Справа № 2а-12088/09/1570
09 червня 2015 року Одеський окружний адміністративний суд в складі колегії:
головуючого судді Левчук О.А.,
суддів Іванова Е.А.,
ОСОБА_1
при секретарі Васіної А.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Одесі адміністративну справу за позовом державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» до Державної інспекції України з контролю за цінами про визнання протиправними та скасування припису від 28.09.2009 року №396 про виконання вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін, винесений державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області стосовно ДП «Морський торговельний порт «Южний» та рішення від 29.09.2009 року №364 про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін прийняте державною інспекцією з контролю за цінам в Одеській області стосовно ДП «Морський торговельний порт «Южний», -
Позивач звернувся з даним позовом до суду та в обґрунтування позовних вимог зазначає, що Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області було проведено перевірку державного підприємства «Морський торговельний порт «Южний» (далі по тексту ДП «МТП «Южний»), за результатами якої складено акт № 000497 від 25.09.2009 року, в якому зазначено, що позивачем порушено п. 2.2 Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Міністерства транспорту України від 18.10.2000 року № 574, п.п. 6.29, 6.30, 6.31, 6.32 Правил користування електричною енергією, затверджених постановою НКРЕ від 31.06.1996 року №28, у редакції постанови від 25.12.2008 року № 1449, а також порушено вимоги постанови Кабінету Міністрів України від 12.07.2006 року №959 «Про затвердження Порядку формування тарифів на послуги централізованого водопостачання та водовідведення», постанови Кабінету Міністрів України від 10.07.2006 року №955 «Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з центрального опалення і постачання гарячої води» (зі змінами та доповненнями), а також постанови Кабінету Міністрів України від 27.02.2007 року №297 «Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України». Позивач зазначає, що на підставі акту відповідач прийняв рішення №364 від 29.09.2009 року про вилучення у ДП «МТП «Южний» неправомірно отриманої виручки в сумі 1 257 302,77 грн. і стягнення штрафу в сумі 2 514 605,54 грн. та припис № 396 від 28.09.2009 року про виконання вимог щодо усунення порушень державної дисципліни цін неправомірно, оскільки позивачем порушень вищезазначених норм законодавства допущено не було.
Враховуючи вищевикладене, позивач просить суд визнати протиправними та скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 364 від 29.09.2009 року та припис № 396 від 28.09.2009 року.
В судовому засіданні представники позивача позовні вимоги підтримали, просили адміністративний позов задовольнити в повному обсязі.
Представник відповідача в судовому засіданні проти задоволення адміністративного позову заперечував, в обґрунтування заперечень зазначив, що рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 364 від 29.09.2009 року та припис № 396 від 28.09.2009 року винесені правомірно, у відповідності до вимог законодавства України.
Суд, перевіривши матеріали справи, вислухавши пояснення представників позивача, дослідивши надані сторонами докази у їх сукупності, встановив наступне.
На підставі наказу № 461 від 07 вересня 2009 року та посвідчення № 461 від 07 вересня 2009 року співробітниками Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області було проведено перевірку з питань дотримання діючого порядку формування та застосування тарифів на послуги, що надаються судно- та вантажовласниками, згідно вимог наказів Мінтрансу від 31.10.1995 року № 392, 15.12.2000 року №711, 12.10.2000 року №1544, на послуги з тепло-, водопостачання, водовідведення, а також утримання будинків та прибудинкових територій, згідно діючого законодавства за період з 01.01.09 р. по 31.08.09 р. (а.с. 54, 55 т. 1).
За результатами зазначеної перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами Одеської області складено акт № 000497 від 25.09.2009 року, на підставі якого винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 364 від 29.09.2009 року та припис про усунення виявлений порушень № 396 від 28.09.09 року (а.с.14-42, 48-50, т.1).
Згідно до ст. 4 Закону України "Про ціни і ціноутворення" (у редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин) Кабінет Міністрів України: забезпечує здійснення в республіці державної політики цін; визначає перелік продукції, товарів і послуг, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи на які затверджуються відповідними органами державного управління, крім сфери телекомунікацій; визначає повноваження органів державного управління в галузі встановлення і застосування цін (тарифів), а також по контролю за цінами (тарифами).
Статтею 6 Закону України "Про ціни і ціноутворення" передбачено, що в народному господарстві застосовуються вільні ціни і тарифи, державні фіксовані та регульовані ціни і тарифи.
