Справа: № 810/1544/15 Головуючий у 1-й інстанції: Харченко С.В. Суддя-доповідач: Земляна Г.В.
Іменем України
18 червня 2015 року м. Київ
колегія суддів Київського апеляційного адміністративного суду у складі:
головуючого - судді Земляної Г.В.
суддів Горбань Н.І., Межевича М.В.
за участю секретаря Скалецької І.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві без фіксації судового процесу, в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, апеляційну скаргу ОСОБА_2 на ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до керівника "Моторного (транспортного) страхового бюро України" Шевченка Володимира Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач, ОСОБА_2, звернулась до Київського окружного адміністративного суду з позовом до керівника Моторного (транспортного) страхового бюро України Шевченка Володимира Івановича про визнання бездіяльності протиправною та зобов'язання відповідача вчинити певні дії.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року позовну заяву повернуто позивачу на підставі п.6 ч.3 ст.108 Кодексу адміністративного судочинства України.
Не погоджуючись з ухвалою суду ОСОБА_2 подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу суду, оскільки зазначені в ухвалі висновки не відповідають нормам процесуального права, та винести нову з направлення справи до суду першої інстанції для продовження розгляду. В своїй апеляційній скарзі апелянт посилається на незаконність, необґрунтованість та необ'єктивність рішення суду, неповне з'ясування всіх обставин, що мають значення для вирішення справи, порушення судом норм процесуального права, що є підставою для скасування судового рішення.
При цьому, відповідач, в своїх запереченнях на апеляційну скаргу, посилається також на ту обставину, що Моторне (транспортне) страхове бюро України не є суб'єктом владних повноважень, а тому, в даному випадку, на нього не поширюється дія Кодексу адміністративного судочинства України.
Апеляційний розгляд справи здійснюється в порядку ч. 1 ст. 41 КАС України, без фіксації судового процесу.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а ухвалу суду слід залишити без змін з наступних підстав.
Як вбачається з позовної заяви, місцем проживання позивача є: АДРЕСА_1, а місцезнаходженням відповідача - АДРЕСА_2. Вказана обставина зазначена самим позивачем як в позовній заяві, так і у апеляційній скарзі.
При цьому, з позовною заявою позивач звертається до Київського окружного адміністративного суду, територіальна підсудність якого поширюється на Київську область.
Суд першої інстанції під час прийняття ухвали про повернення позовної заяви дійшов висновку, що даний спір не підсудний Київському окружному адміністративному суду, та повинен вирішуватись окружним адміністративним судом, територіальна юрисдикція якого поширюється на Харківську область або на місто Київ за вибором позивача.
Колегія суддів погоджується з даним висновком суду з огляду на наступне:
Суддя після одержання позовної заяви, з'ясовує чи належить позовну заяву розглядати в порядку адміністративного судочинства і чи підсудна позовна заява даному адміністративному суду.
Відповідно до п.6 ч. 3 ст. 108 Кодексу адміністративного судочинства України позовна заява повертається позивачеві, якщо, зокрема справа не підсудна цьому адміністративному суду.
Територіальна підсудність адміністративних справ визначена статтею 19 Кодексу адміністративного судочинства України.
Так, відповідно до частини першої зазначеної статті, адміністративні справи вирішуються адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Частиною другою статті 19 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які прийняті (вчинені, допущені) стосовно конкретної фізичної чи юридичної особи (їх об'єднань), вирішуються за вибором позивача адміністративним судом за зареєстрованим у встановленому законом порядку місцем проживання (перебування, знаходження) цієї особи-позивача, або адміністративним судом за місцезнаходженням відповідача, крім випадків, передбачених цим Кодексом.
Так, позивач зазначає, що за її вибором в даному випадку, справа має вирішуватись за місцезнаходженням відповідача (АДРЕСА_2), однак, звертається до Київського апеляційного адміністративного суду, територіальна підсудність якого не поширюється на місто Київ.
Відповідно до Указу Президента України від 16.11.2004 № 1417/2004 «Про утворення місцевих та апеляційних адміністративних судів, затвердження їх мережі", повноваження Київського окружного адміністративного суду поширюються на територію Київської області.
Таким чином, позивач помилково вважає, що справа має бути розглянута саме Київським окружним адміністративним судом, так як місце знаходження відповідача в даному випадку - м. Київ, а тому і спір може бути вирішений Окружним адміністративним судом м. Києва (за місцезнаходженням відповідача), територіальна підсудність якого поширюється саме на м. Київ, або Харківський окружним адміністративним судом (за місцезнаходженням позивача), територіальна підсудність якого поширюється на Харківську область.
Вказані обставини виключають можливість розгляду справи Київським окружним адміністративним судом, а тому судом першої інстанції обґрунтовано повернув позовну заяву позивачеві.
При цьому, суд першої інстанції обґрунтовано звернув увагу позивача, що відповідно до приписів частини шостої статті 108 Кодексу адміністративного судочинства України, повернення позовної заяви не позбавляє позивача права на повторне звернення до адміністративного суду в порядку, встановленому законом.
Відповідно до ст. 200 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає скаргу без задоволення, а ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
При цьому апеляційна скарга не містить посилання на обставини, передбачені статтями 202 - 204 Кодексу адміністративного судочинства України, за яких рішення суду підлягає скасуванню.
Доводи, викладені заявником в апеляційній скарзі були предметом дослідження суду першої інстанції і не знайшли свого належного підтвердження.
Таким чином, колегія суддів дійшла висновку, що судом першої інстанції правильно встановлені обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм процесуального права, а тому, апеляційну скаргу необхідно залишити без задоволення, а ухвалу суду першої інстанції - без змін.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 8-11, 196, 199, 204, 205, 206, 211 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Ухвалу Київського окружного адміністративного суду від 10 квітня 2015 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена протягом двадцяти днів із дня складання у повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги до Вищого адміністративного суду України у порядку ст.212 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий суддя: Г.В.Земляна
Судді: Н.І. Горбань
М.В. Межевич
Повний текст виготовлено 19 червня 2015 року
Головуючий суддя Земляна Г.В.
Судді: Горбань Н.І.
Межевич М.В.