Київський міжобласний апеляційний господарський суд
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
21.08.06 Справа № 36/4-06
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів: Ткаченка Б.О. суддів: Рибченко А.О.
.
при секретарі судового засідання Огієнко О.В.,
за участю представників сторін:
від позивача: Шовгенюк Г.О. -дов. № 1-531 від 20.02.2006р.;
від відповідача: Бржезинська О.В. -дов. № 15740/5/10-0 від 21.11.2005р.;
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Суб'єкта підприємницької діяльності без створення юридичної особи Куровської Ірини Володимирівни на постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006р.
по справі № 36/4-06 (суддя Попікова О.В.)
за позовом Суб'єкта підприємницької діяльності без створення юридичної особи Куровської Ірини Володимирівни, м. Ірпінь
до Державної податкової інспекції у м. Ірпені, м. Ірпінь
про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень
Обставини справи:
Суб'єкт підприємницької діяльності без створення юридичної особи Куровська Ірина Володимирівна звернулася до господарського суду Київської області з позовом до Державної податкової інспекції у м. Ірпені про визнання нечинними податкових повідомлень-рішень № 0001361710/0/9612 від 30.06.2005р. та № 0001371710/0/9611 від 30.06.2005р.
Позов мотивований тим, що згідно ч. 2 ст. 104 ЦК України та ч. 7 ст. 59 ГК України юридична особа є такою, що припинилася, з моменту внесення запису до єдиного державного реєстру про її припинення. ПП «Укара»значиться в ЄДРПОУ і не припинило своєї діяльності, а тому зняття з податкового кредиту сум ПДВ, нарахування штрафу і зменшення валових витрат є неправомірними.
06.03.2006р. позивач змінив позовні вимоги та просив визнати нечинними податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ірпені № 0001361710/1/10864 від 28.07.2005р., № 0001371710/1/10865 від 28.07.2005р., № 0001781710/2/13575 від 29.09.2005р., № 0001781710/2/13578 від 29.09.2005р., № 0001361710/3/17304 від 16.12.2005р., № 0001371710/3/17303 від 16.12.2005р. винесені за наслідками адміністративного оскарження первісних податкових повідомлень-рішень (а.с. 93-94).
Постановою господарського суду Київської області від 17.03.2006р. по справі № 36/4-06 у задоволенні позову відмовлено повністю. Ухвалене рішення суд мотивував тим, що оскільки рішенням господарського суду м. Києва від 01.08.2003р. у справі № 32/401 скасовано державну реєстрацію ПП «Укара», а ДПІ у Дніпровському районі м. Києва анульовано свідоцтво платника ПДВ ПП «Укара», то відповідачем дійсно припущене порушення позивачем ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб», пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств», яке виразилося в безпідставному включенню ним до податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 26614,00 грн. та завищенні валових витрат в сумі 171817,15 грн., яке призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 31567,18 грн.
Не погоджуючись із вказаним рішенням господарського суду Київської області, підприємець Куровська І.В. звернулася до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в який просить постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006р. по справі № 36/4-06 скасувати та прийняти нову постанову, якою податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ірпені № 0001371710/0/9611 від 30.06.2005р. та № 0001361710/0/9612 від 30.06.2005р. визнати нечинними.
Апеляційна скарга позивача обґрунтована тим, що оскаржувана постанова прийнята з порушенням норм матеріального права, з неповним з'ясуванням обставин, які мають значення для справи. На думку відповідача місцевим судом не було враховано що:
- скасування в судовому порядку державної реєстрації ПП «Укара» органами ДПС і не виключення підприємства з ЄДРПОУ, не є підставою для визнання вчинених ним з іншими суб'єктами господарювання юридично значимих дій недійсними;
- право на податковий кредит у підприємця Куровської І.В. виникло з моменту перерахування коштів в касу ПП «Укара»і підтверджено податковими накладними, отриманими від ПП «Укара», які мають всі необхідні реквізити, визначені пп. 7.2.1 п. 7.2 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»;
- первинні бухгалтерські документи, на підставі яких визначалася сума валових витрат позивача підписувались безпосередньо позивачем, а не представником ПП «Укара».
За апеляційною скаргою Куровської І.В. на постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006р., ухвалою Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 16.05.2006р., порушено апеляційне провадження у справі № 36/4-06.
Відповідач в запереченні на апеляційну скаргу з доводами позивача не погоджується та просить постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006р. залишити без змін, а апеляційну скаргу без задоволення з підстав викладених у запереченні.
Розпорядженнями в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006р. склад суду змінювався.