Відповідно до статті 7 Закону України "Про ціни і ціноутворення" вільні ціни і тарифи встановлюються на всі види продукції, товарів і послуг, за винятком тих, по яких здійснюється державне регулювання цін і тарифів.
Згідно до положень статті 8 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державне регулювання цін і тарифів здійснюється шляхом встановлення: державних фіксованих цін (тарифів); граничних рівнів цін (тарифів) або граничних відхилень від державних фіксованих цін і тарифів.
Відповідно до ст. ст. 13, 14 Закону України "Про ціни і ціноутворення" державний контроль за цінами здійснюється при встановленні і застосуванні державних фіксованих та регульованих цін і тарифів. При цьому контролюється правомірність їх застосування та додержання вимог законодавства про захист економічної конкуренції. Вся необґрунтовано одержана підприємством, організацією сума виручки в результаті порушення державної дисципліни цін та діючого порядку визначення вартості будівництва, що здійснюється із залученням коштів Державного бюджету України, бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а також коштів державних підприємств, установ та організацій підлягає вилученню в доход відповідного бюджету залежно від підпорядкованості підприємства, організації. Крім того, в позабюджетні фонди місцевих Рад стягується штраф у двократному розмірі необґрунтовано одержаної суми виручки. Вказані суми списуються з рахунків підприємств і організацій в банківських установах за рішенням суду.
Положенням про Державну інспекцію з контролю за цінами, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України № 1819 від 13.12.2000 р. встановлено, що Державна інспекція з контролю за цінами є урядовим органом державного управління, який діє у складі Міністерства економіки і підпорядковується йому. Основними завданнями Держцінінспекції є організація та здійснення контрольно-наглядових функцій з питань додержання центральними місцевими органами виконавчої влади, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, підприємствами, установами та організаціями вимог щодо формування, встановлення та застосування цін і тарифів.
Згідно до п. 4 Положення про державну інспекцію з контролю за цінами в Одеській області Держінспекція в межах своєї компетенції здійснює перевірки додержання порядку формування, встановлення і застосування цін і тарифів, а також їх економічного обґрунтування.
Відповідно до пп. 3.8 п. 3 Інструкції про порядок застосування економічних та фінансових (штрафних) санкцій органами державного контролю за цінами, затвердженої наказом Міністерства економіки та з питань європейської інтеграції України, Міністерства фінансів України від 03.12.2001 р. N 298/519, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 18 грудня 2001 року за N 1047/6238, Державна інспекція з контролю за цінами, державні інспекції з контролю за цінами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві таї Севастополі на підставі проведених ними перевірок суб'єктів господарювання приймають рішення про застосування фінансових (штрафних) санкцій за порушення вимог законодавства, яким передбачено такі санкції та їх розміри.
Відповідно до п. 3.5 п. 3 зазначеної Інструкції один примірник рішення, а також претензія направляються для виконання суб'єкту господарювання - порушнику. Одночасно керівництву суб'єкта господарювання - порушника направляються приписи (вимоги) щодо усунення виявлених порушень законодавства про порядок установлення і застосування цін.
Судом встановлено, що на підставі акта перевірки № 000497 від 25.09.2009 року Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області винесено рішення про застосування економічних санкцій за порушення державної дисципліни цін № 364 від 29.09.2009 року, а саме вилучити у ДП «Южний» в доход державного бюджету суму необґрунтовано отриманої виручки в сумі 1257302,77 гривень та стягнути в доход державного бюджету штраф у сумі 2514605,54 грн.(а.с. 49-50 т.1).
Також за результатами перевірки Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області винесено припис № 396 від 28.09.09 року, в якому вимагається: 1) в місячний термін усунути вищезазначені порушення приведення цін(тарифів) у відповідність до вимог вищевказаних нормативно-правових актів; переглянути тарифи на послуги з водопостачання, водовідведення та теплопостачання згідно діючого законодавства, погодивши розрахунок планових витрат на зазначені послуги з Держінспекцією цін; додатково отриману виручку в сумі 1257302,77 грн., сплатити до державного бюджету, зі штрафом у подвійному розмірі; 4) про вжиті заходи повідомити Державну інспекцію з контролю за цінами в Одеській області до 25.10.2009 року.(а.с. 48 т.1).
