27 серпня 2009 року Справа № 2а-4003/09/2370
10 год.00 хв. м. Черкаси
Черкаський окружний адміністративний суд у складі:
головуючого - судді Кульчицького С.О.,
при секретарі - Руденко Ю.В.,
за участю:
позивача - ОСОБА_1.,
представника відповідача - Калюжного А.П. (за довіреністю),
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до військової частини А 4527 про відшкодування заборгованості по виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації грошового забезпечення,
Позивач звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до військової частини А 4527 про відшкодування заборгованості по виплаті матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації грошового забезпечення в сумі 2 222 грн. 12 коп.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що в порушення Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 року № 2011-ХІІ, Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003р. № 1078, Наказу Міністра Оборони України «Про затвердження Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України та деяким іншим особам» від 11.06.2008 року № 260 позивачу, який проходить військову службу на посаді начальника обслуги обслуговування та ремонту відділення технічного обслуговування ремонтно-технічної роти військової частини А4527, нараховується, проте не сплачується зазначені матеріальна допомога та індексація.
Позивач в судовому засіданні позовні вимоги підтримав в повному обсязі та просив позов задовольнити.
Представник відповідача проти задоволення позову заперечив з підстав викладених у запереченнях на позов та пояснив, що військова частина А 4527 є бюджетною установою та фінансується виключно з Державного бюджету України, в кошторисі відповідача кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації грошового забезпечення військовослужбовців за 2008 рік у кошторисі на 2009р. не передбачено, просить залучити до участі у справі належного відповідача військову частину А0302, а в задоволенні позову відмовити в повному обсязі на підставі ч.1 ст.100 Кодексу адміністративного судочинства України.
Розглянувши матеріали позову, заслухавши пояснення позивача та представника відповідача, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позову з огляду на наступне.
ОСОБА_1, відповідно до копії військового квитка серія НОМЕР_1 та у відповідності до ст. 20 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» від 25.03.1992 №2232-ХІІ та п.п.5,10 Положення про проходження військової служби особами офіцерського складу, прапорщиками (мічманами) Збройних Сил України має звання старшого сержанта, проходить військову службу на посаді начальника обслуги обслуговування та ремонту відділення технічного обслуговування ремонтно-технічної роти військової частини А 4527. На всіх видах забезпечення перебуває у вищевказаній частині.
В період з серпня по грудень 2008 року позивачу відповідачем нараховувалась, проте не сплачувалась індексація грошових доходів населення. Розмір невиплаченої індексації за зазначений період складає 1 089 грн. 12 коп., що не заперечується відповідачем та підтверджується листом №781/1 від 12.08.2009р. Відповідно до зазначеного листа позивачу згідно наказу командира військової частини А 4527 від 05.02.2008 року № 30 підлягає виплаті матеріальна допомога для вирішення соціально-побутових питань в сумі 1 133 грн., виплата якої не проводилась у зв'язку із відсутністю коштів.
Статтею 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991р. №2011 - ХІІ встановлено, що держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.
Вимогами ст. 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» від 03.07.1991р. №1282 - ХІІ, індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, до яких відноситься оплата праці (грошове забезпечення).
Порядок проведення індексації грошових доходів (далі-Порядок), затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 17 липня 2003 р. N 1078 (зі змінами, внесеними постановою від 11.07.2007р. № 913), визначає правила обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації та сум індексації грошових доходів населення і поширюється на підприємства, установи та організації незалежно від форми власності і господарювання, а також на фізичних осіб, що використовують працю найманих працівників .
Відповідно до Порядку індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, в тому числі г рошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби. Пунктом 4 цього Порядку зазначається, що у разі несвоєчасної виплати індексації грошових доходів громадян провадяться їх компенсація відповідно до законодавства.
Пункт 13 Порядку зазначає, що спори з питань індексації грошових доходів підлягають розгляду в судовому порядку.
Порядок нарахування та виплати матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань військовослужбовцям Збройних Сил України на момент її призначення позивачу регулювався Положенням про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 р. N 75 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2001 р. за N 251/5442. Відповідно до пп. 36.1. п. 36 вказаного Положення особам офіцерського складу, прапорщикам (мічманам), солдатам (матросам), сержантам і старшинам, які проходять службу за контрактом, для вирішення соціально-побутових питань один раз на рік надається матеріальна допомога у розмірі місячного окладу грошового утримання.
Підпунктом 36.2. пункту 36 Положення про порядок виплати грошового забезпечення військовослужбовцям Збройних Сил України, затвердженим наказом Міністра оборони України від 5 березня 2001 р. N 75 та зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 20 березня 2001 р. за N 251/5442 визначено, що матеріальна допомога надається військовослужбовцям (крім військовослужбовців строкової військової служби) за їх рапортом за місцем штатної служби на підставі наказу командира військової частини, а командиру (начальнику) - на підставі наказу вищого командира (начальника) із зазначенням у ньому розміру допомоги.
Посилання відповідача на те, що кошторисом відповідача кошти на виплату матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації грошового забезпечення за 2008 рік не передбачено, спростовується доказами безпосередньо наданими відповідачем, згідно яких позивачеві було нараховано та виплачено індексацію за період з січня по липень 2008 року на загальну суму 1 002 грн. 83 коп., а також підлягає виплаті позивачу матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань в сумі 1 133 грн.
