Справа: № 740/1731/15 Головуючий у 1-й інстанції: Куровський Ю.В.
Суддя-доповідач: Епель О.В.
17 червня 2015 року м. Київ
Київський апеляційний адміністративний суд у складі:
Головуючого судді: Епель О.В.,
суддів: Карпушової О.В., Кобаля М.І.,
за участю секретаря Жигіля Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області та ОСОБА_2 на постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2015 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_2 до управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області про визнання дій неправомірними та зобов'язання вчинити дії,
ОСОБА_2 ( далі - позивач ) звернулась до суду з адміністративним позовом до управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області ( далі - відповідач ) про:
- визнання неправомірними дій відповідача щодо відмови включити до заробітної плати позивача для перерахунку пенсії державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу», суму індексації заробітної плати і матеріальної допомоги на оздоровлення, на підставі заяви від 03.04.2015 р.;
- зобов'язання відповідача провести нарахування позивачу пенсії з 26.02.2010 р., виходячи з розміру 84 % сум заробітної плати та з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації, що зазначені в графі «Інші виплати» в довідці від 03.04.2015 р. № 1995/05;
- зобов'язання відповідача нарахувати та виплатити суму заборгованості, що виникла як різниця між належними позивачу сумами виплати пенсії і тими, що фактично їй були виплачені, у період з 26.02.2010 р. по дату проведення перерахунку.
Постановою Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2015 року адміністративний позов було задоволено частково, а саме: визнано протиправними дії відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії, яка визначена відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум виплаченої за період роботи з 26.02.2008 р. по 26.02.2009 р. матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань, індексації заробітної плати, а також зобов'язано відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії з урахуванням зазначених сум виплат з 14.10.2014 р., враховуючи раніше здійснені виплати.
Не погоджуючись з таким судовим рішенням відповідач та позивач подали апеляційні скарги.
Відповідач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нову постанову про відмову в задоволенні адміністративного позову в повному обсязі.
Позивач у своїй апеляційній скарзі просить скасувати оскаржувану постанову та ухвалити нове рішення про задоволення адміністративного позову в повному обсязі.
У своїх апеляційних скаргах апелянти посилаються на те, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального та процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи.
Заслухавши суддю-доповідача, розглянувши доводи апеляційних скарг, перевіривши повноту встановлення судом першої інстанції фактичних обставин справи та правильність застосування ним норм матеріального і процесуального права, юридичної оцінки обставин справи, колегія суддів вважає, що апеляційні скарги підлягають задоволенню частково, з наступних підстав.
Як встановлено судом першої інстанції та вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_2 перебуває на обліку УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області та отримує пенсію державного службовця, відповідно до Закону України «Про державну службу», з 26.02.2010 р.
Позивач звернулась до відповідача із заявою про включення до складу її заробітної плати, з розміру якої здійснюється обчислення пенсії, сум матеріальної допомоги на оздоровлення та сум індексації заробітної плати, на які нараховувались та сплачувались страхові внески.
07.04.2015 р. УПФУ в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області своїм листом № 2074/06-12 повідомило позивача про відмову в задоволенні її вимог.
Задовольняючи позовні вимоги частково суд першої інстанції виходив з того, що на суми матеріальної допомоги на оздоровлення та для вирішення соціально-побутових питань, а також суми індексації заробітної плати, які були отримані позивачем у період з 26.02.2008 року по 26.02.2009 рік, нараховувались та сплачувались страхові внески, а отже суми таких виплат мали бути враховані відповідачем при обчисленні пенсії ОСОБА_2
Дослідивши матеріали справи у їх сукупності, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що суми виплат, отримувані пенсіонером, на які нараховувались і сплачувались страхові внески, підлягають врахуванню при визначенні розміру його пенсії, відповідно до Закону України «Про державну службу». Водночас, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції про те, що відповідачем протиправно не було враховано при обчисленні пенсії позивача суми матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, та про те, що суми саме такої допомоги підлягають врахуванню при обчисленні пенсії позивача, з огляду на наступне.
Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, нормами Законів України «Про державну службу» у редакції, яка була чинною на момент виникнення спірних правовідносин ( далі - Закон № 3723-XII ), «Про оплату праці» ( далі - Закон № 108/95-ВР ), «Про пенсійне забезпечення» ( далі - Закон № 1788-XII ), «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» ( далі - Закон № 1058-IV ).
Так, відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За змістом ст. 37 Закону № 3723-XII пенсія державним службовцям призначається від сум їх заробітної плати, на які нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Частиною 1 статті 1 Закону № 108/95-ВР передбачено, що заробітна плата - це винагорода, обчислена, як правило, у грошовому виразі, яку за трудовим договором роботодавець виплачує працівникові за виконану ним роботу.
Статтею 2 Закону № 108/95-ВР визначено структуру заробітної плати, до якої входить: основна та додаткова заробітна плата, а також заохочувальні та компенсаційні виплати, до яких належать виплати у формі винагород за підсумками роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями, компенсаційні та інші грошові і матеріальні виплати, які не передбачені актами чинного законодавства, або які провадяться понад встановлені зазначеними актами норми.
