03 червня 2015 р. Справа № 876/8734/14
Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючого судді Іщук Л.П.,
суддів Обрізка І.М., Онишкевича Т.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова на постанову Франківського районного суду міста Львова від 25 квітня 2014 року у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова про зобов'язання вчинити дії,
встановив:
ОСОБА_1 звернувся до Франківського районного суду міста Львова з позовом до управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова (далі - УПФ України у Франківському районі м.Львова), в якому просив визнати неправомірним та скасувати рішення УПФ України у Франківському районі м. Львова від 04.09.2013 року № 187144, зобов'язати відповідача провести перерахунок пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу", стягнути з відповідача заборгованість з пенсії та невиплачену при виході на пенсію грошову допомогу у розмірі 10 місячних посадових окладів.
Вважає, що оскаржуване рішення УПФ України у Франківському районі м.Львова про припинення виплати йому пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» прийняте з порушенням норм чинного законодаства України, оскільки на момент виходу на пенсію він працював помічником народного депутата України, на яку поширюється Закон України «Про державну службу» і мав стаж роботи на державній службі більше 23 років, а тому мав право на призначення пенсії державного службовця, яка фактично була призначена з лютого 2013 року.
Постановою Франківського районного суду міста Львова від 25 квітня 2014 року позов задоволений частково, визнано неправомірним та скасовано рішення УПФ України у Франківському районі м. Львова від 04.09.2013 року № 187144, зобов'язано відповідача провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 відповідно до Закону України "Про державну службу", в решті позовних вимог відмовлено.
Відповідач - УПФ України у Франківському районі м.Львова оскаржив постанову суду першої інстанції. Вважає, що оскаржувана постанова винесена без належного з'ясування обставин справи і з порушенням норм матеріального і процесуального права, просить її скасувати і прийняти нову, якою відмовити в задоволенні позовних вимог.
В апеляційній скарзі зазначає, що позивач не набув права на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки не перебував на посадах, що відносились до посад державних службовців на час досягнення визначеного Законом України «Про державну службу» 60-річного віку відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу».
Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання не з'явилися, належним чином повідомлені про місце та час розгляду справи, а тому колегія суддів вважає за можливе розглянути справу відповідно до ст. 196 КАС України.
Заслухавши доповідь судді Львівського апеляційного адміністративного суду, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що з 10.02.2003 року ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, призначена пільгова пенсія, як учаснику бойових дій. Розпорядженням відповідача № 187144 від 20.02.2013 року ОСОБА_1 на підставі його звернення від 13.02.2013 року здійснений перерахунок та призначена пенсія державного службовця відповідно до Закону України "Про державну службу". Стаж державної служби ОСОБА_1 станом на день звернення за пенсією державного службовця становив 23 роки 03 місяці 12 днів. ОСОБА_1 займав посаду помічника-консультанта народного депутата України, з якої останнього звільнено у зв'язку із припиненням повноважень народного депутата України на підставі розпорядження № 5205 від 12.12.2012 року. Згідно записів у трудовій книжці, внесеними кадровою службою Верховної Ради України, позивач займав вказану посаду з 14.06.2012 року по 12.12.2012 року.
Згідно листа управління Державної служби головного управління Державної служби України у Львівській області № 196/то1220-13 від 03.06.2013 року зазначений стаж роботи ОСОБА_1 на посаді помічника народного депутата України зараховується до стажу державної служби.
Згідно протоколу-подання від 04.09.2013 року УПФ України у Франківському районі м. Львова прийняте рішення про припинення виплати ОСОБА_1 пенсії за Законом України «Про державну службу» та виплату пенсії за Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне забезпечення».
Суд першої інстанції, задовольняючи частково адміністративний позов, виходив з того, що оскаржуване рішення УПФ України у Франківському районі м.Львова про припинення виплати позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу» прийняте з порушенням норм чинного законодаства України, тому підлягає скасуванню. Позовна вимога про виплату позивачу грошової допомоги у розмірі 10 місячних посадових окладів, передбаченої ст. 37 Закону України «Про державну службу» до задоволення не підлягає, оскільки вказана грошова допомога виплачується за місцем роботи.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується і колегія суддів апеляційної інстанції, виходячи з наступного.
Відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу», яка діяла на час звернення ОСОБА_1 за пенсією державного службовця, право на одержання пенсії державних службовців мають особи, які досягли встановленого законодавством пенсійного віку, за наявності страхового стажу для чоловіків - не менше 25 років, для жінок - не менше 20 років, у тому числі стажу державної служби - не менше 10 років, та які на час досягнення пенсійного віку працювали на посадах державних службовців, а також особи, які мають не менше 20 років стажу роботи на посадах, віднесених до категорій посад державних службовців, - незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач ОСОБА_1 на момент звернення до УПФ України у Франківському районі м. Львова про здійснення перерахунку пенсії відповідно до Закону України "Про державну службу" мав стаж державної служби більше 23 років, тому відповідно до ст. 37 Закону України «Про державну службу» має право на одержання пенсії державних службовців, незалежно від місця роботи на час досягнення пенсійного віку, що, відповідно, спростовує посилання апелянта на те, що позивач не набув права на пенсію відповідно до Закону України «Про державну службу», оскільки не перебував на посадах, що відносились до посад державних службовців на час досягнення визначеного Законом України «Про державну службу» віку.
Колегія суддів апеляційного суду звертає увагу також на те, що на час звернення за пенсією державного службовця позивач вже отримував пенсію, але призначену йому не за віком, а як учаснику війни.
Враховуючи вищенаведене, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновком суду першої інстанції про задоволення позову ОСОБА_1 в частині зобов'язання відповідача провести перерахунок позивачу пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Суд першої інстанції правильно і повно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду, а тому постанову суду першої інстанції слід залишити без змін.
Керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд
ухвалив :
Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України у Франківському районі м.Львова залишити без задоволення, а постанову Франківського районного суду міста Львова від 25 квітня 2014 року у справі № 465/12091/13а - без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, які беруть участь у справі і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів після набрання нею законної сили.
Головуючий Л.П. Іщук
Судді І.М. Обрізко
Т.В. Онишкевич