ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
про закриття провадження у справі в частині
"02" червня 2011 р. Справа № 2a-1590/11/0970
м. Івано-Франківськ
Івано-Франківський окружний адміністративний суд у складі:
Судді Грицюк П.П.
при секретарі Кузишин Р.М.
за участю:
представника позивача ОСОБА_1, ОСОБА_2
представника відповідача ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду адміністративну справу
за позовом фізичної особи - підприємця ОСОБА_4
до відповідача: Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області
визнання незаконними дій, визнання недійсним акту від 22.03.2011 року та припису № 07/011 від 22.03.2011 року,-
.
17 травня 2011 року ОСОБА_4 звернулася в суд з адміністративним позовом до Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області про визнання незаконними дій за фактами внесення до акту перевірки вимог дотримання земельного законодавства від 22.03.2011 року, неправдивих відомостей та приховування ними порушень законодавства встановлених судовими рішеннями, визнання недійсним даного акту перевірки та припису № 07/011 від 22.03.2011 року.
Розглянувши подані документи і матеріали, заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступне.
За визначенням, наведеним у п. 1 ч. 1 ст. 3 КАС України, справа адміністративної юрисдикції (далі - адміністративна справа) -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Закріплення частиною 2 ст. 2 КАС України положення про можливість оскарження до адміністративних судів будь-яких рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження, не означає спростування висновку про юридичне значення рішення, дії чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень як предмета судового оскарження, так само як не означає і нівелювання способу захисту порушеного права, свобод чи законних інтересів.
Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 17 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно-правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Виходячи з аналізу норм КАС України суд вважає, що рішення суб'єкта владних повноважень в розумінні цього Кодексу -це офіційний письмовий документ, який породжує певні правові наслідки, спрямований на регулювання тих чи інших суспільних відносин, має обов'язковий характер для суб'єктів цих відносин та впливає на обсяг їх прав та обов'язків. Підставами для визнання акту недійсним є невідповідність його вимогам чинного законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт. Умовою визнання акту недійсним є також порушення у зв'язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача.
Правовий акт - це акт волевиявлення (рішення) уповноваженого суб'єкта права, що регулює суспільні відносини за допомогою встановлення (зміни, скасування, зміни сфери дії) правових норм, а також визначення (зміни, припинення) на основі цих норм прав і обов'язків учасників конкретних правовідносин.
При цьому, правові акти індивідуальної дії своїми приписами також мають породжувати права і обов'язки конкретних осіб, на яких спрямована їх дія. У такому випадку реалізується компетенція видавця цього акту як суб'єкта владних повноважень, уповноваженого управляти поведінкою іншого суб'єкта і відповідно інший суб'єкт зобов'язаний виконувати його вимоги.
Тобто особливою відмінністю правового акту від інших управлінських актів є наявність у ньому змісту управління певної особи шляхом встановлення прав і обов'язки для інших суб'єктів.
Отже, до адміністративних судів можуть бути оскаржені рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, які породжують, змінюють або припиняють права та обов'язки у сфері публічно-правових відносин, вчинених ними при здійсненні владних управлінських функцій на основі законодавства, у тому числі на виконання делегованих повноважень, якщо позивач вважає, що цими рішеннями, діями чи бездіяльністю його права чи свободи порушені або порушуються, створено або створюються перешкоди для їх реалізації або мають місце інші ущемлення прав чи свобод.
Суд констатує, що результати будь-яких перевірок, які здійснюються Головним управління Держкомзему в Івано-Франківській області, викладаються у відповідних актах. Акти перевірок є службовими документами, які встановлюють факти виявлених під час проведення перевірок порушень, і є носієм доказової інформації про виявленні порушення з боку суб'єктів господарювання.
Висновки відповідача, викладені у акті перевірки, мають юридичне значення для позивача лише після того, як вони будуть відображені у рішенні (приписі), прийнятому уповноваженою особою цього органу.