Відповідно до ч. 2 ст. 33 Закону № 3723-XII, заробітна плата державних службовців складається з посадових окладів, премій, доплати за ранги, надбавки за вислугу років на державній службі та інших надбавок
Згідно з ч. 1 ст. 66 Закону № 1788-XII, до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці (виплат, доходу), на які відповідно до Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» нараховується збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, в межах максимальної величини фактичних витрат на оплату праці найманих працівників, оподатковуваного доходу (прибутку), сукупного оподатковуваного доходу (граничної суми заробітної плати (доходу), з яких справляються страхові внески (збори) до соціальних фондів, що діяла на день одержання зазначеного заробітку (виплат, доходу).
У ст. 41 Закону № 1058-IV визначено, що до виплат (доходів), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, належать, зокрема: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, з яких згідно з цим самим Законом були фактично нараховані (обчислені) та сплачені страхові внески; суми виплат, отримуваних застрахованою особою до набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувалися внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.
Отже, з викладених правових норм вбачається, що отримувані державним службовцем суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток ( дохід ) застрахованої особи для обчислення пенсії незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.
Аналогічні висновки були викладені Верховним Судом України в рішенні від 16 вересня 2014 року у справі № 21-314а14, яке у відповідності з ч. 1 ст. 244-2 КАС України, є обов'язковим для всіх суб'єктів владних повноважень, що застосовують у своїй діяльності нормативно-правовий акт, який містить зазначені норми права.
Разом з тим, колегія суддів встановила, що в період роботи позивач отримувала матеріальну допомогу на оздоровлення та індексацію заробітної плати, на які нараховувались і сплачувались відповідні страхові внески на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, що підтверджується довідкою про складові заробітної плати ОСОБА_2 від 03.04.2015 р. № 1995/05 /а.с. 7 /.
Таким чином, оскільки страхові внески були нараховані на суми матеріальної допомоги на оздоровлення та на суми індексації заробітної плати, отримані позивачем за місцем роботи, то в даному випадку наявні достатні та необхідні правові підстави для врахування відповідачем сум зазначених виплат при обчисленні пенсії ОСОБА_2
При цьому, апелянт-відповідач, який є суб'єктом владних повноважень, діючи всупереч приписам ч. 2 ст. 71 КАС України, ані під час розгляду справи в суді першої інстанції, ані в ході апеляційного провадження, не надав суду жодних доказів, не навів будь-яких доводів, які б спростовували наведену аргументацію, та не переконав судову колегію у своїй правоті.
Доводи апелянта-позивача про те, що судом першої інстанції не зазначено, що перерахунок пенсії позивача необхідно здійснити, виходячи з розміру 84 % заробітної плати, оскільки саме в цьому розмірі ОСОБА_2 було призначено пенсію, колегія суддів вважає такими, що не можуть бути прийняті до уваги, оскільки в мотивувальній частині оскаржуваного судового рішення судом викладено ст. 37 Закону України «Про державну службу» у редакції, чинній на момент призначення позивачу пенсії, відповідно до якої розмір пенсії державного службовця становить 80 % від заробітної плати із поступовим збільшенням, а в резолютивній частині оскаржуваного судового рішення чітко вказано, що відповідача зобов'язано здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2, яка їй вже раніше була призначена, відповідно до Закону України «Про державну службу», тобто виходячи з відсоткового коефіцієнту 80 % від заробітної плати та з урахуванням того, що розмір пенсії позивача становить 84 % від заробітної плати.
Водночас, колегія суддів звертає увагу на те, що ст. 170 КАС України регламентовано право осіб, які беруть участь у справі, звернутися до суду, що ухвалив судове рішення, із заявою про його роз'яснення.
Посилання апелянта-позивача на те, що суд першої інстанції неправомірно задовольнив її позовні вимоги лише з 14.10.2014 р., а не з дня призначення пенсії, тобто з 26.02.2010 р., як вона просила у своїй позовній заяві, колегія суддів вважає такими, що суперечать вимогам чинного адміністративного процесуального законодавства, а саме ст.ст. 99, 100 КАС України, якими регламентовано шестимісячний строк звернення особи до суду із адміністративним позовом, який може бути поновлений виключно за наявності поважних причин його пропуску. Водночас, судова колегія встановила, що відповідно до штампу вхідної кореспонденції Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області ОСОБА_2 звернулась до суду з даним адміністративним позовом лише 14.04.2015 р. та не просила суд поновити їй пропущений строк звернення з позовною заявою, а отже, задоволення судом першої інстанції позовних вимог з 14.10.2014 р. є правильним та повністю відповідає вимогам процесуального законодавства.
З огляду на це, колегія суддів погоджується з висновками суду першої інстанції в частині про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії, яка визначена відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, а також зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії з урахуванням зазначених сум виплат з 14.10.2014 р., та вважає, що відповідно до вимог ст. 200 КАС України, рішення суду першої інстанції в цій частині підлягає залишенню без змін.
