Справа: № 826/6166/15 Головуючий у 1-й інстанції: Келеберда В.І. Суддя-доповідач: Желтобрюх І.Л.
Іменем України
11 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
головуючої-судді: Желтобрюх І.Л.,
суддів: Мамчура Я.С.,
Шостака О.О.,
при секретарі: Оліщук А.Ю.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві на постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Лідер» про підтвердження обґрунтованості застосування адміністративного арешту, -
Державна податкова інспекція у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві звернулася до Окружного адміністративного суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Еко Лідер» та просило надати підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача.
Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року в задоволенні позову відмовлено.
Не погоджуючись з прийнятим судовим рішенням позивач подав апеляційну скаргу, в якій просив постанову суду першої інстанції скасувати як таку, що ухвалена з порушенням норм матеріального та процесуального права, та ухвалити нове рішення, яким позов задовольнити в повному обсязі. В обґрунтування вимог апеляційної скарги посилається на те, що з метою вручення документів, що дають підстави для проведення перевірки податковим органом здійснено вихід за податковою адресою та встановлено, що відповідач не знаходиться за податковою адресою, у зв'язку з викладеним податковим органом прийнято рішення про застосування умовного адміністративного арешту майна відповідача.
Заслухавши суддю-доповідача, учасників процесу, які з'явилися у судове засідання, вивчивши матеріали справи, дослідивши й проаналізувавши доводи апеляційної скарги і докази на їх підтвердження, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції, 20.03.2015 податковим органом видано наказ №268-П про проведення документальної позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еко Лідер» з питань фінансово-господарських взаємовідносин із ПВП «Квадро» за період вересень 2014 року, ТОВ «Лирокс-Груп» за період жовтень-листопад 2014 року, ТОВ «Стобуд» та ТОВ «Люрекс» за період грудень 2014 року тривалістю 10 робочих днів та виписано направлення на проведення перевірки від 20.03.2015 № 192.
Вказані наказ та направлення отримано нарочно головним бухгалтером відповідача, після чого податковим органом розпочато перевірку.
Оскільки відповідачем, на думку податкового органу, документи фінансово-господарської діяльності було надано до перевірки не в повному обсязі, податковим органом прийнято Наказ від 02.04.2015 № 343-П про продовження терміну проведення позапланової виїзної перевірки ТОВ «Еко-Лідер» з 03.04.2015 на 5 днів.
З метою вручення вищеозначеного наказу податковим органом 02.04.2015 здійснено виїзд на податкову адресу відповідача, а саме: м. Київ, пр. Бажана, 14, офіс 8 та встановлено, що ТОВ «Еко Лідер» та його посадові особи за зазначеною адресою не знаходяться, про що складено Акт від 02.04.2015 №150/22-02 про невстановлення місцезнаходження підприємства та Акт про неможливість вручення наказу щодо продовження позапланової виїзної перевірки від 02.04.2015 №151/22-02.
Також, податковим органом щодо ТОВ «Еко Лідер» прийнято рішення від 06.04.2015 №285/10/26-51-22-08 про застосування умовного арешту майна платника податків.
Відмовляючи в задоволенні адміністративного позову суд першої інстанції виходив з того, що проведення позапланової виїзної документальної перевірки відповідача на час прийняття рішення про застосування арешту майна відповідача було призупинено та відповідачем фактично не вчинялись дії щодо відмови від проведення перевірки або недопуску посадових осіб податкового органу до проведення перевірки, з огляду на що підстави для підтвердження обґрунтованості адміністративного арешту майна відповідача, - відсутні.
Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та висновкам суду першої інстанції, колегія суддів виходить з такого:
Відповідно до пункту 75.1.2 пункту 75.1 статті 75 ПК України документальною виїзною перевіркою вважається перевірка, яка проводиться за місцезнаходженням платника податків чи місцем розташування об'єкта права власності, стосовно якого проводиться така перевірка.
Пунктами 78.5 та 78.4 статті 78 ПК України встановлено, що про проведення документальної позапланової перевірки керівник контролюючого органу приймає рішення, яке оформлюється наказом. Право на проведення документальної позапланової перевірки платника податків надається лише у випадку, коли йому до початку проведення зазначеної перевірки вручено під розписку копію наказу про проведення документальної позапланової перевірки. Допуск посадових осіб контролюючих органі до проведення документальної позапланової виїзної перевірки здійснюється згідно із статтею 81 цього Кодексу.
Згідно з пунктами 81.1 та 81.2 статті 81 ПК України посадові особи контролюючого органу мають право приступити до проведення документальної виїзної перевірки, фактичної перевірки за наявності підстав для їх проведення, визначених цим Кодексом, та за умови пред'явлення або надіслання у випадках, визначених цим Кодексом, таких документів: направлення на проведення такої перевірки, в якому зазначаються дата видачі, найменування контролюючого органу, реквізити наказу про проведення відповідної перевірки, найменування та реквізити суб'єкта (прізвище, ім'я, по батькові фізичної особи - платника податку, який перевіряється) або об'єкта, перевірка якого проводиться, мета, вид (документальна планова/позапланова або фактична), підстави, дата початку та тривалість перевірки, посада та прізвище посадової (службової) особи, яка проводитиме перевірку. Направлення на перевірку у такому випадку є дійсним за наявності підпису керівника контролюючого органу або його заступника, що скріплений печаткою контролюючого органу; копії наказу про проведення перевірки; службового посвідчення осіб, які зазначені в направленні на проведення перевірки.