Таким чином, акт перевірки, в якому зафіксовані факти певних порушень, виявлених відповідачем, не має обов'язкового характеру в сфері публічно-правових відносин, не є рішенням суб'єкта владних повноважень, не спричиняє виникнення будь-яких прав і обов'язків осіб чи суб'єктів владних повноважень, а тому не може оскаржуватися в адміністративному суді.
Вказане стосується також позовних вимог щодо визнання незаконними дій за фактами внесення до акту перевірки вимог дотримання земельного законодавства від 22.03.2011 року, неправдивих відомостей та приховування ними порушень законодавства.
Також суд констатує, що акт перевірки сам по собі є суб'єктивним міркуванням фахівців Головного управління Держкомзему в Івано-Франківській області, що здійснювали перевірку та зафіксували об'єктивні (не об'єктивні) висновки останнього. Даний акт не є нормативним або ненормативним актом, який встановлює, змінює, скасовує норми права чи породжує права та обов'язки суб'єкта якому він адресований.
Крім того, суд вважає за необхідне зазначити, що з приводу перевірки фактів внесення службовими особами відповідача до акту перевірки вимог дотримання земельного законодавства від 22.03.2011 року, неправдивих відомостей та приховування ними порушень законодавства встановлених судовими рішеннями, позивач вправі звернутись до правоохоронних органів.
Визнання протиправними окремих висновків акту перевірки може мати вплив виключно на загальні висновки перевірки, правове втілення яких відбувається шляхом прийняття відповідних рішень про усунення порушень земельного законодавства. Такі рішення і є тими рішення, що породжують для фізичної особи відповідні обов'язки в сфері земельних правовідносин.
Оскільки наслідком розв'язання публічно-правового спору по суті має бути захист порушеного суб'єктивного права позивача, то у разі незгоди з висновками перевірки, закріпленими у акті, складеному за її результатами, та втіленими у відповідних рішеннях контролюючого органу, вимога про визнання неправомірними висновків акту перевірки не буде мати своїм правовим наслідком захист прав позивача, адже таке право підлягає захисту виключно шляхом пред'явлення позову про скасування припису контролюючого органу, якими визначено обов'язки позивачу по усуненню виявлених порушень.
Зважаючи на те, що за обставин, які склалися у даній справі, припис № 07/011 від 22.03.2011 року оскаржений у межах даного судового провадження, частина обраного позивачем способу захисту права не відповідає його змісту, спірний акт перевірки не є рішенням суб'єкта владних повноважень у розумінні КАС України, та безпосередньо не впливає на обсяг прав та обов'язків позивача (не виступає підставою для їх виникнення, зміни чи припинення), з огляду на що провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання незаконними дій за фактами внесення до акту перевірки вимог дотримання земельного законодавства від 22.03.2011 року, неправдивих відомостей та приховування ними порушень законодавства встановлених судовими рішеннями, визнання недійсним даного акту перевірки, не можуть бути розглянуті в порядку адміністративного судочинства та підлягають закриттю.
Враховуючи наведене, керуючись п. 1 ч. 1 ст.157, ст.ст. 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд ,-
Провадження в адміністративній справі в частині позовних вимог про визнання незаконними дій за фактами внесення до акту перевірки вимог дотримання земельного законодавства від 22.03.2011 року, неправдивих відомостей та приховування ними порушень законодавства встановлених судовими рішеннями, визнання недійсним даного акту перевірки - закрити.
Ухвала може бути оскарженою в апеляційному порядку. Відповідно до статті 186 КАС України апеляційна скарга подається до Львівського апеляційного адміністративного суду через Івано-Франківський окружний адміністративний суд.
Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п'яти днів з дня проголошення ухвали. Якщо ухвалу було постановлено у письмовому провадженні або без виклику особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п'яти днів з дня отримання копії ухвали.
Ухвала набирає законної сили в порядку та строки встановлені статтею 254 Кодексу адміністративного судочинства України.
Суддя /підпис/ ОСОБА_5