Київський міжобласний апеляційний господарський суд
01033, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б
11.09.06 Справа № 5/31
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді: Шевченко В. Ю. (доповідач по справі),
суддів: Ткаченка Б.О. суддів: Рибченко А.О.
.
Секретар судового засідання Сувид О.В.
в судове засідання прокурор не з'явився
за участю представників сторін
від позивача:
Лазоренко І.В. -дов. від 22.05.2006 року № 13025/10
від відповідача:
не з'явилися
розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу підприємця Веркасова Костянтина Федоровича на рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2006 року
по справі № 5/31 (суддя Гетя Н.Г.)
за позовом
Прокурора м. Комсомольська в інтересах держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області та її Комсомольського відділення, м. Комсомольськ
до
підприємця Веркасова Костянтина Федоровича, м. Комсомольськ
про
стягнення 160 678 грн. 49 коп.
До господарського суду Полтавської області звернувся Прокурор м. Комсомольська в інтересах держави в особі Кременчуцької об'єднаної державної податкової інспекції Полтавської області та її Комсомольського відділення з позовом до підприємця Веркасова Костянтина Федоровича про стягнення з Веркасова Костянтина Федоровича заборгованості по сплаті прибуткового податку -160 338 грн. 49 коп. та нарахованої в зв'язку з перевіркою суми штрафних санкцій -340 грн.
Рішенням господарського суду Полтавської області від 14.03.2006 року по справі № 5/31 позовні вимоги задоволені повністю. З приватного підприємця Веркасова Костянтина Федоровича стягнуто 160 338 грн. 49 коп. податкового боргу та 340 грн. штрафу до місцевого бюджету, 1 606 грн. 78 коп. державного мита в доход державного бюджету України, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу на користь ДП «Судовий інформаційний центр».
Рішення мотивоване тим, що відповідачем було занижено оподатковуваний доход шляхом ухилення повернення валютної виручки в Україну, а податкові повідомлення-рішення про визначення податкового зобов'язання з прибуткового податку з громадян в розмірі 160 338 грн. 49 коп. та нарахування 340 грн. штрафних (фінансових) санкцій відповідачем оскаржено не було.
Не погоджуючись із рішенням місцевого суду, відповідач звернувся із апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2006 року по справі № 5/31 та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог в розмірі 3 913 грн. 14 коп.
Апеляційну скаргу підприємець Веркасов В.Ф, обґрунтовує тим, що місцевим господарським судом не повно з'ясовані обставини, що мають значення для справи, зокрема безпідставно застосував на ст. 35 ГПК України, порушив ст. 43 ГПК України, та не прийняв до уваги аудиторський висновок.
На думку відповідача судом не враховано, що прокурор в межах кримінальної справи, на яку господарський суд Полтавської області послався при прийнятті спірного рішення, відмовився від обвинувачення підприємця Веркасова В.Ф. у скоєнні умисного ухилення від сплати прибуткового податку, внаслідок чого позивач був визнаний винним у скоєнні злочину, передбачено ч. 3 ст. 207 КК України, а не по ст. 212 КК України.
В апеляційній скарзі підприємець Веркасов В.Ф. також зазначає що місцевий суд не врахував що ним на погашення податкового боргу сплачено 340 грн. штрафу, нарахованого органами державної податкової служби, та 5000 грн. податку на прибуток.
Ухвалами Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 18.05.2006 року, 19.05.2006 року та 26.05.2006 року скарга відповідача прийнята до розгляду, проведені підготовчі дії та порушене апеляційне провадження у справі.
Кременчуцька ОДПІ у запереченні на апеляційну скаргу зазначила, що вважає апеляційну скаргу безпідставною. На її думку рішення місцевого господарського суду від 14.03.2006 року має бути залишено без змін, а апеляційна скарга -без задоволення.
Прокурор у запереченні на апеляційну скаргу зазначив, що рішення господарського суду Полтавської області є обґрунтованим, законним та і таким, що не підлягає скасуванню. На думку прокурора рішення місцевого господарського суду від 14.03.2006 року по справі № 5/31 має бути залишено без змін, а апеляційна скарга підприємця Веркасова К.Ф. -без задоволення.
Під час апеляційного провадження представник відповідача вимоги апеляційної скарги підтримав. Представник позивача проти апеляційної скарги заперечував та вважав, що оскаржуване рішення місцевого господарського суду має бути залишено без змін.
Представники відповідача та прокурор в судове засідання 11.09.2006 року втретє не з'явилися, хоча про час та місце судового засідання були повідомленні належним чином. Нез'явлення представників відповідача та прокурора не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті.
Розпорядженням в.о. Голови Київського міжобласного апеляційного господарського суду від 21.08.2006 року склад судової колегії змінювався.