Відповідно до пункту 12.4 розділу XII Порядку обліку платників податків і зборів, затвердженого наказом ДПА від 22 грудня 2010 року (далі - Порядок) щодо кожного платника податків, щодо якого виявлена відсутність його за місцезнаходженням (місцем проживання) та не з'ясоване його фактичне місцезнаходження (місце проживання), підрозділ органу ДПС, який з'ясував зазначений факт, готує та передає підрозділам податкової міліції запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків за формою, що затверджується центральним органом ДПС. До Єдиного банку даних юридичних осіб та Реєстру самозайнятих осіб вносяться дані про подання запиту.
В силу приписів пункту 12.5 розділу XII Порядку якщо за результатами заходів щодо встановлення фактичного місцезнаходження юридичної особи підрозділами податкової міліції буде підтверджено відсутність такої особи за місцезнаходженням або встановлено, що фактичне місцезнаходження юридичної особи не відповідає зареєстрованому місцезнаходженню, керівник (заступник керівника) органу ДПС приймає рішення про направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП (додаток 21) для вжиття заходів, передбачених частиною восьмою статті 19 Закону № 755-IV.
Відповідно до пункту 3.2 розділу ІІ Положення у разі підтвердження відсутності платника податків за місцезнаходженням (місцем проживання) структурний підрозділ органу ДПС, який є ініціатором запиту, готує за відповідною формою запит на встановлення місцезнаходження (місця проживання) платника податків та направляє до підрозділу податкової міліції.
Отже, встановлення відсутності платника податків за місцезнаходженням є підставою для направлення запиту про встановлення місцезнаходження та, в подальшому, направлення до відповідного державного реєстратора повідомлення про відсутність юридичної особи за місцезнаходженням за формою № 18-ОПП.
Разом з тим, адміністративний арешт майна платника податків (далі - арешт майна) є винятковим способом забезпечення виконання платником податків його обов'язків, визначених законом. Арешт майна може бути застосовано, якщо з'ясовується одна з таких обставин, зокрема, якщо платник податків відмовляється від проведення документальної перевірки за наявності законних підстав для її проведення або від допуску посадових осіб контролюючого органу (п. 91.1 та пп. 94.2.3 п. 94.2 ст. 94 ПК України).
Пунктами 94.6 та 94.6 статті 94 Податкового кодексу України встановлено, що керівник контролюючого органу (його заступник) за наявності однієї з обставин, визначених у пункті 94.2 цієї статті, приймає рішення про застосування арешту майна платника податків. Арешт на майно може бути накладено рішенням керівника контролюючого органу (його заступника), обґрунтованість якого протягом 96 годин має бути перевірена судом. Тобто, обов'язковою умовою в даному випадку є обізнаність платника податків про необхідність проведення перевірки.
Як вбачається з матеріалів справи, документальна виїзна перевірка відповідача була розпочата. Відповідачем не було відмовлено у допуску посадових (службових) осіб контролюючого органу до проведення перевірки. Фактично податковим органом в ході перевірки встановлено відсутність відповідача за місцезнаходженням.
Більше того, в ході апеляційного перегляду справи представником відповідача було повідомлено, що в останній день проведення позапланової виїзної перевірки працівників товариства не попереджали про можливість продовження такої перевірки, і очікували на Акт перевірки, а відсутність посадових осіб ТОВ «Еко Лідер» за місцезнаходженням була зумовлена переїздом та зміною адреси товариства.
Таким чином, доводи апеляційної скарги висновків суду першої інстанції не спростовують, з огляду на що колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про відсутність у даному випадку підстав, передбачених п. 94.2 ст. 94 ПК України підстав до накладення арешту на майно ТОВ «Еко Лідер» та, як наслідок, відсутність правових підстав до задоволення позовних вимог Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві.
Допущення судом першої інстанції порушень норм матеріального та процесуального права, які б призвели до неправильного вирішення справи, колегією суддів не виявлено, суд повно і правильно встановив фактичні обставини справи, правильно визначив правовідносини, що склалися між сторонами, і дав їм належну правову оцінку, - з огляду на що підстави до скасування судового рішення відсутні.
Керуючись ст.ст.160, 167, 195, 198, 200, 205, 206, 212, 254 КАС України, суд, -
Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у Дарницькому районі Головного управління Державної фіскальної служби у м.Києві залишити без задоволення, а постанову Окружного адміністративного суду м. Києва від 09 квітня 2015 року, - без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів з дня складення в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуюча:
Судді:
Повний текст ухвали виготовлено 16 червня 2015 року.
.
Головуючий суддя Желтобрюх І.Л.
Судді: Мамчур Я.С
Шостак О.О.