Як вбачається з акту перевірки № 000497 від 25.09.2009 року, ДП «МТП Южний» з судновласників стягувалась плата за прибуття їх суден у ДП «МТП «Южний» та вихід з нього, та отримано за період з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року суму у загальному розмірі 1085316,42 грн. Зазначені обставини не заперечувались позивачем.
В акті № 000497 від 25.09.2009 року зазначено, що перевіркою встановлено неправомірне стягнення позивачем в порушення вимог п.2.2 Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України, затвердженого наказом Мінтрансу України від 18.10.07 № 574, плати за оформлення приходу суден в порт та відходу суден з порту за період з 01.01.2009 року по 31.08.2009 року. Сума додатково отриманої виручки по даному порушенню склала 1085316,42 грн..
Доводи позивача, про те, що збори, що надходять за послуги надання послуг Інспекції державного портового нагляду (ІДПН) і корабельний збір, є двома різними видами збору, та, що начальником Порту правомірно затверджені та введені в дію місцеві тарифи на послуги ІДПН з оформлення приходу та відходу суден, суд вважає необґрунтованими з огляду на наступне.
Так, правовий статус морського порту визначений ч. 1 ст. 73 Кодексу торговельного мореплавства України від 23.05.1995 року № 176/95 - ВР (у редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), згідно якої морський порт є державним транспортним підприємством, призначеним для обслуговування суден, пасажирів і вантажів на відведених порту території та акваторії, а також перевезення вантажів і пасажирів на суднах, що належать порту.
Для забезпечення безпеки мореплавства на морські порти покладено відповідні функції, однією з яких згідно зі статтею 75 КТМ є забезпечення безпечного руху в портових водах, безпечної стоянки та обробки суден.
Відповідно до статті 86 КТМ державний нагляд за мореплавством у порту здійснює капітан морського торговельного (морського рибного) порту, який підпорядкований Мінтрансу (Міністерству рибного господарства України) і очолює Інспекцію портового нагляду. Капітан морського торговельного (морського рибного) порту діє відповідно до Положення про капітана морського торговельного (морського рибного) порту, що затверджується Мінтрансом (Міністерством рибного господарства України).
Інспекція портового нагляду створюється Мінтрансом (Міністерством рибного господарства України) і діє відповідно до Положення про інспекцію державного портового нагляду, що затверджується зазначеними органами.
У морських портах капітан порту і Інспекція портового нагляду, яку він очолює, входять до складу порту.
Функції капітана морського порту визначені у статті 88 КТМ. До таких функцій, зокрема, належать нагляд за дотриманням вимог щодо порядку заходження суден у порт і виходу з порту та оформлення приходу суден у порт і виходу з порту.
З метою забезпечення безпеки мореплавства та відповідно до статті 86 КТМ, наказом Мінтрансу від 18 жовтня 2000 року за № 574 було затверджено Положення про Інспекцію державного портового нагляду морського торговельного порту України (зареєстроване в Міністерстві юстиції України 2 листопада 2000 року за № 775/4996), яке було чинним на момент виникнення спірних відносин.
Згідно з пунктом 1.2 зазначеного Положення Інспекція портового нагляду є структурним підрозділом служби капітана порту і здійснює державний нагляд за безпекою судноплавства в порту.
Одним із обов'язків Інспекції портового нагляду відповідно до пункту 2.2 Положення про інспекцію є оформлення прибуття суден у порт і виходу з порту в порядку, установленому Мінтрансом.
За кожний вхід у порт і вихід з нього для певних груп суден нараховується передбачений статтею 84 КТМ корабельний збір, ставки якого встановлені Положенням про портові збори.
Наказом N 214 від 27 червня 1996 року Міністерства транспорту України затверджені Збори і плата, якими визначені розміри ставок лоцманського, швартовного зборів та збору за користування послугами служби регулювання руху суден, супервайзерської винагороди, плати за роботу буксирів при швартовних операціях, за користування плавзасобами та агентські послуги. Ці збори і плата справляються у морських портах із суден закордонного плавання і плавучих споруд, що плавають під Державним прапором України та іноземним прапором.
Згідно з пунктом 62 наказу про затвердження зборів і плат, що надаються судам у морських торговельних портах України при наданні судновласникам інших, ніж зазначені, послуг застосовуються вільні ціни відповідно до законодавства.