Під час апеляційного провадження представник позивача в судових засіданнях підтримав вимоги апеляційної скарги. Представник відповідача проти вимог апеляційної скарги заперечував.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення повноважних представників сторін, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступного.
25.06.2005р. ДПІ у м. Ірпені проведено документальну невиїзну перевірку дотримання вимог законодавства з оподаткування суб'єкта підприємницької діяльності -фізичною особою Куровською Іриною Володимирівною за період з 01.12.2003р. по 31.12.2004р. за результатами якої складений акт перевірки № 1211-171-2259815202 (а.с. 10-18).
В акті перевірки податковим органом констатоване порушення позивачем вимог пп. 7.4.1 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»в частині безпідставного включення до податкового кредиту сум ПДВ в розмірі 26614,00 грн. та порушення ст.ст. 13, 14 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян», ст. 19 Закону України «Про податок з доходів фізичних осіб»в частині завищення валових витрат в сумі 171817,15 грн., що призвело до заниження податку з доходів фізичних осіб від підприємницької діяльності в сумі 31567,18 грн.
На думку відповідача підприємцем Куровською І.В. до податкового кредиту у вересні 2004 року безпідставно віднесені суми ПДВ в розмірі 26614,00 грн., зазначені в наступних податкових накладних виданих ПП «Укара»: № 301 від 16.09.2004р.; № 303 від 21.09.2004р.; № 305 від 29.09.2004р. (а.с 43-45).
Оплата ПП «Укара»за зазначені товари та роботи була проведена позивачем готівкою на підставі квитанцій до прибуткових касових ордерів на суму 171817,15 грн., копії яких є в матеріалах справ, (а.с. 49-60).
ДПІ у м. Ірпені також вважає, що до валових витрат позивача незаконно віднесені зазначені витрати на оплату товарів та робіт, одержаних від ПП «Укара», оскільки їх передача позивачу здійснена на підставі податкових накладних: № 478 за грудень 2003 року; № 501 за грудень 2003 року; № 493 за грудень 2003 року; б/н за червень 2004 року; б/н за вересень 2004 року, складеними підприємством державна реєстрація якого скасована в судовому порядку.
На підставі акту перевірки № 1211/171 від 25.06.2005р. відповідачем прийняті податкові повідомлення-рішення:
- № 0001371710/0/9611 від 30.06.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 39921,00 грн., в тому числі 26614,00 грн. основного платежу та 13307,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 36).
- № 0001361710/0/9612 від 30.06.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності в сумі 31567,18 грн. основного платежу (а.с. 35).
Вказані повідомлення-рішення були оскаржені підприємцем Куровською І.В. в порядку адміністративного оскарження до ДПІ у м. Ірпені, ДПА у Київський області та ДПА України. Скарги були залишені без задоволення, а податкові повідомлення-рішення ДПІ у м. Ірпені без змін (а.с. 37-42).
За результатами розгляду скарги підприємця Куровської І.В. ДПІ у м. Ірпені прийняті та надіслані позивачу наступні податкові повідомлення-рішення:
- № 0001361710/1/10864 від 28.07.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності в сумі 31567,18 грн. основного платежу (а.с. 95).
- № 0001371710/1/10865 від 28.07.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 39921,00 грн., в тому числі 26614,00 грн. основного платежу та 13307,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 96).
- № 0001781710/2/13575 від 29.09.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності в сумі 31567,18 грн. основного платежу (а.с. 97).
- № 0001781710/2/13578 від 29.09.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 39921,00 грн., в тому числі 26614,00 грн. основного платежу та 13307,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 98).
- № 0001361710/3/17304 від 16.12.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем прибутковий податок на доходи від підприємницької діяльності в сумі 31567,18 грн. основного платежу (а.с. 99).
- № 0001371710/3/17303 від 16.12.2005р., яким позивачу визначено суму податкового зобов'язання за платежем податок на додану вартість в сумі 39921,00 грн., в тому числі 26614,00 грн. основного платежу та 13307,00 грн. штрафних (фінансових) санкцій (а.с. 100).
Відповідно до ст. 195 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.
Законність рішення господарського суду Київської області від 17.03.2006р. в частині відмови в визнанні нечинними податкових повідомлень-рішень ДПІ у м. Ірпені № 0001781710/2/13575 від 29.09.2005р., № 0001781710/2/13575 від 29.09.2005р., № 0001781710/2/13575 від 29.09.2005р., № 0001781710/2/13578 від 29.09.2005р., № 0001361710/3/17304 від 16.12.2005р., № 0001371710/3/17303 від 16.12.2005р. позивач не оскаржив.
