Справа № 2-2499/11
Провадження №2/210/94/13
"18" березня 2013 р.
Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:
головуючого судді Костенко В.В.,
при секретарі Панчук О.І.,
за участю: позивача ОСОБА_1,
відповідача ОСОБА_2
представника третьої особи ОСОБА_3,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Кривому Розі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_4 про визнання дій державного нотаріуса незаконними та скасування постанови,-
Звернувшись до суду із вищеназваним позовом , ОСОБА_1, посилається на ті обставини, що 15.02.2011 року помер ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 та після його смерті залишилась спадщина у вигляді нерухомого майна та певних грошових вкладів. 03.06.2011 року він, як спадкоємець четвертої черги, на підставі ст.1264 ЦК України звернувся до Третьої Криворізької державної нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщин після померлого. При його зверненні до нотаріальної контори 25.10.2011 року з питань видачі йому свідоцтва про право на спадщину за законом, йому було відмовлено постановою нотаріуса ОСОБА_2 № 1903/02-31 в цьому, з мотивів того, що наявний спадкоємець попередньої черги та за відсутності в нього документів, які підтверджують його право на спадкування в порядку ст.1264 ЦК України.
Вищеназвану постанову нотаріуса та її дії щодо визначення гр. ОСОБА_4, як спадкоємця 3-ої черги позивач вважає незаконними, т.я. висновок щодо наявності у ОСОБА_4 права на спадкування як спадкоємця 3-ої черги зроблені нотаріусом на підставі документів, які містять суперечливі відомості щодо підтвердження нею родинних відносин з померлим ОСОБА_5 та згідно яких неможливо було зробити правомірний висновок щодо її права на спадкування, як спадкоємиці 3-ої черги.
Уточнивши свої вимоги остаточно 29.11.2012 року, позивач просить: визнати незаконними дії державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 щодо віднесення до третьої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5 ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2 та скасувати постанову державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 від 25.10.2011 року про відмову йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилось після смерті ОСОБА_5, як незаконну.
У судовому засіданні позивач ОСОБА_1 підтримав заявлений позов та пояснив, що він здійснював догляд за померлим ОСОБА_5 на протязі п»яти років та поховав його і вважає себе спадкоємцем четвертої черги за законом. Між тим, державним нотаріусом ОСОБА_2 йому було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, у зв»язку із наявністю спадкоємця 3-ої черги ОСОБА_4, яка , як вважає нотаріус, являється рідною тіткою померлого та у зв»язку із відсутністю в нього документів, які підтверджують його право на спадкування за законом в четверту чергу. Відповідно до первинних документів, а саме : акта про народження ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_2 та запису акта про народження ОСОБА_8, 27.12..ІНФОРМАЦІЯ_3 не вбачається родинних відносин між ними, як рідними сестрами, тому як відповідно до інформації відділу державної реєстрації актів цивільного стану Апостолівського районного управління юстиції у Дніпропетровській області в поновленому актовому записі про народження № 298 від 07.04.1950 року на гр. ОСОБА_9 зазначено, що народилася одна дитина, в живих залишилася також: одна дитина, дата народження дітей - графа відсутня, тобто у неї до її народження не було братів чи сестер. У актовому запису № 1150 від 18.09.1955 року про шлюб вказано, що ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_4 вступила у шлюб з ОСОБА_10, тоді як в актовому записі про народження ОСОБА_8, який прийнятий нотаріусом за доказ на підтвердження родинних відносин між нею та ОСОБА_4 вказано, що ОСОБА_9 народилася 27.12.1932 року. Отже, так звана спадкоємиця третьої черги після померлого ОСОБА_5, ОСОБА_4 не може належати до третьої черги спадкоємців, оскільки у останньої не підтверджується факт родинних зв'язків з померлим. Таким чином, дії державного нотаріуса по визначенню ОСОБА_4, як спадкоємиці за законом третьої черги - є незаконними і йому було незаконно відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за підставами, вказаними у постанові. Третя особа по справі неодноразово зверталася до Інгулецького районного суду м.Кривого Рогу з питань встановлення факту родинних відносин, судом її заяви залишені без розгляду. Винесена постанова державного нотаріуса про відмову йому у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перешкоджає йому у реалізації його права довести обставини того, що він є спадкоємцем четвертої черги за законом. Просить задовольнити його позов у повному обсязі.