Аналіз наведених норм права дає підстави для висновку, що оформлення прибуття суден у порт і виходу з порту - це законодавчо визначена функція капітана морського порту, який є посадовою особою, уповноваженою на здійснення державного нагляду за мореплавством у морському торговельному порту України.
Оформлення приходу суден у порт та виходу з нього не є послугою, при наданні якої застосовуються вільні ціни, як це передбачено у пункті 62 Зборів і плати.
За кожний вхід суден у порт та вихід з порту нараховується корабельний збір у визначеному Положенням про портові збори розмірі.
Встановлення портом будь-якої іншої плати за оформлення прибуття суден у порт та вихід з нього законодавством не передбачено.
Така правова позиція суду узгоджується з позицією Верховного суду України, викладеної в постанові 04.11.2014 року у справі № 21-374а14.
Крім цього в акті перевірки вказано, що при формуванні тарифів на послуги з теплопостачання, водопостачання та водовідведення з 01.01.2009 року враховувався завищений рівень рентабельності 35 відсотків, замість граничного 12 відсотків до собівартості послуг. Крім того, адміністративні витрати розраховувались в розмірі від 9 до 10 відсотків до виробничої собівартості, замість граничного рівня 5 відсотків. Сума додатково отриманої виручки по даному порушенню склала 19316,55 грн.(а.с.14-42 т.1).
Як вбачається з матеріалів справи, під час проведення перевірки відповідачем встановлено, що на балансі ДП «МТП «Южний» знаходяться: насосна станція з чотирма насосами, загальною продуктивністю 900 куб.м./годину; озонаторна, продуктивністю 410 гр.ОЗ за годину; 2 резервуари по 6000 куб.м. кожний; мережі водопостачання діаметром 100-500 мм. Загальною довжиною 30.9 км.; система господарської фекальної каналізації та система зливної каналізації.(а.с.19, 154 т.1).
Та як зазначено в акті, і не спростовано позивачем, між ДП «МТП «Южний» та філією ТОВ «Інфоксводоканал» укладено договір від 01.11.2000 року № 181, згідно якого ДП «МТП «Южний» отримує воду для подальшого транзиту споживачам по тарифу 8, 033 грн. за 1 куб.м. Також між ДП «МТП «Южний» та ВАТ «ОПЗ» укладено договір від 06.06.2008 року №1-08/ОГЕ-132 про скидання стоків, тариф складає 4,35 грн./куб.м. без ПДВ(а.с. 135т.1).
Також під час проведення перевірки встановлено, що ДП «МТП «Южний» у перевіряємий період надавались послуги з водопостачання, подачі питної води, приймання та транспортування стоків як підрозділам порту так і стороннім споживачам в обсягах та по тарифам, які зазначені в акті перевірки. Зазначені обставини позивачем не оспорювались.(а.с. 14-23т.1).
Механізм формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення визначено Порядком формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженим постановою КМУ від 12.07.2006 року, (чинній на час спірних правовідносин).
Доводи позивача про те, що висновки відповідача про наявність порушень при формуванні позивачем тарифів на послуги з водопостачання та водовідведення є неправомірними, оскільки, дія Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою КМУ від 12.07.2006 року № 959, стосується формування тарифів на послуги, що відносяться до житлово-комунальних, а житлово-комунальні послуги не включені до основних видів діяльності ДП «МТП «Южний», та послуги з водопостачання та водовідведення не надаються позивачем централізовано, тому сфера дії, не поширюється на ДП «МТП «Южний» тому, суд вважає необгрунтованими з огляду на наступне.
Згідно Закону України «Про ціни і ціноутворення» принцип встановлення та застосування цін і тарифів в Україні поширюється на всі підприємства і організації незалежно від форм власності, підпорядкованості та методів організації праці і виробництва.
Так, Постановою КМУ від 12.07.2006 року № 959, затверджено порядок формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення. При цьому, як вбачається зі змісту цієї Постанови № 959, жодних зауважень, що її дія розповсюджується тільки на житлово-комунальні послуги, порядок надання яких визначений Законом України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 року № 1875-IV, в цій постанові не визначено.