Дослідивши подані докази, заслухавши пояснення представників відповідача обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду вважає, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а постанова місцевого суду має бути скасована частково виходячи з наступних підстав.
Матеріалами справи підтверджується, що підприємець Куровська І.В. здійснювала господарську діяльність із ПП «Укара». В ході господарської діяльності Куровська І.В. одержувала від ПП «Укара» послуги на ремонт автомобіля. Зазначене підтверджується податковими накладними № 301 від 16.09.2004р. на суму 52600,00 грн., в тому числі ПДВ -8766,67 грн.; № 303 від 21.09.2004р. на суму 54000,00 грн., в тому числі ПДВ -9000,00 грн.; № 305 від 29.09.2004р. на суму 53084,50 грн., в тому числі ПДВ -8847,42 грн. (а.с. 43-45).
В апеляційній скарзі позивач посилається на те, що право підприємця на податковий кредит підтверджується виданими ПП «Укара»податковими накладними, які відповідають встановленим вимогам. Колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується із даним твердженням виходячи з наступного.
Відповідно до пп. 7.4.1. п. 7.4. ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість»№168/97-ВР від 03.04.1997р. (з наступними змінами та доповненнями) податковий кредит звітного періоду складається із сум податків, сплачених (нарахованих) платником податку у звітному періоді у зв'язку з придбанням товарів (робіт, послуг), вартість яких відноситься до складу валових витрат виробництва (обігу) та основних фондів чи нематеріальних активів, що підлягають амортизації.
Підпунктом 7.4.5. п. 7.4. ст. 7 Закону встановлено, що не дозволяється включення до податкового кредиту будь-яких витрат по сплаті податку, що не підтверджені податковими накладними чи митними деклараціями, а при імпорті робіт (послуг) актом прийняття робіт (послуг) чи банківським документом, який засвідчує перерахування коштів в оплату вартості таких робіт (послуг).
В разі, коли на момент перевірки платника податку органом державної податкової служби суми податку, попередньо включені до складу податкового кредиту, залишаються непідтвердженими зазначеними цим підпунктом документами, платник податку несе відповідальність у вигляді фінансових санкцій, установлених законодавством, нарахованих на суму податкового кредиту, не підтверджену зазначеними цим підпунктом документами.
Відповідно до пп. 7.2.4 п. 7.4 ст. 7 Закону України «Про податок на додану вартість» № 168/97-ВР від 03.04.1997 р. (в редакції яка діяла на той період), право на нарахування податку та складання податкових накладних надається виключно особам, зареєстрованим як платники податку у порядку, передбаченому статтею 9 цього Закону.
Проведеною перевіркою встановлено, що рішенням господарського суду м. Києва від 01.08.2003р. у справі № 30/401 скасовано державну реєстрацію Приватного підприємства «Укара»в зв'язку з неподанням останнім звітів про фінансово-господарську діяльність до податкових органів з травня 1997 року. Керівництво ПП «Укара»зобов'язано вжити заходи щодо ліквідації підприємства та подати документи до органу реєстрації.
В листі ДПІ у Дніпровському районі м. Києва повідомляється, що свідоцтво платника ПДВ ПП «Укара»анульовано 01.08.2003р. після отримання рішення про скасування його державної реєстрації.
Таким чином, висновок суду першої інстанції про те що позивачем безпідставно включені до складу податкового кредиту суми ПДВ, сплачені при придбанні товарів від підприємств установчі документи якого визнані недійсними а свідоцтво про реєстрацію в якості платника ПДВ анульовано, є обґрунтованим.
Стосовно нарахування позивачу 31567,00 грн. прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності апеляційний суд виходить з наступного.
Підставою для нарахування позивачу податок з доходів від підприємницької діяльності податкова служба визначила неправомірне віднесення підприємцем Куровською І.В. до складу валових витрат у 2003-2004 роках витрати від здійснення господарської діяльності з ПП «Укара», державна реєстрація якого скасована рішенням господарського суду м. Києва від 01.08.2003р. та яке було знято з податкового обліку в ДПІ Дніпровського району.
Зазначена обставина не може вважатися достатньою підставою для висновку про неправомірність віднесення позивачем зазначених витрат до складу валових витрат.
Статтею 13 Декрету Кабінету Міністрів України «Про прибутковий податок з громадян»№ 13-92 від 26.12.1992 р. визначено, що згідно з цим розділом Декрету оподаткуванню підлягають доходи громадян, одержані протягом календарного року від здійснення підприємницької діяльності без створення юридичної особи, а також інші доходи громадян, не передбачені як об'єкти оподаткування у розділах II та III цього Декрету.
Оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу. Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Судова колегія апеляційного господарського суду вважає, безпідставним посилання відповідача на те, що внаслідок набрання чинності рішеннями господарського суду м. Києва від 01.08.2003р. у справі № 32/401, податкові накладні, видані позивачу ПП «Укара», є недійсними.
Відповідно до пп. 5.1. ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» валові витрати виробництва та обігу (далі - валові витрати) - сума будь-яких витрат платника податку у грошовій, матеріальній або нематеріальній формах, здійснюваних як компенсація вартості товарів (робіт, послуг), які придбаваються (виготовляються) таким платником податку для їх подальшого використання у власній господарській діяльності.
До складу валових витрат включаються: суми будь-яких витрат, сплачених (нарахованих) протягом звітного періоду у зв'язку з підготовкою, організацією, веденням виробництва, продажем продукції (робіт, послуг) і охороною праці.
Матеріали справи містять документальні докази (копії податкових накладних, корінців квитанцій до прибуткових касових ордерів, акти виконаних робіт -а.с. 49-60) щодо понесення витрат позивачем на придбання товарів від зазначеного постачальника, тому висновки податкової інспекції щодо не підтвердження таких витрат документально та подальше виключення їх зі складу валових витрат позивача, є необґрунтованими.
Податкові накладні, накладні видані ПП «Укара», є документом, що підтверджує передачу товару, а не понесення витрат на його придбання. Вказані накладні складені не позивачем, а іншими особами і не можуть підтверджувати або спростовувати понесення витрат підприємцем Куровською І.В. Будь-яких доказів того, що зазначені у квитанціях до прибуткових касових ордерів суми коштів фактично позивачем не сплачувалися, або товари, на придбання яких ці кошти витрачалися, позивачу не передавалися, ДПІ у м. Ірпені не надала.
Вмотивування підстав виключення зі складу валових витрат позивача витрат, понесених останнім при придбанні товарів від ПП «Укара», як від «фіктивного»постачальника не ґрунтується на чинному законодавстві. За викладених обставин, ДПІ у м. Ірпені не мала достатніх законодавчих підстав для виключення витрат, підтверджених цими бухгалтерськими та касовими документами зі складу валових витрат позивача.
Таким чином, суд першої інстанції неправомірно відмовив в цій частині позову підприємця Куровської І.В., в частині визнання недійсним (неправомірним) податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ірпені № 0001361710/0/9612 від 30.06.2005р., за якими підприємцю Куровський І.В. визначено податкове зобов'язання з прибуткового податку на доходи від підприємницької діяльності в сумі 31567,18 грн. Тому вимоги, викладені в апеляційній скарзі суб'єкта підприємницької діяльності Куровської І.В. підлягають задоволенню.
Відповідно до ст. ст. 198, 202 КАС України, суд апеляційної інстанції переглядає постанову суду першої інстанції та скасовує її та приймає нову постанову, якщо визнає, що суд першої інстанції порушив норми матеріального або процесуального права, що призвело до неправильного вирішення справи або питання.
Оскільки оспорювана постанова місцевого суду від 17.03.2006р. у справі № 36/4-06 прийнята з порушенням вимог матеріального права, то вона підлягає частковому скасуванню.
Керуючись: п. 3 ст. 198, ст. 202, п. 3 ст. 205, ст. 207 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу суб'єкта підприємницької діяльності Куровської І.В. -задовольнити частково.
2. Постанову господарського суду Київської області від 17.03.2006р. у справі № 36/4-06 скасувати в частині відмови в задоволенні позовних вимоги визнати нечинним податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Ірпені № 0001361710/0/9612 від 30.06.2005р.
3. Прийняти по справі нову постанову, якою позовні вимоги суб'єкта підприємницької діяльності Куровської І.В. задовольнити частково.
Визнати нечинним (протиправним) податкове повідомлення-рішення Державної податкової інспекції у м. Ірпені № 0001361710/0/9612 від 30.06.2005р.
В іншій частині постанову господарського суду. Київської області залишити без змін.
4. Стягнути з Державного бюджету України на користь суб'єкта підприємницької діяльності Куровської І.В. (08200, Київська обл., вул. Паризької комуни, 3, кв. 8) 0,85 грн. судового збору за розгляд апеляційної скарги.
5. Видачу виконавчого документу доручити господарському суду Київської області.
6. Справу № 36/4-06 повернути до господарського суду Київської області.
Постанова, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю. Судді: Ткаченко Б.О. Судді: Рибченко А.О.