Відповідач по справі - державний нотаріус Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 заперечувала проти позову, посилаючись на те, що її дії є обґрунтованими та законними. При зверненні громадянина до нотаріальної контори з питань прийняття спадщини, вона спочатку повинна перевірити факт смерті спадкодавця у випадку, якщо особою, яка звернулась до нотаріальної контори, не був пред»явлений відповідний документ, який підтверджує факт смерті. Після звернення ОСОБА_4 до нотаріальної контори, вона зробила відповідні запити до органів реєстрації актів цивільного стану та , отримавши 26.03.2011 року копію актового запису про смерть ОСОБА_5, прийняла 30.03.2011 року заяву від ОСОБА_4 про прийняття спадщини. Із наданих органами реєстрації актових записів про народження ОСОБА_8 та ОСОБА_7, а також актових записів про реєстрацію у подальшому ними шлюбів та зміну, у зв»язку з цим , їх прізвищ, убачалось, що між ними наявна лінія родинних відносин - рідні сестри , як з боку батька , так і з боку матері. Позивач ОСОБА_1 , навпаки, не довів наявність свого права на спадкування за законом 4-ої черги, т.я. він мешкав не із спадкодавцем, має свою сім»ю, дружину та зареєстрований ІНФОРМАЦІЯ_5. Померлому ОСОБА_5 , згідно наданих позивачем доказів, він надавав допомогу з підготовки документів на продаж нежитлового приміщення за грошове винагородження, тому не може вважатись спадкоємцем 4-ої черги згідно із вимогами ст.1258 ЦК України. Просила відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.
Третя особа по справі ОСОБА_4 та її представник ОСОБА_3 також заперечували проти позову, вважають, що позивач невірно обрав спосіб захисту порушеного права, не надав документ, який підтверджує його право на спадкування за законом в четверту чергу. Він є сторонньою особою по відношенню до померлого ОСОБА_5, його відносини з ним ґрунтувалися на ділових відносинах, а не на сімейних. Третя особа по справі ОСОБА_4 А. є рідною тіткою померлого, факт родинних відносин підтверджений наявними в матеріалах справи документами. Нотаріус , керуючись вимогами закону , на свій розсуд має право встановити юридичні факти, які вона вважає підтвердженими, отже її дії є правомірними і нею законно відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом , як спадкоємцю четвертої черги .
Вислухавши думку учасників судового розгляду, дослідивши письмові докази, суд вважає, що заявлені позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.
Судом встановлено, що 03.06.2011 року державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_11 була прийнята заява ОСОБА_1 про прийняття спадщини після смерті 15.02.2011 року ОСОБА_5, як спадкоємця за законом 4-ої черги ( а.с.7).
25.10.2011 року постановою № 1903/02-31 державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 було відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно, яке залишилося після смерті ОСОБА_5, який помер 15.02.2011 року , у зв»язку із наявністю спадкоємця попередньої черги спадкування ( а.с.8).
Позивач вважає неправомірними дії нотаріуса щодо визначення ОСОБА_4 спадкоємцем третьої черги після смерті ОСОБА_5 та просить скасувати вищеназвану постанову про відмову йому у вчинені нотаріальної дії.
Вирішуючи вищеназваний спір, суд виходить із наступного.
Згідно із ст.68 Закону України « Про нотаріат» нотаріус при видачі свідоцтва про право на спадщину за законом перевіряє факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства за законом осіб, які подали заяву про видачу свідоцтва, та склад спадкового майна.