Крім цього, відповідно до ст. 1 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» № 2918-111 від 10.01.2002(в редакції чинній на час спірних правовідносин) нецентралізоване питне водопостачання - забезпечення індивідуальних споживачів питною водою з джерел питного водопостачання, за допомогою пунктів розливу води (в тому числі пересувних), застосування установок (пристроїв) підготовки питної води та постачання фасованої питної води; централізоване питне водопостачання - господарська діяльність із забезпечення споживачів питною водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування питної води; централізоване водовідведення - господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом; споживач питної води - юридична або фізична особа, яка використовує питну воду для забезпечення фізіологічних, санітарно-гігієнічних, побутових та господарських потреб.
Отже, з урахуванням того, що ДП «МТП «Южний» отримував воду у перевіряємий період від філії ТОВ «Інфоксводоканал» для подальшого транзиту та надання споживачам послуг з подачі питної води, приймання та транспортування стоків, виходячи з того, що централізоване водопостачання - це господарська діяльність із забезпечення споживачів водою за допомогою комплексу об'єктів, споруд, розподільних водопровідних мереж, пов'язаних єдиним технологічним процесом виробництва та транспортування води, а централізоване водовідведення -господарська діяльність із відведення та очищення комунальних та інших стічних вод за допомогою комплексу об'єктів, споруд, колекторів, трубопроводів, пов'язаних єдиним технологічним процесом, суд вважає доводи позивача, що на нього не поширюється дія Порядку формування тарифів на послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, затвердженого Постановою КМУ від 12.07.2006 року № 959, необгрунтованими та такими, що спростовуються зібраними по справі доказами.
Також, судом встановлено, що за результатами перевірки порядку формування ДП «МТП «Южний» тарифів на послуги теплопостачання Державною інспекцією з контролю за цінами в Одеській області економічні санкції до позивача не застосовувались.
За таких підстав, з урахуванням вищенаведеного, суд вважає, що позовні вимоги щодо скасування припису Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області від 28.09.2009 року №396 в частині, що стосуються усунення вищезазначених порушень державної дисципліни цін, та рішення № 364 від 29.09.2009 року в частині вилучення в дохід державного бюджету 1104632,97 грн. додатково отриманої виручки та суми штрафу у розмірі 2208725,94 грн., є необґрунтованими та такими, що задоволенню не підлягають.
Крім цього, в акті перевірки зазначено, що при передачі електричної енергії субспоживачам технологічними електричними мережами з 01.01.2009 року був розрахований плановий тариф у розмірі 0,2528 грн. з урахуванням рівня рентабельності 58 відсотків до планової собівартості, замість фактичних витрат у розмірі 0,16 грн. за 1 кВт год, тим самим було порушено вимоги п.п. 6.29, 6.30, 6.31, 6.32 Правил користування електричною енергією, затверджених Постановою НКРЕ від 31.06.1996 року № 28, у редакції постанови від 25.1208 р. № 1449. Сума додатково отриманої виручки по даному порушенню склала 152669,80 грн..
Проте, суд вважає, що Інспекцією при проведенні перевірки з питання обґрунтованості встановлення Портом тарифу на передачу електричної енергії субспоживачам технологічними електричними мережами порушено вимоги ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. N 877-У (з наступними змінами і доповненнями).
Так, у відповідності до ч. 3 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності" від 05.04.2007 р. N 877-У (з наступними змінами і доповненнями), у посвідченні (направленні) на проведення заходу зазначається в тому числі предмет здійснення заходу.
Судом встановлено, що згідно з посвідченням № 461 від 07.09.2009 р. (а.с. 54), на підставі якого відповідачем проводилась планова перевірка позивача, предметом здійснення зазначеної перевірки були питання дотримання діючого порядку формування та застосування тарифів на послуги, що надаються судно - та вантажовласникам, згідно вимог наказів Мінтрансу від 31.10.1995р. №392, 15.12.2000р. №711, 12.10.2000р. № 1544 на послуги з тепло- , водопостачання, водовідведення, а також утримання будинків та прибудинкових територій, згідно діючого законодавства.
Отже, суд приходить до висновку, що питання обґрунтованості встановлення Портом тарифу на передачу електричної енергії субспоживачам технологічними електричними мережами не входило до предмету здійснення перевірки Порту Інспекцією по цінах, яка проводилась з 07.09.2009 р. по 25.09.2009 р. па підставі посвідчення № 461 від 07.09.2009 р.
Тому, суд вважає, що усі висновки відповідача з зазначеного питання, викладені у акті перевірки № 000497 від 25.09.2009 р. та оскаржуваних приписі й рішенні Інспекції, є необґрунтованими та безпідставними та, згідно з вимогами ч. 3 ст. 70 КАС України, не відносяться до допустимих доказів по справі у зв'язку з тим, що вони одержані з порушенням закону.