Вивчивши матеріали справи, заслухавши пояснення та доводи представників сторін колегія суддів Київського міжобласного апеляційного господарського суду виходить із наступних обставин.
Актом від 04.07.2003 року № 31/Д/26-20-026/2489918932 про результати позапланової документальної перевірки, проведеної Кременчуцькою ОДПІ, встановлено, що за період з 01.04.2000 року по 01.04.2003 року підприємець Веркасов Костянтин Федорович не задекларував доходи, отримані від здійснення зовнішньоекономічної діяльності.
04.07.2003 року Кременчуцька ОДПІ на підставі акту перевірки від 04.07.2003 року № 31/Д/26-20-026/2489918932 прийняла та вручила Веркасову К.Ф. податкове повідомлення-рішення № 2620/0/712, яким було визначено податкове зобов'язання з податку на прибуток громадян у розмірі 160 338 грн. 49 коп., та податкове повідомлення-рішення № 2620/0/713, яким було визначено штрафні (фінансові) санкції у розмірі 340 грн. (а.с.15).
29.07.2003 року підприємець Веркасов К.Ф. сплатив 340 грн. штрафу (а.с.24).
06.08.2003 року Кременчуцька ОДПІ виставила Веркасову К.Ф. податкову вимогу № 1/204 на загальну суму 160 338 грн. 65 коп., в т.ч. 160 338 грн. 49 коп. основного платежу та 16 коп. пені.
11.08.2003 року підприємець Веркасов К.Ф. сплатив 5 000 грн. податку на прибуток (а.с.24).
18.09.2003 року Кременчуцька ОДПІ вручила Веркасову К.Ф. податкову вимогу № 2/206 на загальну суму 160 678 грн. 49 коп., в т.ч. 160 338 грн. 49 коп. основного платежу та 340 грн. штрафних фінансових санкцій, що підтверджується корінцями податкових повідомлень рішень № 2610/0/712 та № 2620/0/713 від 04.07.2006 року (а.с.15).
21.06.2004 року Комсомольський міський суд у вироком справі № 1-136-2004 визнав винним Веркасова Костянтина Федоровича у скоєнні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 207 КК України.
Повністю сума, зазначена в податкових повідомленнях-рішеннях № 2620/0/712 та № 2620/0/713 від 04.07.2003 року, сплачена не була.
Дослідивши докази що є у справі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши застосування норм матеріального та процесуального права судом першої інстанції, обговоривши доводи апеляційної скарги судова колегія апеляційного господарського суду дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення має бути скасовано частково, виходячи із наступного.
Відповідно до п. 1 ст. 3 КАС України справа адміністративної юрисдикції -переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Тобто, до вирішення в порядку адміністративного судочинства відноситься спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами суспільства стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 17 КАС України, компетенція адміністративних судів поширюється на спори за зверненням суб'єкта владних повноважень у випадках, встановлених законом.
Згідно п. 7 ч. 1 ст. 3 КАС України, суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Відповідно до ст. 60 КАС України у випадках, встановлених законом, прокурор може звертатися до адміністративного суду із адміністративними позовами про захист прав, свобод та інтересів інших осіб і брати участь у цих справах.
Прокурор здійснює в суді представництво інтересів громадянина або держави в порядку, встановленому цим Кодексом та іншими законами, і може здійснювати представництво на будь-якій стадії адміністративного процесу.
Відповідно до пп. 10, 11 ст. 10 Закону України «Про державну податкову службу в Україні» від 04.12.1990 року № 509-ХІІ, державна податкова інспекція має право подавати до судів позови до підприємств, установ, організацій та громадян про визнання угод недійсними і стягнення в доход держави коштів, одержаних ними за такими угодами, а в інших випадках - коштів, одержаних без установлених законом підстав, а також про стягнення заборгованості перед бюджетом і державними цільовими фондами за рахунок їх майна. При зверненні з відповідним позовом прокурора податковий орган виступає як суб'єкт владних повноважень та реалізує передбачені законодавством права.
Якщо суб'єкт (у тому числі орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа) у спірних правовідносинах здійснює вказані владні управлінські функції щодо іншого суб'єкта, який є учасником спору, такий спір не має встановлених нормами ГПК України ознак справи господарської юрисдикції, і повинен вирішуватися за правилами адміністративного судочинства.
Відповідно до п. 6 Прикінцевих та перехідних положень КАС України, до початку діяльності окружних та апеляційних адміністративних судів адміністративні справи, підвідомчі господарським судам відповідно до Господарського процесуального кодексу України 1991 року, вирішують у першій та апеляційній інстанціях відповідні місцеві та апеляційні господарські суди за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Таким чином, позови за участю органів державної податкової служби як суб'єктів владних повноважень розглядаються в порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства України.