На підставі п.212 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, в редакції чинній на час вчинення оспорюваних нотаріальних дій, нотаріусом на підтвердження обставин, викладених у статті 68 Закону України « Про нотаріат» , повинні бути витребувані відповідні документи. Доказом родинних та інших відносин спадкоємців за спадкодавцем є : свідоцтва органів реєстрації актів цивільного стану; копії актових записів; записи в паспортах про другого подружжя; копії рішень суду, що набрали законної сили.
Таким чином, на підставі ст.1 Закону України « Про нотаріат» та інших нормативних актів, нотаріусу надано право встановлювати певні юридичні факти на підставі наданих ним документів.
Вирішуючи вищеназваний спір, суд згідно із ст.11 ЦПК України не може виходити за межі заявлених позовних вимог, які визначені позивачем, як встановлення правомірності дій нотаріуса та прийняття ним рішень відносно спадкових відносин, а отже суд не може вирішувати у цьому процесі питання : чи дійсно є ОСОБА_4 спадкоємицею за законом 3-ої черги, оскільки вищеназвані дії суду будуть виходити за межи судового розгляду.
Згідно з вимогами Цивільного процесуального кодексу України, завданнями цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (стаття 1 ЦПК України).
Кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів (стаття 3 ЦПК України).
Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законами України (стаття 4 ЦПК України).
Суд вважає, що в частині заявлених позивачем ОСОБА_1 позовних вимог про визнання незаконними дій державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 щодо віднесення до третьої черги спадкоємців за законом після смерті ОСОБА_5 - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 слід відмовити ОСОБА_1, у зв»язку із невірно обраним позивачем способом захисту порушеного права.
Вимогами Закону України "Про нотаріат" № 3425-ХІІ від 02.12.1993 р. передбачено, що правовою основою діяльності нотаріату є Конституція України, цей Закон, інші законодавчі акти України (стаття 2).
Нотаріуси або посадові особи, які вчиняють нотаріальні дії, у своїй діяльності керуються законами України, постановами Верховної Ради України, указами і розпорядженнями Президента України, постановами і розпорядженнями Кабінету Міністрів України, нормативними актами обласних, Київської та Севастопольської міських державних адміністрацій (стаття 7).
Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами встановлюється цим Законом та іншими актами законодавства України (стаття 39).
Відповідно до ст.49 Закону України « Про нотаріат» та ст.31 Інструкції про вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженої наказом Міністерства юстиції України № 20/5 від 03.03.2004 року, в редакції чинній на час вчинення оспорюваних нотаріальних дій, нотаріус відмовляє у вчиненні нотаріальної дії, якщо: вчинення такої дії суперечить законодавству України; не подано відомості (інформацію) та документи, необхідні для вчинення нотаріальної дії; дія підлягає вчиненню іншим нотаріусом або посадовою особою, яка вчиняє нотаріальні дії; є сумніви у тому, що фізична особа, яка звернулася за вчиненням нотаріальної дії, усвідомлює значення, зміст, правові наслідки цієї дії або ця особа діє під впливом насильства; з проханням про вчинення нотаріальної дії звернулась особа, яка в установленому порядку визнана недієздатною, або уповноважений представник не має необхідних повноважень; правочин, що укладається від імені юридичної особи, суперечить цілям, зазначеним у їх статуті чи положенні, або виходить за межі їх діяльності; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла плату за її вчинення; особа, яка звернулася з проханням про вчинення нотаріальної дії, не внесла встановлені законодавством платежі, пов'язані з її вчиненням; в інших випадках, передбачених цим Законом. На вимогу особи, якій відмовлено у вчиненні нотаріальної дії нотаріус або посадова особа, яка вчиняє нотаріальні дії, зобов»язані викласти причини відмови в письмовій формі і роз»яснити порядок її оскарження. Про відмову у вчиненні нотаріальної дії нотаріус протягом трьох робочих днів виносить відповідну постанову .