Матеріали справи містять достатньо доказів, які свідчать про те, що позивачеві повинна бути виплачена матеріальна допомога для вирішення соціально - побутових питань та індексація грошового забезпечення, однак відповідачем всупереч вимогам ч.2 ст.71 Кодексу адміністративного судочинства України не доведена правомірність своїх дій щодо не виплати індексації грошового забезпечення позивачу.
Посилання відповідача на необхідність залучення до участі у справі іншого відповідача - військової частини А0302, м. Вінниця, вул. Острожського, 39 на підставі того, що відповідач відноситься до Повітряних Збройних Сил України і перебуває на фінансовому забезпеченні у військовій частині А0302, спростовується тим, що відповідно до положення про фінансове господарство військової частини Збройних Сил України, затвердженого наказом Міністра оборони України від 28.10.2006р. №625, відповідач є розпорядником третього ступеню бюджетних коштів за кошторисом Міністерства оборони України, який реалізовує свої функції через відповідні фінансові органи військових частин.
Вирішуючи даний спір, суд виходить з того, що згідно ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» від 23 лютого 2006 року №3477-IV суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.
Відповідно до ст. 8 КАС України суд застосовує принцип верховенства права з урахуванням судової практики Європейського Суду з прав людини.
Так, відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 29.11.2005р. у справі «Носаль проти України», заява №18378/03, суд зауважив, що державні органи не можуть довільно посилатись на брак коштів, як на виправдання невиплати заборгованості з тієї підстави, що обов'язком держави є створення відповідної системи виконання законів та органів контролю за їх виконанням без обґрунтованих затримок у виплаті належних грошових відшкодувань, які в свою чергу не повинні впливати на права громадян.
Посилання відповідача на пропущення позивачем строку звернення до адміністративного суду, передбаченого ч. 1 ст. 99 Кодексу адміністративного судочинства України суд не бере до уваги, оскільки відповідно до частини другої статті 99 Кодексу адміністративного судочинства України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів. Частиною третьою цієї статті встановлено, що для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до суду.
В п. 13 Постанови Пленуму Вищого адміністративного суду, від 06.03.2008, № 2 "Про практику застосування адміністративними судами окремих положень Кодексу адміністративного судочинства України під час розгляду адміністративних справ" зазначено, що при розгляді спорів з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби застосовуються строки звернення до суду, встановлені спеціальними законами. У разі коли ці закони зазначені питання не врегульовують, то з врахуванням необхідності субсидіарного застосування законів про працю суди повинні виходити із строків звернення до суду, визначених частиною першою статті 233 Кодексу законів про працю України.
Спеціальними законами, що регламентують проходження військової служби, строки звернення до суду не визначені, тому суд вважає, що у даному випадку слід користуватися Кодексом законів про працю України.
Відповідно до ч. 2 ст. 233 Кодексу законів про працю України у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.
Позивач звернувся до суду з позовною заявою про стягнення матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань, тобто заробітної плати військовослужбовця, а тому, мав право на це без обмеження будь-яким строком.
Відповідно до ст. 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом. Таким чином, суд оцінює критично посилання відповідача на відсутність бюджетного фінансування для здійснення виплат позивачеві з огляду на те, що обов'язковість вказаних виплат визначена чинним законодавством, підстав для відмови у виплаті позивачу індексації грошового забезпечення та матеріальної допомоги для вирішення соціально - побутових питань не вбачається, а на відповідача покладений обов'язок здійснювати вказані виплати. Відсутність грошових коштів у відповідача не є підставою для відмови у задоволенні позову.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач правомірно звернувся до адміністративного суду за захистом порушених прав, тому суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та вважає їх такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Судові витрати розподіляються згідно ст. 94 КАС України.
Керуючись ст.ст. 9, 69-71, 94, 97, ст.ст. 158-163 КАС України, Черкаський окружний адміністративний суд, -
Адміністративний позов задовольнити повністю.
Стягнути з військової частини А 4527 (19700, Черкаська область, м. Золотоноша, вул. Шевченка, 98) на користь ОСОБА_1 (АДРЕСА_1) заборгованість по виплаті коштів за матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань за 2008 рік в розмірі 1 133 грн. та за індексацію на грошове забезпечення в період з серпня по грудень 2008 року в розмірі - 1 089 грн. 12 коп., усього на загальну суму 2 222 (дві тисячі двісті двадцять дві) грн. 12 коп. та судові витрати в сумі 25 (двадцять п'ять) грн. 62 коп.
Постанова відповідно до ч. 1 ст. 254 КАС України набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого цим Кодексом, якщо таку заяву не було подано.
Постанова може бути оскаржена до суду апеляційної інстанції протягом десяти днів з дня її складення в повному обсязі за правилами, встановленими ст.ст. 185-187 КАС України, шляхом подання через суд першої інстанції заяви про апеляційне оскарження з наступним поданням протягом двадцяти днів апеляційної скарги. Апеляційна скарга може бути подана без попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.
Повний текст постанови виготовлений 28 серпня 2009 року.
Головуючий С.О. Кульчицький