Відповідно до ч. 2 ст. 13 Декрету КМ України «Про прибутковий податок з громадян» від 26.12.1992 року № 13-92, який був чинним на момент проведення перевірки та виставлення податкових зобов'язань, оподатковуваним доходом вважається сукупний чистий доход, тобто різниця між валовим доходом (виручки у грошовій та натуральній формі) i документально підтвердженими витратами, безпосередньо пов'язаними з одержанням доходу.
Якщо ці витрати не можуть бути підтверджені документально, то вони враховуються податковими органами при проведенні остаточних розрахунків за нормами, визначеними Головною державною податковою інспекцією України за погодженням з Міністерством економіки України та Державним комітетом України по сприянню малим підприємствам та підприємництву.
Як зазначено в Акті перевірки від 04.07.2003 року № 31/Д/26-20-026/2489918932 та не спростовано відповідачем, відповідно до Митних декларацій від 23.04.2000 року підприємець Веркасов К.Ф. здійснив експортну операцію на суму 24 415 грн., від 23.05.2000 року -на 17 185 грн., від 05.07.2000 року на 117 919 грн., від 11.01.2001 року -на 59 509 грн., від 08.02.2001 року -на 104 757 грн. 50 коп., від 05.03.2001 року -на 112 230 грн., від 29.03.2001 року -на 148 956 грн., від 15.01.2002 року -на 36 992 грн., від 27.02.2002 року -на 93 934 грн., від 18.03.2002 року -на 110 143 грн. 50 коп.
Реалізація товарів підтверджується накладними від 05.07.2000 року № 25 на суму 5 586 грн., від 08.01.2001 року № 02 на суму 59 509 грн., від 06.02.2001 року № 06 на суму 104 757 грн. 50 коп., від 01.03.2001 року № 09 на суму 112 230 грн., від 25.03.2001 року № 26 на суму 148 956 грн., від 14.01.2002 року № 02 на суму 36 992 грн., від 21.02.2002 року № 08 на суму 93 934 грн., від 14.03.2002 року № 12 на суму 110 143 грн. 50 коп.
Господарські операції здійснені між відповідачем та його контрагентом в Росії також підтверджуються рахунками фактурами від 08.01.2001 року № 01 на суму 59 509 грн., від 06.02.2001 року № 08 на суму 104 757 грн. 50 коп., від 01.03.2001 року № 12 на суму 112 230 грн., від 25.03.2001 року № 15 на суму 148 956 грн., від 14.01.2002 року № 02 на суму 36 992 грн., від 21.02.2002 року № 10 на суму 93 934 грн., від 14.03.2002 року № 16 на суму 110 143 грн. 50 коп.
Відповідно до декларацій, поданих відповідачем до податкового органу, в нього були відсутні будь-які доходи за період з 2-го кварталу 2000 року по 1-ий квартал 2002 року. В Акті перевірки зазначено, що документи, що підтверджують витрати підприємця Веркасова К.Ф., пов'язані з отриманням доходу відсутні.
За фактом заниження податкових зобов'язань Кременчуцька ОДПІ нарахувала Веркасову В.Ф. суму прибуткового податку в розмірі 160 338 грн. 49 коп.
Відповідно до п. 1.3 ст.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» № 2181-ІІІ від 21.12.2000 року з наступними змінами і доповненнями, надалі -Закон № 2181, податковий борг (недоїмка) -податкове зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгоджене платником податків або узгоджене в адміністративному чи судовому порядку, але не сплачене у встановлений строк, а також пеня, нарахована на суму такого податкового зобов'язання.
Відповідно до пп. 5.2.1 п. 5.2 ст. 5 Закону України № 2181-III податкове зобов'язання платника податків, нараховане контролюючим органом відповідно до пунктів 4.2 та 4.3 статті 4 цього Закону, вважається узгодженим у день отримання платником податків податкового повідомлення, за винятком випадків, коли платник податків не погоджується з визначеним податковим зобов'язанням.
У разі коли платник податків вважає, що контролюючий орган невірно визначив суму податкового зобов'язання або прийняв будь-яке інше рішення, що суперечить законодавству з питань оподаткування або виходить за межі його компетенції, встановленої законом, такий платник податків має право звернутися до контролюючого органу із скаргою про перегляд цього рішення, яка подається у письмовій формі та може супроводжуватися документами, розрахунками та доказами, які платник податків вважає за потрібне надати. Скарга повинна бути подана контролюючому органу протягом десяти календарних днів, наступних за днем отримання платником податків податкового повідомлення або іншого рішення контролюючого органу, що оскаржується.