Нотаріальна дія або відмова у її вчиненні, нотаріальний акт оскаржуються до суду. Право на оскарження нотаріальної дії або відмови у її вчиненні, нотаріального акта має особа, прав та інтересів якої стосуються такі дії чи акти (стаття 50 вищеназваного Закону).
Як убачається із змісту оскаржуваної постанови № 1903/02-31 від 25.10.2011 року, винесеної державним нотаріусом Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, вона не відповідає вимогам вищеназваних нормативних актів. А саме: мотивувальній частині постанові державного нотаріуса містяться одразу дві взаємовиключних обставини відмови у вчинені нотаріальної дії. З одного боку нотаріус зазначає, що заявник ОСОБА_1 не надав їй документів, які підтверджують його право на спадкування згідно зі ст.1264 ЦК України, а з іншого боку вона зазначає , що є документи, які підтверджують право на спадкування рідною тіткою померлого ( прізвище якої не вказано у цій постанові). У резолютивній частині своєї постанови нотаріус відмовляє ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом на майно,яке залишилось після смерті 15.02.2011 року ОСОБА_5, у зв»язку з наявністю спадкоємців попередньої черги спадкування ( знов таки ж без зазначення якої саме черги).
Крім того, у порушення вимог ст.49 Закону України « Про нотаріат» нотаріусом ОСОБА_2 у вищеназваній постанові не вказано: за якими ж саме підставами, передбаченими цією статтею, нею було відмовлено позивачеві ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії, а також у постанові нотаріусом не роз»яснений конкретний порядок оскарження постанови щодо строків її оскарження.
Нотаріусу забороняється безпідставно відмовляти у вчиненні нотаріальної дії.
Суд вважає, допущені нотаріусом порушення вищеназваних вимог діючого законодавства , неконкретність у викладенні обставин відмови у вчиненні нотаріальної дії, перешкоджають здійсненню позивачеві доступу до правосуддя, доведення ним своїх вимог щодо наявності в нього прав на спадщину, у зв»язку з чим заявлені ОСОБА_1 вимоги в цій частині позову підлягають задоволенню, а винесена нотаріусом постанова про відмову у вчиненні нотаріальної дії постанови № 1903/02-31 від 25.10.2011 року підлягає скасуванню.
На підставі ст. 88 ЦПК України, приймаючи до уваги ті обставини, що фінансування державних нотаріальних контор здійснюється за рахунок кошів держави, суд вважає, що понесені позивачем судові витрати повинні бути віднесені на рахунок Державного бюджету України.
Керуючись ст.ст. 3,10,11, 60, 88, 212-215 ЦПК України, суд-
Позов ОСОБА_1 до державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на предмет спору на боці відповідача ОСОБА_4 про визнання дій державного нотаріуса незаконними та скасування постанови задовольнити частково.
Скасувати постанову № 1903/02-31 від 25.10.2011 року державного нотаріуса Третьої Криворізької державної нотаріальної контори ОСОБА_2 про відмову ОСОБА_1 у вчиненні нотаріальної дії.
Понесені позивачем ОСОБА_1 судові витрати, а саме: судовий збір в загальній сумі 188, 20 грн. за подачу позову та заяви про забезпечення позову стягнути з Державного бюджету України.
У задоволенні позову в іншій частині відмовити.
Рішення суду може бути оскаржено в апеляційний суд Дніпропетровської області шляхом подачі через Дзержинський районний суд м.Кривого Рогу апеляційної скарги протягом 10 днів із дня проголошення рішення, а особами, які брали участь у справі, але не були присутніми при його оголошенні , у той же строк із дня отримання копії рішення.
Повне рішення суду виготовлено на протязі п»яти днів із дня проголошення судом його вступної та резолютивної частин.
Суддя: ОСОБА_12