Крім того, згідно з ч. 6 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності", акт, який складається посадовою особою органу державного нагляду (контролю) у разі виявлення порушень вимог законодавства за результатами здійснення планового або позапланового заходу, повинен містити предмет державного нагляду (контролю).
З акту перевірки № 000497 від 25.09.2009 р., вбачається, що до предмету здійснення державного нагляду (контролю) включені питання дотримання діючого порядку формування та застосування тарифів на послуги, які надаються судно- та вантажовласникам, згідно вимог наказів Мінтрансу від 31.10.1995р. №392, від 15.12.2000р. №711, від 12.10.2000р. № 1544 (зі змінами та доповненнями) та інші послуги.
Тобто, судом встановлено, що предмет державного нагляду (контролю), що вказаний у посвідченні № 461 від 07.09.2009 р. на проведення перевірки, не відповідає предмету здійснення державного нагляду (контролю), що вказаний у акті перевірки № 000497 від 25.09.2009 р., а саме: предмет здійснення державного нагляду (контролю) у акті перевірки № 000497 від 25.09.2009 р. відповідачем безпідставно розширено шляхом включення до питань перевірки "інших послуг".
Таким чином, суд приходить до висновку, що фактично перевірка Порту з питання обґрунтованості встановлення ДП «МТП «Южний» тарифу на передачу електричної енергії субспоживачам технологічними електричними мережами проведена Інспекцією без посвідчення (направлення) на здійснення такої перевірки, що є порушенням абз. 2 п. 5 ст. 7 Закону України "Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності".
Отже, оскаржуване позивачем рішення про застосування економічних санкцій є протиправним в частині вилучення 152 669, 80 грн. додатково отриманої виручки та 305 339, 60 грн. штрафу. Відповідно, необґрунтованим в цій частині є і припис відповідача від 28.09.2009 року №396.
Відповідно до частини 3 статті 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті вони на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); добросовісно; розсудливо.
З урахуванням встановлених у судовому засіданні фактів, суд дійшов до висновку, що адміністративний позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню в частині позовних вимог про скасування рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 364 від 29.09.2009 року в частині вилучення в дохід державного бюджету 152669,80 грн (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять грн. 80 коп.) додатково отриманої виручки та суми штрафу у розмірі 305 339, 60 грн. (триста п'ять тисяч триста тридцять дев'ять грн. 60 коп.) та скасування п.1 припису від 28.09.2009 року №396 Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області та п.3 припису від 28.09.2009 року №396 Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області в частині вилучення в дохід державного бюджету 152669,80 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять грн. 80 коп.) додатково отриманої виручки та суми штрафу у розмірі 305 339, 60 грн. (триста п'ять тисяч триста тридцять дев'ять грн. 60 коп.). В задоволенні решти позовних вимог слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 2, 7, 8, 9, 11, 86, 159 - 163, 254 КАС України, суд,
Адміністративний позов задовольнити частково.
Скасувати рішення Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області № 364 від 29.09.2009 року в частині вилучення в дохід державного бюджету 152669,80 грн (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять грн. 80 коп.) додатково отриманої виручки та суми штрафу у розмірі 305 339, 60 грн. (триста п'ять тисяч триста тридцять дев'ять грн. 60 коп.).
Скасувати п.1 припису від 28.09.2009 року №396 Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області та п.3 припису від 28.09.2009 року №396 Державної інспекції з контролю за цінами в Одеській області в частині вилучення в дохід державного бюджету 152669,80 грн. (сто п'ятдесят дві тисячі шістсот шістдесят дев'ять грн. 80 коп.) додатково отриманої виручки та суми штрафу у розмірі 305 339, 60 грн. (триста п'ять тисяч триста тридцять дев'ять грн. 60 коп.).
В задоволенні решти позовних вимог відмовити.
Постанову може бути оскаржено в апеляційному порядку до Одеського апеляційного адміністративного суду через Одеський окружний адміністративний суд шляхом подання в десятиденний строк з дня її проголошення апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст. 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Якщо суб'єкта владних повноважень було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Повний текст постанови складено та підписано 15 червня 2015 року.
Судді: О.А. Левчук
ОСОБА_2
ОСОБА_1