати позивачу довічного грошового утримання судді у відставці кінцевою датою.
Рішення суду касаційної інстанції за своєю суттю є зрозумілим, а тому підстави для роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2015 року та задоволення заяви ОСОБА_4 відсутні.
Керуючись статтею 170 Кодексу адміністративного судочинства України колегія суддів, -
У задоволенні заяви ОСОБА_4 про роз'яснення постанови Вищого адміністративного суду України від 7 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_4 до Управління Пенсійного фонду України в Новгород-Сіверському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити певні дії - відмовити.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Я.Л. Іваненко
М.І. Мойсюк
В.В. Тракало