Разом з тим, колегія суддів приймає до уваги і вважає обґрунтованими доводи апелянта-позивача про те, що судом першої інстанції помилково було зазначено період виплати ОСОБА_2 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, який необхідно враховувати при здійсненні перерахунку та виплати її пенсії, з 26.02.2008 р. по 26.02.2009 р., з огляду на наступне.
Так, Постановою Правління ПФУ від 14.02.2011 р. № 5-1 було затверджено форму довідки про складові заробітної плати (за останні 24 календарні місяці роботи або за будь-які 60 календарних місяців роботи підряд перед зверненням за пенсією), що подається для призначення пенсії відповідно до Закону України «Про державну службу».
Саме за такою формою складена довідка про складові заробітної плати ОСОБА_2 / а.с. 7 /.
Отже, колегія суддів вважає, що в даному випадку перерахунок пенсії позивача з урахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати має здійснюватися у відповідності саме до цієї довідки, виданої за період з 01.01.2008 р. по 01.01.2010 р. включно.
Крім того, колегія суддів вважає помилковими висновки суду першої інстанції стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії, яка визначена відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум виплаченої за період роботи з 26.02.2008 р. по 26.02.2009 р. матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії з урахуванням сум такої допомоги з 14.10.2014 р., виходячи з наступного.
Судова колегія встановила, що ОСОБА_2 при зверненні до суду з даним адміністративним позов не заявляла позовні вимоги стосовно визнання протиправними дій відповідача щодо неврахування при обчисленні розміру її пенсії саме сум матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань / а.с. 5/.
З довідки про складові заробітної плати позивача за період з 26.02.2008 р. по 26.02.2009 р. не вбачається, що ОСОБА_2 отримувала матеріальну допомогу на вирішення соціально-побутових питань / а.с. 7 /.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції необґрунтовано, безпідставно і в порушення ч. 2 ст. 11 КАС України, вийшов за межі позовних вимог, що призвело до неправильного вирішення справи в частині визнання протиправними дій відповідача щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії, яка визначена відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум виплаченої за період роботи з 26.02.2008 р. по 26.02.2009 р. матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань, а також зобов'язання відповідача здійснити перерахунок і виплату позивачу пенсії з урахуванням сум такої допомоги з 14.10.2014 р.
З огляду на це, суд апеляційної інстанції, діючи у відповідності з вимогами ч. 1 ст. 195 КАС України, вважає необхідним вийти за межі доводів апеляційних скарг та скасувати рішення суду першої інстанції в цій частині.
Відповідно до ст. 202 КАС України, підставами для скасування постанови або ухвали суду першої інстанції та ухвалення нового рішення, зокрема, є неповне з'ясування судом обставин, що мають значення для справи та порушення норм матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області підлягає задоволенню частково, а постанова Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2015 року в частині про визнання протиправними дій відповідача щодо відмови позивачу в перерахунку пенсії, яка визначена відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум виплаченої за період з 26 лютого 2008 року по 26 лютого 2009 року матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та зобов'язання відповідача здійснити позивачу перерахунок і виплату пенсії, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум виплаченої за період з 26 лютого 2008 року по 26 лютого 2009 року матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з 14.10.2014 р., враховуючи вже здійснені виплати - скасуванню.
Керуючись ст. ст. 159, 160, 195, 196, 198, 202, 205, 207, 212, 254 КАС України, суд,
Апеляційні скарги управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області і ОСОБА_2 - задовольнити частково.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2015 року в частині про визнання протиправними дій управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області щодо відмови ОСОБА_2 в перерахунку пенсії, яка визначена відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум виплаченої за період з 26 лютого 2008 року по 26 лютого 2009 року матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань та зобов'язання управління Пенсійного фонду України в м. Ніжині та Ніжинському районі Чернігівської області здійснити ОСОБА_2 перерахунок і виплату пенсії, яка призначена відповідно до Закону України «Про державну службу» із врахуванням сум виплаченої за період з 26 лютого 2008 року по 26 лютого 2009 року матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових питань з 14.10.2014 р., враховуючи вже здійснені виплати,- скасувати.
Постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2015 року в частині визначення періоду виплати ОСОБА_2 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, який необхідно враховувати при здійсненні перерахунку та виплати її пенсії: з 26 лютого 2008 року по 26 лютого 2009 року змінити, зазначивши: вважати вірним період виплати ОСОБА_2 сум матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати, який необхідно враховувати при здійсненні перерахунку та виплати її пенсії: з 01.01.2008 р. по 01.01.2010 р. включно, відповідно до довідки від 03.04.2015 р. № 1995/05.
В іншій частині постанову Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 29 квітня 2015 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання її в повному обсязі шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Вищого адміністративного суду України.
Головуючий суддя:
Судді:
Повний текст рішення виготовлено 19.06.2015 р.
Головуючий суддя Епель О.В.
Судді: Карпушова О.В.
Кобаль М.І.