Відповідачем податкові повідомлення-рішення від 04.07.2003 року отримані в той же день 04.07.2003 року. Зазначені рішення ним не оскаржувалися, а тому згідно п.5.2 ст.5 Закону України №2181-ІІІ, визначені в них суми податкового зобов'язання в розмірі 160 338 грн. 49 коп. є узгодженими та вважаються податковим боргом.
Судова колегія апеляційного господарського суду не приймає до уваги та не вважає поважними причини неможливості оскарження податкових повідомлень-рішень через порушення кримінальної справи проти відповідача.
Апеляційний суд також не приймає до уваги як доказ, наданий відповідачем, -аудиторський висновок ТОВ «Січень-Аудит», в якому зазначено, що позивачем невірно нарахована сума прибуткового податку, оскільки це питання має вирішуватися під час узгодження суми податкового зобов'язання і знаходиться за межами предмета дослідження по цій справі.
Посилання відповідача в апеляційній скарзі на те, що обвинувачення його в ухиленні від сплати податків не підтвердилося, до уваги також не береться. В межах кримінальної справи, яка розглядалася місцевим судом м. Комсомольська, вирішувалося питання про те чи підпадають дії Веркасова К.Ф. під ознаки злочину, передбаченого ст. 212 КК України, а в рамках адміністративної справи, яка переглядається Київським міжобласним апеляційним господарським судом, розглядається спір, пов'язаний із стягненням податкового боргу, який виник за наслідками господарської діяльності підприємця Веркасова К.Ф.
Відповідно до пп. 15.2.1 п. 15.2 ст. 15 Закону України № 2181-ІІІ, в разі коли податкове зобов'язання було нараховане податковим органом до закінчення строку давності, визначеного у пункті 15.1 цієї статті, податковий борг, що виник у зв'язку з відмовою у самостійному погашенні податкового зобов'язання, може бути стягнутий протягом наступних 1095 календарних днів від дня узгодження податкового зобов'язання.
Оскільки вказаний термін не вичерпався вимога податкового органу про стягнення податкового боргу діючому законодавству відповідає і є правомірною.
Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідач надав належні докази сплати 29.07.2003 року 340 грн. штрафу та 11.08.2003 року -5 000 грн. прибуткового податку (а.с.24). Позивачем не спростовано факту оплати та не надано доказів того, що ці кошти сплачені відповідачем в рахунок погашення інших податкових зобов'язань. Господарський суд Полтавської області при визначенні суми, яка підлягає стягненню, оцінки зазначеним доказам не дав.
Враховуючи наведену обставину сума стягнення, визначена в оскарженому рішенні, підлягає зменшенню на 5 000 грн. в частині стягнення прибуткового податку та на 340 грн. -в частині стягнення штрафу, а рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2006 року господарського по справі № 5/31 -зміні. Судові витрати стягуються з відповідача пропорційно задоволеній сумі позову. В зв'язку з тим, що спір підлягав вирішенню за правилами КАС України, збір за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу з відповідача не стягується.
Керуючись ст. 94, ст. 198, ст. 201, ч. 2 ст. 205, ст. 207 КАС України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
1. Апеляційну скаргу підприємця Веркасова Костянтина Федоровича на рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2006 року по справі № 5/31 задовольнити частково.
2. Рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2006 року господарського по справі № 5/31 змінити.
3. В абзаці другому п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2006 року господарського по справі № 5/31, змінити суму податкового прибутку з доходів громадян, яка підлягає стягненню з відповідача, з 160 338 грн. 49 коп. -на 155 338 грн. 49 коп.
4. Абзац третій п. 2 резолютивної частини рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2006 року по справі № 5/31 про стягнення з відповідача 340 грн. штрафних (фінансових) санкцій та абзац п'ятий п. 2 резолютивної частини рішення про стягнення з відповідача 118 грн. збору за інформаційне забезпечення судового процесу -виключити.
5. Стягнути з підприємця Веркасова Костянтина Федоровича в доход Державного бюджету України 1 553 грн. 38 коп. судового збору за розгляд позовної заяви в місцевому господарському суді.
6. В іншій частині рішення господарського суду Полтавської області від 14.03.2006 року господарського по справі № 5/31 залишити без змін.
7. Стягнути з Державного бюджету України на користь Веркасова К.Ф. м. Комсомольськ, вул. Леніна, 41, кв. 131 -26 грн. 70 коп. судового збору за перегляд справи в апеляційному господарському суді.
8. Видачу виконавчих документів доручити господарському суду Полтавської області.
9. Справу № 5/31 повернути до господарського суду Полтавської області.
Постанова апеляційного господарського суду, відповідно до ст. 254 КАС України, набирає чинності з моменту її проголошення.
Постанова апеляційного господарського суду може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України в порядку, передбаченому ст. 212 КАС України.
Головуючий суддя: Шевченко В. Ю. Судді: Ткаченко Б.О. Судді: Рибченко А.О.